BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
11 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:17 23-02-2017 -   Мешканцям Сихова повернули гарячу воду  
  16:42 23-02-2017 -   На Львівщині податкові міліціонери «прикрили» підпільну ґуральню  
  16:37 23-02-2017 -   Львів потребує нової ділянки під полігон  
  15:16 23-02-2017 -   Для участі в пробному ЗНО зареєструвалися понад 130 тис. осіб  
  15:8 23-02-2017 -   Львівський палац мистецтв не заберуть у держвласність  
Україна
  16:40 23-02-2017 -   Українські тренери отримуватимуть до 30 тисяч гривень на місяць  
  16:38 23-02-2017 -   Прокуратура: Нардеп Гончаренко знайдений  
  15:10 23-02-2017 -   Знайшлася 101 зникла картина українця Марчука  
  15:8 23-02-2017 -   У СБУ підтвердили викрадення Гончаренка  
  15:8 23-02-2017 -   У СБУ підтвердили викрадення Гончаренка  
Світ
  16:39 23-02-2017 -   Польща: Бандера не вплине на дружбу з Україною  
  15:12 23-02-2017 -   Будапешт відмовився від заявки на проведення Олімпіади-2024  
  13:19 23-02-2017 -   У NASA повідомили про відкриття нової зоряної системи, де ймовірне життя  
  12:38 23-02-2017 -   Жириновський запропонував називати Путіна «Ваша Високість»  
  11:2 23-02-2017 -   Медики спростували поширений міф про каву  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  РОЗСЛІДУВАННЯ

___________________________________________________________________________

"Архівна справа": хто проти розголосу?
Директор ЦДІАЛ та голова Держкомархіву вирішили з'ясувати стосунки з "Поступом"
Світлана ТЕМНИК
 
У драматургію викладу журналістського розслідування, заанонсованого проспектом публікацій про зникнення багатьох справ та окремих документів різних періодів із Центрального державного історичного архіву у Львові, передчасно й самохіть вклинилася ще одна дійова особа. Та, яку голова Держкомархіву Геннадій Боряк делікатно, проте наполегливо (і чого б то раптом, коли цього вимагає ситуація?!) просив не турбувати. Йшлося про директора ЦДІАЛ Діану Іванівну Пельц, яка буцімто настільки травмована масштабом виявлених крадіжок, що додаткові розпитування стали б причиною додаткових хвилювань.

Як запевнив голова Держкомархіву, директор ЦДІАЛ нічого більше, аніж розповів він сам, сказати не зможе. Однак пані Пельц знайшла, що сказати: зателефонувавши до редакції, вона звинуватила "Поступ" у неправильному висвітленні "архівної справи".

Із великого переліку звинувачень директора випливало, що "Поступу" йдеться не про громадський резонанс суспільно важливої справи, а про очорнення й дискредитацію її особисто. "Звідки ви все це взяли? Чому ви перекручуєте слова Геннадія Боряка? Чому пишете про те, що він у чомусь зізнався? Ви що, йому пальці дверима затискали, щоб він вам у чомусь зізнавався? Чому ваші публікації дослівно схожі на депутатські запити? Чому ми тепер не можемо спокійно працювати, а змушені пояснювати журналістам, що трапилося?" -- не вгавала Діана Пельц. Найсмішніше було чути інсинуації про перекручення слів Геннадія Боряка, інтерв'ю з яким "Поступ" взагалі ще не друкував ані повним обсягом, ані окремими цитатами.

Скидалося на те, що директор ЦДІАЛ зацікавлена не так в обговоренні суті справи, як у з'ясуванні джерел інформації "Поступу". Висунувши необґрунтовані претензії до редакції і не погодившись з пропозицією про співпрацю, Діана Пельц заявила, що не спілкуватиметься із "Поступом", й кинула слухавку. Редактор відділу культури навіть не встигла переконати налаштованого на скандал директора ЦДІАЛ (хоч, може, в такий спосіб давалася взнаки душевна травмованість?) у хибності саме такої оцінки публікації "Поступу". Адже нашому виданню насамперед йдеться про інформування читачів, про артикулювання думки наукових кіл та про формування позиції широкої громадськості, стурбованої станом збереження культурної спадщини в архівах.

Та коли незадоволення публікаціями "Поступу" висловив і Геннадій Боряк у пересторозі іншим ЗМІ не йти шляхом "Поступу" (мовляв, розслідування -- справа компетентних органів, а ЗМІ на даному етапі можуть, спираючись на його авторитетне слово, заявити, що справа, в якій зібрано листи Грушевського до Кревицького, повернулася на місце), то ми зрозуміли, що голову Держкомархіву також зараз чомусь бентежить більше не те, аби дошукатися причин і винуватців крадіжок, а тих, хто надає справі розголосу.

