BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    КіноПоступ.    Поступ технологій.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
26 травня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж Поступу  » 

___________________________________________________________________________

На західному фронті зміни
Українсько-словацький кордон: теж безкоштовний, однак упорядкований
Якуб ЛОГІНОВ
 
Однак, схоже, цього разу щось таки змінилося. Ні, не відкрили нового пункту пропуску, не покарали відповідальних за штучне затримування. Загалом на польсько-українському кордоні не змінилося нічого, бо тут і навряд чи щось може змінитися. Проте не слід забувати: поняття "західний" та "польський" не тотожні, адже ми маємо на Заході ще двох інших сусідів. Серед них -- Словаччина, в яку з 1 травня можемо їздити за безкоштовними візами, як і до Польщі, Чехії чи Угорщини. Натомість від того ж дня словакам не потрібно мати візу для в'їзду на територію України. У зв'язку з цим "Поступ" вирішив з'ясувати, як це нововведення вплинуло на ситуацію на межі Словаччини та Закарпаття. Чи тамтешні пункти пропуску перетворилися на таку ж саму пародію, як "Шегині -- Медика", чи, може, навпаки, є прикладом того, що все-таки на кордоні може бути інакше?

Зовнішня політика закарпатського селянина

На словацькому відтинку нашого кордону функціонують два автомобільні пункти пропуску: "Ужгород -- Вишне Немецьке" та дещо північніше розташований перехід "Малий Березний -- Убля". Оскільки щодо прикордонного розташування Ужгорода ніхто не має сумнівів, то з Малим Березним уже не все так просто: на перший погляд, ця місцевість зовсім не відрізняється від інших сіл, що у цій частині Закарпаття. Люди тут живуть досить скромно, а точніше, бідно, проте перевезенням цигарок займається не така уже й велика кількість мешканців, як на територіях, прилеглих до Польщі. Проте з декількома із "човників" мені вдалося поспілкуватись, коли вони вранці вирушали на свою "роботу". Мешканці розмовляють особливим українсько-словацьким суржиком із виразним словацьким акцентом, і є якраз тими, для кого українсько-словацькі відносини є важливішими, ніж решта закордонної політики України. Причому зі своєю думкою малоберезняни визначилися не в затишші столичних кабінетів, а тут, на місці, протягом всього життя. Адже Словаччина для них не за далекими Карпатами, а за маленьким пагорбом, що на кінці рідного села. Цікаво, що ці люди нововведення у візовому режимі сприймають неоднозначно, хоча відтепер їм не треба платити кількасот гривень за таку важливу для них візу. "Це добре, проте річ у іншому. Ця оплата -- лише частка того, що нам треба витратити", -- прояснюють вони. Візи не дають автоматично: якщо їхати в гості, досить вписати адресу, проте у такий спосіб документ отримає незаангажована людина, а не мешканці прикордонної зони. Для тих, хто їздить часто, для відкриття візи необхідно більше приводів, ніж лише бажання милуватися краєвидами Словацьких Карпат. На практиці доводиться оформляти підприємницьку діяльність та всякі договори про співпрацю з якоюсь словацькою фірмою -- нехай і фіктивні, проте за цим всім треба добре набігатися. І, звісно, платити. Саме в цьому суть претензій, які місцеві мешканці висловлюють на адресу нової влади, а таких довелося мені почути значно більше, аніж зауважень щодо поведінки словаків. Малоберезнян обурюють досить великі суми, які треба витратити на отримання закордонного паспорта та заснування фірми, а також надто складні процедури, що пов'язані з цим. "Словакам скасували візи, то вони їздять, скільки завгодно, і все викуповують. Доти вони принаймні купували це все у нас на словацькому боці, а тепер їздять самі. Яка їм різниця: коли в словаків закінчується в паспорті місце для штампів, без проблем виробляють новий, а для нас така ситуація -- це майже трагедія", -- так прояснюють малоберезняни своє скептичне ставлення як до "безкоштовних" віз, так і до нової влади загалом.

