Поступ
< bgColor="#ffffff" leftMargin=0 topMargin=10 marginwidth="0" marginheight="10"> Classifieds

Поступ у Львові  » 


Архів таки розкрадали!
Політичний трамплін львівської "архівної справи", яка стала кримінальною
Світлана ТЕМНИК
 
Янукович-благодійник
Рано чи пізно все таємне стає явним: до редакції "Поступу" у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи № 141-4206, порушеної за фактом вчинення крадіжки невстановленими особами історико-культурних документів упродовж 2003-2004 рр. з приміщення Центрального державного історичного архіву України в м. Львові (пл. Соборна, 3а) надійшов лист від начальника СЧ слідчого управління ЛМУ УМВСУ з проханням повідомити, чи "Поступ" публікував інформацію про те, як колишній "міністр з гуманітарних питань" (?!!) Дмитро Табачник від імені кандидата в президенти Віктора Януковича дарував Державному історичному музею в Києві листи Грушевського. Ще чого! Щоб "Поступ" повівся на таку відверто піарну інфу?!! Досить з нас того, що ми (сподіваюся, за цю рекламу зацікавлена сторона заплатила) втішили читачів тим, як на уродини Віктора Федоровича 9 липня 2004 року Володимир Литвин подарував своєму поважаному колезі Біблію із кількома ненав'язливими коментарями для преси. Ну, люблять всі вони дарувати душевні подарунки, люблять, і нема на то ради. То що, їх за це отак просто до цюпи? Е ні, цих голими руками не візьмеш...

Проте якщо серйозно, то інформацію про зникнення із ЦДІАЛ окремих пам'яток "Поступ" збирав давно, готуючи її до публікації. Але за умови глухої мовчанки посадових осіб стверджувати щось без підтверджень було б на межі фолу, а це не за нашими принципами редакційної політики. До середини літа 2004 року йшлося тільки про окремі факти, які ще не в'язалися в один логічний ланцюжок: місцеві історики різних профілів, котрі в межах своєї наукової роботи цікавилися архівними матеріалами зі збірок ЦДІАЛ, скаржилися на те, що в справах не вистачає певних документів, які, за описами, там мали би бути. Оскільки в архіві звірки наявності справ у фондах чи окремих аркушів або світлин у справах давно не провадили (на таку ретельну перевірку навряд чи вистачило б і 10 років!), то ці окремі, майже за Гоголем, "пропалі грамоти" не ставали предметом розшуку правоохоронних органів. До того ж, за свідченням обізнаних київських істориків, окремі факти про зникнення матеріалів з ЦДІАЛ були відомі ще в травні 2003 р. Цей процес, на їхню думку, не припинявся, а навпаки, набирав обертів. І наприкінці 2003 - на початку 2004 р. матеріали з ЦДІАЛ уже майже відкрито продавали на столичному "чорному ринку". Так на початок липня у руках торгівців антикваріатом і приватних колекціонерів з'явилися фотоматеріали із фондів Пристая та Студинського. Коли ж на "чорний ринок" виплили цілі окремі справи , як-от "Листи Куліша до Огоновського" й "Альбом гравюр і газетних витинок 1928-1929 рр." з фонду НТШ ім. Шевченка, чи, скажімо, рукопис Назарукової "Роксолани", то стало зрозумілим, що до пам'яток зловмисник має відкритий і постійний доступ. Утім сумнів викликало те, що викрадачем міг бути чужак, який, розібравши крівлю чи підібравши ключі, скористався відсутністю автоматичної сигналізації в приміщенні й внадився до фондів у вихідні дні (тобто коли там відсутні охоронці). Тихцем та ще й за один раз винести все це із фондосховища, яке розташоване на третьому й четвертому поверхах бернардинського монастиря, чужому, як стверджують архівісти, ніяк не вдалося б.

