buy visitors
|
|
|
|
Погляд »
КОМБІНАЦІЇ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Перший міністр президента |
|
|
| Тарас БАТЕНКО |
| |
У президента вже кілька місяців є улюблений міністр. У держави вже кілька місяців є найкраще міністерство. А в нації все ще старий арбітр. Висновок: в Україні з новою інтенсивністю і заповзятістю поповзли чутки про спадкоємство, що на вулицях Грушевського та Банковій. Нинішнім героєм бравадних сцен технічних звершень неньки України є ніхто інший як міністр транспорту Георгій Кірпа.
Аби не кривити душею, скажемо, що оцінка діяльності нового міністра транспорту справді є позитивною. Бо якщо макроекономічні реформістські зрушення можна відчути не одразу, то зміни на залізниці чи в цивільній авіації важко приховати від очей. На тлі загальної модернізаційної сірості ці зрушення вселяють оптимізм. Кірпа нині, без малого, виконує функції частини міністерств. Після скнилівської трагедії діяльність мінтранспорту може поширитися на сферу компетенції міністерства з надзвичайних ситуацій. Про це свідчить палка підтримка Кірпою ініціативи президента щодо створення структури з контролю, розслідування і попередження авіакатастроф (можемо здогадуватися, хто вклав в уста президентові цю ініціативу). Міністерству транспорту позаздрить будь-яке інше галузеве відомство. Дивно, але в останній час Кірпа поводить себе настільки самодостатньо в сфері оптимізації залізничних потоків та внутрішніх авіаперевезень (їх обсяг, у порівнянні з минулим роком, коли в міністерстві хазяйнував Пустовойтенко, зріс більше, як у два рази), що можна повірити — у нього й справді мільярдні ресурси для реформ.
А йдеться про реконструкцію аеродромів та аеропортів у кількох областях (ця проблема погоджується міністром безпосередньо з главами облдержадміністрацій, себто Кірпа отримав персональну можливість “нагружати” президентських представників на місцях). В Україні, вочевидь, невдовзі буде створено новий вітчизняний монополіст “під патронатом” Кірпи — єдина національна авіакомпанія України, до якої б увійшли авіакомпанія “Аеросвіт” та Міжнародні авіалінії України.
Найважливішим в цьому є прагнення Кірпи, аби в структуру ввійшли “Авіалінії України”. Як заявив міністр, із 27 літаків авіапарку в робочому стані нині є лише 3, із яких у вересні 2 вже відпрацюють свій ресурс. Відтак “є генерал, немає армії”. Кірпа може отримати зелене світло на зміну керівництва авіакомпанії, яке довело “Авіалінії” до кризової ситуації (кредиторська заборгованість — 197 млн. грн.). Нестримна енергія Кірпи на цьому не вичерпується. Нещодавно на Рівненщині разом із першим віце-прем’єром Олегом Дубиною міністр транспорту урочисто ввів в експлуатацію міжнародний транспортний коридор на автотрасі Київ — Чоп — окружну дорогу довкола міста Радивилів. Телесюжети з діяльності міністра транспорту методично підкидаються глядачам кожного разу, коли є потреба підняти загальний настрій. До речі, в окремих випадках “сюжети від Кірпи” просто таки завершують подачу траурних стрічок новин. Відповідні “застільні” статті про зоряний час Кірпи з’явилися в найпрестижніших виданнях, у тому числі й таких помірковано опозиційних як “Дзеркало тижня”. “Хто ж він і звідки — цей незвичний реформатор” — ось питання, яким почали перейматися не лише журналісти, але й нинішній істеблішмент. В Україні, можливо, дещо передчасно почалося оспівування Кірпи. Однак, чи справді передчасно?
Які є думки щодо президентського майбутнього Кірпи, або, принаймні, завтрашнього прем’єрського дня? “Поступу” вже доводилося висловлюватися щодо переваг і недоліків образу нинішнього мінтранспорту. До них наразі додамо те, що Кірпа досі не відбувся як політик. Як господарник, реформатор, “душа компанії” — так, як політик — ні, за винятком його рейду у тилах блоку “За ЄдУ”. Кірпа є президентський гравець — це плюс. Він перебував поза активною грою фінансово-олігархічних угрупувань і не асоціювався з жодним із них — це мінус. З іншого боку, на питання, хто його пролобіює, достатньо відповісти — сам президент.
Перед Кірпою нині справді відкрився шлях на прем’єра, якщо обставини — війна з опозицією — не змусять Кучму поставити на людину, яка асоціюється в системі влади з “партією війни”. Найбільшим конкурентом Кірпи на посаді прем’єра від влади нині є ніхто інший як глава АПУ Віктор Медведчук.
Однак Львовом уже поповзли чутки, що Георгій Кірпа вже розпочав роботу над формуванням свого майбутнього президентського виборчого штабу в нашому місті і вже зробив відповідні пропозиції кільком особам щодо залучення їх до роботи в ньому. Якщо цей факт справді має місце — то виглядає він як розумний хід “великого комбінатора”. У будь-якому випадку, навіть якщо президентська карта ляже до Кірпи іншим боком, створений уже зараз передвиборчий штаб легко переорієнтується на іншого кандидата “від влади”. |
|
|
|
|
Офіра обласної влади |
|
|
| Василь ТИМОЩУК |
| |
Депутати львівської обласної ради вирішили 5 вересня, себто через півтора місяця після катастрофи, що сталася на скнилівському летовищі, зібратися на сесію і нарешті “усвідомити масштаби трагедії та спробувати знайти винних у ній”. Ініціатори проведення сесійного засідання 5 вересня, а це депутати фракції “Наша Україна”, сподіваються, що до того часу отримають усі матеріали розслідування причин катастрофи спеціальною комісією під головуванням Євгена Марчука.
Щоправда, виглядає на те, що попри свою ще не повну поінформованість, обласні депутати вже зараз зробили в цій справі певні висновки. Вони, зокрема, категорично відкидають будь-яку причетність до трагедії “демократичної влади Львова, очолюваної Любомиром Буняком”, натомість основну відповідальність за те, що трапилося, несе, на їхню думку, голова оргкомітету з підготовки відзначення 60-ї річниці 14 корпусу ВПС України Олександр Сендега. Фракція “Наша Україна” в обласній раді налаштована вимагати відставки останнього з посади першого заступника голови ОДА. |
| Детальніше>> |
|
|
|
