BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ політики.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
16 серпня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  РАДИЛИСЬ

___________________________________________________________________________

Музейники об’єднуються, щоб їхнє слово нарешті мало вагу
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
Зиновій Мазурик. Рисунок Олеся НОГИ
Сьогодні серед соціально незахищеного українського багатоголосся голос музеїв ледь чути. Хіба що стається щось надзвичайно скандальне, на кшталт викрадення фресок Бруно Шульца у Дрогобичі чи підкопу фітнес-центру під фундаментами древньої Софії Київської. Суспільству, змушеному щодня думати про шматок хліба, не до культури. А, відповідно, і не до культурної політики. Справу, за радянською звичкою, рятують самі потопельники.

Наприкінці липня в Києві представники музеїв, вузів відповідного профілю, громадських організацій культурологічного спрямування й урядових структур зібрались під дахом всеукраїнської конференції “Перспективи розвитку музейної справи в Україні” за “круглими столами”, де засвоювали новітні технології та можливості їхнього застосування в музейній справі, ділились досвідом арт-менеджменту та навичків залучення додаткового фінансування для розвитку музеїв, обговорювали потребу і можливості створення громадської асоціації музейних працівників України на основі львівського досвіду. Модератором “круглого столу” з останнього питання був голова асоціації музеїв і галерей Львівщини Зиновій Мазурик.


З.М. – Ця ініціатива створення асоціації чи якоїсь громадської організації, яка об’єднала б музейних працівників і загострила б увагу суспільства на проблемах музеїв, є віддавна. Але вона дотепер із різних причин не мала розвитку. Міністерство культури не дуже прихильно ставилось до цієї ідеї, побоюючись зайвого клопоту. Підтримала музейників фінансово паличка-рятувалочка країн пострадянського простору – Фонд “Сороса”, який видав грант на дослідження стану регіональних музеїв в Україні. Картина виявилась ще більш невтішною, ніж уявлялась. Стало зрозуміло, що треба щось негайно робити. Хто і як має робити, саме й обговорювали учасники конференції. Кивали на добрий приклад сусідньої Росії, яка хоч і часто дратує нас як політичний противник, але в галузі музейництва за 10 років набула вартого уваги досвіду. Їхньому рівню використання нових технологій для пропаганди культури взагалі і музеїв зокрема я заздрю “білою” заздрістю. Росіянам це вдалось завдяки активному залученню іноземних грантів, кооперації зусиль точних і гуманітарних наук, але насамперед завдяки розумній законотворчій базі, яка передбачає такий вид співробітництва, як неприбуткове партнерство. За законом, різні юридичні особи не тільки мають правові підстави об’єднуватись як партнери заради неприбуткових цілей: наприклад, вкладання коштів у програмне забезпечення музеїв, але і гнучку пільгову систему з боку податкової адміністрації.

– Там, у державі, є дієва культурна політика...

З. М. – Так, вона може не задовольняти своєю агресивною підтримкою російської культури на теренах колишнього Радянського Союзу, але тому, як вони організують свою внутрішньодержавну культурну політику, ми можемо тільки повчитися. У літній школі арт-менеджменту, яка проводилась у Києві, я зустрічався з театральними менеджерами з Петербурга, які створили базу даних у всіх театрах колишнього Радянського Союзу, в тому числі і в Україні. Тепер під будь-які гастролі російських театрів вони мають усю необхідну інформацію: можуть зорієнтувати колектив і щодо параметрів сцени, і технічних засобів, і складу місцевої акторської трупи, і кількості місць у залі, й умов проживання. Як використовувати нові технології для створення подібного банку даних щодо музеїв України, можна було познайомитись за “круглим столом”, який на конференції проводив науковий працівник кафедри інформаційних систем і мереж Львівської Політехніки Тарас Гук. Наша Асоціація співпрацює з цією кафедрою. Вони допомагали нам проводити “круглий стіл” для працівників фондів львівських музеїв. Музей – банк гуманітарної інформації, яку треба пускати в обіг. Сьогодні технології користування зібраннями музеїв, архівів, бібліотек – старі, доступ до них обмежений і часовитратний. Якщо більшість науковців, особливо старшого віку, такий стан справ влаштовує, то студентська молодь прагне отримувати інформацію так, як це робиться у світі – не відводячи погляду від монітору ПК. Наша асоціація музеїв і галерей працює над втіленням у життя проекту музейно-інформаційного центру, у рамках якого хоче створити портал із можливістю доступу до бази даних всіх музеїв Львова.

