BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    КіноПоступ.    Поступ технологій.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
26 травня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ реляксу  » 

___________________________________________________________________________

Комплекси сильних світу цього
МАЙКЛ
 
Звичайний задрипаний шкільний двір, і ми, дітвора, з дивним запалом і натхненням сперечаємось про те, чий батько обіймає вищу посаду, більше заробляє, їздив за кордон. Нагло, тому що брешуть усі. Виникає запитання: чому ніхто не наважився сказати правду? Не наважився бути самим собою? Вік такий?

Перша пара в університеті. Викладач просить свіжозліплених студентів-міжнародників, які перед тим вбили в голову, що вони нібито еліта нації: "Напишіть, ким були ваші предки". Дядько не мав нічого поганого на думці -- можливо, хотів з'ясувати, як добре ми знаємо свій родовід. Але результат вразив. Виявилось, що я перебуваю в надзвичайно аристократичному середовищі, буквально серед принців голубої крові. Дітвора понаписувала в анкетах, що предками їхніми були київські князі. Лише я написав напівжартома, що я -- нащадок кріпаків. Чому вони, розумні, освічені здорові молоді люди, не хотіли казати правди? Бути самими собою? Що це, хвороба росту?

За словами психоаналітика Олега Березюка, це комплекс неповноцінності, меншовартості. Комплекс, коли роздувають фальшиве "Я", щоб компенсувати власне, реальне "я". Добре, це легко пояснити у випадку дитини, яка відчуває, як на неї тисне незрозумілий, часто ворожий, реальний світ, і щоб втримати рівновагу у своїй голові, вона будує уявний світ мрій і побажань. Це можна зрозуміти в разі міністра, який присвоює собі звання "професор". Сама професія політика не має нічого спільного з реальністю. Політик -- це, за означенням, людина, яка намагається продати неіснуючий товар -- обіцянки, мрії і хибні теорії (комунізм, соціалізм та ін.) про рівність, справедливість і рай на землі, наївним і знедоленим людям, тобто виборцям. Жадоба влади така сильна, що заради неї навіть чесні, добрі і розумні люди готові й не таке пообіцяти, а дехто справді вірить, що може все обіцяне здійснити, всупереч об'єктивним законам. Наприклад економіки.

Це можна зрозуміти у випадку старших чоловіків, які, за словами класика жанру, вже вибули з ліги великого сексу, і тому все, що їм залишилось, це складати і розповсюджувати легенди про самих себе. Добре, що завжди знаходиться аудиторія, яка готова все це споживати, особливо якщо дія відбувається в дорогому ресторані і дідо за все це платить.

Цим можна пояснити і неймовірний спалах суспільного інтересу на початку "перестройки" до монархії, до титулів, до таємних зібрань. Усі ці дворянські аристократичні збори і всі ці українські королі з якимись грамотами. Можна зрозуміти й інтерес, тугу, ностальгію за минулим -- легендарно красивим, безхмарним і романтичним. Як казав король футболу Пеле, "коли я був молодий, і трава була зеленішою, і жінки, за якими я бігав, були молодшими". Все це можна зрозуміти тому, що таке можна надибати не тільки в Україні, а й будь-де -- усі ці дворянсько-аристократичні додатки до прізвищ, як-от "фон" у німців, "де" у французів, всю цю туристично-промоційну клоунаду з монархіями в країнах, де є потужні республіканські інститути.

Але є речі, які вже стають не ознакою національного зростання, а радше навпаки, його затримки. Уявіть собі кінець травня, ви йдете львівським тротуаром і повз вас їде чудо автомобільної техніки. Ще простіше, у вас зупиняється кров, коли бачите останню модель "Роллс-Ройса". Добре, в нас такої машини не побачиш. Простіше, звичайно, "Мерседес" або "Бімер". Навіть, якщо не новий. Чому ці автомобілі, а не "Бугатті", "Ауді", "Феррарі", "Кадилак", "Ягуар" чи "Хонда"? Річ у надійності, в ходових якостях цих автомобілів? Без питань, це хороші автомобілі, але українські власники далеко не всі свої автомобілі купували в автосалонах, тобто їздять на вживаних, і далеко не всі нові моделі є такими популярними.

