BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Розслідування Поступу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
26 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Розслідування Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Галина СВАРНИК: Архів без білих рукавичок
 
Галина Сварник
Нещодавно Історична та Археографічна комісії Наукового товариства ім. Шевченка в Україні скликали "круглий стіл" у форматі громадських слухань "Документальні втрати Центрального державного історичного архіву України у Львові останніх років: причини гуманітарної катастрофи та суспільний вимір проблеми". Зібрання було велелюдним, прийшло понад сотню осіб, однак ані директор ЦДІАЛ, ані її заступники виявилися неготовими вести відкритий і прозорий діалог із науковцями, цілковито зігнорувавши цю важливу, з огляду на суспільний резонанс, зустріч. Утім за "круглим столом" зійшлося чимало працівників архіву, яким не байдужа репутація установи, де вони працюють. Про їхні міркування щодо збереження архівних документів "Поступ" інформуватиме в наступних числах. Сьогоднішня ж наша співрозмовниця -- завідувач відділу використання документів ЦДІА України у Львові Галина Сварник.

-- Чи варто уявляти документосховища ЦДІАЛ за зразком Ватиканських, описаних у маскультових "Янголах і демонах"?

-- Наші сховища, на жаль, не дуже схожі на ті, які описує Ден Браун. У нас немає окремих боксів, в яких зберігають документи, немає вакуумних установок, сучасної електроніки, відеокамер, складної системи доступу. Та склалося так, що історичний архів, який міститься в давньому приміщенні, загалом має непогану систему збереження документів. Значно гірше тим архівам, які опинилися в радянських приміщеннях і страждають від специфіки нових будівель. Раніше казали: добре, що наш архів не має центрального опалення, тому документи не пересушуються. Однак тепер у сховищах є проблеми через велику вологість, шкідників. А боротьба із шкідниками потребує великих коштів.

-- Це деревогризи?

-- Радше документогризики. Жучок, який прокидається, коли для нього є відповідні умови. В нижніх сховищах стоять дерев'яні стелажі ще з часів Австрії від Архіву гродських і земських актів. З одного боку, це дуже добре для документів, які зберігаються на дерев'яних стелажах значно краще, ніж на металевих чи пластикових. У Західній Європі всі на цьому наголошують. Окрім того, це гарно виглядає. Але, з іншого боку, шашіль і вологість роблять своє. Ми не можемо зберегти те, що успадкували від попередників.

-- Чи є якісь нормативи навантаження на площі сховищ і чи їх дотримано?

-- Усі наші сховища перевантажені, архіву бракує місця, читальний зал постійно переповнений дослідниками.

-- Чи порушували колись питання про побудову сучасного фондосховища?

-- Питання сучасного приміщення для архіву є радше анекдотичним. Тому що до ідеї перенесення архіву з історичного приміщення в сучасне архівісти ставляться вкрай негативно. Ми не знаємо в Україні прикладу будівництва добрих сучасних приміщень для фондосховищ. В Європі існує традиція зберігати архіви в історичних приміщеннях, до сучасних переносити їх ніхто не квапиться. А всередині давнє сховище можна обладнати сучасною електронною апаратурою, поставити камери спостереження, підтримувати відповідний температурно-вологісний режим...

-- Вам відомі такі приклади?

-- У Варшаві й Парижі є вже електронні полиці, які роз'їжджаються й висуваються. Звісно, в світі архівна техніка пішла вже далеко вперед. Наприклад, для збереження карт існують відповідні шафи з шухлядами. Скажімо, у Вроцлаві в Оссолінеумі приміщення повністю обладнано відповідно до кожного виду документів, усе зберігають як слід: під ключиками, камерами спостереження, навіть охоронці працюють з раритетами в білих рукавичках! А ми, образно висловлюючись, не те що до білих рукавичок ще не дожили, а й до чорних... Одно слово, брак фінансування...

-- Але останнім часом архів отримав комп'ютери...

-- Звісно, за ті 25 років, що я працюю в архіві, змінилося досить багато. А щодо збереження документів і поліпшення їх стану, реставрації -- ні. А без цього немає чого популяризувати. На жаль, ця дуже відстала ділянка у важкому стані.

