BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
11 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:33 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:32 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:28 27-03-2017 -   Завтра у Львові презентують життя та історію професійних театрів  
  15:8 27-03-2017 -   370 туристів з України та Польщі спільно підкорили «зимову» Говерлу  
  15:7 27-03-2017 -   До кінця весни у притулку для бурих ведмедів з’являться перші вольєри  
Україна
  16:37 27-03-2017 -   Двоє бійців загинули, підірвавшись на вибухівці – штаб АТО  
  16:36 27-03-2017 -   У школах долатимуть репетиторство вчителів – Гриневич  
  15:2 27-03-2017 -   Геращенко: Вбивця Вороненкова був скінхедом  
  14:12 27-03-2017 -   На Луганщині села залишилися без світла через обстріли  
  14:11 27-03-2017 -   В Одеській області начальник військового складу крав вибухівку  
Світ
  16:34 27-03-2017 -   Названо найдешевший напрямок для відпочинку в Європі  
  15:4 27-03-2017 -   Ле Пен поскаржилася на відмову банків видавати їй кредити  
  11:48 27-03-2017 -   У Всесвіті знайдено найхолодніше місце - ЗМІ  
  11:37 27-03-2017 -   У Санкт-Петербурзі далекобійники розпочали протест  
  10:7 27-03-2017 -   Меркель запросила доньку Трампа на саміт  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

У тьмяному світлі самотини
Богдана БОДНАР
 
Пан та пані
Весна прийшла у Львів із присмаком Франції, мистецької. На неї, Францію мистецьку, видається, чекали, бо не вперше у наше місто з весною приходить фестиваль "Французька весна в Україні". Нехай подієво він невеличкий, але все-таки якось розворушує наше сонне, інколи доволі байдуже місто. З початком весни натовпи на львівських вулицях неосяжно збільшуються, люди кудись поспішають, рухаються. Роблю собі ілюзію, що хоч частка з них таки дійде до театру. Але...

У Театрі імені Марії Заньковецької на репрезентацію вистави французького Театру "Пан та Пані О", яка проходила в межах фестивалю "Французька весна в Україні-2005", було аж занадто багато вільних місць. Подумати, що львів'яни злякалися французької мови, тобто її нерозуміння, було б смішно. Адже з попередньої реклами можна було дізнатися, що нас чекає зустріч із мімодрамою. На це були якісь інші, недосліджені соціологами причини. Та й хіба у нашій політично заангажованій країні соціології до театру? Тож доводиться просто сприйняти це як незаперечний факт. Зал напівпорожній. На напівтемній сцені, у світлі двох ліхтариків -- дві самотні постаті. Почергово -- етюди самотності двох осіб. Чомусь початок цієї самотності не зачіпає. Можливо, що якось воно вже зовсім на догоду екстатичним смакам сучасності, аж гіпервульгаризовано. Але французькі актори, котрі вже давно живуть у межах ринкових відносин, таки добре знають, як захопити увагу глядача. Тож початок вистави, як на мене, занадто примітивний, був чітко розрахований на сприйняття людей, котрі приходять у театр, щоб відпочити і розвеселитись. Автори вистави розрахували кожну мить, не забувши про своє бажання творити. Вони захоплюють глядача бажаним і дорогим для них, глядачів, вульгаризованим світом, а потім їх, глядачів, полонених, змушують разом пройти шлях пізнання істини.

