BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    ДАЙДЖЕСТ.    Лист у Поступ.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Українець -- один із найцікавіших живописців Австралії
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Таким Михайло Кміт запам'ятався людям, які його зустрічали
Видається, українська приповідка "нашого цвіту по всьому світу" -- навіки. Українців віками гонило і гонить світами, на чужому ґрунті вони пускають коріння, творять для слави інших країн, але десь на дні серця таки плекають своє українство. Iнколи ми навіть нічого про них не знаємо, і важко тут шукати чиюсь вину. Михайло Кміт пішої у засвіти, так і не ставши для нас відомим, хоча для Австралії він -- один із найцікавіших живописців ХХ століття. Цього року йому б виповнилось 95 років.

Він народився 1910 року в Стрию в сім'ї кадрового старшини австрійської армії. Його батько Костянтин і мати Марія (з дому -- Потюк), були теж родом зі Стрия. Сім'я була велика і дружна: Кміти мали двох синів і чотирьох доньок. Мистецтво знайшло собі домівку в їхній оселі: батько дуже любив музику і мав надзвичайно гарний голос, а троє дітей -- Михайло, Ольга і Володимир -- вчилися малювати, та лише Михайлові судилося стати митцем. З вибухом Першої світової війни батько пішов на фронт, а родина переїхала до Львова і залишилась тут на постійне проживання. Закінчивши львівську гімназію, Михайло Кміт навчався чотири роки в мистецькій школі, а потім рік разом із братом Володимиром навчався у школі Олекси Новаківського. Потім він вирушив до Краківської академії мистецтв, де навчався з 1933 до 1939 року. До Львова повернувся на дуже короткий час і, не бажаючи опинитись під радянською владою, знову вирушив у Краків. З Кракова доля його занесла до Білої Підляської, де він вчителював два роки. В 1941 році Михайло Кміт знову повернувся до Львова і став викладати живопис та композицію у Мистецько-промисловій школі, тоді він активно влився в мистецьке життя Львова та брав участь у всіх виставках, які організовували у Львові в 1942 -- 1943 роках.

Та вже влітку 1944 року йому довелося покинути Львів, шлях проліг через Словаччину до Австрії, та в Тіролі митець пробув до кінця війни. Після війни Кміт опинився, як і більшість утікачів з України, в таборі "переміщених осіб" під опікою УНРРА в Брегенці. Навіть там він бере участь у виставці іноземних художників в Австрії, де посідає перше місце, а пізніше посилає свої твори на виставки митців-еміґрантів у Баден-Бадені (червень 1946) і в Мюнхені (січень 1947). А далі була дорога в Австралію, вже з дружиною Еддою, з якою познайомився в Австрії. З травня 1949 року Австралія стала для Михайла Кміта другою батьківщиною. Два роки життя було віддано важкій фізичній праці, щоб якось вижити в чужому краю, а кожна вільна хвилина була присвячена живопису. І в першій половині 50-х років ХХ століття Михайло Кміт став одним із найвідоміших митців Австралії. Та цієї слави йому було замало і він вирішив переїхати до великого мистецького центру, 1958 року він виїхав до Америки і вибрав для життя Каліфорнію.

Мабуть, це була найбільша життєва помилка Михайла Кміта, адже визнання для митця треба шукати в Нью-Йорку, без визнання у цьому місті провінційні галереї не відкриють своїх дверей для невідомого їм митця. До мистецьких невдач додались родинні, які призвели до депресії, та сильна натура митця перемогла, і навіть у найважчі хвилини він не переставав творити. Вийшовши з лікарні, Кміт поселився у маленькому каліфорнійському містечку Стоктон і поступово влився у мистецьке життя Західної Америки. А в Австралії його мистецька слава не згасала, і колеги закликали повернутись до Сиднея. Митцеві важко було перебороти свої амбіції, але все-таки краще бути першим у Сиднеї, ніж десятим у Каліфорнії. Тож через вісім років життя у США митець повернувся до Австралії, залишивши в Америці дружину і двох доньок. Він поселився на околиці Сиднею, в передмісті Куджі, і кожну мить свого життя віддавав творчості. Його роботи австралійці купували з шаленим завзяттям, навіть не чекаючи, щоб добре підсохла фарба.

Серед покупців не було лише українців, що засуджували митця, який покинув першу дружину і одружився з австралійкою. Мало було між українцями людей, які б зрозуміли творчість митця-земляка, для декого вона видавалась просто модерною примхою, і саме українська громада була найжорстокішим критиком творчості Кміта. Митець болісно переживав таке ставлення і фактично абсолютно ізолював себе від української спільноти, підтримуючи тільки деякі приватні зв'язки. Австралійські мистецькі кола натомість високо оцінили талант і творчість Михайла Кміта. Його картину "Моя доня Ксеня" було визнано 1966 року однією з дванадцяти найкращих творів країни. Композицію "Еда" закупила Національна галерея в Канберрі. Серед нагород, отриманих митцем: нагорода Блейка за твір на релігійну тематику ("Святий Марко", 1953), нагорода Перту (1954), нагорода критиків сучасного мистецтва (1955), меморіальна нагорода д'Ареї (1956), нагорода Сальмана (1957), нагорода Мелроза для Національної галереї (1967), нагороди Вулари (1968), нагорода Сальмана (1970).

