BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Тема Поступу.    Арт-Поступ.    Світський Поступ.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Мій Дрогобич.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
28 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
  12:20 23-06-2017 -   Меблеве підприємство «Райтекс» у Кам’янці-Бузькій нарощує виробничі потужності  
  12:17 23-06-2017 -   23,24 та 25 червня в Бориславі оголошено Днями жалоби  
Україна
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
  13:5 23-06-2017 -   Кабмін хоче позбавити спецпенсій депутатів і прокурорів  
  12:21 23-06-2017 -   Бойовики заборонили освітянам виїжджати за межі «ЛНР»  
Світ
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  
  13:46 22-06-2017 -   Археологи знайшли стародавнє забуте місто в Ефіопії  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Чи позбудеться Львів хрущовок
 
Спадок Микити Сергійовича

Те, що життя в хрущовках не мед, знає кожен четвертий українець. Щобільше, до низьких стель, тісних кімнат, дірявих дахів, поганої звукоізоляції, холодних стін і ще багатьох неприємностей більшість українців навіть встигла звикнути, переконавши себе, що це нормально, і навіть знаходить у цьому якийсь особливий затишок та романтику. Іноземцям такі почуття збагнути просто не дано.

Соціальне житло, як тепер називають перші серії масової забудови, розпочали зводити за Микити Хрущова і продовжили за Леоніда Брежнєва. Сьогодні ж воно стає не просто проблемним, а небезпечним.

Розраховані на кількадесят років, щоб тимчасово розв'язати житлову проблему великої країни, хрущовки чи "панельки" вичерпують свій ресурс, а тому в будь-яку хвилину можуть скластись, як карткові будиночки. Це трапилось із одним будинком в Іркутську. А тому часу на роздуми у влади не так багато. Що робити з житлом, у якому мешкає чверть українців, вирішує сьогодні як вища влада, так і на місцях. Найбільша проблема полягає у тому, щоб вибрати шлях реконструкції таких будинків.

Руйнувати -- не будувати

Наразі існують два шляхи реконструкції хрущовок. Перший -- коли інвестор утеплює стіни, змінює інженерію будинку, укріплює фундамент і для покриття своїх витрат добудовує ще 1-2 поверхи. Другий -- коли хрущовку зносять взагалі і на її місці будують новий комфортний будинок. Мешканців на той час виселяють у тимчасове житло, а після закінчення усіх робіт заселяються. Інвестор же має можливість замість п'яти поверхів, скажімо, побудувати десять, і, продавши решту квартир за ринковою ціною, компенсувати затрати.

Перший варіант вже спробували у Києві і зіштовхнулися з безліччю непередбачуваних проблем. Зокрема укріплення фундаментів дало тріщини у будинку, що спричинило додаткові витрати. Щобільше, запротестували мешканці, які не захотіли слухати галасу будівельних робіт.

Другий варіант, коли хрущовки зносять цілком, практикують у Росії, і, як кажуть українські фахівці, є найбільш прийнятним для України.

Головне, що внаслідок цього покращуються умови, щоправда, не через збільшення кількості кімнат, а через розширення площі, завдяки чому, можна, скажімо, купить душевую кабину чи здійснити ще якесь переобладнання квартири. В Україні цей коефіцієнт має становити 1,5. Наприклад, якщо раніше власники мали квартиру площею 30 кв. м, то після реконструкції матимуть 45 кв. м. Це навіть більше, аніж у Москві. Важливо, що за додаткові метри українці не доплачуватимуть. Це нещодавно пообіцяла прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

Позитивом для Львова є те, що багато львівських хрущовок чи "панельок" розташовано в престижних районах. Перевага реконструкції соціального житла є очевидною й для Львова ще й тому, що згідно з нещодавно затвердженою Концепцією Генплану, ущільнювати територію міста більше не будуть. А оселятись на околицях міста, Лисиничах, Рясному, -- не так багато охочих Відтак ідея справді може засмакувати інвесторам. І якщо з цим не погодяться львівські будівельники, то сюди, напевно, прийдуть російські інвестори. До речі, в Києві вони вже заявили, що хотіли б працювати на львівському ринку.

Людський фактор

Як бути, якщо мешканець все ж відмовиться від поліпшеного житла з коефіцієнтом 1,5? Таке право він має, адже квартиру приватизовано, а власність треба поважати. В Україні, кажуть експерти, можуть виникнути проблеми, адже Житловий кодекс так і не ухвалено. І як бути з приватною власністю, ніхто не знає. А такі знання конче потрібні, бо як показує досвід першопрохідців-москвичів, виховані радянською ментальністю люди, почувши про знесення будинків, гарячково починають приписувати усіх родичів до невеличкої кімнатки, або ж впираються, вимагаючи замість однокімнатної квартири трикімнатну.

