BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ДАЙДЖЕСТ.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
15 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  »  ПРОУКРАЇНСЬКА АТМОСФЕРА

___________________________________________________________________________

Для багатьох Батьківщиною є політика...
 
Єжи Козакевич
Стосунки Україна -- Польща продовж віків були складними і напруженими. Проте під час Помаранчевої революції саме поляки найактивніше захищали верховенство української демократії. Між нашими державами, звісно, залишається чимало невирішених питань, проте, прямуючи до Євросоюзу, нам доведеться таки їх вирішити, знайти компроміси. Про польський бік бачення наших спільних проблем, українсько-польські стосунки та проблеми польської політики розповідає амбасадор Польщі в Україні в 1991-1996 роках Єжи Козакевич.


- Чи змінилися українсько-польські сосунки після Помаранчевої революції?

-- Така тепла атмосфера народилася вперше в історії українсько-польських взаємин. У Польщі раптово постала загальносуспільна проукраїнська атмосфера. Зараз важливо не дозволити, аби якісь дрібні конфлікти зруйнували це.

Змінилося ставлення поляків до українців, до справ українських. На цьому ми повинні i можемо будувати зовсім нові стосунки. Можна сподіватися, що народилася нова якість і в побутових стосунках.

На основі цієї нової якості можна будувати справжні українсько-польські стосунки. Якщо ми цим не скористаємося, то вчинимо злочин для наступних поколінь.

Ми, поляки й українці, не можемо віддавaти наших суспільних відносин у руки політиків. Можна сказати як гіркий жарт, що багато людей, які йдуть у політику, як правило, не мають Батьківщини. Для них Батьківщина -- політика... Віддати їм таке делікатне поле, як відносини між націями, -- це коштовна помилка. Ми як суспільства маємо зробити це самі, користуючись тими умовами, що склалися. На неурядовому рівні треба створювати спільні організації, проекти. Одно слово, інституціоналізувати поступ у наших відносинах. Треба організовувати студентські обміни, щоб польські студенти їхали до Львова, Харкова, і навпаки, українські -- до нас. Жити спільними справами, досягати спільної мети.

-- Польща підтримує європейські прагнення України. А з якою метою?

-- Передусім це історичний аспект. Що б не було, яка б не була історія, вона наша спільна. Нині Галичина це український П'ємонт, який формував мову, національну свідомість, Церкву. Ці традиції українців збереглися саме на колишніх польських землях, оскільки тут українці могли організовуватися в політичні і економічні спілки. Тут не забороняли української мови, видавництва газет, політичної й суспільної діяльності. Не все, звісно, було бездоганно... Проте вистачало тоді перейти кордон Збручу і подивитися, як живуть українці на Сході, в Радянській Україні.

Я не кажу про це з міркувань вдячності чи польського впливу. Просто це показник того, що спільного в нас є, що нас об'єднує. Нині треба, щоб люди мали можливість спілкуватися безпосередньо, без жодних обмежень.

За радянських часів ми мали спільний кордон, але один про одного майже нічого не знали. Цей кордон був міцніший, ніж Берлінська стіна. Він розділяв нації навіть ретельніше, ніж на Заході залізна завіса.

Є також і стратегічний аспект, тобто аспект національної і релігійної безпеки. Перед тим, як Польща увійшла в Євроатлантичні структури, фронтовою державою Євроатлантизму були німці. Саме від Німеччини за останні 20 років ми отримали найбільшу підтримку, аби увійти до ЄС. Однією з причин такої допомоги було бажання позбутися кордону з зовнішнім світом. Відверто кажучи, нині й ми хочемо перенести цей кордон, відсторонити його від себе на схід, водночас допомагаючи Україні ввійти в Європу. Це просто питання нашої спільної безпеки в реґіоні.

-- Але наскільки це реально? Які шанси має Україна вступити до ЄС і яку роль тут може відіграти політична географія нашої країни. Я маю на увазі кордон із Росією.

-- Як на мене, то передовсім справа за Україною. Прецедентом тут можна вважати країни Балтії. Це дуже делікатна стратегічна територія в Європі як такій. Всі вважали, що Росія не допустить туди НАТО та ЄС. Проте цим країнам вдалося вступити до обох структур. Не зміг стати на заваді цьому навіть той фактор, що це насамперед транзитні держави.

