BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Мандри Поступу.    Стиль.    Поступ реляксу.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
23 червня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Тайский массаж в Москве выполняют мастера из Тайланда Когда тайский массаж головы и лица проводится при помощи рук, он, главным образом, помогает улучшению процесса кровообращения, что в свою очередь способствует омоложению кожи.
Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандри Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Подорож на Південь
Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Літня відпустка -- це не лише морський чи заміський відпочинок. Та й не лише під час відпустки, а й звичайними вихідними можна подорожувати, наприклад Україною.

Я вирішив скористатися можливістю та подався на південь Хмельницької області, у Кам'янець-Подільський -- одну з колишніх тимасових столиць України. І хоча не можна сказати, що маршрут Львів -- Тернопіль -- Теребовля -- Чортків -- Кам'янець-Подільський є ексклюзивним, проте не можу не поділитися враженнями...

Знаючи, яку спеку зазвичай можна очікувати в Кам'янці-Подільському, спочатку був незадоволений похмурою погодою, але зрештою вирішив: цілий день оглядати культурно-історичні архітектурні пам'ятки легше, коли надворі не спекотно.

Кам'яне місто

Тернопіль традиційно зустрів корками, тому автомобілістам краще їхати об'їзною. Обабіч дороги доволі гарний пейзаж, невід'ємними елементами якого є віражі (звивиста дорога), ставки, старі румунські арочні мости, села, на тинах в яких сушать тютюн... Біля Чорткова доживають свій вік напівзруйновані корпуси колишнього радянського гіганта -- Чортківського цукрового заводу.

Від Чорткова до Скали-Подільської та далі тягнуться польські фільварки, старовинні костели, кам'яні паркани осель молдовського типу, зруйновані часом та численними середньовічними війнами замки. Нарешті Кам'янець. Востаннє я був у ньому 1999-го і запам'ятав тільки старезний замок, розвалене старе місто та соцреалістичну архітектуру нового. За ці роки воно змінилося, на мою думку, на краще -- тепер уже чітко можна виділити місто чотирьох культур: української, польської, вірменської, російської -- хоча загалом їх тут набагато більше. Є навіть монумент сімом культурам, який стоїть у полі, на краю каньйону недалеко від Старої фортеці.

Кам'янець на Поділлі, розташований на півострові у петлі річки Смотрич, яка впадає у величний Дністер, складається з кількох частин: Старого і Нового міста, Руських та Польських фільварків, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Історичне минуле Старого міста приховує безліч таємниць. Досі остаточно не відомо, коли виникло місто. Деякі історики вважали, що його збудували на початку нашої ери даки в період римсько-дакійських війн. Називалося воно тоді Петридавою або Клепідавою.

Завдяки праці дослідників безперечно доведено існування міста за давньоруських часів. Реставратори знайшли рештки житлових і оборонних будівель XI-XIII століть і цим спростували версію, яка побутувала щодо виникнення міста наприкінці XIV століття. Перші літописні згадки про Кам'янець є у вірменських хроніках 1060-1062 рр., а в давньоруських літописах Кам'янець згадують як одне з міст Галицько-Волинського князівства, починаючи з 1196 року.

Місто, побудоване переважно з дерева, зруйнували під час навали Золотої Орди Батия у ХІІІ столітті. Проте пізніше, на межі ХІІІ-ХІV ст., розпочалася відбудова, в якій головну роль відіграли вірмени, які добре володіли технікою будівництва з каменю. Із середини ХІV сторіччя Кам'янець стає головним містом Пониззя, відомого з літописів уже за назвою Поділля як земля, яку намагалися поділити неодноразово литовці, поляки, що збудували тут чимало культових, житлових та оборонних будівель, які здебільшого сформували вигляд Кам'янця. Наклав свій відбиток на його архітектуру і короткий (1672-1699) період турецького панування. Втім давньоруські будівельні традиції, під впливом яких уже на початку XV століття сформувалися основні риси планування і архітектури міста, переважили і західноєвропейські, і мусульманські канони.

