BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
4 квітня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:19 24-05-2017 -   Синоптики попереджають про зливи, грози і град  
  15:17 24-05-2017 -   Завтра у Львові британський еко-активіст розповість про зміни клімату  
  15:15 24-05-2017 -   У Львові реставрують одну з найстаріших церков – Храм св. Миколая  
  15:9 24-05-2017 -   У Львові працівницю гуртівні за розкрадання майна засудили до 3 років ув'язнення  
  14:41 24-05-2017 -   Начальника міграційної служби Львівщини відсторонили від посади  
Україна
  15:24 24-05-2017 -   Екс-чиновники Януковича повернули 360 мільйонів - ГПУ  
  15:21 24-05-2017 -   У Кабміні є доступ до російських соцмереж - ЗМІ  
  15:7 24-05-2017 -   «Тітушок» у Дніпрі на 9 травня організував «Опозиційний блок», – Луценко  
  14:34 24-05-2017 -   Затримано 23 екс-чиновника Міндоходів  
  14:32 24-05-2017 -   ГПУ: Януковича у справі Майдану судитимуть пізніше  
Світ
  15:23 24-05-2017 -   У США загорівся літак у польоті, є постраждалі  
  15:13 24-05-2017 -   Поблизу Букінгемського палацу у Лондоні затримали чоловіка з ножем  
  12:18 24-05-2017 -   Помер онук Сталіна  
  11:14 24-05-2017 -   Папа Римський прийняв Трампа у Ватикані  
  10:23 24-05-2017 -   В Італії зробили обов'язковими щеплення для дітей дошкільного віку  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Перше демократичне скликання
Д. О. СВІДНИК
 
Третього квітня львівська громада відзначала вже 15-ту річницю підняття синьо-жовтого Прапора на вежі Ратуші. У 1918 -- 1941 -- 1990 роках -- тричі у ХХ сторіччі -- над Королівським столичним містом Львовом піднімали український прапор. Хоча навесні 1990 року Львів не був першим. На кілька днів раніше підняли синьо-жовту фану у Стрию, а потім у багатьох інших містах і селах Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, і лише 3 квітня замайоріла вона над Ратушею галицької столиці.




Україна зараз переживає другий, "помаранчевий", етап Національної революції. Львівська обласна рада, інші органи місцевого самоврядування Галичини першого демократичного скликання стали важливим чинником її першого етапу у 1988-1991 роках, коли ми вибороли Незалежність.

У 1988-1989 роках ми здобували перші успіхи у масовій політичній діяльності. І хоча ще не називали вголос кінцевої мети, все робили для її реалізації. Товариства Лева та рідної мови ім. Тараса Шевченка (потім ТУМ), Українська Гельсінська спілка, а потім Народний рух України та інші організації ставали школою легальної та напівлегальної політичної боротьби для тисяч людей різного віку та політичних переконань.

Не всі наважувалися одразу ставати під синьо-жовті прапори та відверто проголошувати свої погляди на вічах та зібраннях. Однак перші львівські мітинги гарячого літа 1988 року, виборча кампанія до З'їзду народних депутатів СРСР весни 1989-го, перші страйки, грандіозна маніфестація за легалізацію Греко-Католицької Церкви 17 вересня 1989 року, "Українська хвиля" від Києва до Львова та Івано-Франківська у січні 1990-го, масове творення осередків ТУМ та НРУ поступово укріплювали віру тисяч людей у власні сили та можливості, робили невідворотним поступ Національної революції у Галичині та у всій Україні.

Вибори 4 та 18 березня 1990 року засвідчили волю населення всієї Галичини та частини людності інших реґіонів України до зміни чинного ладу. Під прапорами НРУ, ТУМ та інших національних організацій до представницьких органів усіх рівнів було обрано тисячі депутатів, які не бажали залишатися "машиною для голосування рішень компартійного апарату". Хоча незалежні від КПРС депутати у Верховній Раді становили не більше як третину всіх мандатів, тому могли грати роль чисельної, але все ще не визначальної опозиційної сили, у багатьох містах і селах, а також у трьох галицьких обласних радах з'явилася реальна можливість перейняти владу.

Однак національні сили самі ще не були готові до такого перебігу подій. У кращому разі сподівалися на утворення в обласних та міських радах сильних опозиційних фракцій для пропаганди своїх ідей та критики тодішньої влади.

Це питання залишалося відкритим ще кілька тижнів після виборів. Оскільки керівник Львівського міськвиконкому Богдан Котик йшов на вибори під прапорами НРУ-ТУМ, то в місті йшлося лише про керівника представницької гілки влади. А на обласному рівні та у багатьох районах області зберігався стан невизначеності.