– Багато-хто починав у цьому напрямку...

З.М. – Але успішного прикладу, такого, як у Росії, в Україні поки що немає. Тут і фінансові, і програмні ресурси потрібні, і спільні зусилля фахівців. Тому ми зараз і намагаємось якнайширше популяризувати ці наші ініціативи, щоби знайти для цього проекту вітчизняних партнерів. Не весь же час сподіватись на Сороса. Не може бути, щоб у нашій державі не було людей, зацікавлених у тому, аби наш соціальний капітал запрацював. Адже від нього багато в чому залежить майбутнє нашого суспільства.

– Сьогодні мистецтво видається більшості таким собі метеликом, який пасує до рафінованих раутів ситого західного суспільства, але є непотрібною і недоречною розкішшю в умовах суворих буднів українського державотворчого будівництва. Адже музей – не склад, де припадають пилом накопичені попередніми поколіннями твори мистецтва. Музей – це простір живого спілкування сучасного з минулим, де можна усвідомити коріння своєї держави, народу, міста, родини. Саме на інститут музеїв, як на одного з китів, могла б опертися культурна політика держави при створенні національної системи цінностей.

З.М. – У тому, щоби донести саме таке розуміння ролі культури в державі до людей, які мають владу і гроші, - одна з умов нашого успіху. Якісь початки в тому є, сьогодні ситуація дещо інша, ніж була кілька років тому.

Конференція була зорієнтована насамперед на периферійні музеї. Хоча столичні музеї теж мають великі проблеми, але мають значно більше можливостей їх вирішувати. Тут і постійний доступ до Міністерства культури, до Кабінету Міністрів, до президента, тоді як регіональним музеям не залишається нічого, крім бюджету і відданості своїх працівників. Навіть виїзд за межі своєї області, можливість поспілкуватись на професійні теми із колегами з інших регіонів для більшості з них – унікальна. Приємно здивувало, що позиція очікування благодійників із “верхів” чи з-за кордону практично відсутня. Є бажання діяти самим, уже і спільно. Тому питання створення всеукраїнської громадської організації, яка б об’єднала і скоординувала зусилля музейних працівників країни, будуть вирішувати вже восени. Нам потрібне об’єднане середовище професіоналів, обізнаних із проблемами культури і здатних вирішувати її проблеми відповідно до їхнього виникнення. Тоді ми не будемо настільки залежними від непрофесіоналізму чиновників від культури, а зможемо самі впливати на ситуацію в культурі і контролювати її. Не мітингами, не акціями непокори, а через діалог влади і структурованого мистецького середовища. Дискусія тривала весь день, пропозицій було багато. Усіх, як правдивих українців, дуже хвилювали процедурні питання: обирання голови, правління, реєстрація статуту... Але ж це – не мета, це тільки перший крок до формування інструменту, яким ми маємо оволодіти, щоб лобіювати інтереси музеїв, щоб формувати законодавчу базу, яка б сприяла притягненню до музеїв спонсорських коштів, яка виробляла б механізми співпраці музеїв і Міністерства культури. (Сьогодні в цьому Міністерстві навіть немає, як колись, окремого відділу музеїв. Його об’єднали з образотворчим мистецтвом. Але ж проблеми створення мистецтва, і проблеми його зберігання і пропагування – різні.)

Зрілість громадянського суспільства якраз і визначається тим, що громадські і суспільні організації мають достатньо впливовий голос, може навіть більш впливовий, ніж державний апарат.
Уряд не те що боїться їхнього авторитету, але зважає... Наше Міністерство поки що тільки побоюється... Організацію ще не створено, а чиновники вже хвилюються, що спати їм буде менш спокійно. Тому вже від початків, на цій конференції, нам доводилось їх заспокоювати, що ми піклуємось про справу, а не про славу...