Проте не варто забувати і того, що ці структури (NATO i ES) також постійно еволюціонують. Для прикладу, поляки і перший ешелон держав, яких прийняли до НАТО, йшли до зовсім іншого НАТО. Ми розуміли НАТО як інструмент для реалізації найголовнішої для нас мети -- отримання гарантій безпеки. Впродовж часу, за який ми домагалися вступу, багато змінилося. НАТО, до якого ми ввійшли, зовсім не таке. Воно нам не дає точно тієї охорони, на яку ми сподівалися. Тож навіть, якщо нині Євросоюз чи НАТО бачать якісь суперечності чи перешкоди, щоб почати серйозні переговори для вступу, то завтра тих перешкод може вже не бути. Окрім цього, ми не знаємо, що буде в Росії через рік. Яка буде Росія і які будуть російсько-європейські відносини.

Сьогодні i в НАТО, і в ЄС Ющенкові сказали: "Так, відчиняємо двері". Тепер, на мій погляд, це суто ваше внутрішнє питання. Тeпер майже все залежить від вас.

-- Як розвиваються нині офіційні українсько-польські відносини?

-- Сьогодні посткомуністичне середовище Кваснєвського i Белькі в Польщі відходить. Причому відходить в найгірший спосіб, який тільки існує: в атмосфері корупції, скандалів, судових процесів... Це вже не те політичне середовище, яке в майбутньому вирішуватиме найважливіші польські політичні, економічні й суспільні проблеми. Я сподіваюся, що нова українська політична еліта почекає, поки і в Польщі прийде нова влада.

У Страсбурзі під час Помаранчевої революції польські євродепутати активно підтримували Україну саме під тиском нашої опозиції, тобто представників польських опозиційних партій. На вимогу опозиції урядова Польща змушена була діяти рішуче. Про це в Україні повинні знати всі.

Польсько-українські стосунки за останні 10 років це, на мій погляд, насамперед час "дружби між нашими президентами". Кваснєвський був радше другом Кучми. Однак реально не вдалося вирішити навіть такої незначної проблеми, як цвинтар Орлят. Це все був лише фасад, офіційний оптимізм урядників, а справжніх українсько-польських стосунків не було. Зсередини вони були і є -- порожні.

Треба пам'ятати, що ставлення поляків до України i її справ впродовж довгого часу було досить байдужим. "Є якась там Україна, -- знали поляки. -- Так, вона самостійна. Але що там діється? Режим Кучми, якась страшна річ... Їхати туди небезпечно! Торгувати небезпечно, жити страшно! Якийсь посткомуністичний жах". А детально про те, яка влада панує в Україні, хто прем'єр, яку політику провадить країна, чого хоче, куди прямує -- нікого або мало кого цікавило. Але раптом почалась Помаранчева революція i все змінилося. Людей почало цікавити, хто такі Янукович, Ющенко. Варшава й інші польські міста поринули в помаранчеві демонстрації. Україну, українців і їхні справи почали широко обговорювати. Вони стали темою всіх середовищ поляків.

КАМІНЬ СПОТИКАННЯ -- ІСТОРІЯ

-- Палкою в колеса між Україною і Польщею часто ставала історія. Так, уже роками тягнеться проблема довкола цвинтаря Орлят. У чому, на Ваш погляд, причина цієї проблеми?

-- Цвинтар Орлят має для нас, поляків, важливе значення. Це наша, але й ваша історія. Такою саме вона була. Немає ані найменшого шансу змінити її. Львів був польським, і скільки слів не буде сказано, цього не змінити. Не можна діяти за прикладом Оруела: витерти деякі карти, сторінки, а натомість написати інші.

З польської точки зору, це питання насамперед юридичне. Між нашими державами діє договір про реконструкцію i збереження українських у Польщі і польських в Україні пам'ятників і цвинтарів. Підписали таку угоду в першій половині 1990-х років. У цьому документі детально вказано, що кожній зі сторін треба здійснити в цій сфері. І Україна дала на це згоду.

-- Нині суперечка точиться лише довкола напису...

-- "Вони героїчно загинули в боротьбі за незалежність Польщі". Нам закидають, мовляв, перед ким вони боронили Львів? Таки боронили. На той час одні боронили й інші боронили. І українці, і поляки гинули за свій Львів. І нікому не змінити історію.

В угоді зазначено: реконструювати так, як було. А був саме такий напис -- є фотографії, документація. Тепер українська сторона каже: так було, але так не повинно було бути.

Я підозрюю, що це не питання Орлят як таких і надпису як такого. Тут є подвійне дно, прихована поверхня чогось, про що насправді йдеться. Мені видається, що конфлікт довкола цвинтаря Орлят потрібен не українцям чи полякам. Я не розумію, як з приводу історичного напису можна провокувати такий довгий і небезпечний конфлікт.

