BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Тема Поступу.    Поступ психології.    Репортаж у Поступі.    Поступ релігії.    Бренд.    Літературний П.    Поп-Арт Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
19 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Пост-Faktum  » 

___________________________________________________________________________

Трамвай за трамваєм...
Юрій ВИННИЧУК
 
Хто не знає цієї жартівливої пісні?

Cів я ду трамваю, / люди спуглідаю,

бувай ти здорова, / бу я від'їжджаю.

Камінь на каменю, /на каменю камінь,

а на тім каменю / іще єден камінь.

Трамвай за трамваїм, / за трамваїм трамвай,

а за тим трамваїм / іще єден трамвай.

Столик за стуликом. / за стуликом столик,

а за тим стуликом / сидить алькуголик.

Газети писали, / шо я умираю,

а я під каварньов /газету читаю.

Ці куплети можна доповнити іншими, бо пісня розрослася до безконечності. Але первісні слова, виявляється, були досить таки примітивними, а щойно в процесі ставали цікавішими. Адже у пісні був автор -- сьвірк-ваґабунда Бувай. Сьвірками у Львові називали вар'ятів, а сьвірк-ваґабунда - то вже співучий вар'ят. Його ще називали Бен Гур, дурний Льольо, або бідний Лайбусь.

"Узимку 1928 р., -- згадує Зенон Тарнавський, -- біля "Віденської каварні" з'явилася людина, яка на тривалий час стала сенсацією, а відзвук тієї появи відлунював по цілому місту та краю ще роками. То був середнього віку чоловік, присадкуватий, огрядний, закутаний в якесь грубе одіяння, підперезаний ременем чи просто вірьовкою, з шапкою, насуненою на вуха й очі, з зарослим неголеним обличчям. Він стояв або проходжувався повільно та підспівував ту саму, і досі не знану мелодію, що починалася "Бувай ми здорова". Слова були українські, а мелодія -- якийсь український народний мотив, не надто веселий і не надто сумний, поважний і тужливий, музично недовершений і простий: "Бувай ми здорова, моя Суривонька, | Бувай ми здорова, бувай ми здорова", або ж "Бувай ми здорова, моя золотенька".

Це була перша основна строфа, з якої відтак виходили інші, але також прості і недовершені, і хоч слова були інші, але мелодія не змінялася, а приспів все повторювався і повторювався. Друга строфа звучала тільки з малою зміною: "Бувай ми здорова, я вже від'їжджаю, | Бувай ми здорова, бувай ми здорова".

Цей сумний дивак приїхав до Львова з Ходорова, аби співати на вулицях свої безмежно тужливі пісеньки, постійною темою яких були родинні проблеми Лайбуся. Безнадія і смуток бриніли в його голосі.

В тата є дуляри, / А в мами кульчикі,

А я бідний Лайбусь / Ходжу без буциків /черевики/.

Щодня довгими місяцями він був на цьому місці безперебійно від ранку до вечора і виступав з тим самим репертуаром. Нікого не зачіпав і ні до кого не говорив, але від співання голос йому охрип і поза хрипінням часто мало що було чути. Згодом його голос знову ставав виразнішим. По якомусь часі деякі перехожі та батярчуки почали насміхатися з нього. А він не дуже звертав на це увагу, та часом терпець йому уривався, і він, співаючи ту ж мелодію, вживав слово чи два наче у відповідь тим, що його зачіпали, чим виказував своє обурення, а може, й гнів на тих, що йому дошкуляли. Одного разу, коли йому вже було забагато, піднесеним голосом відспівав: "Бувай ми здорова, насер матер вашій".

Із того, що вживав жіноче ім'я Суривонька, здрібніле від жидівського Сура, і з його своєрідної вимови, виходило, що, мабуть, був жидом, якому українська мова була рідна, бо польської та їдишу не вживав, але поза своєю пісенькою нічого не говорив також по-українському. Щось, видно, сталося в його житті важливе, а може, й трагічне, і його ум не міг собі з тим дати раду, і він наче прощався з якоюсь Суривонькою. Чи він побував на Кульпаркові і його звільнили, чи якісь інші дороги привели його до Львова, невідомо".

