BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Історія у Поступі.    Стиль.    Поступ реляксу.    Поп-арт Поступ.    Поступ на канапі.    Мандрівки з Поступом.    Бренд у Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 червня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:40 23-05-2017 -   У неділю на Львівщині відзначать Свято Героїв  
  13:37 23-05-2017 -   Жителів Львівщини попереджають про підйом рівня води у річках  
  12:27 23-05-2017 -   У Львові затримали шахрая, що продавав неіснуюче взуття  
  12:20 23-05-2017 -   Курсантів, які рятували пасажирів з палаючого трамвая у Львові, нагородять  
  12:12 23-05-2017 -   Вчора внаслідок пожежі у квартирі постраждала 75-річна жінка  
Україна
  13:21 23-05-2017 -   На Закарпатті знесли угорські стели  
  12:24 23-05-2017 -   Рада ввела 75% квоти української мови на телебаченні  
  12:17 23-05-2017 -   У центрі міста на Закарпатті застрелили бізнесмена  
  12:15 23-05-2017 -   Замість Лук'янівського СІЗО побудують нічний клуб  
  11:10 23-05-2017 -   Пасажиропотік через лінію розмежування на Донбасі зріс на 25%  
Світ
  13:23 23-05-2017 -   У Лондоні евакуювали залізничний вокзал  
  12:14 23-05-2017 -   «ІД» взяла на себе відповідальність за теракт в Манчестері  
  10:29 23-05-2017 -   В Японії через спеку госпіталізовано майже тисячу осіб  
  10:25 23-05-2017 -   Поліція: Вибух у Манчестері влаштував смертник  
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

Не наше свято на нашій землі
Учимося у поляків пошани до себе
Ірина СИРИВКО
 
Cвітлина з сайту ЛОДАУрочисто, помпезно та з усіма військовими почестями відкрили у Львові польські військові поховання на Личаківському цвинтарі. Понад чотири тисячі поляків разом з офіційною делегацією, гостями, вояками почесного караулу, харцерами та духовенством влаштували на Личакові двогодинне свято, яке транслювали у прямому ефірі на обидві країни.

Польсько-українська нерівність

Українців на святі було мало. Разом з українською делегацією та гостями -- приблизно п'ятсот людей. Відчувалося, що свято це -- не наше. І навіть відкриття меморіалу воякам Української галицької армії, яку Президент Віктор Ющенко назвав найбоєздатнішою частиною українського війська, не поставило значимість цього дня для поляків та українців на один рівень.

З поведінки польських гостей видно було, що цей день для них -- свято. Вони приїхали з родинами, дітьми та квітами. Українців же на цвинтарі, окрім офіційної делегації почесних гостей та журналістів, майже не було. Не викликала ажіотажу і трансляція дійства на двох великих екранах, установлених за муром Личаківського цвинтаря з боку Погулянки. За нею спостерігало зо дві сотні людей, очевидно, мешканці прилеглих будинків.

Невпорядковані могили бійців УГА

Меморіал Української галицької армії -- другий після покладання квітів до могили Івана Франка пункт програми урочистостей за участі президентів України та Польщі. До прибуття високих гостей там можна було ходити навіть з посвідченням другого рівня доступу. А тому вдалося помітити, що з відкриттям нашого пантеону влада трохи поспішила. Можливо, хотіла внести у такий спосіб українську нотку в польське свято або ж скористалася присутністю на цвинтарі президентів Віктора Ющенка та Алєксандра Кваснєвського. На меморіалі наразі впорядковано центральну стелу, барельєфи генералів УГА, серед яких -- Дмитра Вітовського, встановлено пам'ятні знаки. Могили не впорядковані, а на місці поховання січових стрільців -- лише незавершена капличка та центральна плита. Віктор Ющенко уже на прес-конференції у Палаці Потоцьких зробив зауваження львівській владі і зобов'язав її все впорядкувати.

Церемонія відкриття меморіалу УГА пройшла швидко та без надмірної помпезності. Український Президент заявив, що всі ми в боргу перед "лицарями свободи", а відкриття меморіалу -- знак того, що українська нація виконала свій християнський обов'язок. Ющенко назвав мужнім вчинок польського президента, який відкривав меморіал УГА разом з ним і подякував львів'янам за нього.

Загиблим -- шана, живим -- політика

Немає потреби переказувати, як тривали урочистості з відкриття польських військових поховань, їх транслювали національні канали України і Польщі. Варто зауважити, що вшанували, крім поляків, ще й французів та американців, полеглих в українсько-польській війні 1918-1919 років. Польський єпископ, єврейський рабин, лютеранський священик та греко-католицький кардинал Любомир Гузар відправили літургію, яку переривали проповіді. Віктор Ющенко та Алєксандр Кваснєвський дякували львів'янам за пантеон, наголошували на тому, що ця подія є свідченням примирення обох народів, які разом ідуть до об'єднаної Європи.