Зрештою, це не побудова нового цвинтаря і обдумування нової назви, а лише реконструкція, відновлення пам'ятника таким, як він був. Проте, якщо одна зі сторін відмовляється виконувати частину угоди, то це вже може бути основою для непорозумінь, навіть на державному рівні.

-- Чи впливає ця проблема на стосунки між Україною і Польщею?

-- Вважаю, що в двосторонніх відносинах ця і схожі проблеми не мають ставати таким каменем спотикання. Українсько-польські стосунки не мають базуватися на таких суперечках, навіть коли вони торкаються важливих історичних питань для окремих середовищ в Україні і Польщі. Ці питання важливі, але вони не мають впливати на те, що проводиться на державному, а чи суспільному рівні.

Я не вважаю цей конфлікт раціональним. Польща не має жодних територіальних претензій. Ніхто в Польщі, жодна політична партія, жодне політичне середовище, жодна розумна людина не скаже, що сподівається на повернення Львова до Польщі. Навіть якщо Львів стільки значить для нашої історії. Зміна кордонів у сьогоднішній Європі просто неможлива без війни. А війни ніхто в Польщі не хоче.

Проте з іншого боку, не варто забувати, що значну частину міст i будинків у Західній Україні збудовано поляками. Нині ще живуть люди, які це будували, які там жили. Дехто з них хотів би поїхати туди, де провів значну частину свого життя, відвідати місця свого дитинства, здійснити ностальгічну сентиментальну подорож у минуле. Це ж зрозуміло.

Це покоління і наступне ставляться до двосторонніх стосунків крізь призму Галичини. Звісно, не з перспективою повернутися. Того світу вже не існує. Люди не повертаються до будівель, а лише до свого світу. А його вже нема і не буде.

Я не можу збагнути, чому ці люди не мають права на історичну пам'ять. Цвинтар Орлят -- власне частина тої пам'яті. І не більше.

-- Чи є проблеми, схожі до цвинтаря Орлят, з іншими історичними об'єктами?

-- Їх досить багато. Подібний приклад є у Києві. Костел Святого Миколая побудувала на початку століття польська громада за власний кошт. Після здобуття Україною незалежності київські поляки звернулися до місцевої влади з проханням повернути костел громаді. Сам я порушував це питання на різних рівнях. Звертався навіть до президентів, прем'єр-міністрiв і завжди отримував відповідь: "Так, звичайно, ми все зробимо". І нічого...

Дрібні питання, які стосуються історії, назбируються і ми не можемо йти вперед. Якщо не розставимо всі крапки над „і", не з'ясуємо всього того, що було, то завжди знаходитимуться ті, хто повертатиметься до цього. А такий комплект проблем гальмує подальший розвиток міждержавних відносин. Маємо розуміти i пам'ятати, що для побудови справжніх, добрих і надійних взаємовідносин найважливішим фундаментом є правда. Все інше -- політика, економіка -- змінні фактори. Тільки вона, правда, є незмінним фактором і гарантом доброго майбутнього.










» 
Двадцять мільйонів для Львова
Міський бюджет нашого міста зріс більше ніж на двадцять мільйонів, але депутати вважають його "бюджетом проїдання"
Вікторія ПРИХІД
 
Ратуша у грошах
На 22 млн грн збільшаться доходи та видатки міського бюджету на цей рік.

Такі зміни до міського бюджету львівські депутати ухвалили у першому ж читанні. Щоправда, це не відбулося одразу: мер двічі виносив на голосування це питання. Депутати довго вагалися й висловлювали претензії, але коли їм запропонували поіменне голосування, принциповість кудись зникла і райці віддали за бюджет аж 51 голос.
Детальніше>>
» 
Політреформу скасувати
Усе більше впливових політиків висловлюються за перегляд політреформи
Андрій ДУБЕЦЬКИЙ
 
Олександр Зінченко
Державний секретар Олександр Зінченко заявив про необхідність проведення загальнонаціонального референдуму щодо політреформи. Про це він сказав, виступаючи в Українській академії політичних наук. При цьому він не уточнив, чи вважає необхідним проведення референдуму до 1 вересня, коли мають набути чинності зміни, -- повідомляє аґенція Українські Новини.