Перебуваючи нещодавно у Львові на відкритті виставки цифрових копій "Історія Польщі в документах", голова Держкомархіву Геннадій Боряк сказав кореспондентові "Поступу":

"Я цього не приховую й інформував про це слідство, що є група людей, які дуже недоброзичливо ставляться до Діани Іванівни. Ця група людей (я не знаю цих людей, я можу припускати, це мої припущення) робить все можливе для того, щоб ініціювати якомога більше галасу (ну, це можна назвати публічним розголосом, як завгодно) довкола цієї справи. Повірте, більшої публічності, ніж я дав цьому, ніхто не може надати, бо я інформував про це уряд, Службу безпеки, Секретаріат Президента, інші правоохоронні органи.

Ця група людей підготувала звернення. Я маю на увазі авторів двох депутатських запитів. Повірте, якби в головах цих двох людей було трошки більше чогось, то провокувати два абсолютно ідентичні депутатські запити за підписами дуже поважних депутатів з інтервалом три місяці, не змінивши ані букви в тексті... Це ідіотизм підставляти так тих депутатів, до кого цей текст пропонують. Ситуація за три місяці, вибачте, змінилися. Було проведено звірку наявності. Ми вийшли на той обсяг, який... Ідентифіковано речі, які повернулися внаслідок операцій. Вони з переліку відсутніх вже викреслені й додані.

Тут є така тонка бухгалтерія: було зроблено багато за той час, і не завдати собі труду змінити хоча б одну фразу, повторити депутатський запит(я його маю при собі, я привіз копію передати Діані Іванівні) за іншими прізвищами, теж чомусь двома депутатами, (одного, мабуть, мало) з інтервалом три місяці. Я не хотів би їх називати, бо це є службова, так би мовити...

Перший запит підписали Микола Жулинський і Лесь Танюк -- люди, яких я дуже шаную, зустрічався після цього. Зрештою, я знаю ймовірне джерело, звідки цей запит був поданий цим шановним людям. Зрозуміло, люди поважні, є патріотами, з державним мисленням, і вони цей запит підписали. Але такий же текст один в один пропонувати двом іншим народним депутатам, знаючи, що я ж це все одно отримаю як доручення... Ну, вибачте!

Щобільше, там є одна серйозна деталь: і в тому, і в тому тексті наводиться перелік втрачених документів дуже точно, з точністю до шифрів. Скажіть, будь ласка, звідки, скажімо, ви, вболіваючи за справу, можете знати шифри відсутніх документів, якщо я вам не показав цього переліку?! Я вам його зараз не покажу, якщо ви будете дуже наполягати. В тому комп'ютері, в моєму комп'ютері, він є в прокуратурі, всюди. Але це є службовий документ. Звідки ви як стороння людина можете знати? Ви можете відповісти на це запитання? А такий самісінький перелік, який фігурує в депутатських запитах, датованих груднем минулого року і березнем цього року, у тому ж вигляді фігурує в матеріалах слідства, але датований він кінцем липня 2004 року.

Є особа, яка уже наприкінці липня принесла перелік того, чого немає. Те, що було вкрадене, з точними шифрами (звичайно, неповний) і просила видати, наполягала на тому, щоб ці документи їй видати. Тобто ця особа заздалегідь знала, що цих документів немає. Саме звідти виходили оці намагання надати цьому публічності, дискредитувати. Але в тому липневому переліку назва фонду подана правильно, а номер -- помилково. Ця помилка перекочувала до грудневого запиту народних депутатів, ця ж помилка перекочувала до березневого запиту народних депутатів. Я докладу максимум зусиль для того, щоб цю людину, яка мала б з тим не підступно сікатись, а передати цей перелік Діані Іванівні, передали мені, щоб мати можливість якнайшвидше розпочати якісь відповідні дії. Не діяти в такий спосіб, щоб скомпрометувати Діану Іванівну. Це дуже прикро, це людські якісь пристрасті, але цей фактор є і, даруйте, я вже того так не залишу...".

Отже, замість того, щоб виявляти, як стали можливими крадіжки і пояснити, чому слідчі дії активізувалися щойно після депутатських запитів, голова Держкомархіву й директор ЦДІАЛ шукатимуть людину, яка першою після піару дарування Януковича-Табачника листів Грушевського занепокоїлася, чи певні справи усе ще є в ЦДІАЛ. Погрози з боку голови Держкомархіву "того так не залишити" підштовхують до сумнівів, чи не зроблять у цій справі винним якогось цапа-відбувайла, котрому "пришиють" крадіжки з мотивів особистої неприязні до директора ЦДІАЛ чи бажання її усунути з посади, яку вона обіймає.

Ймовірно, що цими заявами слідство буде зорієнтоване шукати "срілочника" серед недавніх працівників архіву, які останнім часом з різних причин звільнилися із ЦДІАЛ. Кореспондент "Поступу" мав нагоду спілкуватися із цими людьми. Та їхні свідчення, як, зрештою, й свідчення інших небайдужих до цієї резонансної справи науковців Львова й Києва переконують, що абсолютно поза всіма особистими мотивами оцінка того, що трапилося, усе ще не є адекватною. Бо як інакше пояснити замовчування Боряком, так наче це бозна-яка державна таємниця, імен депутатів, котрі 18 березня у Верховній Раді робили запити до голови СБУ, генерального прокурора та віце-прем'єра щодо маніпуляцій з історичними цінностями Центрального державного історичного архіву України в місті Львові?

