BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ політики.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 серпня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ГАСТРОЛІ

___________________________________________________________________________

Македонське оро курбасівців
Марта ГАРТЕН
 
Найкраща вистава за оцінкою фестивалю журі – “Хвала Еросу”
Македонія – невеличка країна, яка нещодавно ствердилася на політичній карті Європи, виокремившись із складу колишньої СФРЮ. Вона розташована на 25 тис кв. км території так званої Вардарської Македонії – тієї частини історичної області в центральній частині Балканського півострова, яка після переділу внаслідок балканських воєн 1913 року відійшла до Сербії, у той час як Греції дісталася Егейська Македонія, а Болгарії – Пірінський край. Сучасна Республіка Македонія попри те, що просто таки перенасичена унікальними природними дивовижами, відкривається мандрівникам ще й як справжня колиска культури, де ревно оберігається історична спадщина античних та ранньохристиянських часів і водночас плекається сучасне мистецтво. Із навдивовижу багатим і різноманітним культурним життям цієї країни змогли ознайомитися цього літа актори Львівського театру ім. Леся Курбаса, які єдиними з України взяли участь у роботі Першого міжнародного фестивалю античної драми STOBI-2002 і повернулися додому з нагородами за кращу чоловічу роль (Олег Цьона) та за кращу фестивальну виставу (“Хвала Еросу” за діалогом Платона “Бенкет”).
Львів’яни мали змогу не тільки виступити на античній сцені просто неба, а й показати виставу “Апокрифи” за драматичними поемами Лесі Українки на стаціонарній сцені Штіпського театру, співати в християнських храмах ірмоси – давньоукраїнські духовні пісні на хвалу Бога.


Імпреза, на яку запросили курбасівців її ініціатори: Йордан Вітанов – директор Велеського національного театру “Йордан Х.К. Дзінот” та Младен Крстевскі – колишній дереткор цього ж театру, який нині очолює дирекцію фестивалю античної драми STOBI, хоч відбулася уперше, а проте вона не єдина такого рангу в цій країні. Македонія славиться багатьма щорічними міжнародними фестивалями полімистецького спрямування, серед яких є й галузеві, як от “Балканський фольклорний фестиваль”, Гераклейські вечори чи Струзькі вечори поезії. Та що цікаво: на відміну від Львова, де культурне життя влітку бере тайм-аут (урльоп, вакації, брак глядацтва), у Македонії, навпаки, всі найцікавіші імпрези планують на літо. Про це свідчать і самі назви фестивалів: “Охридське літо”, “Скопське літо”, “Штіпське літо”... І так до безмежності, мов хороводний меандр балканського народного танцю, тягнеться це фестивальне оро всією країною, закликаючи приєднуватися до цього “свята, що завжди з тобою” все нових і нових учасників і глядачів.

Як це не дивно було довідатися українцям, але кожне чималеньке містечко Македонії, яка сама за розмірами не набагато більша за Львівщину, спромагається на свій літній фестиваль, що може тривати місяць-два і охоплювати виступи музичних, театральних, хорових колективів, а також конкурси-пленери художників та виступи письменників. Ще дивовижніше нашим краянам видалось те, що такому розвою культурних контактів сприяє держава! Так-так. Ця, за висловом Надзвичайного й Повноважного Посла України в Македонії Павла Кір’якова, “сіромашна країна, якій багато довелося пережити за останнє десятиліття”, не покинула напризволяще царину культури, а всіляко підтримує її, фінансуючи з бюджету не тільки т.зв. “першу статтю”, а й виділяючи кошти на нові театральні постановки, археологічні дослідження, музейну справу та інші міжгалузеві проекти. Про те, що це справді не байка, а реальні культурологічні орієнтири македонців, свідчить промовистий факт будівництва нового приміщення музею у Штіпі. Об’єкт, який має бути зведений за 3 місяці поряд зі старою будівлею музею, де через тісняву немає змоги виставити всі старожитності, постає просто на очах на замовлення міністерства культури Македонії!

