BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    Поступ на канапі.    Бренд у Поступі.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 червня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  10:59 23-05-2017 -   На Львівщині судитимуть голову та бухгалтера однієї із сільських рад  
  10:58 23-05-2017 -   Від завтра буде перекрито рух транспортних засобів на вул. Брюховицькій, 210  
  10:56 23-05-2017 -   На площі Є. Маланюка встановлять питний фонтан  
  10:32 23-05-2017 -   У межах Lviv Media Forum відбудеться кінопрогулянка ранковим Львовом  
  10:23 23-05-2017 -   Цьогоріч на Львівщині знищили 42 га борщівника Сосновського  
Україна
  11:10 23-05-2017 -   Пасажиропотік через лінію розмежування на Донбасі зріс на 25%  
  10:35 23-05-2017 -   В Україні з’явилась партія Саакашвілі без Саакашвілі  
  10:30 23-05-2017 -   Заморозки не вплинули на озимі - експерти  
  10:27 23-05-2017 -   В Україні стартує основна сесія ЗНО  
  15:41 22-05-2017 -   Луценко не підтримав ідею створення антикорупційних судів  
Світ
  10:29 23-05-2017 -   В Японії через спеку госпіталізовано майже тисячу осіб  
  10:25 23-05-2017 -   Поліція: Вибух у Манчестері влаштував смертник  
  15:39 22-05-2017 -   Франція допоможе Україні залучити допомогу ЄС для зміни ширини залізничних колій  
  15:31 22-05-2017 -   Люди досягнуть зірок через 100 років - вчені  
  13:7 22-05-2017 -   Російська компанія за 350 доларів організовує тури в «ДНР»  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ на канапі  » 

___________________________________________________________________________

Гості львівського подвір'я
(з циклу "Зниклі професії")
Юрій ВИННИЧУК
 
Була то епоха багаторічного тривання речей щоденного вжитку, ба навіть передавання з покоління у покоління. Це тепер ми дірявого баняка викидаємо на смітник, а колись, до війни і якийсь час по війні, господині намагалися продовжити життя баняка, аж допоки він не розсипався настільки безнадійно, що й ради не було. Єдине, чого не слід тепер викидати на смітник, -- це стару мамину пательню. Доброї чавунної пательні ви тепер і в день з вогнем не знайдете, і не вмиється перед нею ані тефлонова, ані сталева, хоч і з дном грубим на два пальці.

Дротарі

"Ґаркі дротуууую! Ґаркі латааааю!" -- волав, заходячи на подвір'я дротар. І в ту ж мить довкола нього починало роїтися від господинь, які очікували його з великим нетерпінням і приймали з особливою гостинністю. Та й що тут дивуватися? Рідко в якому господарстві не знайдеться розбитого, або принаймні тріснутого баняка. Ви поцікавитеся: а до чого тут оті "ґаркі"? Баняк у Львові поляки називали "ґарнєц", а українці - "горнець". "Ґарнєц" у множині -- "ґарнкі". Оскільки дротарське мистецтво в Галичині представляли винятково словаки і лемки, то в українських дільницях вони вже волали "Гарці друтоооовать!"

Що ж то були за баняки, які треба було скріплювати дротом? Отже, в старі часи в Галичині геть усе начиння було глиняне та "кам'яне" чи, як тоді казали, "камйонкове". Виняток становили чавунні казани та пательні, а баняки, ринки, миски ще довго опиралися наступу металевого посуду. І тоді, і вже у наш час чимало господинь старої дати вважало, що нема ліпшого начиння для заквашування молока від подільського гладущика з чорної невипаленої глини. Вважалося, що хто не пив квасного молока, наставленого у такому гладущику, той не знає справжнього смаку кисляка. А візьмімо голубці. Якщо їх тушкувати у гладущику та ще й у печі, де перед тим випекли хліб -- о-о, тримайтеся за язик, бо проковтнете.

Але той жар у печі робив і шкоду, бо іноді гладущики розсаджувало. Тріскали і макітри помежи круглими пухкими колінами, коли молодиця терла мак. Тому навіть нове начиння дротувалося, аби було міцнішим і тривкішим.

Лемківські дротарі пішки промандровували всю Польщу й Галичину, а вирізнялися вже своїм вбранням горянським. Коротка темна бурка вкривала плечі дротаря, з-під широкого капелюха виглядало довге волосся, а з плеча йому звисав круглий сувій дротів. Додаймо до цього широкий шкіряний пояс, набитий блискучими бляшками, та оздобну торбу і отримаємо справді мальовничий образ. Але коли та горянська уберя по довгих мандрах перетворювалася на хламиду, дротар міг з'являтися і в менш привабливому вигляді -- у вицвілій сукмані чи старій шинелі. Скидався тоді на обскубаного когутика.

