BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Арт-Поступ.    Поступ на канапі.    Львівські обсервації.    Економіка у Поступі.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 червня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ на канапі  » 

___________________________________________________________________________

Як ві Львові си гуляло
Юрій ВИННИЧУК
 
Львівський балак мав свою специфіку. Одне й те ж слово по-львівськи означало одне, а по-українськи -- щось інакше. Ніхто у Львові не говорив, що йде на прогулянку. Яка там прогулянка? Тільки -- на прохід. Тому-то й Іван Крип'якевич назвав свою книгу "Історичні проходи по Львову". Але якщо ви подумаєте, що львів'яни не вживали слова "гуляти", то дуже помиляєтеся. Вживали, але в значенні "танцювати". І якби ви раптом опинилися в часи прабабці Австрії чи бабці Польщі на якомусь балу, а до вас підплила молода панна і поцікавилася: "А чому то пан не гуляє?", ви вже знаєте, що відповісти.

Ех, минули ті часи, коли львів'яни щонеділі вирушали на прохід, мандруючи чудовими закамарками Львова. Щойно сонце пригрівало, як юрби спацеровичів рушали на Високий Замок, на Кайзервальд і Погулянку, до Чортової скелі, Медової печери й у Винники на зелені трави, на стави і струмки, всюди, де сонце має смак меду, де світ є безхмарний і турботи прискають навсібіч, наче ящірки у траві, з ностальгією згадував старий львів'яка в Gazecie Lwowskiej 1942 року.

А рушали вони не з порожніми руками, а з кошиками, повними закусок і вина. Та навіть якщо хтось і не прихоплював із собою відповідних запасів, то не велика біда, бо дорогою можна було натрапити не на один привітний шиночок з пивом і закускою.

За строкатим тлумом чимчикували друга хвиля тлуму -- прецлярі, водарі, льодярі, бальонярі та вуличні фотографи, що здатні були своєю настирливістю зіпсувати настрій не надто стриманим особам. До найзатишнішого закутка, углиб найстрімкішого яру, проникали монотонні вигуки "Зимна вода содова!", "Прецлі! Свіжі прецлі!", які глушили спів птахів і стукіт закоханих сердець. Ах скільки усамітнених пташечок сполохали ці торговці -- не перелічити.

А на схилах Піскової гори (вона ж Лиса і Гора короля Лева) вже інші забави вабили -- там розкинув свої атракціони "Лунапарк" з цілою парадою каруселей, стрілянням до мішеней і какофонією катеринок. Була там і така капітальна атракція, як фотограф із великим полотном, на якому був намальований лімузин і вирізано дві дзюрки на дві голови.

Лісові закапелки

Колись, а це було в другій половині ХІХ століття, любили львів'яни вибиратися до кривчицького лісу, яких 5 кілометрів від центру, однак така виправа тривала на цілий день. Тут влаштовували співи і забави на зеленій мураві, з галасом і гулюканням пробігала компанія танцювальним вужем через ліс і кривчицьку долину. А найбільшою атракцією на завершення були штучні вогні і яскравий похід із лампіонами пізнього вечора до міста.

Львівська торгова молодь в ті часи облюбувала собі за місце сталих масовок і вицєчок Снопків, у ті часи мальовничий і дикий, бо не було тут жодних будівель, ані пізнішої цегельні.

З 1888 року стали модними проходи до Брюховицького лісу. Саме того року було прокладено колію Львів -- Белзець -- Томашів. Це чудове місце навіть оспівували у таких нехитрих пісеньках:


Наймиліша наша стація --

Симпатична, люба, здрова,

Безперечно Брюховичі,

Бо лежать під серцем Львова.

У Брюховичі курсували перші львівські популярні потяги. Такою ж привабливою була і виправа до Винників, спокій і безмір свободи можна було здобути в Зимній Воді, чудовий мед і каскад ставків -- у Янові та Городку.


Галіційська Швацарія

Давній Львів мав 15 серпня, у День Матері Божої Зільної або Квітної, одну єдину мету в програмі: мандрівку до Винників, де відбувалися відпуст, пов'язаний з урочистим богослужінням, і прославлення чудовної ікони Пречистої Діви в старому місцевому костелі.