То ж і не дивно, що за такого ставлення до культури загалом у Македонії існують доволі потужні й цікаві театральні осередки європейського рівня й поза столицею – Бітола, Охрід, Штіп тощо. Серед них, безперечно, особливе місце належить й місту Велесу (50 тис. мешканців), в народному театрі якого працювали свого часу основоположники національної драматургії та славетні актори. Рівень сучасного театру у Велесі, що тимчасово міститься у пристосованій будівлі колишнього кінозалу, визначається, однак, не приміщенням, а певними мистецькими амбіціями режисерів і трупи, а також ставленням до театральної творчості як із боку людей театру, так і з боку їхніх глядачів-шанувальників. Любов македонців до живого феномену театрального мистецтва “тут і тепер” гідна подиву і наслідування.

“Йордан Х. К. Дзінот” й далі стягає славу місту, бо орієнтований не тільки на продовження традицій національного театру, а й на освоєння сучасних театральних форм та відкриту співпрацю з митцями інших країн (наприклад, торік прем’єри Штіпського театру відбувалися під знаком України: першим прийшов Микола Васильович Гоголь, другим – Михайло Старицький. До речі, комедію “За двома зайцями” поставив у Штіпі київський режисер Володимир Завальнюк!). Велеська трупа також активно популяризує свої досягнення за кордоном, зокрема вона брала участь у кількох українських фестивалях: “Київ травневий”, “Відлуння”, “Боспорські агони”. Саме в Криму, куди велесці торік привезли виставу “Філоктет” (нею й завершився, до слова, минулої суботи STOBI-2002), їм пощастило запізнатися з акторами Львівського театру ім. Леся Курбаса, а довідавшись про відкритий проект постановки діалогу Платона “Бенкет” у режисурі Володимира Кучинського, – залучити виставу “Хвала Еросу” до програми майбутнього фестивалю античної драми.

Ідея організації цього фестивалю існувала віддавна, але від 1992 року її сильно актуалізувала практика пленерних постановок Велеського національного театру “Йордан Х.К. Дзінот” на сцені амфітеатру в археологічному заповіднику Стобі, неподалік від Велеса. У цьому місці, де зливаються річки Вардар і Црна (які були відомі ще Гомерові як Axios та Erigon), колись існувало античне місто, і розкопаний археологами монументальний мармуровий півциркуль театру римських часів збирав на видовища 7600 глядачів. Зараз на руїнах трьох неповних секторів колишнього амфітеатру може поміститися від 2 до 4 тисяч глядачів не тільки з Велеса, а й із Прилепа, Кавадарки, Градско, Неготіно, Штіпа, Скоп’є. Це робить привабливим саме цей сценічний майданчик (бо ж античні амфітеатри є й у Ліхнідосі, Гераклеї та Орхріді) для успішного влаштування міжнародного фестивалю, який би відродив у Стобі й Велесі культурний туризм (наразі, цим явищем у повноцінному масштабі може хіба похвалитися славнозвісний Охрід – Македонський Єрусалим, місто 365 церков на березі грандіозного кришталево чистого гірського озера). Тому то на урочистому відкритті фестивалю STOBI міський голова Велеса наголошував на тому, що культура мусить бути не тільки у Скоп’є. Утім, він не тільки це декларував, а й долучився до започаткування нового міжнародного фестивалю, який, на думку його організаторів, покликаний представляти і непроминальні вартості питомої античної драми, і драматичні твори інших авторів та часів, які так чи інакше пов’язані з духом античної драми, хоч поставлені сучасними театрами різних країн і народів. Про це також йшлося й на прийомі в міськраді, куди мер Велеса запросив наступного дня по виставі представників львівського театру, обдарувавши їх увагою, сердечною розмовою і пам’ятними подарунками.