Але сталося диво. Незабаром про дивного співака заговорило ціле місто. Ніхто не знав його імені, але всі знали його пісеньку і називали його «Бувай ми здорова», або просто "Бувай". Оту нехитру мелодію підхопили усі львів'яни, почали мугикати і підспівувати - школярі і студенти, малі діти й люди старшого віку, українці, поляки і жиди. Чути її було на базарах, у парках, в кнайпах і просто на вулиці. Чимало львів'ян навмисне приїжджали до "Віденки", щоб побачити і послухати Бувая.

Мелодія стала настільки популярною, що її почали виконувати на мандолінах і гітарах, на гармоніях і саксофонах, а далі пристосували до танку, і танцювальні оркестри ввели її до свого обов'язкового репертуару у нічних льокалях та на великих забавах. "Прискорений темп мелодії створив з "Бувай ми здорова" знаменитого фокстрота, -- згадує З. Тарнавський, - а також повільного словфокса, хоча оці модерні застосування напевно не були задумані автором і композитором, який співав свою пісеньку повільно і тужливо. "Бувай ми здорова" опанувала львівську естраду, зі Львова перенеслась на всю Галичину і опанувала цілу Польщу. Її співали і під неї танцювали і у Варшаві, і в Кракові, і в Познані".

За спогадами інших сучасників Бувай любив сідати до трамваю, їхати кілька зупинок, виспівуючи свої куплети, і пересідати до іншого трамваю. Бувай був сьвірком нешкідливим, не крав, не жебрав, а задовільнявся тими грошима, які подавали йому за пісні. Його любили і намагалися допомогти якщо не грошима, то харчами чи одягом. Батяри доштуковували до його рефрену свої куплети, а потім ці нехитрі віршики кружляли з рук у руки в друкованому вигляді:

Тато ма крулікі, / Мама ма голуби,

А син за студолов / Щепки собі рубе.

Раз три перекупки / Билися за крупки,

Розвалили ґлови - / Бувайте здорові.

Хто не зна куханє, / Най мене запита,

А я йому вповім, / Що значить кубіта.

До історії увійшов ще один куплет Бувая, пов'язаний із цікавим трафунком:

Приїхав до Львова акрубата-муха,

вліз на Тилічкову і визіхнув духа.

Про випадок з людиною-мухою згадує і Станіслав Лем: "Щось мене тягнуло, аби вихилятися з вікна якомога далі, хоча добре знав завдяки історії "людини-мухи", чим загрожує падіння з другого поверху". У довоєнному Львові перший поверх вважався партером і відлік починався з другого. Отже, "акробат-муха" впав з третього поверху.

А впав він із будинку №6 на розі вулиць Академічної і Хорунщини (Чайковського), де містився перед війною сніданковий покій пані Теличкової, про який писав я ширше у „Кнайпах Львова". Тут тільки додам, що сучасники з ностальгією згадували, які там були смачні канапки і салати, а вудженина аж дух забивала, очі вмлівали перед горами розмаїтої закуски, фантастичних паштетів, оздоблених, як торти, страв з дичини. До пані Теличкової заходила публіка хоч і різна, але не будь-яка: професори, доктори, художники.

У 1929 р. приїхав до Львова акробат-линвоходець що був рекламований як людина-муха. "Людина-муха ві Львові, -- вістила в жовтні 1929 р. газета Wiek Nowy. -- Раді повідомити, що адміністрацією Львова зроблено перші кроки для дозволу на незвичну публічну демонстрацію. Такий собі Назаревич, мешканець Кракова, котрий має повне право іменуватися "людиною-мухою", має намір найближчим часом представити ві Львові два акробатичних покази, що полягають у видряпуванні гладкою стіною триповерхової кам'яниці на дах та виконанні скоку з цього даху."

11.10.1929 р. та сама газета повідомила: "Людина-муха буде видряпуватися по Ратушевій вежі. Вчера до нас у редакцію завітав Фелікс Назаркевич, 24-літній краків'янин, більше знаний як Людина-муха. Це середнього зросту молодик із довгим, гладко зачесаним назад волоссям та чорними очима, у яких світиться мужність і рішучість. У розмові пан Фелікс сказав, що прагне здобути найвищої слави у польській акробатиці, а потім показати своє мистецтво закордоном. У Львові з першого виступу дохід піде на шкільні книжки та взуття для дітей військових інвалідів, з наступних виступів - частина доходу.

Людина-муха мав уже два виступи у Варшаві, був у Кракові, Познані, Бидгощу, Катовіцах і Лодзі. Всюди він зустрічав підтримку міських влад. Львівське Міське староство відмовило йому у дозволі на виступ. Тоді він звернувся до Воєводства, і пан воєвода залагодив цю справу.