"Якщо тебе схоплять, то кара є страшною"

У тому, що малоберезнянці зацікавлені Словаччиною, немає нічого дивного -- так само, як у галицьких Шегинях, Мостиськах чи Краковці різниця у цінах є надійним способом підзаробити. Проте, на відміну від польського кордону, тут великих грошей не отримаєш: словаки "мурашкам" не потурають, дозволяють перевезти лише встановлену кількість цигарок (один блок) та трохи солодощів, й люди вже самі знають: більше не вдасться. За блок "Бонду" вони отримають 200 крон (30 гривень) та й то, якщо вдасться його продати. Проте про це вони говорять не дуже охоче -- не те, що бояться, радше не хочуть зайвий раз згадувати ці дуже ризиковані стресові ситуації. "Якщо тебе схоплять, то покута є страшною", -- кажуть про штраф та інші можливі репресії (покута -- це словацькою кара). Проте, незважаючи на це, загалом пункт пропуску справляє досить приємне враження, а люди не знають, що таке штучні черги та невпевненість: пустять -- не пустять. Порівняно зі Шегинями, вражає відсутність агресії -- мені довго довелося шукати якогось "гака" -- міліціонерів, які нахабно вимагають хабарі, посередників, що за 10 доларів пускають без черги, чи некоректного ставлення службовців до туристів. Не знайшов. Тут усе так звичайно, що аж дивно. Якщо приходиш на кордон, мабуть, ти його перетинаєш і їдеш далі, а не спекулюєш. Якщо є черга, то це не ознака поганого настрою митників, а просто приїхало багато машин. І насамкінець -- якщо є в тебе віза і ти не маєш недозволеного товару, значить, перейдеш, і добра чи зла воля прикордонника тут ні до чого. Адже сам процес візової перевірки відбувається в консульстві, там і видають її не одразу, а протягом встановленого тижневого терміну.

Не встиг озирнутися, і ти в Словаччині

Після так незвичного своєю звичайністю переходу через кордон ти навіть не озирнешся, як уже в Словаччині. Якщо ти не стояв довго й не встиг ще цього усвідомити, залишаються дві ознаки, які відтепер про це нагадуватимуть: кращі, ніж у нас, дороги і словацькі написи. Уся решта -- наче Україна, Закарпаття: такі ж пагорби, карпатська архітектура, греко-католицькі церкви і суто закарпатське відчуття, що десь недалеко кінець світу. Може, вже за цією горою, а може, за іншою, може, ця дорога веде в якесь містечко, а може, що більш імовірно, закінчується у найменш сподіваному місці горою, лісом або на кордоні. Оце і є Східна Словаччина, яка не лише вдвічі бідніша за центральні краї, але й адміністративно навіть не існує. Адже місцева територіальна одиниця -- Пряшівський край, на заході закінчується Високими Татрами, а це вже північні кранці Центру. А для нього тутешні містечка Гуменне, Міхаловце чи Сніна, а також український кордон -- це така ж сама екзотика, як для львів'ян Донбас: їздити сюди здебільшого нема потреби. Тут варто згадати про одне: Словаччина вже кілька років поспіль є найбільш успішною серед наших сусідів у сфері реформування економіки та приваблювання іноземного капіталу. Більшість престижних інвестицій у Центральну Європу розміщують саме тут, внаслідок чого цю державу вже почали називати економічним тигром. З одним зауваженням: цього зовсім не відчувають мешканці східних земель, а цивілізаційний розрив поміж центральними і західними землями та рештою країни щороку збільшується. Однак формально великих диспропорцій немає, позаяк і не існує окремого адміністративного східного реґіону. Адже рекордно багаті Татри та вкрай бідний Схід дають у підсумку цілком непогану статистичну середню. Отже, офіційно в Міхаловцях та Гуменному є Європа та добробут.