Зрештою, про що-що, а про гостинність македонців курбасівці не втомляться розповідати ще довго.
Те душевне тепло, та налаштованість на співпрацю, та сердечна відкритість і щирість, якими огортали львів’ян жителі цієї країни, видалися настільки унікальними, що забути їх просто неможливо. Це стосувалося й побутового спілкування, й професійного й офіційного. Звісно, тут зіграли не останню роль і загальнонародні симпатії до України, яка свого часу не тільки визнала нову республіку, а й надала їй допомогу у важкій скруті, відвернувши загрозу втрати державної цілості Македонії. Цього вдячні македонці не забувають, згадуючи дружню допомогу при кожній оказії. Львів’яни переконалися в цьому, почувши, як на святкуванні Дня незалежності Македонії в Крушево, куди на урочистості 2 серпня з’їхалася мало що не вся країна, у промовах високих державних осіб було висловлено подяку нашій Батьківщині.

“Почуття вдячності македонців просто безмежне!” – вигукнув актор театру ім. Курбаса Олег Цьона, заскочений тим, що журі фестивалю STOBI-2002 присудило йому нагороду на найкращу чоловічу роль.
Його образ Арістофана так припав глядачам до душі, що, зустрічаючись із актором у Велесі, вони вітали його, як героя й улюбленця. А найзворушливішим виявом глядацької симпатії став для Цьони приз – морозиво від вдячної шанувальниці, яке актор отримав у подарунок, гуляючи вулицями міста.
Але це, направду, була заслужена нагорода, бо щоб прихилити публіку до споглядання такого, здавалося б, не драматургічного матеріалу, як діалоги Платона, Цьоні видалося замало експлуатувати комедійні акценти своєї ролі. Він пішов далі, зробивши спробу подолати не тільки територіальний бар’єр між сценою і глядацтвом, а й мовний. Тих декілька реплік, адресованих глядачам македонською мовою, які Олег вивчив, аби, бавлячи публіку, встановити місток порозуміння, спрацювали неочікувано ефективно. Загалом вони справили не менш ефектне враження, ніж “бог з машини”, тобто піднімання Цьони в нічне небо в кошику справжнього монтувального крана, спеціально підігнаного до сценічного майданчика!

А в цій дрібничці також одна з незвиклих характеристик вистави, зіграної курбасівцями в Стобі, – безвідмовна технічна обслуга фестивального персоналу. Технічна екіпа була бездоганною: Спасе Петрушев, Лазо Теов, Благой Подлешкі та інші під керівництвом Васе Стамкової не просто створили комфортні умови праці, а й атмосферу творчості. Працівники велеського театру робили все можливе й неможливе, що було потрібне за задумом режисера Володимира Кучинського для того, щоб експраполювати постановку, розраховану на більш ніж камерну сцену театру ім. Курбаса, на велику мармурову чашу римського амфітеатру.

Утім, про провокацію сценічного простору йтиметься іншим разом у інтерв’ю з режисером і акторами на наступних сторінках “Арт-Поступу”. До речі, наступної суботи – 17 серпня о 19 годині львів’яни матимуть щасливу нагоду переглянути виставу Володимира Кучинського “Хвала Еросу” на рідній сцені курбасівців.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Папа не залишиться в Польщі 
  ·  Львів’яни розгромили тернопільчан 
Погляд
  ·  Литва не хоче пускати росіян до Європи 
  ·  Авіація поза законом 
Поступ у Львові
  ·  Боржників виселятимуть із помешкань 
  ·  Місто облагородять стоянками 
  ·  Винники залишаться без мера 
  ·  Жодного слова українською 
  ·  Копальні від пожеж не застраховані 
  ·  Ювілейні святкування “Пласту” 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  За Омельченка взялися серйозно 
  ·  Кому належить закордонне майно СРСР? 
  ·  Пірати захопили українців? 
  ·  Росія й Ізраїль кооперуються проти України 
  ·  Землетрус іде на Москву 
  ·  Кримські віртуальні стриптизерки 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Відпочинок, знищений стихією 
  ·  Надзвичайний стан у Колумбії 
  ·  Новий-старий президент Карабаху 
  ·  Слободана Мілошевича – знову в президенти 
  ·  Із терористами боротимуться стукачі 
  ·  У білорусів з’явилася надія 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Поступ політики
  ·  Імперію не відновити... 
Арт-Поступ
  ·  Македонське оро курбасівців 
Пост-Factum
  ·  Львів обітований 
  ·  КАЛЕНДАР