-- То Ви у виставках використовуєте копії чи оригінали?

-- Виставкової діяльності ми майже не провадимо. Не маємо сучасного обладнання, стендів, у яких можна виставляти документи, не наражаючи їх на небезпеку фізичних факторів і надмір цікавих дослідників. Ми просто боїмося виставляти оригінали, як це робили раніше. В радянські часи були стенди, які можна легенько відчинити цвяшком... Тепер, бачачи повсюдне нездорове зацікавлення не так історією, як документами, ми намагаємося не показувати найціннішого. По-перше, не маємо умов, а по-друге, це небезпечно. На жаль, те, що ми пропагуємо, часто відбивається рикошетом...

-- Тоді яке Ваше ставлення до приватних колекціонерів, чи Ви знайомі з ними?

-- Не знайома, але ставлення суб'єктивне й подвійне. Як архівіст остерігаюся людей, які збирають документи. Бо щойно вони бачать щось, чого нема в їхній колекції, їм хочеться це мати. І тут усе залежить від того, який це колекціонер, якого рівня культури, на що він може піти заради того, щоб здобути те, чого бракує в його колекції. Крім цього, такі люди часто збирають колекції тільки для свого задоволення...

-- Але ж дехто влаштовує якісь "персональні" виставки...

-- Таких мало. Добре, що бачимо колекцію Платонова, яку Тарута виставляє на публіку, й завдяки цьому можна казати, що збережена і доступна спадщина Трипілля, яка здебільшого походить із т. зв. "чорної археології". Натомість знаємо, що в нашій країні є безліч колекціонерів, котрих зовсім не цікавить походження пам'ятки: легальне воно чи ні. Має значення лише ціна, за яку його можна придбати і що на цьому потім можна заробити. Для архівіста приватні колекції -- своєрідні конкуренти. Архів надає документи для користування всім (у нас нема закритих фондів). А приватний колекціонер може свою збірку не показувати нікому, окрім близьких, друзів чи тих, перед ким хоче похизуватися. Звичайно, певним чином він також зберігає ці документи, і колись його колекція -- в кращому разі -- може перейти до державних сховищ.

-- Тобто є зразки дарування колекцій?

-- Ми зустрілися з гарним прикладом колекціонування: в Україні у травні має відбутися велика картографічна виставка „ Imago Ukrainae ("Образ України"), яка є продовженням циклу виставок, що відбулися в Польщі, Литві, Білорусі. Основа експозиції -- карти, які походять зі збірок відомого колекціонера, за фахом ядерного фізика, поляка за походженням Томаша Нєводнічанського, котрий тривалий час проживає в Німеччині. Він мав можливість колекціонувати мапи, оскільки його дружина є донькою заможного німецького виробника пива і має на це кошти (таке задоволення є дуже дорогим: один атлас чи одна карта коштують чималих статків). До речі, цей колекціонер наголошує на тому, що перевіряє легальність походження своїх експонатів. Взагалі у цивілізованому світі колекціонери намагаються не мати справ із краденим. Крадена річ завжди є під загрозою того, що її впізнають попередні власники і від цього дуже постраждає ім'я колекціонера, його репутація, він буде змушений повернути річ, але грошей йому вже ніхто не віддасть. Тобто кожен колекціонер повинен дбати про те, аби не купувати у злодіїв і не замовляти їм крадіжок. Натомість, як засвідчує остання крадіжка документів з нашого архіву, в Україні високопосадовці не бояться мати справу з краденим і почуваються цілковито безкарно, купуючи й цинічно даруючи крадені речі.

-- Чим же пояснити існування "чорного ринку", якщо він поза законом?