Держсекретар підкреслив, що Віктор Ющенко погодився із законопроектом № 4180, однак, на його думку, зміни, що ним передбачені, є недосконалими, а змінювати Конституцію треба дуже обережно. Зінченко також сказав, що він не сумнівається у необхідності перерозподілу влади між її галузями, однак вважає, що у Президента має залишатися визначений вплив на ситуацію в країні. "У Президента повинні бути фактори впливу, які сьогодні є в старому варіанті Конституції", -- зазначає держсекретар.
Детальніше>>
» 
Місце злочину-- архів
Чи поставлять сигналізацію за обіцянкою Юрія Луценка на львівські сховища раритетів?
Світлана ТЕМНИК
 
Центральний державний історичний архів України у Львові на площі Соборній, 3-а, де виявлено зникнення документів, знайшов прихисток у стінах Бернардинського монастиря, що тулиться до костьолу Св. Андрія XVII ст. (тепер -- греко-католицька церква Св. Андрія Первозванного). В одному крилі монастиря, починаючи від 1783 року, зберігалися документи з історії краю, котрі започаткували збірку Історичного архіву, що є тут донині.
Детальніше>>
» 
Росіяни підуть із Криму
 
До 2017 року, як і передбачають перехідні положення Конституції України, Росія повинна вивести свій флот із території України. Про це заявив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Він зазначив, що про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ в Україні не може йтися, оскільки це суперечить Конституції України. За його словами, тепер українську сторону непокоїть системний характер порушення двосторонніх угод про базування флоту РФ у Криму -- і в часі, і в сферах функціонування. Міністр закордонних справ назвав спекулятивними заяви, що нібито Росія не зможе розмістити свій флот, який зараз базується в Україні, на своїй території. Тарасюк зіслався на висловлювання російських посадових осіб про те, що на створення нової бази флоту в Новоросійську знадобиться не більше трьох років.
Детальніше>>
» 
Розшукують дівчинку
ЦГЗ УМВС України у Львівській області
 
Управління МВС України у Львівській області розшукує неповнолітню Харків Катерину Василівну 07.12.1989 р. н., уродженку та мешканку с. Борщова Перемишлянського району Львівської області, яка 8 лютого 2005 року пішла до ліцею, і до сьогодні місце перебування дівчинки не відоме.

Її прикмети: зріст -- 160 см, середньої статури, волосся русяве, довге до плечей, очі карі, обличчя овальне. Була одягнута в полотняну темно-синю куртку, темно-синю шапку, голубі джинси, чорні черевики зі шнурівками, вишневий гольф.

У разі отримання будь-якої інформації, просимо Вас повідомити за телефонами: (0322) 72-50-68, 78-21-00, 78-22-69, 76-15-60; (03263) 2-10-02, 2-15-02, 2-14-82, 2-17-64.
Детальніше>>
» 
Шановні панове!
Редакційний колектив газети "Поступ"
 
Редакція "Поступу" вже вдруге нагороджує найкращого журналіста України за підсумками року -- "За поступ у журналістиці" імені Олександра Кривенка. Цю премію редакція нашої газети заснувала на знак шанування одного з найкращих журналістів нової України. Олександр Кривенко створив школу журналістики у Львові та Києві, яка відзначалася високим професіоналізмом, чесністю, об'єктивністю. Серед численних проектів, які започатковував Олександр Кривенко, була й наша газета.
Детальніше>>
» 
Мельниченко депутатом не буде?
 
Голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Ярослав Давидович не бачить правових підстав для визнання Миколи Мельниченка народним депутатом за списком Соціалістичної партії. Про це Давидович заявив, коментуючи рішення Європейського суду з прав людини, відповідно до якого права Мельниченка були порушені у зв'язку з вилученням його зі списку СПУ під час парламентських виборів 2002 року. Голова ЦВК зізнався, що на сьогодні він не уявляє собі, як можна провести процедуру відновлення Мельниченка в списках СПУ, позаяк Закон "Про вибори народних депутатів України" чітко визначає порядок формування виборчих списків. Давидович також вважає: якщо рішення про відновлення Мельниченка в списках СПУ таки ухвалять, то в Україні буде створено прецедент.
Детальніше>>
» 
КОРОТКО
 
Голова Ради партії "Народний cоюз "Наша Україна" Роман Безсмертний уже обговорив із Юлією Тимошенко та Володимиром Литвином проект коаліційної угоди на майбутні парламентські вибори. Документ, зокрема, фіксує, скільки кожен учасник блоку отримає місць у виборчому списку.

Віце-прем`єр Роман Безсмертний пропонує позбавити нинішніх господарів областей -- голів державних адміністрацій -- більшості їхніх повноважень: від контролю над бюджетом до впливу на силовиків. Замість цього Безсмертний хоче зробити їх спостерігачами, які будуть лише привертати увагу центру до проблем, які не зможе вирішити місцева влада. Інститут керівників районів -- голів райдержадміністрацій -- Безсмертний пропонує скасувати взагалі. А нинішні повноваження голів обласних та районих адміністрацій мають отримати міські та районні ради.
Детальніше>>
» 
Світло подорожчає
 
Міністерство палива й енергетики розробляє плани підвищення тарифів на електроенергію. Як заявив міністр палива й енергетики Іван Плачков, підвищення буде поетапним -- від 3% до 5% за певні проміжки часу. Він також зауважив, що поки Мінпаливенерго наполягатиме тільки на 100% оплаті за електроенергію.