Одне з трактувань походження назви міста Кам'янця, яке було природним воєнним форпостом, -- кам'яна твердиня. Кажуть, хан Осман 1621 року, побачивши укріплення Кам'янця, спитав: "Хто збудував таке могутнє місто?" -- "Сам Бог", -- була відповідь. "Нехай Бог і здобуває його!" -- і повернув військо від стін Кам'янця.

Навколо старих мурів фортеці у XVІІ ст. виросла за проектом французьких інженерів земляна Нова фортеця (в народі її ще називають Вали). Нині тут іноді проводять лицарські турніри, саме звідси злітають у небо букети феєрверків, дирижаблі та повітряні кулі під час міських свят. Зараз замкові підземелля та башти заселені постатями, які зображують то Кармелюка з товаришами по ув'язненню, то мушкетерів "Гектора Кам'янецького" Міхала Єжи Володиєвського, то небораку у борговій ямі, а то писаря та послів, що вручають шановним гостям грамоти. Не оминути туристам колодязя глибиною 40 м та галереї замку.

Крім власне фортеці, був укріплений і острів: вірменський бастіон на в'їзді до міста через приголомшливий Турецький міст (можливо, зображений на колоні Траяна у Римі, а отже -- один із найстаріших у Східній Європі), башти Різницька і Кравецька, башта На броді, Гловерівські мури.

Катедра

Ще одне місце, яке не можна залишити поза увагою, -- Петропавлівська катедра, унікальний храм зі статуєю Мадонни, що дивиться на захід з вершечка турецького мінарету. Від другого запланованого яничарами мінарету зберігся лише фундамент. Інша пам'ятка з тих часів, коли християнські святині міста були перетворені на мечеті, -- мімбар біля каплиці Пресвятих тайн. Напис на ньому досі сповіщає, що "Нема Бога, крім Аллаха". Розумно вирішивши, що ламати -- не будувати, польська влада зберегла цей витвір східного мистецтва. Менше пощастило фонтану "Одна сльоза", який Галіль-паша звів на могилі своєї малолітньої дочки. Мармур так конденсував вологу з повітря, що через певний проміжок часу у чашу фонтана падала одна-єдина крапля: камінь оплакував померлу дівчину. Тепер цього вже не видно -- фонтан зруйновано.

Тут же, у катедрі, в каплиці Радників найцінніший у мистецькому плані скарб Кам'янця: надгробок 21-річної Лаури Пшездецької з Чорного Острова. Два роки, 1874 -- 1876, із суцільної глиби карарського мармуру скульптор Бродський виготовляв свій шедевр. Реалістичність образу перевершила всі сподівання невтішних батьків. Скорботний ангел загасив факел життя, книжка навічно розгорнута на двадцять першій сторінці.

Старе місто

145 крутих сходинок угору майже в цілковитій темряві. Шлях, який сліпий муедзин долав щодня п'ять разів, позаду. Попереду -- панорама фортеці та острова, на якому, власне, і розташувалося Старе Місто. Відновлені ратуша та вірменський колодязь, поруч -- дзвіниця Домініканського костелу, яку так і не встигли врятувати 1994 року від полум'я пожежники з усього району. Неподалік від ратуші розмістилися ще й францисканський монастир, костели домініканок та тринітаріїв.

Православні церкви слід шукати у руських кварталах Старого міста, які з'явилися тут після приєднання Поділля до Російської імперії 1793 року.

Найфотогенічніша з них -- дерев'яна Хрестовоздвиженська церква на Карвасарах, що притулилася до стрімких скель каньйону біля фортеці. Найоригінальніша -- триконхова Петропавловська з XVІ ст. Такі храми будували лише тут, на Поділлі. Найстарша -- оборонна Миколаївська біля руїн величезного вірменського костелу. Товщина стін скромної зовні церквиці -- близько півтора метра. У стіну вмурований за вірменським звичаєм камінь-хачкар, датований 1544 роком. Найпомітніша все ж розташована вже на Польських фільварках: блакитні бані Георгіївського храму добре видно майже з усіх боків Старого міста. Найпомпезнішу відновлюють за старими кресленнями у сквері поблизу міської ради: храм Олександра Невського зводили за типовим проектом на честь сторіччя приєднання Поділля до Російської імперії 1893 року.