В пригоді може стати досвід Москви. Там також недосконалі "житлові" закони, але особливий погляд має мерія та мер Юрій Лужков. Він особливо не церемониться з мешканцями хрущовок. Їх просто ставлять перед фактом про знесення. "Ваші побажання ми врахуємо у разі компенсації" -- так говорять усім впертюхам. Московські закони, які для цього ухвалює їхня місцева рада, це дозволяють. Щоправда, перед тим, Лужков заборонив будь-яку прописку в плановане для реконструкції житло. І темпи будівництва, там, треба визнати, просто ударні. До 2010 року там планують взагалі забути про таке явище як хрущовки.

До речі, так само, як москвичі, борються із вередливим мешканцями і в демократичних країнах. Спершу, як розповідають їхні експерти, вони запрошують таких мешканців до розмови і пропонують їм компенсацію. Якщо її замало, суму збільшують. Якщо ж ні компенсація, ні сусіди не можуть вплинути на впертого мешканця, втручається поліція, яка одягає на вередуна кайданки і відвозить до буцегарні. Поки мешканець розглядає небо в смужку, бульдозер зносить його будинок. Після цього мешканця звільняють і вручають компенсацію, яку пропонували. А далі -- справа мешканця: погоджуватись чи судитись.

Тобто, мрії про якісь надзвичайні вимоги до реконструкторів хрущовок львів'янам краще забути. Львів -- не першопроходець, а тому всі помилки своїх попередників, перш ніж починати реконструкцію ,обов'язково врахує.

КОМЕНТАРІ

Валерій П'ЯТАК,

заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань економіки

То великий, дуже важкий і амбітний проект, однак конче потрібний. Він містить абсолютно новий підхід до розв'язання житлової проблеми, однак аби його реалізувати, для області потрібно не менше аніж 10 мільярдів гривень. Такий крок дозволить повністю вирішити питання неякісного житла. Цьогоріч мають ухвалити відповідний закон і розробити програму. Наступного ж року цю програму уже можна буде реалізовувати.

Юрій КАРВАЦЬКИЙ,

голова правління корпорації "Карпатбуд"

Старі хрущовські будинки є насправді великою соціальною проблемою для міста, і років через десять міська влада просто не матиме іншого виходу, як перебудовувати ці будинки, адже закінчується термін їх експлуатації. Однак, перш ніж братися за їх перебудову, потрібно створити відселенчий фонд для тих мешканців, чиї будинки перебудовуватимуть. Я готовий братися за це, навіть якщо вигода становитиме 1-2%.

Олексій ЛУЦІВ,

голова правління АТ "Галбуд"

Ніхто не проводить комплексного, глибокого аналізу стану хрущовських будинків. В Росії такі будинки розбирають, тому що там надзвичайно дорога земля. Їх вигідніше розбирати, ніж переобладнувати. У Києві також мають намір розбирати і будувати багатоповерхове житло на 16-18 поверхів. Я проти таких будинків, адже вони потребують спеціальних систем пожежогасіння.

Програми реконструкції хрущовок у Львові немає, така програма наразі діє у Києві, але її придумали не спеціалістами, а аматорами. Я не вірю, що її можна реалізувати без залучення бюджетних коштів. Сьогодні в хрущовках мешкає по 2-3 сім'ї. І їм потрібно надавати квартири відповідно до нормативів. Тобто зараз, щоб виселити 1 будинок, потрібно збудувати 2-3 таких. Що залишається інвестору? Таку програму можна втілювати лише за гроші бюджету. Тому я в цю програму не вірю.

Юридично власниками будинку сьогодні вже є мешканці квартир. Люди, які приватизували квартири безоплатно, повинні думати, що робити зі своїм будинком, шукати кошти і ремонтувати.

Андрій ГНАТИЩАК,

голова правління ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд"

Щоб це планувати, потрібно точно знати різницю у привабливості між місцями, де розташовані хрущовки, і місцями, де будуватимуть житло для відселення людей із хрущовок. Зазвичай хрущовки стоять у центральних районах, а там земля досить дорога. А місця, де будують нове житло, переважно є на околиці міста. Там земля дешевша. Тому вигода накопичується на тій різниці у продажу житла, яке збудують на місці зруйнованих хрущовок. Воно буде значно дорожчим.

Коли руйнуються хрущовки, людей відселяють у новий будинок у новому мікрорайоні. Міська рада виступає посередником у переговорах із інвестором-будівельником і з кожним мешканцем старої хрущовки про їхнє відселення у новий будинок. Після цього міська рада підписує з мешканцями протокол про наміри і виділяє земельну ділянку у мікрорайоні під будівництво нового будинку. Інвестор його будує, куди згодом переселяють мешканців хрущовок. На другому етапі будівельник демонтує порожні хрущовки і будує на їх місці елітне житло або адміністративні центри. На цьому етапі інвестор заробляє гроші, продаючи елітне житло або ліквідний бізнес-центр його жильцям або користувачам. Такі схеми -- це довгий шлях заробітку інвестора. Інвестиції почнуть давати надходження через 3-4 роки. Рентабельність такого проекту -- 25-30%. Поки що це не працює ні у Львові, ні у Києві, але працює у Москві. А щоб воно запрацювало, потрібне бажання нашої міської влади це все організувати. Це найважливіше.