Людина-муха розповів про свій героїчний вчинок під час пожежі лущарні (очистки) рижу у Кракові, коли він витяг з 7-поверхового будинку 4 пожежників, видряпавшись по гладкій стіні, притримуючись за громовідвід. Президент Кракова нагородив його Хрестом за заслуги і 500 золотими.

Покази відбудуться на подвір'ї Ратуші. Вступ -- 1 зл. 50 гр. Під час першого виступу Людина-муха видряпається муром Ратушевої вежі аж на сам верх. Але чекає доброї погоди, аби дах не був вологим. Другий виступ - спуск з даху Ратуші по линві американським способом, тримаючись однією рукою. Третій - з вікна третього поверху виконає скок на рятункове полотно".

13 жовтня газета звістила: "Заборона видряпування по Ратуші та по мурах приватних будинків. Виступ Людини-мухи не відбудеться з огляду на порядок і публічну безпеку у місті".

На цьому б історія людини-мухи могла й закінчитися, якби не поява конкурента на прізвище Полінський. Людина-муха-2 мав на ровері проїхати по дахах кам'яниць від готелю Жоржа аж до площі Академічної, а простір поміж будівлями мав намір пройти по линвах. Зібрався великий тлум. І ось, коли акробат пройшов по линві між двома наріжними будинками на початку Хорунщини, а потім під бурхливі оплески глядачів зіскочив на дах кам'яниці, в партері якої містився заклад Теличкової, то послизнувся і впав на брук, забившись на місці. Дах виявився мокрим після дощу.

Незабаром після того з'явилася вулична балада, яка всю трагедію передавала з притаманним Львову чорним гумором.

Приїхав ду Львова акрубата-муха,

спав з даху на землю і визіхнув духа.

Хтів всім пуказати, як він вміє звинно

драпатись по ґзимсі, ходити пу ринві.

Хтів він пуказати, яка то є бздура

триматись, як муха на гладкому мурі.

Хтів сі пуписати, як сі легко видер,

а наробив штемпу і наївся встиду.

Вліз на Тилічкову без почуття страху,

минув друге п'єнтро... вже був близько даху...

Усі дух заперли, тиша була глуха,

бо він такой справді акробата-муха.

Чи він сі пуслизнув, чи ся тиньк обрушив?

Чи сі вхопив ґзимсу, а ґзимс сі викрушив?

Нагло з криком летів - вділ на лоб, на шию:

"Ратуйте м'я, люде, та ж я сі забию!"

Кричав, бідулаха, і посеред крику

Хляпнув на бруківку, шо ані не гикнув.

Так сі закінчило страшне відувисько -

Не драп сі високо, то не впадеш низько.

13 квітня 1940 р. родину пані Теличкової вивезли до Казахстану в Семипалатинську область, де пані Софія мусила працювати у швацькій майстерні, а незабаром померла.

Співоча кар'єра Бувая тривала недовго - лише кілька місяців. Він як зненацька з'явився, так неочікувано і зник. "Замовкло довкілля "Віденки", -- писав З. Тарнавський, - не чутно стало так добре знаного захриплого голосу, здавалось, залишилась порожнеча. Та ні, ця пісенька, танок, мелодія, лібретто і назва відгомонювали вулицями Львова "Бувай ми здорова, бувай ми здорова". Запитайте тепер тогочасного справжнього мешканця Львова, іду в заклад, що він заспіває вам без задуми і труду «Бувай ми здорова». Та, мабуть, тепер уже ніхто її не пам'ятає і не знає".

Автор помилився, бо пісня живе й досі і її часто виконують весільні музики.









» 
Пісня буде поміж нас
Ігор МЕЛЬНИК
 
Cвітлина ПоступуУже минуло десять років від часу смерті Назарія Яремчука. Ми з ним майже ровесники. Він старший від мене на сім місяців. Однак на початку 1970-х, коли його спів уже звучав на телеекранах, він видавався значно старшим. Можливо, тому, що він уже досяг успіху.