Того дня гостинець, який єднав Львів із Винниками, раптово оживав. Панські карети, скромні брички, прості вози з будами і без, неперервним шнуром прямували до Винників. Стежками, полями, лісами йшли громади піших. Кількість прибулих на відпуст сягала до 20 тисяч. Окрім набожного, був, очевидячки, й інший стимул для мандрівки -- подихати свіжим повітрям, розвіятися, випити славного чорного пива у броварі пана Крупицького.

Винники у першій половині ХІХ ст. були єдиним підльвівським літниськом і, щобільше, "уздровиськом". Шукали там порятунку люди з легеневими хворобами. Цінності соснових борів Брюховичів, Голоска, Янова ще не були відкриті. Винниківські ліси приваблювали своїми пагорбами і урвищами, які скидаються на справжні гірські краєвиди. Недарма Винники і не менш мальовничі Виннички прозвано галіційською Швайцарією. У Винниках була тютюнова фабрика і свої винниці, де виробляли дуже добре вино. Наскільки значення Винників під оглядом кліматичним і промисловим було великим, свідчить той факт, що 1835 р. між Львовом і Винниками став курсувати регулярний омнібус. Ясна річ, запряжений кіньми. Поміщалося там водночас 12 осіб і відстань завдовжки 8 км він відбував чотири рази денно туди й назад. Приваби винниківських околиць були оспівані у 1836 р. німецькою мовою черничкою Юзефою Кун із кляштору Бернардинок.


На Погулянці у тихім гаю

На Погулянку йшли львів'яни, приваблені не тільки лісом і галявинами, але й броваром Кляйна, чиє пиво протягом ста літ вважали найкращим у Львові.

У дорозі на Погулянку перехожі вступали до садка Макольондри на Рурах. Вважали, що найдавнішими шинками були саме льокалі на Погулянці, славній своїми гайочками та зеленими луками і ставами, які ще пам'ятають часи австрійського парку Венґлінського. На початку минулого віку адвокат Венґлінський збудував тут віллу, де відбувалися бурхливі забави і гулянки, від яких і пішла назва околиці.

Коли ресторатор Ян Дістль 1821 року викупив Погулянку від адвоката Францішка Венґлінського, то заложив у палацику пиварню і публічний парк, пустив на став фльотилію човників, залишивши лісок для спацеровичів. Публіка, а то були переважно австріяки і чехи, залюбки каталася човнами, попиваючи вино і пиво.

З 1848 р. Погулянка стала власністю родини Кляйнів. Новий власник збурив давні будови на узгір'ї і в долині, а в місці висушеного ставка поставив будинок і перед самим ліском бровар. Завдяки цьому Погулянка стала набагато привабливіша. З'явилася також розлога ресторація з просторою терасою, на якій збиралися щонеділі тлуми відпочиваючих. Сходилися різні люди, а по заході сонця за столиками розсідалися галаслива братія. Тут було дешево і смачно. Спацеровичі розсідалися за столиками на дворі і замовляли переважно сільський підвечірок - пироги зі сметаною, редьку, курчата, а з 1853 р. вчащали на морозиво в літній павільйон цукерні Майсона.

Ресторація біля старого вже не діючого бровару відкрита була ще й на початку ХХ століття. Після Першої світової велика тераса цього льокалю була повна лише по неділях. Сюди охоче вчащала молодь, студенти, гімназійні учні, зокрема старші учні Української академічної гімназії, де навіть мали свій окремий покій. Як згадує С. Шах, приходили вони сюди не лише на пиво, бо "в часі таких сходин обговорювались і рішались не раз важні організаційні справи з ділянки шкільної політики".

Львівське акційне товариство броварів викупило Кляйнів бровар, але тільки для того, аби замкнути його, залишивши тільки ресторацію.


З газетою на прохід

Gazeta Lwowska ще у 1839 р. пропагувала заміські проходи: "Літо було б куди приємнішим, якби його тільки можна було у місті вільніше заживати. Вали обіч міста, де є генеральна команда, оточені туманом куряви. Плантації, скарпами звані, рідко відвідуються, хоча насправді дуже гарні і відкривають широкий краєвид. Поєзуїцький сад (парк Франка) у неділю представляє видовище, яке хіба тільки у віденському Пратері можна побачити. Але де вигода і приємність?