-- Особливість психології колекціонерів -- здобути бажане за будь-яку ціну або ж вкласти капітал у придбання, яке не девальвує згодом. На жаль, ми знаємо, що "чорний ринок" працює на дуже великих обертах, вимиваючи з України археологічні артефакти, ікони, твори мистецтва. Багато речей вивозять дипломатичними каналами, які не особливо контролюють, на митницях затримують хіба що студентів, а ті люди, котрі займаються цим фахово, спокійнісінько провадять свій незаконний бізнес. Очевидно, дорогі речі крадуть на замовлення -- тоді є гарантія їх збуту. Наприклад, коли з різних сховищ різних країн викрадали твори Коперніка, то було зрозумілим, що це робили на замовлення цих же колекціонерів.

-- Іншими словами, колекціонер колекціонеру не рівня? Чи траплялися Вам нечисті на руку?

-- Ми можемо з тим стикатися, коли з виставки крадуть наші документи, та не завжди можемо спіймати за руку й довести факт крадіжки. Якщо ми зауважуємо, що в читальні у якогось дослідника щось зникло зі столу, намагаємося йому це довести. Інколи це вдається, інколи ні. Є люди, які професійно роблять свою справу. Якщо це кваліфікований крадій, то не так легко довести, що саме він це вкрав, якщо навіть бачимо, що буквально під нашим носом це відбувається. Але якщо ми когось справді ловимо на гарячому, то його більше не пускають до читальні, забороняють працювати в архіві.

-- Як боротися зі схожими негативними явищами?

-- Легально боротися можна лише з легальними речами. Боротися з криміналом -- не наша справа, ми не можемо цього робити. Ми можемо тільки дбати про те, щоб виконувати свою роботу як слід, принаймні за це ми відповідаємо. За те, що з'являються злодії, збоченці, хворі etc. ми не можемо відповідати, ми не є ані лікарями, ані міліціонерами. Основне завдання архіву -- зберігати, описувати й популяризувати документи.

-- Щодо першого й останнього начебто все зрозуміло, щодо описування -- не зовсім.

-- Над описуванням і тематичним опрацюванням документів архівісти працюють постійно, зокрема й тоді, коли готують джерела до публікації. Наприклад, працюючи над каталогом документів і матеріалів Михайла Грушевського, ми п'ять років описували всі рукописи, документи, листи, навіть записки, що стосуються життя і наукової діяльності вченого. А згодом виявилося, що частини цих джерел уже немає. Як і більшості світлин, які зберігали в різних фондах архіву. І лише завдяки докладним описам ми можемо зараз точно сказати, які саме документи були викрадені з архіву й довести їх походження. Загалом слід зауважити, що чи не вперше жертвою злочинців стала джерельна база саме української історії й культури в Галичині, де вона порівняно з польською й австрійською і так завжди перебувала в меншості. Ці втрати крають нам серце своїм безпрецедентним розмахом і нахабством. Викрадення пам'яті не можна відшкодувати. І цинічно було б говорити про другорядні проблеми архівів, коли відбувається їх безкарне розграбування...

Розмовляла Світлана ТЕМНИК

Відкритий лист до віце-прем'єра України з гуманітарних питань Миколи Томенка, міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, голови Служби безпеки України Олександра Турчинова

Ми, українські науковці, громадські та культурні діячі, висловлюємо занепокоєність станом збереження унікальних документальних пам'яток у Центральному державному історичному архіві України у Львові, який підпорядкований Державному комітету архівів України. Мусимо констатувати, що виконання архівом своєї засадничої функції -- належного збереження документів -- поставлено під загрозу. Протягом останнього часу ЗМІ повідомляли про вражаючі факти зникнення й викрадення з низки фондів архіву багатьох документів і навіть окремих архівних справ. Деякі з них (як листування Михайла Грушевського) безсоромно використовували під час передвиборної кампанії торік у політичних піар-технологіях як "меценатський дар" українському народові В. Януковича, інші стали об'єктом торгу на антикварних і "чорних" ринках України та за її межами. Ми також стурбовані тим, що впродовж багатьох років науковці фактично не можуть належно досліджувати окремі історичні періоди й проблеми через невпорядкованість низки безцінних архівних колекцій та відсутність відомостей про терміни опрацювання тих чи інших фондів. Немає також прозорих правил щодо обслуговування відвідувачів архіву.