Зазвичай дротар, прийнявши замовлення, заходив до помешкання, сідав собі в сінях чи на кухні, розкладав свій нехитрий реманент: сувій дроту, обценьки, щипчики для скручування, шило -- і з дивовижною зручністю перетворював побитий гладущик на новий. Залежно від посуду дріт міг бути тонким або грубим, білим чи бронзовим, дротар і сітку закладав з малими або великими очками.

Задротовані баняки більше не вживали для заквашування молока чи буряків на борщ, зате тримали в них крупи, смалець, повидла.

Але траплялися серед дротарів і такі умільці, що могли порятувати й геть розтрощеного баняка, так його майстерно переплівши дротом, що він рідини не пропускав, а особливо після того, як дротар повідомляв господині один таємничий засіб. Цей засіб коштував додатково пару грошиків і повідомлявся під умовою, що не буде передаватися далі. Отже, секрет полягав у тому, що в задротований гладущик наливали молоко і ставили на квасне. Після того, як воно скисне, слід потримати його в гладущику ще день-два, але так, аби не підійшло сироваткою. Після цього молоко перелляти і, не миючи гладущика, зачекати знову день-два, заки висохне. Пізніше можна вже його було мити навіть гарячою водою.

А ще дротарі продавали готову продукцію: лапки на мишей, сильці на птахів, розмаїті гачки і пружини, терки, дротяні вішаки.

Заробітки дотяра були більш ніж скромні, але мусив з них виживати і ще щось відкладати на повернення додому. Наскільки дротар був популярним, свідчить той факт, що він став персонажем вертепу поруч із коминярем.

Я бідний дротарина

Пішов у світ широкий,

Дожидає мати сина

Вже буде три роки.

Зазвичай дротар пропонував не тільки дротарські послуги, бо були серед них і добрі шевці, лудильники, бондарі, теслі. Однак мандрувати із теслярським реманентом куди складніше, ніж із дротарським.

Дротарі мали славу дуже чесних і ввічливих людей, ніколи не трапилося з їхньої вини жодної крадіжки чи п'яної бійки. А можливостей для того, щоб поживитися чимось у чужій господі було багато, бо рідко хто приглядався їхній праці, залишаючи самих чи то в сінях, чи на кухні. Хіба діти могли з усіх сторін обступити і дивуватися, з якою він зручністю орудує обценьками.

Дротарі вирушали у свої мандри не самотою, а цілими групами навесні, як тільки сонце починало огрівати землю, тоді й настрій у дротаря погідний, він ішов, наспівуючи, а за капелюхом у нього мак польовий червонів.

Ночували дротарі гуртом у шинках та броварах за рогатками міста, розраховуючись не грошима, а дротуванням баняків, бо в кожного шинкаря, як і в кожної господині, виникала така сама потреба. Вранці розходилися по місту, цілий день блукали від двору до двору, а ввечері сходилися, складаючи гроші до спільної каси, вечеряли і вкладалися спати переважно просто неба на землі. Сіно й солома для них були розкішшю. Перед сном дротар запалював коротку глиняну файку, і дим її колисав його до сну.

Бляхарі

Близькими до дротарів були бляхарі. Займалися вони направою дірявого металевого начиння, латаючи його кавалком прилютованої бляшки. Бляхарі теж мандрували по містах і селах, а їхня праця вимагала куди більшої майстерності, ніж дротарська. Вони ремонтували навіть такі речі, яких жоден верстат не приймав до направи. Нерідко бляхарами були цигани.

Завітавши до якогось будинку, бляхар залишав на сходах свою округлу посудину з вогнем, в якій грілися колби для лютування, щоб не наробити смороду у помешканні. Дерев'яну скриньку з інструментом та бляху тримав завше при собі. Бляхар міг вправно залатати діру на добрих два пальці. Якщо баняк був емальований, а сама емаль відкололася, то бляхар спочатку прикладав бляшану латку, потім зі скриньки насипав товченої емалі, яку нашкрябав зі старих баняків, сильно підігрівав зісподу, аж поки емаль не розпустилася і не залила діру. Тоді дмухав на неї, махав баняком, а коли полива застигла, переможно дивився на господиню.