Михайло Кміт був дуже гарним, високого зросту з правильними делікатними рисами обличчя. Він був дуже активною творчою особистістю. Мав одну слабкість -- міфоманію. Його фантазії не було меж. Він вигадував найдивовижніші історії і розповідав журналістам, які вважали їх за чисту правду і друкували в пресі, тому й історикам мистецтва важко тепер відділити зерно від полови. Він провадив богемний спосіб життя, побут його, як і дружину-музиканта, абсолютно не цікавив. Митець Чорній так описує помешкання Михайла Кміта: "Пам'ятаю, що в його домі не було куточка чи місця на стінах, де щось цікавого не стояло б, чи не висіло б. Поза образотворчим мистецтвом, знаними світовими митцями, як Міро, Пікассо, Архипенко, Кандинський, Клє, був склад примітивного мистецтва з Африки, Південної Америки, Австралії та інших закутів примітивного світу. У Кміта можна було знайти все: рибальські сіті, підкови, зброю, стару одежу, книжки, тільки не телевізію..."

У 1970 році здоров'я Михайла Кміта різко погіршується, нагадує про себе серце, загострюється діабет. Та митець не дуже на це зважав. Багато курив, полюбляв перехилити чарчину. В серце вживили стимулятор. Митець знову повернувся до праці, але працює повільніше і вже від олійних фарб переходить до акварелей та гуаші. На початку 1981 року Кміт серйозно захворів і опинився в лікарні, а 22 травня несподівано помер. Дружина Норма нікого з української громади не повідомила про його смерть, а тлінні останки спалено в крематорії Сиднею 26 травня. Він був розкішним колористом і помер у час розквіту зелені, одного із найулюбленіших і найуживаніших ним кольорів. Його барви завжди домінували над композицією, він, наче не мав "своїх" кольорів, Кміт вільно вживав різні колористичні гами з різною інтенсивністю, залежно від періоду творчості та від самої композиції. Серед найчастіше вживаних кольорів -- червоний, зелений, темно-синій та жовтий.

Найсильніший, і, мабуть, найцікавіший період творчості Михайла Кміта припадає на 1949 -- 1958 роки. Саме в цей період викристалізовується кмітівський стиль, центром якого є загадковість людської істоти, яка стала основним сюжетом його живопису. В Америці митець пробував проявити себе і в абстрактному живописі. Деякі критики, зокрема Еллен Мек Калок, вбачають у Кміта вплив "візантійської іконографії, злученої з традиціями народного мистецтва", а іншим видається, що Кміт стоїть набагато ближче до "паризької школи", до експресіоністів, ніж до рідкісних неовізантиністів. Кміт намагався висловити красу і гармонію, прагнув заглибитись у таємничість і загадковість людської істоти, тобто порушував вічні теми, які завжди тривожили митців, сучасною мовою. В українському мистецтві Михайла Кміта можна зарахувати до найсильніших колористів середини ХХ століття, а в світовому він стоїть найближче до Пабло Пікассо, Кес Ван Донґена і Анрі Матісса. Прикро, але іґнорація української громади в Австралії творчості Михайла Кміта фактично не дає нам надії на повернення його творів в Україну. Так що наш цвіт прикрашає історію мистецтва далекої Австралії, а нам лише залишаються ностальгічні спогади. Подейкують, що у світах як справжня мистецька індивідуальність Михайло Кміт уже має своїх імітаторів.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Начальник Львівської залізниці не з'явився на допит в МВС 
  ·  Луценко посадить усіх 
  ·  Чиновники садили дерева 
  ·  Зоря” розбиває „Карпати” 
Погляд
  ·  Студенти-медики обіцянкам не вірять 
  ·  До Львова їде Кінах... 
  ·  ...і Черномирдін 
  ·  У Парижі постраждали українці 
  ·  Каспарову дали по голові 
  ·  Перша шпальта 
Поступ у Львові
  ·  Наш спільний дім -- історія 
  ·  Що не знищив час -- доб'є халатність 
  ·  Високоповажний західний гість 
  ·  Територіальні амбіції РПЦ 
  ·  Парки без нових дерев 
  ·  Вивіски лише українською 
  ·  Бізнес як шанс для довкілля 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Палиці Порошенка в колеса Тимошенко 
Поступ у світі
Спорт-Поступ
  ·  Подвиги запоріжців у Луцьку 
  ·  Найбільша перемога "Тайму" 
  ·  "Валідол" сповільнює ходу 
  ·  Бійка австрійських уболівальників 
  ·  "Ювентус" виходить уперед 
Економіка у Поступі
  ·  Уряд прислухатиметься до Гейтса 
  ·  У голови податкової з'явилися заступники 
  ·  Ціни на пальне лімітували 
  ·  Міністерства реорганізують 
  ·  Акції дорожчають 
  ·  Теплиця для автопрому 
  ·  Крок завдовжки місяць 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Завдяки Бакаю дачу Брежнєва незаконно продали за 78 мільйонів 
Лист у Поступ
  ·  З А Я В А 
Арт-Поступ
  ·  Українець -- один із найцікавіших живописців Австралії 
post-Поступ
  ·  Табу на тотемів 
  ·  Ділова людина 
Пост-Faktum
  ·  Оракул розсудливих 
  ·  КАЛЕНДАР