Польських вояків вшанували по-військовому -- залпами рушниць та молитвами. Поляки назвали поіменно кожного із загиблих, президенти поклали вінки національних кольорів до центральної плити пантеону. З неї, до речі, так і не зняли зображення меча-щербця, символу перемоги польської зброї. Його навіть не прикрили квітами, хоч і обіцяли. Коментуючи цей епізод, заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Тарас Батенко зауважив, що в ухвалі сесії міськради йдеться про те, аби прибрати символи, які ображають національні почуття українців. Утім там не сказано, що це має бути саме до 24 червня.

Самі ж президенти питання з символікою прокоментували стримано і дипломатично. "Цвинтар відбудовано в тому вигляді, який був до війни. І символи -- це наша повага до воїнів. Ми відмовилися від деяких символів, і це було свідченням компромісу, а не є чиєюсь поразкою або чиєюсь перемогою", -- заявив Алєксандр Кваснєвський. Віктор Ющенко натомість закликав упорядкувати власні військові цвинтарі, не жити подіями 1918-1919 років та всіляко підтримувати порозуміння між обома народами.

На Янові президентів не було

На Янівський цвинтар, до звичайних кам'яних хрестів на могилах вояків Української галицької армії, прийшли покласти вінки лише держсекретар Олександр Зінченко та голова Ради безпеки і оборони Польщі Єжи Бар. Президент України не з'явився на кладовищі, де поховані генерал УГА Мирон Тарнавський та прем'єр-міністр Західноукраїнської Народної Республіки Кость Левицький. Можливо, приїхати на меморіал з боку Президента означало б порушити якісь певні закони дипломатії чи вимоги протоколу, адже не Віктор Ющенко був господарем на цьому святі. По-господарськи вчора у Львові, зрештою, не поводилися ні міський голова, ні голова облдержадміністрації. Вони радше нагадували розпорядників, які мали за обов'язок підготувати все до приїзду поважних гостей.

До монумента на цвинтарі УГА обидва високопосадовці поклали два вінки, блакитно-жовтий та біло-червоний. Відтак Олександр Зінченко та Єжи Бар запалили лампадки на могилі невідомого вояка. Під державний гімн у виконанні військового оркестру пролунали залпи карабінів почесної варти, і над Янівським цвинтарем знову запанувала тиша.

Олександр Зінченко, оцінюючи вчорашні події, був дещо пафосним: "Ми є учасниками історичної події, яка поєднує мостом порозуміння минуле і майбутнє двох великих народів. Ми пишаємося мужністю і мудрістю тих, хто залучився до цієї події. Ми вшанували також пам'ять вояків УГА, найкращої, елітної частини українського війська. Наше порозуміння сприятиме тому, що на цвинтарі українських і польських вояків лежатимуть українські і польські квіти", -- заявив держсекретар.

Натомість з уст Єжи Бара, який, до речі, спілкувався з журналістами доволі непоганою українською мовою, передусім пролунали слова вдячності нашому місту за все, що львів'яни зробили для вшанування польських вояків. "Я думаю, поляки не забудуть, що ви сьогодні зробили для нас", -- запевнив він. На відкриття своїх військових поховань поляки чекали довго, але дочекалися, каже польський високопосадовець. Він закликав українців і поляків, які мешкають у Львові, частіше приходити саме на Янівський цвинтар і запалювати якнайбільше свічок на могилах вояків УГА.

Під час урочистостей на польському військовому цвинтарі було порушено домовленість не згадувати про оборону Львова як досить гіркий для українців епізод українсько-польської війни. Єжи Бар на це відповів так: "Кожен народ має свою правду. Але ми маємо бути мудрішими. Ми не маємо забути того, що було, але маємо вчитися, як це добре -- бути разом. А деталі -- це робота істориків, вони мають знати, яка там була правда".

Вояк УГА за примирення

"То єднання, і воно матиме для нащадків якесь певне значення", -- вважає нащадок вояка Української галицької армії Микола Брегін, який у стрілецькій формі прийшов цього дня глянути на вшанування вояків на Янівському цвинтарі. "То є велика справа, і я радий, що можу прийти сьогодні у такій формі і засвідчити, що ми ще є", -- каже він. А стосовно вшанування вояків польських пан Микола відповів так: "То є минуле. Якщо ми почнемо копати, то станемо ще більшими ворогами. Комусь треба бути мудрішим, хтось має змиритися, адже сказано: "Покайтесь!" Ніхто не знає, як там було насправді. А то є наші сусіди... Я сам з Перемишля. Час минає, і треба бути мудрішими".