Від часів, коли 40 відсотків населення міста становили євреї, збереглася лише велика робітнича синагога поблизу Гончарної башти. Зараз тут ресторан "Стара фортеця". З особистістю Петра І тут пов'язують і перейменування польської брами. Кажуть, на виїзді з брами вітер зірвав з імператора капелюх, відтак браму назвали Вітряною.

Місця, які не показують туристам

Місто, що споконвіків лежало на кордонах держав та імперій, навчало толерантності всіх своїх різноплемінних мешканців. Водночас, подорожуючи вулицями міста, ступаючи по старій бруківці, такій же, як у рідному Львові, порівнюєш архітектуру і мимоволі шукаєш будівлі часів бабусі Австрії, але... австріяків тут не було.

Зате майже 8 мiсяцiв місто було столицею Української Народної Республiки. Нагадує про це бронзова пам'ятна таблиця, встановлена на будинку, в якому колись засідала Директорія.

Бувалий та допитливий турист захоче побачити щось крім "великої трійці" -- замку, катедри та ратуші. Тож якщо маєте вільний час, побродіть містом самостійно, бо є місця, куди туристів не водять, як, наприклад, до величезної 7-поверхової башти Баторія та батареї Св. Андрія у вірменських кварталах міста. Саме у таких місцях дух середньовіччя законсервувався найкраще.

Ось комендантський палац Яна де Вітта, генія, що звів Домініканський собор у Львові. Саме тут певний час жила його невістка, прекрасна грекиня Софія Глявоне-де Вітт, пізніше -- Потоцька. Саме цій Софії у подарунок на замовлення Потоцького данський інженер Христіан Дальке звів знамениту Софіївку. Неподалік палацу -- залишки гаремної в'язниці, куди кидали непокірних наложниць намісника Поділля Галіль-паші. Біля нього старий вірменський шпиталь.

Так, і руїни мають свій шарм, але в Україні їх аж занадто багато. Здається, якщо копнути землю в старому місті, то наткнешся на фундаменти домівок давніх культур. На деяких з тих фундаментів зводять уже нові оселі, але дуже наближені до оригіналу, за допомогою старих креслень та каміння, тільки от цемент та перекриття інші.

Свій відбиток в історії Кам'янця-Подільського залишили і совєти (СССР) -- монументи визволителям, перефарбовані кимсь на жовтий та блакитний кольори, заасфальтовані мости, що тримаються на вікових, збудованих ще, напевно, поляками сваях, парки відпочинку з чортовим колесом та танцмайданчики 1970-х років, танки, 190-міліметрові пушки, БТРи-міношукачі, встановлені на постаментах тощо. Але головне, що все це ціле і поступово перетворюється на руїни від старості, а не від хірургічного втручання людини...

Офіціанти та бармен продаються

Провінційний статус райцентру робить місто зоною, позбавленою як фаст фуду, так і пихатих п'ятизіркових готелів, але переночувати і пообідати знайдеться де. Подорожніх радо приймуть як корпуси турбази "Поділля" на схилах каньйону (10-15 гривень за місце) чи кімнати відпочинку на залізничному вокзалі (8 гривень за місце), так і покої у готелях "Фільварки-Центр", "Ксенія", "Арніка", "Смотрич" (50-70 грн за номер). У зоні золотої середини балансують "Україна" та "Бастіон" (20-40 грн за номер). На час міських свят номер слід забронювати заздалегідь. Винайняти помешкання у місцевих господарів значно важче.

Щоб після кількагодинної подорожі горбистими стежками Старого міста втамувати спрагу пивом, щоправда, немісцевого виробництва, найкраще завітати в кафе "Під брамою", яке розташоване у пам'ятці архітектури XVІ ст. З терас відкривається запаморочливий вид на фортецю, в інтер'єрах помічена козацько-рицарська еклектика: статуя запорожця сусідує з ескалібуром, що стирчить із величезної брили. Офіціанти у вишиванках, музика ненав'язлива, ціни помірні, вибір страв не надто великий, що легко пробачити, глянувши на останню сторінку меню: "Офіціанти та бармен продаються недорого будь-яким спецслужбам та розвідкам (крім російської)". У Старому місті також діють ресторани "Стара фортеця" та "Гостинний двір", кафе "Ратуша", "Мрія".