» 
Я -- за знесення хрущовок
Розмова з Ігорем Кархутом, доцентом кафедри "Будівельні конструкції і мости" Національного університету "Львівська політехніка"
 
-- Пане Ігорю, чи хрущовки справді мають такі проблеми, що їх конче зносити?

-- Так. Як це не прикро говорити, але хрущовки мають низку проблем, які розв'язати сьогодні досить складно. Найсерйознішими є дві. Перша -- це суміщені дахи. У будинках такого типу немає технічного поверху, немає горища. Внаслідок цього маємо знижену комфортність житла на 5-му поверсі.
Детальніше>>
» 
Якщо хтось має гроші, то нехай поділиться з львівською громадою
Розмова з Василем Лозинським, заступником міського голови з питань містобудування та землеустрою
 
-- Наскільки серйозною для міста є сьогодні проблема хрущовок?

-- Хрущовки -- це фактично дво- триповерхові цегляні будинки, які у 60-ті роки дійсно розв'язали проблему розселення людей, а також будинки блочних серій, переважно 4-5 поверхові. Їх почали масово забудовувати у кінці 60-х років у районі вулиць Пасічної, Люблінської та Володимира Великого. Своєї міцності вони, можливо, ще не втратили, але комунікації там нікудишні, герметики, якими заповнювали шви, також. Порушується їх міцність і виникає проблема, що з ними робити далі. Зараз уже розробляють програму реконструкції будинків перших масових серій, тобто хрущовок і панельних будинків. На місці цих будинків ми будемо споруджувати житло більшої поверховості, дещо видозмінене: не 3-4 поверхи, а скажімо, 5, 10, 15 поверхів. Я думаю, що це все має відбуватися тільки за кошти інвесторів. Бо сьогодні у Львові за рахунок міського бюджету ми розв'язуємо лише проблему відселення з аварійних будинків або надаємо житло багатодітним сім'ям.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кучма за крок до ґрат? 
  ·  Левко ПОЛЮГА: Питання мови мають вирішувати фахівці 
  ·  Битва за Львів 
Погляд
  ·  Справа Кравціва знов у міліції 
  ·  Політ гіганта 
  ·  Тимошенко нагородили поцілунком 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Обережно -- відкриті люки 
  ·  Українські арешти у Білорусі 
Поступ у Львові
  ·  Автокрадії не сплять 
  ·  Більше води 
  ·  Епідемія наркоманії 
  ·  Івченка зустріли пікетом 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Фільтруй базар 
  ·  Львів за тиждень 
  ·  Безробітних у нас не буде 
Поступ з краю
  ·  УНП пропіарить Україну 
  ·  Інтриги опозиційників 
  ·  Ющенко насварив Зварича і Тимошенко 
  ·  Піскун допитує Кучму 
  ·  Росія не хоче українського ЄЕП 
  ·  Росія не хоче віддавати протоку 
  ·  Україна за тиждень 
  ·  Відкритість -- крок до розуміння 
Поступ у світі
  ·  День перемоги чи День окупації? 
  ·  Вирок Ходорковському перенесли 
  ·  Блеру погрожують імпічментом 
  ·  У Японії знову аварія 
Спорт-Поступ
  ·  "Мілан" хоче у Стамбул 
  ·  Сподівання та несподіванки 
  ·  Тиждень для футболу 
  ·  Ще один крок до срібла 
Економіка у Поступі
  ·  Гривнева революція (ревальвація) 
  ·  Кожному українцю - по роботі 
  ·  Економіка за тиждень 
Тема Поступу
  ·  Чи позбудеться Львів хрущовок 
  ·  Я -- за знесення хрущовок 
  ·  Якщо хтось має гроші, то нехай поділиться з львівською громадою 
Арт-Поступ
  ·  Ані Лорак погрожує "Поступу" 
  ·  Бароко у графіці 
  ·  Образи в рушниках, святі у квітах 
  ·  Юрій ВОЛОЩАК: Чи Львів шанує козацькі традиції? 
  ·  Львів пишається "Юними талантами" 
  ·  Львівські студенти на "Весняній хвилі" 
Світський Поступ
  ·  Політ наяву Австрійськими Авіалініями 
Львівські обсервації
  ·  Дешеве м’ясо іно в полапці 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  Фільм для роздумів 
  ·  Король екрану 
  ·  КОРОТКО 
Мій Дрогобич
post-Поступ
  ·  Люблю Польщу 
Пост-Faktum
  ·  Старий і Мінога 
  ·  Дешевий монстрик 
  ·  КАЛЕНДАР