BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    КіноПоступ.    Поступ технологій.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
26 травня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Дикий Захід
МАЙКЛ
 
Люди, які мене найняли як гіда, так мені і сказали: "Ну вийдеш з маршрутки, а там пішки, або хтось тебе підбере до кордону". (Я мав зустріти автобус з американськими туристами на нашому боці кордону).

Я вийшов у Раві (Раві-Руській) з маршрутки і пішов. Прямо так, дорогою. Тротуару як такого чи пішохідної зони у напрямі кордону нема. Болото, порох, ворони в небі. Йду, а ніхто з людей мене не обганяє, тільки машини мчать. Помалу ніхто не їде. Таке враження, що це літаки на злітній смузі. Таке ревіння. А загалом гарно. Природа. Синє небо. Поле, ліс і дорога. Тільки де той кордон? (Єдине, в чому можна бути впевненим, це те, що він на Заході).

Так ніхто мене і не підібрав. Дійшов нарешті до самої Рави-Руської. Кордон. Дикий Захід Західної України. Царство контрабандистів і дрібних спекулянтів. Депресивне видовище для здорової психіки. Падає сніг чи світить сонце -- все одно неймовірно тупо й убого виглядають останні метри Батьківщини. Рава також не Париж, але все-таки там хоч якісь вулиці є, люди спокійно ходять, діти бігають. Карусель на краю якоїсь площі приліпилась. Життя у всій своїй глибині представлено.

Та ж Жовква дорогою на Раву (зручний автобус їде до Жовкви, і неймовірно жахлива маршрутка -- з Жовкви до Рави) справляє враження міста, наближеного до Європи. І автобус з польським туристами стоїть, і архітектурні пам'ятки милують око, і навіть руїни якось не дуже дратують. У повітрі висить надія, що це тимчасове явище і скоро все відмиють, відреставрують і приведуть у приємний для туристів вигляд. Уже є вагомі докази того, що це буде зроблено.

А тут, на кордоні, естетичний вакуум. З одного боку довжелезний ряд одноманітних будок страхових компаній, обшитих вагонкою, єдиний контраст -- бар і кантор, з іншого -- неозорі українські поля й кілометрова черга трейлерів. Якщо порівняти ці краєвиди кордону з початком 1990-х, коли всі прилеглі простори були заповнені змученими, злими людьми, а запах із полів буквально збивав з ніг, то прогрес очевидний. Але якщо порівняти те, що ми бачимо тут, на Україні, з тим, що є з іншого боку, польського, то стає гірко та сумно. Яка там Європа? Азія ми, Західна Азія. Та й сам народ на кордоні не випромінює оптимізму, як і прикордонники. Навпаки, від людей віє якоюсь трагікою і фаталізмом. У голосі і погляді прихована агресія та розчарування. Жести, як у манекенів.

Якщо вам доведеться провести тут декілька годин, я вам не заздрю. З нудьги дах зриває. Туалету немає. (Є в лісі, під стовпами або за будкою). Музики, кіно також. Газет не продають, навіть жінок красивих близько не видно. На чому зупинити свій погляд? Містика. Сервіс не нав'язливий, тому що його немає. Щодо харчів, то є один бар, є, але це все. Крапка. Гот-дог, котлета в тісті, котлета без тіста, просто чебурек, мівіна, борщ і наніц заморожені вареники. Все можна розігріти. Є мікрохвильова піч. З харчами зовсім туго, зате традиційна українська гостинність -- вісім сортів горілки на розлив і пиво. Пиво в банках, пляшках і навіть є три сорти безалкогольного.

Місцева специфіка -- перехід усе-таки автомобільний, і всі, як один, за кермом. Навіть ті, що в барі, потужно квасять. Сам бачив, як чоловік ("Я -- спортсмен") вибіг і скочив на ходу в спортивний "Мерседес". Потім цей автомобіль, не зупиняючись, помчав через кордон.

Драйвери тут і їздять так, ніби це автодром в Імолі. Потужний старт з пробуксовкою і ривок. Красиво. Можна відеокліпи знімати. Звукове оформлення кордону -- гуркіт автомобільних двигунів і напружені переговори по мобільному телефону.

"Контрабандисти бензином і цигарками", -- пояснила мені жінка, чия сім'я також у ділі. А взагалі бізнес тут крутять усі. Всі чимось зайняті. Працівники страхових будок, окрім продажу страхових полісів, міняють полякам злоті за курсом 145, офіційний 140 у канторі. До речі, з польського боку також є контрабандисти. За день вони встигають декілька разів перетнути кордон.