Вистава про двох і для двох

Якщо це можливо, то виставу можна поділити на дві частини: першу -- глядацьку звабницю, другу -- трепанацію душі. Вистава "П'єр і Жанна" -- про двох і для двох. І на самотині, і в пошуках друга, і в єднанні. Цю історію про двох розповідають Анн-Лоранс Піке та Лоран Клере. Автори вистави Віолен Клане та Лоран Клере закінчили Паризьку міжнародну школу мімодрами "Марсель Марсо", якій, до речі, тепер загрожує закриття. Їх обох, як вони стверджують, захоплює видовищний пластичний та драматичний театр образів, де слово перевтілюється в жест. Їхнє слово у жесті вагоме і точне. Навіть арифметично вирахуване. Тільки філософськи не наповнене і майже не асоціативне. Образність надзвичайно прямолінійна. Це в першій частині. А далі -- дорога в пошуках щастя. З валізами, як із життєвим багажем, з тлумаками долі, які падають від нескінченності дороги, з поглядом, який не бачить, але шукає. Шукає того єдиного, вимріяного. Постать поруч не дарує натхнення, немає ніяких асоціацій з ідеалом. Чуттєво можна сприймати лише речі: капелюх, сумка. Особистість існує десь за межею речей. Навіть не зауважиш, коли проросте цей зв'язок, коли ці двоє, самотні і зламані реаліями життя, зуміють побачити один одного. До цього вони пройдуть кожен свою нелегку дорогу. Перед цим будуть розсипані пігулки, такі чудові, різнокольорові, як у пісеньці ріднесенькій про хробачків. Пам'ятаєте? "Вони такі чудові, різнокольорові, піду собі наїмся, наїмся і помру". І -- краватка як засіб розправи-прощання із життям. Іронічно, комічно й на диво тонко. Так багато треба пройти й пережити, щоб зауважити один одного, щоб зустріти споріднену душу. Так важко підійти і пізнати один одного, відчути. На запах, на дотик, на спорідненість душ. Мить -- крок назустріч, мить -- крок до втечі. Долання цих миттєвостей найцікавіше та найвідвертіше. Вони перейдуть свій рубікон. І на простирадлі долі повезуть свій багаж життя. Двоє з нас, з іменами ненашими, але... Скільки нас залишилось у тьмяному світлі самотини?









» 
Пункт перетину
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Про цю виставку я почула від мистецтвознавця Романа Яціва і чомусь підсвідомо почала на неї чекати. Але, як завжди, коли чогось дуже чекаєш, життя тебе заганяє у кут, і твої плани ніяк не вкладаються в офіційні години подій. Так мені не вдалося встигнути на офіційне відкриття арт-проекту "Антисиметрія" у Палаці мистецтв. Тепер мені здається, що все склалося на краще. Репрезентація добігала кінця, журналісти все ще оточували екзотичного англійського птаха Марка Ентоні Алфі -- одного з учасників проекту. Він справді, навіть нехотячи, привертав до себе увагу відкритістю усмішки, якимось скульптурно-довершеним черепом. Одно слово, екзотичний птах серед сірих львівських мурів. До Сергія Міхновського, здається, нікому не було аніякісінького діла. Лише друзі-галичани на прощання таки висловлювали якісь свої "фе", але це з підслуханого та неконцептуального...
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Партія влади по-львівськи 
  ·  Кардиналам заборонили спілкуватися 
  ·  Боротьба з торгівлю людьми 
Погляд
  ·  Тимошенко ввижається змова 
  ·  Адмінреформу -- в народ 
  ·  Студенти-медики -- на межі страйку 
  ·  Знайшли перстень Рюриковичів 
  ·  Фани Блохіна організувалися 
  ·  Кінах проти політреформи 
  ·  Конфлікт через "Євробачення" триває 
  ·  З Росією -- з краватками, але без СНД 
  ·  Перша шпальта 
Поступ у Львові
  ·  Володимир ВАСИЛИК: Хабарників не стало менше 
  ·  Мера навчать прибирати 
  ·  У Львові є алея Папи 
  ·  До примирення ще далеко 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Платимо за незаконними тарифами 
  ·  Карпати стануть Майданом 
  ·  Заручники кам'яних сердець 
  ·  "Запорожці" стануть "крутими" 
Поступ з краю
  ·  Опозиційне життя як цирк 
  ·  На вибори -- по одному 
Поступ у світі
  ·  Японські погроми у Китаї 
  ·  Відставка через квартиру 
  ·  США взялися за банки 
  ·  Ветерани вимагають повернути пам'ятник Тіто 
  ·  Символ віри і протистояння 
Спорт-Поступ
  ·  Драма останніх хвилин 
  ·  Львів -- місто тенісне 
  ·  Провал у першій чверті 
  ·  Хет-трик Кураньї 
Економіка у Поступі
  ·  Держрезерв став посередником 
  ·  Олександр БАРАНОВСЬКИЙ: Головна мета -- визнання з боку ЄС 
  ·  ЄБРР купуватиме українські банки 
  ·  Програму приватизації доопрацьовують 
  ·  Костусєв покидає АМКУ 
Історія у Поступі
  ·  "Архівна справа": хто проти розголосу? 
Арт-Поступ
  ·  У тьмяному світлі самотини 
  ·  Пункт перетину 
post-Поступ
  ·  Ділова людина 
  ·  Лист-звернення до уряду та небайдужих чиновників міста 
  ·  Рекорди не для "Гінесса" 
Пост-Faktum
  ·  Вікторія КРИШТАЛЬ: Те, про що нікому не розкажу 
  ·  КАЛЕНДАР