Павлокома

Після того, як Львівська громада виконала свій християнський обов'язок, впорядкувавши поховання, та дозволила полякам провести на своїй території такі помпезні урочистості, питання такого ж кроку з боку поляків набуває особливої гостроти. Українці хочуть, аби схожим меморіалом вшанували закатованих співвітчизників у селі Павлокома на території Польщі. Президент України Ющенко стверджує, що, можливо, цього літа українсько-польська зустріч у Павлокомі таки відбудеться. Цього не відкидає і Алєксандр Кваснєвський.

Проект вшанування розробили канадські українці, і він знайшов схвальні відгуки у громадськості, стверджує Тарас Батенко. Крім цього, між обома країнами підписано протокол, у якому перераховані 44 об'єкти поховань на території України та Польщі. За словами Тараса Батенка, проект розраховано на два роки, незабаром його почнуть втілювати в життя.









» 
Довгий шлях до відкриття цвинтаря
Ігор МЕЛЬНИК
 
Польські військові поховання на Личаківському цвинтарі у Львові кілька років був поважною проблемою в українсько-польських відносинах. Ще під час листопадових боїв 1918 року у Львові саме на Личакові почали ховати полеглих незалежно від національності та віросповідання. Згодом на цю частину цвинтаря стали звозити останки загиблих з тимчасових місць поховань, які виникли під час боїв на вулицях та в парках Львова та околиць. Ховали полеглих в українсько-польській війні 1918 -- 1919 років та війні з більшовиками 1920 року. Відбувалося це аж до 1940-х років.
Детальніше>>
» 
Це ще не кінець
Галина БУНЯК
 
Учора Військовий апеляційний суд Центрального реґіону оголосив вирок шістьом підсудним у справі Скнилівської трагедії. Жодну зі сторін цей вирок не влаштовує, отож вони мають намір його оскаржувати.
Детальніше>>
» 
ДОВІДКА
 
27 липня 2002 року у Львові, на військовому аеродромі "Скнилів", з нагоди річниці 14-го авіакорпусу, який базується на цьому летовищі, проходило авіаційне свято з виконанням показових польотів. Під час виконання фігури вищого пілотажу винищувач СУ-27-УБ, яким пілотували Топонар та Єгоров, зазнав катастрофи, внаслідок якої загинули 77 людей, близько 500 отримали травми різного ступеня важкості. Це найбільша техногенна катастрофа на території Львова з повоєнних часів та найбільша катастрофа під час авіаційних святкувань у світі.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Не наше свято на нашій землі 
  ·  Довгий шлях до відкриття цвинтаря 
  ·  Це ще не кінець 
  ·  ДОВІДКА 
Погляд
  ·  Конституційний Суд розвалить ЄЕП? 
  ·  Заходи до Дня Конституції 
  ·  Митникам -- високу зарплату 
  ·  Новий молочний продукт 
  ·  "Талант" людям не потрібен 
Поступ у Львові
  ·  Основа примирення -- християнство 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Ціна на воду не зміниться 
  ·  Ми в Києві не чужі 
Поступ з краю
  ·  Депутати порушили права журналістів 
  ·  Образи на владу: хто наступний? 
  ·  Кінець союзу 
  ·  Безпритульне майбутнє 
  ·  "Газпром" хоче ще 200 мільйонів 
  ·  Навіщо нам туркменський газ? 
Поступ у світі
  ·  Парад перемоги від мера Лужкова 
  ·  60 доларів за барель нафти 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Потоп у Парижі 
  ·  Спільні маневри 
  ·  Замах на Буша у Тбілісі вчинив росіянин? 
Спорт-Поступ
  ·  Не опускати планки 
  ·  Пастух львівських "овець" 
  ·  Футбольний фестиваль континентів 
  ·  Покарання грандів 
  ·  Золота гиря галичанина 
  ·  "Динамо" зіграє з "Тюном" 
  ·  Оленка полюбляє Тетян 
Історія у Поступі
  ·  Львівські перекупки в поході віків 
Стиль
  ·  Алла МАЗУР: Глядач розуміє: я жива людина 
  ·  Нашестя міні 
  ·  Костюм робить чоловіка чоловіком 
Поступ реляксу
  ·  Застигла вода 
  ·  Рибалки 
Поп-арт Поступ
  ·  estetic Education: ЖИВЕМО В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРНУ 
  ·  ПОП-АРТ НОВИНИ 
Поступ на канапі
  ·  Червоні троянди 
Мандрівки з Поступом
  ·  Листопадового Чину -- Міцкевича 
Бренд у Поступ
  ·  Вища ліга авторучок 
post-Поступ
  ·  Діти виросли 
Пост-Faktum
  ·  Салат, маслинки та справи сердечні 
  ·  КАЛЕНДАР