Для мене, як для любителя радше культурно-історичних пам'яток, аніж базарів, дискотек, джампінгу, цікавішим є, звичайно, Старе місто. Але є речі, які привертають увагу і в Новому. Полуниці, які місцеві називають не інакше як клубніка, на кам'янецькому продринку коштують 3,5 грн за кілограм, бринза, якої тут понад 20 сортів, -- по 8-10 грн, домашні яйця, які називають гуменцями, -- по 40 копійок за штуку. Але от вибір кави обмежений "Галкою-Експрес" по 5 гривень за 100-грамову пачку, розчинна є у більшому асортименті.

Подорож у таксі від автовокзалу до замку (за львівськими мірками: від Автовокзалу на Стрийській до Оперного) коштуватиме 5 грн, а ось стрибок із 56-метрової висоти найвищого мосту України -- 250 гривень. З того ж моста з Кам'янця доцільно вирушати у маршрути до Хотина та інших подільських замків, яких в околиці чимало: Панівці на сході, Кудринці та Чорнокозинці на заході, Окопи та Жванець на півдні. Серед популярних маршрутів -- візити у тисячолітній Бакотський монастир на Дністрі та Кришталеву печеру у Кривчому. Приємних подорожей!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Орлята: суперечки тривають 
  ·  "Ні" паркуванню на тротуарах 
  ·  "Інтер" продали офшорам 
  ·  Мобільна загроза національній безпеці 
Погляд
  ·  Університети рвуться на волю 
  ·  Кучма презентує "Помаранчеву революцію" 
  ·  "Інтер" осиротів 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Знову риють під Сенчука? 
  ·  Андрій Садовий: Лікарням бракує крові 
  ·  Грибовичі перепрошують за звалище 
Поступ у Львові
  ·  Молитва 300 тисяч 
  ·  Куди їхати в п'ятницю? 
  ·  А святкуватимемо так... 
  ·  Затримали підроблену валюту 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Навіщо закривати садочок? 
  ·  Наркоманія, як вона є 
  ·  Нарешті поремонтують дороги 
  ·  Міліція теж порушник 
  ·  Польська ''Миргородська'' і ''зайві'' яблука 
Поступ з краю
  ·  Україна без кави 
  ·  Рятувальники втратили надію 
  ·  Тимошенко пікетували однопартійці 
  ·  Лотерей більше не буде 
  ·  Затримано ще одного сепаратиста 
  ·  "1+1" залишився при своїх 
  ·  Нові зміни у Законі "Про вибори" 
Поступ у світі
  ·  Ірак примирить світ 
  ·  "Сонячне вітрило" не відкрило крила 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Леви-рятівники 
  ·  Щоденники Олександра Твардовського 
Спорт-Поступ
  ·  Театр спорту: найбільше задоволення -- виступ перед численними глядачами 
  ·  Повернення до європейської еліти 
  ·  Реванш за українців 
  ·  Лагно -- лідер 
  ·  Видовище під полуницю з вершками 
  ·  Залізна витримка Костецького 
Мандри Поступу
  ·  Подорож на Південь 
Стиль
  ·  Про що розповідає одяг? 
  ·  Франція оцінила львівську художницю-модельєра Олену Даць 
Поступ реляксу
  ·  Король Чамаме 
  ·  ГОРОСКОП 
Львівські обсервації
Арт-Поступ
  ·  Новий фільм про Івана Павла II 
  ·  Як стати феєю 
  ·  Олександр ЄВТУШЕНКО: ГКП-FM -- це вчорашній день 
Літературний Поступ
  ·  Анна Ахматова з майбутнього 
  ·  Радість від безглуздя 
Пост-Faktum
  ·  Читацькі обсервації 
  ·  КАЛЕНДАР