Невідомо, скільки б ще пам'яток видав "на гора" цей фантомний спритник, якби наприкінці липня не сталася подія, що стала трампліном "архівної справи", бо "засвітила" не окремі аркуші, а цілу справу, оформлену з усіма ознаками належності до Держархіву. І то де! Перед телекамерами і поза межами ЦДІАЛ! Як передвиборний дарунок українському народу! Так на цілий світ було "відпіарено" кандидата в президенти і напівграмотного професора Віктора Януковича, за дорученням і від імені якого тодішній віце-прем'єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник (відомий не тільки як історик за освітою, а й сноб-колекціонер) передавав у дар 42 листи голови Центральної Ради Михайла Грушевського з часів української революції Українському державному історичному музею (Музею літератури і мистецтв в Києві). Цікавою була легенда походження цих документів, яка пролунала з уст високопосадового благодійника: буцімто двічі "несуджений" кандидат у президенти придбав листи першого Президента України (сльози заважають писати від розчулення таким глибоко символічним фактом) під час закордонних відряджень у приватних колекціонерів США й Франції на заощаджені добові за 50 доларів. Але на цьому трампліні політики й послизнулися, бо науковці, які досліджують епістолярну спадщину Грушевського, одразу ж зацікавилися цим дарунком, впізнавши знайомо оформлену архівну справу. Адміністрація музею запевнила їх, що це справді оригінали листів Михайла Грушевського до Івана Кревецького, відомого галицького мемуариста, бібліотекаря НТШ. Але ж історики добре знали, де зберігаються ці раритети і могли без каталогів по пам'яті відповісти, що листування Кревецького мало б лежати у справі № 988 фонду № 309! Підозра, що це можуть бути таки документи із ЦДІАЛ, наштовхнула їх на думку звернутися до працівників архіву, котрі підтвердили, що це справді справа, яка належить ЦДІАЛ.

Чому єдиний кандидат від влади купував і дарував крадене? Можна не запитувати: звичка й кримінальний досвід, мабуть, давалися взнаки, крім того, хотілося виглядати не тільки патріотом, а й "тіпа умним". От і вляпався. Зрештою, можна припустити, що він тих листів не тільки не купував, не читав, а й в очі не бачив. Воно йому "нада"? І якщо з професором начебто все зрозуміло, то доктор (!) історичних наук Дмитро Табачник, який тепер, як подейкують, пакується виїжджати до Москви, мав би точно знати, як виглядають архівні документи і, відповідно, що він тримає в руках. А листи Грушевського до Кревецького були оформлені й підшиті, як архівна справа із характерною нумерацією сторінок. Зрештою, на листуванні стояли атрибути ЦДІАЛ, які красномовно свідчили про приналежність пам'ятки. То виходить, колишній віце-прем'єр усе знав, але не побоявся блефонути, "розводячи" цілу країну? Навіщо Дмитро Табачник сказав неправду? А хто б тої правди дошукувався у разі перемоги Дона на виборах президента! Отож бо й воно. Очевидно, вони мали резон поводитися так ризиковано. Та от не пощастило...

Після того, як сюжет про патріотичне благодійництво зворохобив наукове середовище, чутки, мов кола по воді, поширилися далі. Про даруванням краденого заговорили відкрито, але ...неофіційно. На офіційному рівні коментарів зовсім не було!

Хто ж і чому дав наказ мовчати, -- читайте в наступних числах "Поступу".

Із журналістського розслідування "архівної справи" Ви дізнаєтеся:

Хто, як і відколи веде слідство?

Голова Держкомархіву зізнався, що протидіяв розголосу

Хто намагається дискредитувати, а хто захистити директора ЦДІАЛ Діану Пельц?

Чому журналіст "Поступу" припускає, що викрадення архівних документів і фресок Шульца можуть бути пов'язані?

Раптова смерть одного з приватних колекціонерів нікого не насторожила?

"Чорний ринок" антикваріату легалізують регламентацією законом?

Викрадення -- справа "своїх рук"?

Торгівці краденим -- бідні, нещасні й хворі?

Чи не спишуть крадіжки на "стрілочника"?

Як коментують ситуацію дослідники історичних архівів?

Чи можливо припинити розкрадання архівів?

Обговорити в форумі



» 
Кому потрібні ЖЕКи?
Марія ШОЛОМИЦЬКА
 
Є в нашому місті така структура, доцільність існування якої особисто я ніяк не можу зрозуміти. Це ЖЕКи. Ні, я знаю, що ця установа повинна обслуговувати житлові будинки, які є власністю міста -- прибирати у під'їздах, біля будинку, вивозити сміття, труїти щурів, утримувати в належному стані комунікації, дахи тощо.
Детальніше>>
» 
Львів за тиждень
 