Хтось сміятиметься з такого заробку, але людям потрібно з чогось жити, якщо не виживати. Рейсові автобуси не наповнені навіть і наполовину. Часи, коли українці відкривали Європу через польські базари, вже давно минули. Цей часовий зсув особливо гостро відчуваєш, коли бачиш красиві та добротно зроблені польські рейсові буси. До речі, польського виробництва. "Наші" змантолошені, ніколи не миті "Ікаруси" виглядають, як ілюстрація до документального фільму про албанських біженців.

Що добре на кордоні, то це наші люди. В будці, куди мене закликали просто так (я не клієнт), було тепло, сухо і стояв маленький телевізор. Приємно висохнути після сирості й мряки, яка з приходом ночі буквально тисне вам на голову і душить вас у своїх обіймах. У будці можна зігрітись і фізично (працює обігрівач), і морально. Є, є ще у нас добрі люди в Україні. І поговорити з ними можна.

За відсутності людей і розваг все, що можна зробити на кордоні, щоб повільно не зійти з розуму і не замерзнути, -- це зайти в бар і спробувати елегантно сп'яніти. Тобто замовляти по 50 грамів. І так разів десять. Випити і ще раз випити потрібно зі суто практичних, медичних міркувань. Гот-дог і котлета в тісті потребують дезинфекції -- вже там, всередині організму. Тому горілка є не тільки хорошим транквілізатором і засобом для знеболення, це також паливо для уяви.

Усі -- добрі і недобрі, чесні й нечесні, хитрі та наївні люди на кордоні -- всі очікують ночі, іншої зміни, чекають на "вікно". Чекають тих, хто ще не переїхав кордону з товаром, втрата якого для когось може бути останньою ставкою у війні з бідністю. Опускається ніч, і все починає рухатись. Так говорять ті, для кого чекання -- це вже природний психологічний стан. Так говорять ті, для кого цей шматок землі став основним місцем праці. Я навіть втішився тим, що, коли автобус із туристами перетнув наш кордон, надворі було темно. Звичайно, американців здивувало наше погане освітлення, зате вони не побачили всього іншого.

Чим є автомобіль для контрабандиста, показує приклад іншого прикордонного пункту -- Краковця. У селі на дорозі майже десяток пасивних, лежачих поліцаїв. Через свою наївність я подумав, що це місцеві мешканці, селяни у такий спосіб захищають своє життя і життя своїх дітей. Як інакше дорогу в селі переходити, якщо машини тут пробують перейти звуковий бар'єр, особливо коли їх переслідують митники. Однак, як пояснив мені шофер-далекобійник, це зроблено, щоб ловити контрабандистів. А контрабандисти також народ кмітливий. Стоїть на автостраді черга кілометрів на десять. Нікуди не дінешся. Так-от наші змогли цю проблему розв'язати. Вони, як партизани, пішли в обхід: полем через потічок перепхали старезний 412-й "Москвич" і добрались до кордону.

Польських водіїв такий маневр українських водіїв надзвичайно вразив, але повторити подвиг українських "командос" вони не захотіли. Чого не скажеш про наших. Тих, які залишилися на трасі. Ще декілька пацанів пішло на штурм потічка, чим сильно роздратували всіх інших, які стояли у щільно заповнених рядах. Вільним залишався ряд, призначений для рейсових автобусів, і власне туди звернули ті, у кого здали нерви. Далі було таке ревіння, що це нагадувало фрагмент виступу групи "Квін" з композицією "Ві вил рок ю". Туристи тішились, як діти, шофер уголос проклинав свою долю, колег по професії і ще чиюсь рідню. Найгіршим було не те, коли вони попросили усе це перекласти на англійську, а те, коли вони мене запитали прямо: "Ми сьогодні перетнемо кордон?" Я не зміг їм чітко відповісти -- так чи ні, і тоді вони почали голосно співати псалми у стилі реґґі. Після того, як вони вирішили розкачуватись, мої нерви почали здавати.

Усе закінчилося гепі ендом. Автобус несподівано пропустили. Фактор випадковості. Мене ж підібрав далекобійник, який відразу похвалився, що не дав митникам нічого, і вони крутились-крутились, а він все одно проїхав. Доти так швидко йому ще не вдавалося перетнути кордону. "Після революції цих гадів на кордоні почали давити, і вони тепер бісяться і хочуть гроші, а за що я, трудяга, маю цим псам платити?". Водії автобуса були солідарні: "Я йому кажу: шо ти крутишся, я чистий. Не дав".

