|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Знаки на книгах... |
|
|
| |
| |
Є люди, котрі фанатично віддають усе життя справі, яку зможуть гідно оцінити лише вузькі кола зацікавлених. Для широкого ж загалу така наполегливість видаватиметься вельми дивною та непрактичною.
Виставка колекції екслібрисів "Український книжковий знак" львівського графіка, колекціонера книжкових знаків, викладача Львівської національної академії мистецтв Сергія Хижняка (1926-2003), презентація якої відбулася в Музеї мистецтва давньої української книги Львівської галереї мистецтв, презентує колекцію українського екслібриса, яку художник збирав упродовж усього життя та заповів передати музею.
На виставці можна побачити й кілька портретних картин авторства самого Сергія Хижняка та копії екслібрисів ХVII -- XVIII ст. Тут є експонати, які зробив сам Сергій Хижняк, а також ті, що їх допомогли зібрати друзі та знайомі з усієї України. Ці зразки демонструють різноманіття техніки виконання та розквіт у ХХ ст. цього мистецтва графічної мініатюри.
Український екслібрис другої половини ХХ ст. став надзвичайно популярним серед збирачів книг, і це надихнуло цілу плеяду графіків віддати належне цьому жанру. Хіжинський, Перевальський, Крислач, Старовойт, Звіринський, Давидович, Прокопів, Ойцюсь та інші українські художники створили самобутній стиль українського екслібриса. Вдале поєднання народної символіки, гумору, контрастний або гармонійний шрифт, украплення кольору, м'яка лінія контурів -- ось ознаки українського екслібриса 60-70-х років минулого століття.
Роботи Соболєвої (лаконізм і лапідарність), Безніска (образність та своєрідна декоративність), Василика (композиції схожі на печатку) продовжують і розвивають давні традиції. Народна орнаментика та символіка в новій виразній манері властива екслібрисам Кульчицької, Музики, Гебус-Баранецької. Розмаїття графічних технік, довершеність композицій, багатогранний підхід до "величезного світу в невеликих листках" ніби віддзеркалюють квіт мистецьких напрямів та особистостей українського мистецтва минулого століття.
|
|
|
|
|
Юрко ХУСТОЧКА: Зберігаю концентрацію |
|
|
| Розмовляла Катерина КИРИЛОВА |
| |
 Учора команда Еstetic Education дебютувала на теренах України. Київ до уваги не беремо, -- завчасно застерігають організатори. Там колектив уже декілька разів виступав у різноманітних клубах, але поза тим... Погодьтеся, у будь-якому разі приємно, що місцем, де хлопці відіграли історично важливий концерт, став саме Львів. Мабуть, Дмитро Шуров та Луї Франк перейнялися сентиментами корінного львів'янина Юрка Хусточки. Розмову із талановитим бас-гітаристом пропонуємо Вашій увазі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Смак андерграундової перемоги |
|
Позавчора завершився відбірний тур "Тараса Бульби-2005" |
| Катерина КИРИЛОВА |
| |
|
Із понад півсотні заявок від молодих андерграундових команд львівському журі слід було обрати трійку найкращих. Утім від початку поважне журі вирішило не заганяти себе у жодні межі. Мовляв, дух фестивалю -- це свобода та експеримент без кордонів, то чому ж ми мусимо себе у якийсь спосіб обмежувати?! Отож опісля трьох виснажливих, але й не менш приємних вечорів у "Ляльці" було обрано чотирьох щасливчиків. Уже менше ніж за місяць, а саме 15-17 липня, вони спробують переконати мешканців славетного Дубна та гостів рокового фестивалю, що не дарма взяли до рук гітари, мікрофони, баси та барабанні палички. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Жага життя |
|
|
| Підготував Ігор ТИМОЦЬ |
| |
Днями у Львівському історичному музеї відкрилась перша персональна виставка Германа Царегородцева "Жага життя", присвячена пам'яті митця та 60-річчю перемоги над фашизмом.
Виставку організувала родина художника завдяки компенсаційній виплаті від Фонду "Пам'ять, відповідальність та майбутнє" (ФРН).
Герман Царегородцев (1914-1999) -- львівський художник, який у складі Радянської армії воював у Другій світовій війні. На війні його було поранено, і він потрапив у полон. Митця етапували у фашистський концтабір "Маутгаузен" в Австрії. Після звільнення з табору художник повернувся додому, але так і не зміг повністю реалізувати себе у радянській державі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