Цікаво, для чого люди купують такі дорогі авто, адже за ці ж гроші можна купити три "Тойоти". Але "Тойота", навіть у версії "Лексус", чи "Ніссан" у версії "Інфініті", чи "Хонда" у версії "Акура" -- це "Тойота", "Ніссан" і "Хонда". Тобто це японський автомобіль. Ви десь чули, що японський автмобіль -- це престижно? Інша річ -- десятирічний "Мерседес". Все просто: "Мерседес" -- це престижно, і гайка.

Нічого трагічного у комерції брендів, які називають елітними, немає. Це правила ринкової гри. Автомобіль -- не дешевший як 40 тисяч доларів, модель від сили дворічної давнини, костюм пошитий найкращим чоловічим кравцем якщо не в країні, то в місті, а не куплений в магазині, авторучка -- щонайменше "Паркер", але краще "Монблан" або "Вотерман". Годинник -- золотий "Ролекс", а ще краще "Омега" або "Патек Філіп".

Це просте правило для американських адвокатів, зубних лікарів і всіх тих, хто відкриває свої приватні кабінети. Клієнт, який приходить на прийом, повинен бачити, за що він платить шалені гроші при такому мізерному результаті. Адже той же адвокат вклав певні гроші у створення іміджу "я успішний, тому що я -- найкращий". Все зрозуміло, це той імідж, який можна купити за тяжко зароблені гроші. Дорогий кабінет, костюм, автомобіль, район, школа для дітей, косметична операція для жінки, нова косметика для коханки, курорти, власна ложа в опері та на іподромі -- тобто все те, що впирається у гроші. В американців є навіть такий убивчий за своєю правдивістю вислів -- "скільки ти коштуєш", не вартуєш, а власне коштуєш. Нормальною мовою -- скільки ти заробляєш, або скільки тобі потрібно платити за годину, якщо я, наприклад, хочу тебе найняти -- охоронцем, вчителем музики чи коханцем.

Інша справа "елітарність -- вибраність". Для цього лише грошей замало. До цього потрібно додати членський квиток в якомусь закритому гольф- чи яхтклубі, участь у масонській ложі, лицарському ордені або ще вище і загадковіше -- титул віконта, барона чи сера. Але все це зрозуміло і чесно. Англійська королева тепер надає титул сера за особливі заслуги перед королівством -- наприклад, нагородила титулом сера Пола Маккартні.

Ручка "Паркер" чи "Монблан", шузи від фірми, назву якої навіть італійці вимовляють з помилками. Костюм пошитий на вулиці Сілвер роуд у Лондоні. Для чого це все? Для того, щоб побудувати невидиму стіну між вами, таким успішним і надзвичайно елітарним, і всіма іншими смертними. Хочете бути такими, як ми, -- вчіться, працюйте, бігайте, жертвуйте тілом і душею, і вам воздасться. Якщо не грішми, то славою. Наприклад орденом Почесного Легіону у Франції. І це абсолютно нормально.

Що ж тоді ненормально і межує з патологією? Задумайтесь і скажіть собі, що означає елітарність для українця. "Мерседес", у багажнику якого возять цеглу, вчене звання "доктор наук" чи "академік", дача в заповідній зоні, ще смішніше "проффесор", приватна школа в штаті Огайо для дітей. Але і це півбіди. Тому що є ще щось більше, ніж елітарність. (Все пізнається в порівнянні).