У контексті політики відкритості державних установ для громадянського суспільства, задекларованої теперішньою владою, констатуємо відсутність публічності в роботі ЦДІАЛ. Зокрема, незважаючи на суспільний розголос, громадськість досі не дізналася причини цієї гуманітарної катастрофи, справжні масштаби крадіжок в архіві та відповідальних за це. Викликає здивування та обставина, що вже після того, як у липні 2004 р. Держкомархіву стали відомі факти зникнення документів з ЦДІАЛ, директорові архіву указом президента Леоніда Кучми 21 грудня того ж року було присвоєне почесне звання "Заслужений працівник культури України" за, як зазначено, "вагомий особистий внесок у розвиток архівної справи, багаторічну плідну діяльність на ниві збереження (!) та популяризації національної історико-культурної спадщини". Залишаються невідомими й результати перевірки наявності фондів, яку проводили в ЦДІАЛ у зв'язку з виявленими втратами документів упродовж останніх місяців.

Усвідомлюючи, що багато проблем архіву є об'єктивними і зумовлені традиційним недофінансуванням установи, пасивністю місцевих органів влади, кадровими проблемами, недосконалістю охоронної системи, ми звертаємося до уряду України з проханням звернути увагу на стан справ в архівній системі загалом, узяти під особливий контроль розслідування факту розкрадання фондів ЦДІАЛ і зробити все можливе (зокрема й через міжнародні організації) для повернення втрачених документів. Уважаємо за доцільне запропонувати державним органам влади здійснити незалежну перевірку наявності документів у фондах ЦДІАЛ та інших архівів України. Адже без з'ясування причин і наслідків цих безпрецедентних втрат годі сподіватися на збереження культурної спадщини для наступних поколінь.

Учасники "круглого столу" (на сьогодні понад вісімдесят підписів)









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  У Львові буде свій "Вест Пойнт" 
  ·  Ющенко хоче реформ 
  ·  Відключення води 
  ·  Студенти-медики голодуватимуть 
  ·  19-та річниця ЧАЕС 
  ·  Ліси повернули львів'янам 
  ·  УГКЦ вірить у свій партіархат 
Погляд
  ·  Шуфрича чекають на допит 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Слідами Порошенка 
  ·  Європа має щось зробити для України 
  ·  Помер автор Жеґлова та Шарапова 
  ·  "Євробачення": платять усі 
  ·  Банківський суд 
  ·  Фішер заступився за Україну 
  ·  Перша шпальта 
Поступ у Львові
  ·  Проблеми з пивоварнею 
  ·  Вісник проблем людини 
  ·  Купіть, хто-небудь, "Мерседес"! 
  ·  Стецьків у роздумах 
  ·  Готуємося до уродин Львова 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Хтось гріється 
  ·  Консульство не дає спокою 
  ·  Вилучають долари і м'ясо 
  ·  Загадкова митниця 
Поступ з краю
  ·  Сумні перспективи 
  ·  Короткий шлях Рибачука 
  ·  Міністр не хоче вишивати 
  ·  Зварич -- у "чорному списку" 
  ·  Курочкін втратив "Дніпро" 
  ·  Партія Ющенка поділила Україну 
Поступ у світі
  ·  Путін сумує за СРСР 
  ·  Сирія пішла з Лівану 
  ·  50 людей загинуло в аварії 
  ·  Музей Івана Павла II 
Спорт-Поступ
  ·  "Вовки" зупинили "хіміків" 
  ·  "Внучата Ілліча" хочуть до Європи 
  ·  Перемога лідера 
  ·  Двовладдя триває 
25-Й КАДР
  ·  "Тикати" некультурно 
Економіка у Поступі
  ·  Нові і ще новіші 
  ·  Податкова "накрила" конвертаторів 
  ·  У Пінчука відбирають завод 
  ·  Податківці ходитимуть з бейджиками 
  ·  Авіабудівників зженуть в один цех 
  ·  Мобільний симбіоз 
Розслідування Поступу
  ·  Галина СВАРНИК: Архів без білих рукавичок 
Пост-Faktum
  ·  Від критики тексту до критики світу 
  ·  КАЛЕНДАР