На закупи -- в Україну

Проте місцеві мешканці мають щодо цього трохи інший погляд. А віднедавна й надійний спосіб дещо впоратися з ненайкращим економічним становищем. Він з'явився несподівано, завдяки рішенням політиків... не у Братиславі, а в Києві. Не секрет, що ціни в Україні загалом на 10-30% нижчі, ніж у Словаччині. Тому на скасування віз словаки негайно відреагували масовими поїздками в Закарпаття. Однак нова ситуація має і поганий бік -- небачені тут раніше черги на пунктах пропуску в Ужгороді та дещо менші в Ублі. І хоча на в'їзд інколи доводиться чекати і по шість годин (хоча можна легально перейти пішки за 20 хвилин), словаків це не лякає: бажання зекономити таки перемагає. А ще дітям солодощів можна купити і сам Ужгород подивитись, -- доповнюють водії. Словацька адміністрація до цього приватного імпорту ставиться нейтрально, не спиняє навмисне руху, а лише уважно спостерігає за дотриманням правопорядку. Прикметно, що ніхто з моїх співрозмовників не казав нічого про хабарі, штучні черги та інші явища, відомі з Шегинь чи Краковця. А коли їх про таке питали, вони не дуже розуміли, про що йдеться. Це і добре. Залишається побажати словакам, щоб і надалі ознайомлення з нашою мовою вони не розпочинали зі слів "забашляти" чи "домовитися".

Зміни розпочинаються в Києві

Як уже згадувалося, всі зміни на словацькому кордоні мають свій початок у Києві. Проте столиця пов'язана з цією ситуацією також тим, що там міститься словацьке консульство, де видають візи. Воно розташоване лише за декілька вулиць від представництв сусідніх держав, які використовують схожий принцип "візової асиметрії", -- Чехії та Польщі. Причому чеську візу отримати досить важко, і тому відсутні якісь особливі черги. Зовсім інакша ситуація з Польщею, яка видає візу кожному, хто забажає. Проте наслідком цього є величезні черги та спекуляції -- щоб уникнути неприємного очікування, люди часто платять за "безкоштовні" візи посередникам. Інший мінус -- це дещо принизливе ставлення до наших громадян, адже кожна така людина -- це потенційний контрабандист або нелегальний заробітчанин. Проте винна у цьому власне польська сторона, яка могла би цим явищам успішно протидіяти на своєї території. Саме так робить Словаччина: жорстко контролює та карає за порушення (нелегальну працю, контрабанду), тому люди знають: легко не буде. Отож перед словацьким консульством у Києві немає великої черги, зате там стоять переважно ті, хто справді їде з туристичною метою або в гості. Багато осіб, які останніми днями очікували візи, це саме такі люди: вони ніколи не були в Словаччині і після скасування оплати забажали цю країну відвідати. А саму візу, за їх словами, отримати неважко.

Водночас, коли одні оформляють візу та шукають щастя за кордоном, інші непогано заробляють, не залишаючи рідного міста. Скасуванням віз, крім самих словаків, найбільше задоволені торговці з ужгородського базару -- адже туди прямує більшість гостей з-за кордону. І це, так чи інакше, позитивно впливає на економіку всього міста. Особливо на його туристичну галузь -- ресторани, бари, готелі. Ужгороду нема чого соромитися: він чистий та охайний, зовсім не поступається словацьким Міхаловцям, а в'їзд в Україну тут не супроводжують якісь неприємні враження. До того ж, порівняно зі словацькими реаліями, де відсутні великі міста (столична Братислава є вдвічі меншою, ніж Львів), це буквально метрополія. Ужгород -- візитна картка України? Все свідчить, що це твердження може стати правильним.









» 
Дикий Захід
МАЙКЛ
 
Люди, які мене найняли як гіда, так мені і сказали: "Ну вийдеш з маршрутки, а там пішки, або хтось тебе підбере до кордону". (Я мав зустріти автобус з американськими туристами на нашому боці кордону).

