Мабуть, не варто сперечатися, що Микола Томенко належить до "гарячих" політиків. Йдеться про те, що більшість ініціатив Миколи Володимировича доволі епатажні та провокативні. Але, за законами жанру, кинуту опонентові рукавичку слід підняти у будь-якому разі... Не стала винятком і зустріч популярного політика з представниками "четвертої влади" у невеличкому містечку Нова Каховка, де чотирнадцятий рік поспіль відбувається фестиваль "Таврійські ігри". Томенко повністю перейнявся неформальністю екстремального фестивалю й залишив удома діловий костюм, в якому його так звикли бачити у залі засідань Верховної Ради. Й цим підкорив навіть найскептичніших представників мас-медіа зі східних реґіонів нашої держави.
-- Пане Миколо, щирилися чутки, що нова влада не знайшла спільної мови із "Таврійськими іграми". Але Ви все ж таки приїхали на фестиваль, отож чи означає це, що підтримуватимете Ігри у Каховці?
-- Якщо я тут присутній, це означає, що увесь Кабмін хвилюється через те, що відбувається на "Таврійських іграх". Думаю, гідно представлю уряд. Ми досі активно готувалися до звіту про результати діяльності уряду за сто днів. Наш звіт був економічним, науковим і навіть екстремальним, бо ми підготували певні сюрпризи для українського народу. У відпочинковому плані, маю на увазі. Цим хочемо продемонструвати, що вміємо так добре відпочивати, як і працювати.
Щодо музики, то я вже досить довго вважаю себе якщо не фахівцем, то принаймні любителем сучасної української музики. Можливо, ви вже чули, що з українських виконавців найбільше люблю творчість Ані Лорак. Не приховую також, що завжди надаю перевагу українським співакам перед іноземними. Атож, тішуся, що тепер маю можливість не лише слухати музику, відвідувати концерти та купувати диски, але й підтримувати наших артистів. І я на сто відсотків переконаний, що після всього того, що відбулося в країні, після моїх численних дискусій із керівниками FM-радіостанцій, музичних каналів, продюсерських аґенцій українське суспільство стало більш патріотичним стосовно попиту на рідних виконавців, власну музику.
Я тішуся, коли бачу, що на музичному телеканалі М1 поступово збільшують кількість українських кліпів, FM-радіостанції також потрохи змінюють свою політику. Зрозуміло, це є реакцією на події у суспільстві. І я переконаний, що це системна річ, яка залежить зокрема від політичної волі та настрою у суспільстві. Це не може не вплинути на популярність української музики у власній країні та на збільшення її конкурентноздатності у світі. Мої симпатії на боці всієї сучасної української музики, тож не хочу нікого виокремлювати. Звісно, приємно, що на сцені "Таврійських ігор" виступало чимало гуртів, які пройшли бойове хрещення на майдані Незалежності. Ми довго та плідно спілкувалися зокрема зі Святославом Вакарчуком: він роз'яснював мені певну специфіку українського шоу-бізнесу. Це спілкування було корисним для нас обох.
-- Ви, мабуть, знаєте, що в усі попередні роки фестиваль "Таврійські ігри" відбувався під патронатом Президента України. Чи підтримуватимете теперішня влада фестиваль у такий спосіб?
-- Я завжди критично ставився до поняття "патронат", адже вважаю, що коли влада підтримує добрі проекти, зовсім не обов'язково писати, що це патронат президента, прем'єра, мера чи ще когось. Я особисто взагалі хотів би мінімізувати та поступово ліквідувати патронатство. Президент та уряд мають підтримувати різноманітні проекти, а не змагатися за те, щоби чиєсь прізвище значилося на афішах.
Сьогодні у зв'язку із 60-річчям Перемоги я просив усіх чиновників і у Києві, і в реґіонах усе-таки не бавитися у написання на привітальних листівках своїх прізвищ. Ми всі, громадяни України, вітаємо ветеранів. Адже несправедливо за державні кошти вітати ветеранів від свого імені. Вважаю, що нам загалом треба переглянути систему політичної підтримки через різноманітні гасла. Коли, наприклад, уряд підтримує різноманітні дитячі проекти, не вимагаємо, щоби на афішах писало "за підтримки уряду України". Це смішно, бо у цьому зокрема полягає наша робота. Звісно, ми підтримуватимемо "Таврійські ігри", але я проситиму організаторів, щоби на афішах цього не позначали.
-- Не за горами ще одна важлива для українського народу подія -- "Євробачення". Чи буде присутня нова влада на конкурсі?
-- Чимало посадовців хоче піти. До того ж небезкоштовно, а придбати по 10-20 квитків. У такий спосіб ми мінімізуємо кількість випадкових людей на "Євробаченні", де потрібно виявляти свої емоції: кричати, верещати, прапорами махати, а не сидіти у костюмах. Так ми демократизуємо цю справу. Особисто я планую частину часу проводити у палаці, а частину -- на майдані, де відбуватиметься трансляція шоу. Точно буду зі сином, а з дружиною наразі дискутуємо: чи готова вона витримати чотири години такої музики? У неї трохи інші смаки...
На сьогодні про готовність піти на "Євробачення" говорять фактично усі міністри, але після того, як ми запропонуємо фінансову складову, я думаю, кількість охочих зменшиться. |