Наша українська гіперелітарність полягає в "ксівах", пропусках, спецномерах, а не в грошах. Гіперелітарність -- це коли людина валить на червоне світло світлофора або їде зустрічною смугою і знає, що їй за це нічого не буде, тому що в неї є "ксіва". Наприклад працівник СБУ, адміністрації -- Президента чи губернатора -- і ще тьми якихось контор. Найбільше задоволення, коли стоїть черга на цілий рік, а приходить якийсь чоловічок, показує своє загадкове посвідчення і проходить поперед усіх -- дітей і жінок. Ви не були свідками такої ситуації на кордоні, коли всі стоять і чекають на якийсь кортеж, чи просто на вулиці, чи перед іноземним посольством.

Я знав жінку, яка терпіла і терпить свого чоловіка-дебіла, за те, що у нього була "ксіва". Вона мліла від утіхи, коли він возив її вулицями Львова, не звертаючи жодної уваги на правила вуличного руху, вона мліла, коли заходила в магазин, у поліклініку і погрожувала продавцям чи лікарям його посвідченням.

У нас і далі до всього можна додати слово "спец". Колись за совдепії були спецклініки, спецрозподільники, спецполіклініки, спецзаказники, спецкурорти, які охороняла армія спеслужб і спецсекретарок. Коли ми виростемо і станемо нормальним суспільством, у якому мірилом будуть не химери -- титули і "ксіви", всі ці звання "народний" і "заслужений", а реальні, матеріальні здобутки? Якщо хочете, такі, які можна виміряти в грошовому еквіваленті (коли всі рівні перед законом).

Хай навіть так, ніж якісь перекручені комплекси, що свідчать про затримку в розвитку, в національному масштабі.










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сміття залишиться у Львові 
  ·  ТЕРАКТ? 
  ·  Грузинський гамбіт 
Погляд
  ·  Заступника мера шантажували підлітки 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Вільному кораблю -- вільне плавання 
  ·  Матусь перевірятимуть інспектори 
  ·  Безробітний рекетир 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Фатальні потяги 
Поступ у Львові
  ·  Загинуло озеро 
  ·  Доки не сталося біди 
  ·  Львів за тиждень 
  ·  Ятки поза законом 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Митники і бізнес -- за порозуміння 
  ·  Зелене світло для автопідприємств 
Поступ з краю
  ·  Причини конфлікту в коаліційності уряду? 
  ·  Пане Президенте, спустіться на землю! 
  ·  Україна за тиждень 
  ·  Хаос української освіти 
  ·  У Донецьку зламають хребет 
  ·  Усім абітурієнтам -- однакові умови 
Поступ у світі
  ·  Для кожного свій гімн 
Спорт-Поступ
  ·  Ігор ЗІНКЕВИЧ: Хочу працювати в Україні 
  ·  Бронзовий поміст українок 
  ·  "Хімік" у півфіналі 
  ·  Золотий покер українців 
Економіка у Поступі
  ·  Нерентабельний автопром 
  ·  Пільги повертаються 
Репортаж Поступу
  ·  Дикий Захід 
  ·  Москва -- Львів 
  ·  На західному фронті зміни 
Арт-Поступ
  ·  Портрети побратимства 
  ·  Очима серця 
  ·  Львів відзначив ювілей Модеста Менцинського 
  ·  Енвер Ізмайлов: "Зірочці" ніяково на моєму лобі 
  ·  "Казочки" студії "Лева" 
  ·  Ідеологією по музиці! 
Львівські обсервації
  ·  Різака обрізали вдруге 
КіноПоступ
  ·  Тріумф України 
  ·  Як талановито перемагати в Каннах 
  ·  Нова робота Сталлоне 
  ·  Порушення приватності 
  ·  Невимушений стриптиз 
  ·  Визначні картини всіх часів 
Поступ технологій
  ·  Комп'ютер для гуцула 
Поступ реляксу
  ·  Комплекси сильних світу цього 
post-Поступ
  ·  Люстрація душ 
Пост-Faktum
  ·  "Усе гаразд, ма..." 
  ·  КАЛЕНДАР