Також пан Плачков наголосив: нинішні ціни на електроенергію не відповідають ринковим умовам і не покривають необхідних витрат. Він звернув увагу на те, що 2004 року споживчі тарифи в Україні становили 2,28 цента, неспоживчі -- 3,36 цента. Для порівняння, у Росії споживчі тарифи зафіксовані в межах 2,73 цента, у Казахстані -- 2,64 цента, Болгарії -- 3,20 цента, Молдові -- 5,81 цента.
Детальніше>>
»  ПРЯМА МОВА
Іван ВАСЮНИК: Ющенка пікети не дратують
Розмовляла Мар'яна П'ЄЦУХ
 
Екс-львів'янин Іван Васюник нині друга особа в Державному секретаріаті Президента, колишній одіозній президентській адміністрації. Окрім того, він є у керівних органах новоутвореної проющенківської партії "Народний союз "Наша Україна" та її куратором на Львівщині. Чи є логічним прихід до центральної влади великої кількості уродженців Львівщини та про багато іншого Іван Васюник розповів у ексклюзивному інтерв'ю "Поступу".
Детальніше>>
» 
Мирослава Ґонґадзе хоче в політику
Р. Р.
 
Вдова журналіста Георгія Ґонґадзе Мирослава планує стати депутатом Верховної Ради або дипломатом. Про це вона розповіла в інтерв'ю газеті "День". Водночас вона не підтвердила чуток про те, що їй запропонували місце прес-секретаря міністерства закордонних справ.

"Не можу нічого сказати. Більше мене цікавить політика. Але взагалі я ще не визначилася щодо свого повернення...", -- сказала вона. Окрім того, на питання, чи балотуватиметься Ґонґадзе за списками Народного союзу "Наша Україна", вона відповіла, що з нею "про це ще ніхто не говорив".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Двадцять мільйонів для Львова 
  ·  Місце злочину-- архів 
  ·  Розшукують дівчинку 
  ·  Мельниченко депутатом не буде? 
  ·  Світло подорожчає 
  ·  Для багатьох Батьківщиною є політика... 
Погляд
  ·  Російський напад на Тимошенко 
  ·  Фантаст Шеклі обирає Україну 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Поляки легалізують українців 
  ·  Змінять статус жертв Скнилова 
  ·  Луценко знайшов гроші кампанії Януковича 
  ·  Колесников залишається під арештом 
  ·  Ющенко не задоволений міністрами 
  ·  "Галицька" група їде до Іраку 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Львівським митцям бракує фантазії? 
  ·  СПУ перейнялася майданчиком 
  ·  Анонімки не допоможуть 
  ·  Гроші мерії не потрібні? 
  ·  У кожного свій закон 
  ·  В іноземців вимагають страховку 
  ·  Сільське господарство поховали 
  ·  Рубати, але не вирубувати 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  За місяць будемо в НАТО 
  ·  Візи від Словаччини та робітники від Польщі 
  ·  Позов на віце-прем'єра 
  ·  Усе з'ясувати щодо ЧФ! 
  ·  Ющенко звинувачує кредиторів 
  ·  Мельниченко не приїде 
  ·  Ще один "чорний список" 
Поступ у світі
  ·  Передвиборні перегони у Британії 
  ·  Грузія спрацювалася із НАТО 
  ·  Спадок від СРСР 
  ·  Донька Акаєва повернулася в Бішкек 
Спорт-Поступ
  ·  Непривабливість "Старої синьйори" 
  ·  Наслідки хронічної хвороби 
  ·  Бронзовий спогад Андрія 
  ·  Третій скальп 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Російські справи Тимошенко 
Економіка у Поступі
  ·  Ложка дьогтю в бочці меду 
  ·  Небезпечна праця 
  ·  Автомобілісти сваряться 
  ·  Митники не хочуть перевіряти CD 
  ·  Україна матиме власний рейтинг 
  ·  Бензин подешевшає 
Арт-Поступ
  ·  Музика вдячної пам'яті 
  ·  Життя і нагороди 
  ·  У Київ -- за сатисфакцією 
Пост-Faktum
  ·  Екзотика брудних облич 
  ·  КАЛЕНДАР