Життя Назарія Яремчука не було легким. Він народився 30 листопада 1951 року в буковинському селі Рівні у звичайній селянській родині. Його старший брат був серед упівців і після війни потрапив до Канади. Це вже значно ускладнювало життя молодого хлопця в тодішньому СРСР.
Детальніше>>
» 
КАЛЕНДАР
 
Свята та пам'ятні дні

День відновлення Державності

Іменинники

Емілія, Луцина, Мануїл, Савел, Ізмаїл, Долгослав

Уродинники

Майк Тайсон (1966) -- американський чемпіон світу з боксу (1986-90)
Детальніше>>
» 
ГОРОСКОП
 
Козеріг

Несприятливі дні - понеділок, вівторок, середа, субота та, звичайно, неділя. А так -- цілком вдалий для Вас тиждень. У Вас не буде конфліктів і розчарувань, не зрадять і не продадуть ті, кому Ви найбільше довіряєте і вірите. Здоров'я у Вас вагон, шлунок такий, що можете їсти навіть ліверну ковбасу. Якщо жінки Вас не люблять, то принаймні не оминають своєю увагою. Про чоловіків можна взагалі не згадувати. Усміхайтесь!.
Детальніше>>
» 
Львів очима безпритульних
 
Перший в Україні соціально-мистецький проект "Rепрезентація: інший Львів", організований креативним аґентством "Версаль", має на меті привернути увагу громадськості до проблем безпритульних, показати львів'янам інший бік реальності, можливо, об'єктивніший погляд очима марґіналів. Цей проект -- фотовиставка робіт безпритульних та соціологічні дослідження (вивчення простору міста, який вони символізують), а також ставлення до них львів'ян (стереотипи щодо безпритульних та їх причини). У всьому світі рівень демократії у суспільстві визначають ставленням людей один до одного, через рівноправність. На сьогодні актуальності проблемі безпритульності додає зареєстрований 18.05.2005 року у Верховній Раді України законопроект "Про загальні засади соціального захисту бездомних громадян".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Смерть через халатність 
  ·  Найбільші аварії на шахтах України 
  ·  Шраберман відмовчується 
  ·  У "Батьківщині" змінили керівництво 
  ·  Московське лизодупіє 
Погляд
  ·  Президент дратується 
  ·  "Пора" перемогла 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Федоришин образився на владу 
  ·  Скільки можна?! 
Поступ у Львові
  ·  "Наша Україна" невдоволена Буняком 
  ·  Гроші будуть 
  ·  Землю продали чужим 
  ·  Археологічні знахідки на площі Міцкевича 
  ·  У Львові буде своя революція 
  ·  У Пікуличах вшанували пам'ять вояків УГА та УПА 
  ·  Українсько-польське примирення 
  ·  Голови РДА можуть "полетіти" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Українська гра в реформи 
  ·  "1+1" таки куплять, але європейці 
  ·  Кабмін заборонив реекспорт газу 
  ·  Луценко "хоче" депутатів 
  ·  Бестселер Мельниченка 
  ·  НСНУ розмінує політреформу 
Поступ у світі
  ·  Росія лютує 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Китайці будують найбільшого Будду 
  ·  Рейган -- найвидатніший американець 
Спорт-Поступ
  ·  Європейська вершина Катерини 
  ·  Переможна хода Марії 
  ·  Карякін -- одноосібний лідер 
  ·  Провал Європи у Європі 
  ·  Швейцарія обирає Україну 
  ·  Мета: жити довго і помирати швидко 
Економіка у Поступі
  ·  Квартирне питання 
  ·  Голос бізнесу 
Тема Поступу
  ·  Постреволюційні абітурієнти 
  ·  Інвалютний цвіт корупції 
Поступ психології
  ·  Що нас нервує? 
  ·  Скільки часу ми стоїмо в чергах? 
Репортаж у Поступі
  ·  Колєжанка в Ярославі, цигарки в мештах 
  ·  Війна та кока-кола 
Поступ релігії
  ·  Іван Павло II отримав титул ''Слуга Божий'' 
  ·  Список найвизначніших блаженних і святих Пап 
  ·  Коментар до теми 
Бренд
  ·  Генрі Форд і його автомобіль 
Літературний П
  ·  Фантастична Сербія в Україні 
  ·  Карпатський словоблуд 
  ·  Моє малесеньке куріння 
Поп-Арт Поступ
  ·  Олександр БРИГІНЕЦЬ: Про аморальність музикантів та проблеми українського ринку 
  ·  ПОП-АРТ НОВИНИ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Пісня буде поміж нас 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Львів очима безпритульних 
  ·  Трамвай за трамваєм...