Від охочих порятувати старі баняки відбою не було, і служили баняки, аж доки не поіржавіли. Бляхарі не тільки злютовували, а й вибілювали мідний посуд циною для охорони перед отруйним "ґриншпаном", як називався зелено-голубий наліт, що ним вкривається мідь під дією кислого середовища. Доки уживалося мідного і мосяжного посуду, доти випадки отруєння траплялися досить часто. Мало допомагало й вибілювання, бо тонкий шар цини легко стирався. Рівно ж було небезпечним практиковане повсюдно аж до середини ХІХ ст. опускання до маринованих огірочків мідної монети, аби надати їм гарної зеленої барви.

На початку минулого віку ввійшло до повсюдного вжитку алюмінієве та емальоване начиння. А найбільше спричинилися до зникнення мідного посуду німці, які під час Першої світової скрупульозно реквізували мідні та спіжові предмети. Жертвою цієї акції впали також дверцята до грубок, клямки, плювачки, самовари і церковні дзвони.

У міжвоєнний період урятовані від німців і вивішені рядами виблискуючі золотом ронделі, пательні, ванєнки для риб, уже перетворилися на кухонну оздобу. Виняток становили мидниці, в яких варили конфітури. Вважалося, що в жодному іншому начинні неможливо було осягнути потрібної консистенції, кольору і смаку.

Мандрівні бляхарі ходили галицькими містами ще й у 60-х роках минулого століття.

Гострії

"Ноооожі, ноооожички гострити!" -- гукав чоловік з точильною машиною на плечах. Поставивши ту машину на землю, чоловік тиснув ногою на педалі, і точильний круг починав крутитися усе швидше і швидше, а коли він прикладав до нього лезо ножа, то навсібіч сипалися іскри.

Увесь свій реманент гострій носив на плечах. Йому теж ніколи не бракувало клієнтів, а на подвір'я збігалося стільки господинь, що незабаром утворювалася черга. Бляхарів і гостріїв можна було побачити ще й у 1950-х роках, то все були літні, а то й зовсім старі чоловіки. Гострії найбільше замовлень отримували в перукарнях, де гострили ножиці, декотрі з них навіть мали там собі стале місце, і навколишні господині вже знали, де їм шукати гострія.









» 
Рудий кіт
Друкувався у часописах "Назустріч" та "Дзвони" у 1930-х роках
Святослав ОЛЬШЕНКО-ВІЛЬХА
 
За ті роки, що ми не бачились, надто багато я пережив, -- промовив Сидір. Його висока кремезна постать, сперта на роздертому громом стовбурі сосни, видавалася ще вищою і сильнішою. Тільки бліде обличчя і заціплені вуста казали про якесь болісне переживання.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Поєднання зі святим Духом 
  ·  Десять кроків до успіху 
  ·  Нагороди від Ющенка 
  ·  Вони були ідеалістами 
  ·  Ющенко звинуватив Пінчука 
  ·  Винні греки 
Погляд
  ·  Ющенко вагається 
  ·  На "1+1" змінили менеджера 
  ·  Гроші на пам'ятки дасть Австрія 
  ·  Міністр заступився за корупціонера 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Автомобілів викрадають менше 
  ·  Пустомитівського району не буде? 
  ·  Ситуацію щодо ринку "Південний" обговорять депутати 
  ·  Справу Кравціва "гальмують"? 
  ·  "Архівну справу" коментують політики 
  ·  Не чекаймо дива 
  ·  Пріоритетність культури треба доводити не на словах, а на ділі 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Цукор із Держрезерву 
  ·  Знову пікет 
Поступ з краю
  ·  Патріарх УГКЦ заохочує Папу? 
  ·  Приманка для інвестора 
  ·  Кабмін визначить, що продати 
  ·  Арешти тривають 
  ·  До Президента -- з 1 липня 
  ·  Нацрада збунтувалася 
Поступ у світі
  ·  Жертвопринесення у Великобританії 
  ·  Прокляття сім'ї Клінтонів 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Сорос дражнить Назарбаєва 
  ·  Киргизстан знову бушує 
Спорт-Поступ
  ·  Війна у товариській зустрічі 
  ·  Баскетболісти БК "Київ" -- чемпіони України 
  ·  На конвеєрі -- вундеркінди 
  ·  Юрій ДЯЧУК-СТАВИЦЬКИЙ: Не все можна вирішити на футбольному полі 
Репортаж Поступу
  ·  На Вернісаж по булаву 
Арт-Поступ
  ·  cергій ГУМЕНЮК: про фотомистецтво і його ніші 
Поступ реляксу
  ·  Шоколад 
  ·  Чудові ліки 
Поступ на канапі
  ·  Гості львівського подвір'я 
  ·  Рудий кіт 
Бренд у Поступі
  ·  Доктор Мартінс 
Пост-Faktum
  ·  Український шоу-біз матиме "Український формат"! 
  ·  Час, зачарований у краплині 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  "Наш" футбол