Нічого там не діється для публіки як тільки те, що сад має щороку листя, траву, а при цьому пиво, хліб з маслом і таку-сяку кухню. Голодні і розчаровані рушаємо до костелу Святої Марії Магдалини, куди з Нового Світу музика лунає. Мусимо визнати, що в Новому Світі завше веселіше, аніж у старому. Помічаємо там в одному непоказному садку щось на зразок каруселі, п'ємо пиво, їмо сир і хліб з маслом, потім спускаємося біля Госинґовської парової купелі до бровару Прохазки. Йдемо далі вздовж школи плавання попри став Панєнський і через стрийські рогатки до ліску святої Софії, який користується значною популярністю, оскільки природа там дуже привітна. А до того ж і люди там облаштували лави та столи, на яких молоко, сметану, хліб з маслом, а навіть смачні м'ясні страви можна дістати.

За лісом святої Софії бачимо чудову околицю, за якою маємо став Залізна Вода, що є одною з найпривабливіших околиць Львова. За нею можемо помилуватися кам'яними розвалами, де зустрічається великими куснями прозорий бурштин. Минаємо Снопків і опиняємося у чудовому маєтку пана Лєваковського. Йдемо через рівнину біля Сихівських рогаток до Венґлінського лісу. На увагу заслуговує розпочатий міською владою водотяг з литих залізних рур. Закладають там також цимбрований водостік, з якого вода має йти до міста".

На жаль, під час останньої війни львівські ліски сильно постраждали, бо люди немилосердно вирубували дерева для опалення. І так ото позникали старі дерева з вирізаними серцями й іменами закоханих. Сучасні "грошові мішки" намагаються всіма правдами і неправдами здобути собі ділянку на околиці парку чи лісу і всадити там бундючного палаца. Зелені у Львові стає невмолимо менше.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Конфлікт у Національному музеї заморожено 
  ·  Українка підкорює світ 
  ·  Віталій ХОМУТИННИК: Влада максимально переслідує опозицію для того, щоб взяти ко 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Ющенко засмутив губернаторів 
Погляд
  ·  "Укрнафта" позиватиметься з Financial Times 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Правоохоронці обіцяють нові арешти в справі розкрадання львівського архіву 
  ·  Ростислав СТОЙКА: Протеом -- новий світовий проект 
Поступ у Львові
  ·  Адмінреформу розпочнуть із села 
  ·  Торгівля людьми -- актуально 
  ·  Справа Скнилова на стадії дебатів 
  ·  Смертельно небезпечні люки 
  ·  Ліквідовують наслідки стихії 
  ·  Львову -- 50 мільйонів 
  ·  Показники катастрофічні 
  ·  І треба було голодувати? 
  ·  Хабарництва нема 
  ·  Дві третини пилорам -- незаконні 
Поступ з краю
  ·  Ткаченко звільнить Піховшека? 
  ·  Росія знову вказує Україні 
  ·  Донецьк вимагає привілеїв 
  ·  Українця звільнили з "Абу-Ґрейб" 
  ·  Дев'ять мільйонів "баксів" за вибори 
  ·  Депутати залишили міні-бар'єр 
Поступ у світі
  ·  США покаялися за лінчування 
  ·  Допомогла книга 
  ·  З олігархів у бібліотекарі 
  ·  Це вам не Зварич 
Спорт-Поступ
  ·  Мирослав ГЕРЦИК: Після Борзова благородство втратило ціну 
  ·  Україна як "зручний" суперник 
  ·  Китайців справді багато 
  ·  Україна продовжує сходження 
  ·  Відставки керманичів 
  ·  Макбрайд кидає виклик чемпіонам 
Арт-Поступ
  ·  О, Венеціє! Місто мистецтва... 
  ·  Георг Борисовський бачить стиль у різноманітності 
  ·  АРТ-НОВИНИ КОРОТКО 
Поступ на канапі
  ·  Як ві Львові си гуляло 
Львівські обсервації
  ·  Лицарські забави 
Економіка у Поступі
  ·  ''Міні-Давос'' -- випробовування на інвестиції 
Літературний Поступ
  ·  Львовознавство -- 2 
post-Поступ
  ·  Тимошенко vs Порошенко 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Поступ реляксу
  ·  Фома ''Мандри'': Тепер з'явився шанс змінити свідомість людей 
  ·  Хочу у відпустку! 
  ·  ГОРОСКОП 
Пост-Faktum
  ·  Запрошуємо до Львова! 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Читацькі обсервації 
  ·  ''Домотоп'': усе для оздоблення та будівництва