Те, що жодної службової таємниці запит не становить, кореспонденту "Поступу" повідомив член фракції УНП у Верховній Раді Олекса Гудима, який підтвердив, що він справді разом із депутатом з Рівненщини Юрієм Ширком робив цей запит, сподіваючись отримати вичерпну відповідь від компетентних органів про те, як могло так статися, що під час виборів президента 2004 року кандидат у президенти Віктор Янукович подарував листування Грушевського-Кревицького Державному історичному музею у Києві, якщо насправді за описами ці пам'ятки перебувають на зберіганні у фонді № 309 (НТШ).

"Ми стривожені такими фактами маніпуляції з історичними цінностями, тому вимагаємо їх розслідування та прозорого висвітлення. Наше звернення до влади продиктоване бажанням навести лад, виявити винних у такому поводженні з національним культурним надбанням. Завтра, можливо, будуть запити про інші музеї й архіви. Цей процес рано чи пізно треба було розпочати. Члени фракції УНП отримують багато листів від громадян, які занепокоєні станом музейної чи архівної справи в країні. Можливо, не на всі листи ми можемо відповісти, але готуємо запити. І в цьому також полягає наша депутатська місія", -- мотивував "Поступу" свою участь у підготовці запиту Олександр Гудима.

До речі, цей народний депутат зі Львова як у воду дивився щодо можливості подальших аналогічних депутатських запитів. Бо вже 6 квітня Верховна Рада підтримала запит народного депутата Віталія Олуйка до прем'єр-міністра щодо врятування культурних цінностей, пошкоджених внаслідок пожежі в Кам'янець-Подільському міському архіві Хмельницької області. Нагадаємо, що кілька років тому (подейкують, що в той час, як документи з Кам'янець-Подільського архіву вільно гуляли "чорним ринком") велика пожежа знищила цю збірню історичних пам'яток. Масштаби ж крадіжок із ЦДІАЛ порівнюють із збитками, які завдав вогонь Кам'янець-Подільському архіву, замівши всі сліди, за якими б можна було визначити, наскільки розкрадання наших архівів є системним та у який спосіб воно зорієнтоване на "чорний ринок" і конкретних замовників...

Про коло підозрюваних в "архівній справі" читайте у наступних числах "Поступу".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Партія влади по-львівськи 
  ·  Кардиналам заборонили спілкуватися 
  ·  Боротьба з торгівлю людьми 
Погляд
  ·  Тимошенко ввижається змова 
  ·  Адмінреформу -- в народ 
  ·  Студенти-медики -- на межі страйку 
  ·  Знайшли перстень Рюриковичів 
  ·  Фани Блохіна організувалися 
  ·  Кінах проти політреформи 
  ·  Конфлікт через "Євробачення" триває 
  ·  З Росією -- з краватками, але без СНД 
  ·  Перша шпальта 
Поступ у Львові
  ·  Володимир ВАСИЛИК: Хабарників не стало менше 
  ·  Мера навчать прибирати 
  ·  У Львові є алея Папи 
  ·  До примирення ще далеко 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Платимо за незаконними тарифами 
  ·  Карпати стануть Майданом 
  ·  Заручники кам'яних сердець 
  ·  "Запорожці" стануть "крутими" 
Поступ з краю
  ·  Опозиційне життя як цирк 
  ·  На вибори -- по одному 
Поступ у світі
  ·  Японські погроми у Китаї 
  ·  Відставка через квартиру 
  ·  США взялися за банки 
  ·  Ветерани вимагають повернути пам'ятник Тіто 
  ·  Символ віри і протистояння 
Спорт-Поступ
  ·  Драма останніх хвилин 
  ·  Львів -- місто тенісне 
  ·  Провал у першій чверті 
  ·  Хет-трик Кураньї 
Економіка у Поступі
  ·  Держрезерв став посередником 
  ·  Олександр БАРАНОВСЬКИЙ: Головна мета -- визнання з боку ЄС 
  ·  ЄБРР купуватиме українські банки 
  ·  Програму приватизації доопрацьовують 
  ·  Костусєв покидає АМКУ 
Історія у Поступі
  ·  "Архівна справа": хто проти розголосу? 
Арт-Поступ
  ·  У тьмяному світлі самотини 
  ·  Пункт перетину 
post-Поступ
  ·  Ділова людина 
  ·  Лист-звернення до уряду та небайдужих чиновників міста 
  ·  Рекорди не для "Гінесса" 
Пост-Faktum
  ·  Вікторія КРИШТАЛЬ: Те, про що нікому не розкажу 
  ·  КАЛЕНДАР