Я вийшов у Раві (Раві-Руській) з маршрутки і пішов. Прямо так, дорогою. Тротуару як такого чи пішохідної зони у напрямі кордону нема. Болото, порох, ворони в небі. Йду, а ніхто з людей мене не обганяє, тільки машини мчать. Помалу ніхто не їде. Таке враження, що це літаки на злітній смузі. Таке ревіння. А загалом гарно. Природа. Синє небо. Поле, ліс і дорога. Тільки де той кордон? (Єдине, в чому можна бути впевненим, це те, що він на Заході).
Детальніше>>
» 
Москва -- Львів
А червоніти є за що...
Олена ДУБ
 
Ніколи не думала, що мені колись буде соромно за Україну. Та ще й перед ким! Перед росіянами. Хіба не перед ними ми частенько хизуємося своєю європейськістю та більшою цивілізованістю? А тут на тобі -- облом.

Москва. Міжнародний аеропорт "Внуково". Реєстрація, митний контроль. Паспортний контроль. Невеличкий обшук усіх пасажирів: у пластикові миски -- одна більша, друга менша -- треба складати взуття та верхній одяг разом із сумкою чи наплічником. Працівники російської митниці обшукують пасажирів металошукачем і вручну. Не дуже приємна процедура, скажу відверто. Але, треба віддати належне, всі ці процедури виконують із вами за лічені хвилини, незважаючи на те, що треба ще перевірити пасажирів двох літаків, які відлітають за межі Росії.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сміття залишиться у Львові 
  ·  ТЕРАКТ? 
  ·  Грузинський гамбіт 
Погляд
  ·  Заступника мера шантажували підлітки 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Вільному кораблю -- вільне плавання 
  ·  Матусь перевірятимуть інспектори 
  ·  Безробітний рекетир 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Фатальні потяги 
Поступ у Львові
  ·  Загинуло озеро 
  ·  Доки не сталося біди 
  ·  Львів за тиждень 
  ·  Ятки поза законом 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Митники і бізнес -- за порозуміння 
  ·  Зелене світло для автопідприємств 
Поступ з краю
  ·  Причини конфлікту в коаліційності уряду? 
  ·  Пане Президенте, спустіться на землю! 
  ·  Україна за тиждень 
  ·  Хаос української освіти 
  ·  У Донецьку зламають хребет 
  ·  Усім абітурієнтам -- однакові умови 
Поступ у світі
  ·  Для кожного свій гімн 
Спорт-Поступ
  ·  Ігор ЗІНКЕВИЧ: Хочу працювати в Україні 
  ·  Бронзовий поміст українок 
  ·  "Хімік" у півфіналі 
  ·  Золотий покер українців 
Економіка у Поступі
  ·  Нерентабельний автопром 
  ·  Пільги повертаються 
Репортаж Поступу
  ·  Дикий Захід 
  ·  Москва -- Львів 
  ·  На західному фронті зміни 
Арт-Поступ
  ·  Портрети побратимства 
  ·  Очима серця 
  ·  Львів відзначив ювілей Модеста Менцинського 
  ·  Енвер Ізмайлов: "Зірочці" ніяково на моєму лобі 
  ·  "Казочки" студії "Лева" 
  ·  Ідеологією по музиці! 
Львівські обсервації
  ·  Різака обрізали вдруге 
КіноПоступ
  ·  Тріумф України 
  ·  Як талановито перемагати в Каннах 
  ·  Нова робота Сталлоне 
  ·  Порушення приватності 
  ·  Невимушений стриптиз 
  ·  Визначні картини всіх часів 
Поступ технологій
  ·  Комп'ютер для гуцула 
Поступ реляксу
  ·  Комплекси сильних світу цього 
post-Поступ
  ·  Люстрація душ 
Пост-Faktum
  ·  "Усе гаразд, ма..." 
  ·  КАЛЕНДАР