Затвердили Концепцію розвитку Львова. Постановили, що в центрі міста не можна будувати виробничих об'єктів, які забруднюють атмосферу, об'єктів, до чи від яких постійно возять вантажі, великих культурно-видовищних комплексів та торгових центрів великої площі, а також офісів зі значною кількістю працівників. Також у концепції зазначено, як використовувати ділянки, які зараз займають військові частини. Так на їхньому місці на вулиці Шевченка, Мечнікова, Тролейбусній, Рубчака, Зеленій мали б постати нові житлові будинки. Територію військових частин на вулицях Стрийській, Левандівській, Богданівській мали б перетворити на промзону, а ділянки на вулиці Довбуша, Золотій -- на рекреаційні.
Детальніше>>
» 
Хто втихомирить перевізників?
Вікторія ПРИХІД
 
Заява перевізників про підняття тарифів на проїзд у маршрутних таксі здійняла рейвах серед наших читачів. Зважаючи на кількість нещасних випадків, які трапляються у маршрутках, та й саму якість перевезення, таку заяву львів'яни сприйняли щонайменше як зневагу до них.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
З 15 квітня дільницю обслуговування побутових абонентів Галицького району Львівських міських електромереж переводять з вулиці Кос-Анатольського, 1 на вулицю Волошина, 1 у Львові, -- повідомив відділ корпоративних зв'язків ВАТ "Львівобленерго"

Син ректора Львівського юридичного інституту, депутата Львівської обласної ради Володимира Ортинського, загинув в автокатастрофі. 26-річний хлопець на авто "Деу-Ланос" виїхав на зустрічну смугу на трасі Київ -- Чоп поблизу с. Гірного, внаслідок чого зіткнувся з іншим автомобілем. Унаслідок зіткнення Ортинський загинув на місці, а водія автомобіля ВАЗ-2106 та пасажира цього авто з тілесними ушкодженнями (закритими черепно-мозковими травмами) госпіталізовано в Стрийську центральну районну лікарню.
Детальніше>>
» 
Служити не хочуть навіть за гроші
Оксана ЛАБОЙКО
 
Переведення української армії на контрактну основу львівські військовослужбовці, принаймні найближчим часом, вважають неможливим. Щоб побудувати професійне контрактне військо, в нас, як стверджують військові, просто не вистачить професіоналів. За статистикою, майже 70% українських військовослужбовців, що виконують міжнародні миротворчі місії, після повернення на Батьківщину звільняються у запас. А саме на участь миротворців у формуванні професійної української армії орієнтуються наші високопосадовці, постійно наголошуючи, що саме ці військові першими стануть на захист України, якщо виникне така потреба.
Детальніше>>
» 
Бракує йоду
І. К.
 
Ситуація з дефіцитом йоду на сьогодні значно погіршилася майже на всій території України: кількість хворих тільки серед дітей збільшилася втричі, а кількість операцій на щитовидній залозі за останні 5 років зросла в 3,5 раза.

У Львові численність хворих на дифузний зоб серед дітей віком до 18 років перевищує 18 тисяч, дорослих -- понад 7 тисяч. Серед хворих на вузловий зоб 18 дітей та 1,5 тисячі дорослих. Йододефіцит також зафіксовано у 23 дітей та 1,5 тисячі дорослих. А брак йоду в організмі людини призводить до зниження інтелектуальної й фізичної працездатності, затримки фізичного та статевого розвитку, послаблення імунної системи.
Детальніше>>
» 
Львів говорить про НАТО
У. Л.
 
У Львові зібралися поважні міжнародні гості. Три дні вони говоритимуть про відносини України з країнами НАТО. Вчора у ЛНУ імені Івана Франка відбулася перша міжнародна конференція, яка, як зазначає заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко, повинна стати передусім інформаційною для українського населення, оскільки воно до цього часу отримувало лише односторонню інформацію про відносини нашої держави та Північноатлантичного альянсу. За словами пана Бутейка, у статутних документах як Євросоюзу, так і НАТО немає жодних заперечень щодо вступу української держави у ці міжнародні організації.
Детальніше>>
» 
Буняком не задоволені підприємці
І. С.
 
Про своє незадоволення політикою міського голови Львова Любомира Буняка заявив Комітет підприємців Львівщини. У відкритому листі-зверненні, адресованому депутатам міської ради та громадськості міста, підприємці заявляють, що відверте ігнорування рішень судів, форсування міфічної ідеї будівництва "повітряного Замку" за кошти городян, недолуге керівництво містом, що призвело до блокування рахунків міської ради, привернули увагу не тільки мешканців Львова, але й багатьох громадян України, яким не байдужа доля стародавнього міста.
Детальніше>>