Можливо, ми вже Європа, тільки не помічаємо цього, бо ще по цей бік кордону, а вони, ті, які повернулись звідти, шофери, вже європейці.









» 
Москва -- Львів
А червоніти є за що...
Олена ДУБ
 
Ніколи не думала, що мені колись буде соромно за Україну. Та ще й перед ким! Перед росіянами. Хіба не перед ними ми частенько хизуємося своєю європейськістю та більшою цивілізованістю? А тут на тобі -- облом.

Москва. Міжнародний аеропорт "Внуково". Реєстрація, митний контроль. Паспортний контроль. Невеличкий обшук усіх пасажирів: у пластикові миски -- одна більша, друга менша -- треба складати взуття та верхній одяг разом із сумкою чи наплічником. Працівники російської митниці обшукують пасажирів металошукачем і вручну. Не дуже приємна процедура, скажу відверто. Але, треба віддати належне, всі ці процедури виконують із вами за лічені хвилини, незважаючи на те, що треба ще перевірити пасажирів двох літаків, які відлітають за межі Росії.
Детальніше>>
» 
На західному фронті зміни
Українсько-словацький кордон: теж безкоштовний, однак упорядкований
Якуб ЛОГІНОВ
 
Західний кордон, величезні черги та безлад -- так склалося, що за наших реалій ці три поняття є нероздільними. Скільки б не говорили про стратегічне партнерство, спрощене видавання віз та неприпустимість появи нової "залізної завіси", на ситуації, що склалася на кордоні України з Польщею, це зовсім не позначається. Журналісти з обох країн уже давно детально описали приклади зловживань службовим становищем, називаючи водночас конкретні прізвища та дати, а доказів для підтвердження порушень є достатньо. Проте результат завжди такий же. "Ми не винні, то в Україні режим, з яким цієї проблеми не вдається розв'язати", -- звикли пояснювати свою бездіяльність польські митники. "Це не наша провина, поляки спиняють рух, і ми нічого з цим не можемо зробити", -- традиційно відповідають українські службовці. Минають роки, змінюються режими, відбуваються революції, проте за всієї мінливості цього світу в одному можна бути впевненим -- у чергах і безладі на західному кордоні.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сміття залишиться у Львові 
  ·  ТЕРАКТ? 
  ·  Грузинський гамбіт 
Погляд
  ·  Заступника мера шантажували підлітки 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Вільному кораблю -- вільне плавання 
  ·  Матусь перевірятимуть інспектори 
  ·  Безробітний рекетир 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Фатальні потяги 
Поступ у Львові
  ·  Загинуло озеро 
  ·  Доки не сталося біди 
  ·  Львів за тиждень 
  ·  Ятки поза законом 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Митники і бізнес -- за порозуміння 
  ·  Зелене світло для автопідприємств 
Поступ з краю
  ·  Причини конфлікту в коаліційності уряду? 
  ·  Пане Президенте, спустіться на землю! 
  ·  Україна за тиждень 
  ·  Хаос української освіти 
  ·  У Донецьку зламають хребет 
  ·  Усім абітурієнтам -- однакові умови 
Поступ у світі
  ·  Для кожного свій гімн 
Спорт-Поступ
  ·  Ігор ЗІНКЕВИЧ: Хочу працювати в Україні 
  ·  Бронзовий поміст українок 
  ·  "Хімік" у півфіналі 
  ·  Золотий покер українців 
Економіка у Поступі
  ·  Нерентабельний автопром 
  ·  Пільги повертаються 
Репортаж Поступу
  ·  Дикий Захід 
  ·  Москва -- Львів 
  ·  На західному фронті зміни 
Арт-Поступ
  ·  Портрети побратимства 
  ·  Очима серця 
  ·  Львів відзначив ювілей Модеста Менцинського 
  ·  Енвер Ізмайлов: "Зірочці" ніяково на моєму лобі 
  ·  "Казочки" студії "Лева" 
  ·  Ідеологією по музиці! 
Львівські обсервації
  ·  Різака обрізали вдруге 
КіноПоступ
  ·  Тріумф України 
  ·  Як талановито перемагати в Каннах 
  ·  Нова робота Сталлоне 
  ·  Порушення приватності 
  ·  Невимушений стриптиз 
  ·  Визначні картини всіх часів 
Поступ технологій
  ·  Комп'ютер для гуцула 
Поступ реляксу
  ·  Комплекси сильних світу цього 
post-Поступ
  ·  Люстрація душ 
Пост-Faktum
  ·  "Усе гаразд, ма..." 
  ·  КАЛЕНДАР