І в Україні, і у Львові зокрема вже вищий час усвідомити нарешті, що місце культури у стратегічному розвитку країни і регіону – не останнє і не передостаннє. Людство не від “нічого робити” тисячоліттями викладає шалені гроші і за твори мистецтва, і за їхнє зберігання. Швидка деградація українського суспільства – прямий результат зведення життя його громадян до тваринного животіння. Ситуація загострюється на очах. І тут якраз голос професіоналів, об’єднаний голос, здатен звернути увагу суспільства і змінити цю ситуацію на краще.









»  НОМІНАЦІЇ
Десятитисячна деціма
Щорічні обласні премії в галузі культури дещо припізняться
Вікторія САДОВА
 
Навряд чи цього року управління культури Львівської облдержадміністрації дотримається традиції й до державного свята Дня незалежності України 24 серпня черговій когорті львівських митців вручить обласну премія в царині культури. Відтермінування пов’язане не тільки з відміною святкових заходів у зв’язку із жалобою за загиблими у скнилівській авіакатастрофі, а й із самою реорганізацією цієї преміальної структури.

Як повідомив “Поступ” Олег Демкович – працівник відділу мистецтв управління культури ЛОДА, який готує подання кандидатур претендентів на лаври до розгляду журі: “Цього року до положення про премії було внесено деякі зміни. Насамперед вони стосується того, що премія за кожною номінацією вже не буде ділитися поміж кількома лауреатами, як це було торік. Тепер премію будуть присуджувати тільки одній людині”.
Детальніше>>
»  ФОТОГРАФІЯ
Присмеркові вогні Туманного Альбіону
Світлини мандрованого філософа
Вікторія САДОВА
 
Сьогодні, у п’ятницю, 16 серпня о 17 годині у фотогалереї Василя Пилип’юка на проспекті Шевченка, відбудеться відкриття нової експозиції, на якій відомий львівський артменеджер Марина Сіренко представить добірку творів молодого і талановитого світливця Ігоря Маркіна.

Виставка кольорової фотографії об’єднана наскрізним тематичним сюжетом — не позбавленої ескізності вражень атмосферою настроїв вечірнього Лондона, і це підносить її над загальним жанровим визначенням ведут — архітектурних міських краєвидів, які ми звикли бачити на лакованих поштівках, путівниках чи рекламних буклетах. В Ігоря Маркіна зовсім інший підхід до побаченого, яке він невтомно фіксує на плівку, кожним своїм артефактом суб’єктивуючи явлену йому дійсність.
Видається, що ракурс його кадрів зумовлений поглядом професійного філософа, адже саме цю науку він студіював, навчаючись в університеті.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Папа знову в Галичині 
Погляд
  ·  Динамо” однією ногою вже у наступному раунді 
  ·  Опозиція спалює мости 
  ·  Міліцейський кримінал 
Поступ у Львові
  ·  Учителям чужого не потрібно 
  ·  Перевізники відмовляються від ЛАЗів 
  ·  Місцеву владу захищають 
  ·  Львівщина готується до зими 
  ·  Зразковими бувають і міліціонери 
  ·  Партнерство заради довкілля 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Російська у школі як іноземна 
  ·  Фінансово-політичні клани України 
  ·  Мораторій на зони 
  ·  Катастрофам запобігатиме спеціальний орган 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Убито мегатерориста-інваліда 
  ·  Відмінено виступи військових літаків 
  ·  Лукашенко – з перспективою політичного біженця 
  ·  Ядерна небезпека в Ізраїлі 
  ·  Вади великої голови 
  ·  Циганське золото 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ політики
  ·  Шелест чи Щербицький 
Арт-Поступ
  ·  Музейники об’єднуються, щоб їхнє слово нарешті мало вагу 
  ·  Десятитисячна деціма 
  ·  Присмеркові вогні Туманного Альбіону 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Як вар’юють львівці в інтернеті