Обком КПУ намагався перехопити ініціативу, вплинути на позицію деяких новообраних депутатів та перетягнути їх на свій бік. Тим паче, що серед двохсот депутатів обласної ради понад сімдесят було обрано як членів КПРС і більшість з них тоді ще не мала наміру покидати її лави.

Однак реалізації компартійного сценарію перешкодили новообрані депутати, які відразу після виборів утворили свій організаційний комітет, що збирався у приміщенні Товариства української мови ім. Тараса Шевченка на вулиці Друкарській. Пригадую, що до його складу входили Богдан Андрусів, Марія Бабій, Борис Білинський, Михайло Бойчишин, Іван Гель, Нестор Гнатів, Євген Гринів, Степан Давимука, Всеволод Іськів, Тарас Кліш, Володимир Комар, Роман Лопушанський, Йосип Лось, Ігор Мельник, Володимир Парубій, Олег Петрик, Дарій Футорський, Орест Чабан, В'ячеслав Чорновіл...

Оргкомітет готував проект регламенту роботи ради та інших документів, пропозиції щодо складу та сфери діяльності постійних комісій, сценарій перших засідань, а головне -- шукав кандидатури людей, які могли би стати на чолі представницької та виконавчої влади в області. Паралельно оргкомітет проводив рейтингове опитування депутатів: кого хотіли б вони бачити головою ради. Найбільше голосів, значно випереджаючи інші кандидатури, набрав пан Чорновіл.

Після тривалих дебатів вирішили провести перше сесійне засідання новообраної обласної ради 9 квітня 1990 року у Львівському театрі опери і балету ім. Івана Франка. Відкрити його мав найстарший за віком депутат, професор медінституту, активний діяч ТУМ та НРУ, Павло Скочій. Над будинком театру було піднято синьо-жовтий прапор, і під час відкриття з оркестрової ями вперше прозвучала мелодія Гімну "Ще не вмерла Україна".

Перебіг засідання транслювали через радіомережу на площу перед театром, і тисячі людей, що там зібралися, не могли стримати сліз радості та зворушення. Перші тижні роботи сесії люди мали змогу дивитися по радіо і телебаченню. І коли тодішня київська влада вирішила припинити ці передачі, посилаючись на брак коштів, тисячі карбованців почали приносити мешканці Львівщини до сесійної зали, аби транслювати засідання Львівської обласної ради першого демократичного скликання.

Мільйони галичан стежили за перебігом сесії. Найактивніших депутатів впізнавали за голосами, знали в обличчя і вітали на вулицях, як національних героїв. Щодня до сесійної зали приходили делегації у національних строях, з хлібом-сіллю та подарунками від міст і сіл області, трудових колективів та церковних парафій. Згодом інтерес до Верховної Ради України та до роботи львівського парламенту у громадськості дещо ослабнув. Та й рутинна робота над ухвалами дедалі більше відходила від мітингової ейфорії перших тижнів, коли навіть святкування 1 травня 1990 року було перетворено у грандіозну маніфестацію "нашої солідарності" у боротьбі за Україну, за її Незалежність.

Першим головою Львівської обласної ради було обрано В'ячеслава Чорновола (141 голос "за", 41 -- "проти"). Його заступниками -- Івана Геля та Миколу Гориня. Головою облвиконкому обрали Степана Давимуку. До керівництва обласними виконавчими органами прийшло багато нових людей, зокрема Михайло Косів, Ірина Калинець, Віра Лясковська, Євген Гринів, Мирослав Герцик, Олег Гринів... Проте на багатьох ключових посадах (заступників голови облвиконкому, керівників обласних управлінь та відділів) було призначено "спеціалістів" попередньої компартійної влади. Не кажучи вже про правоохоронні органи, яких безпосередньо перед виборам було вилучено з-під обласного підпорядкування.

Невирішеними залишалися і кадрові питання у більшості підприємств та закладів області. Хоч і багато хто з керівників, щоб сподобатися новій обласній владі, декларував про свій вихід з КПРС, однак далі керував по-старому, використовуючи у своїх інтересах загострення товарного дефіциту, знецінення грошей та тогочасну правову невизначеність. Щось схоже діється зараз в обласних та районних держадмінстраціях, коли багато перефарбованих урядовців залишається на своїх посадах. Натомість від команди Віктора Ющенка на посади приходять некомпетентні, зате "свої" люди.

П'ятнадцять років тому багато таких "нових чиновників, недосвідчених в "апаратних іграх", не змогли опанувати ситуацію і більшість з них змушена була відійти від урядування, повертаючись до депутатської, наукової чи літературної діяльності.

Складна економічна ситуація, інспіровані московськими спецслужбами міжконфесійні конфлікти, протистояння між місцевою та київською владами вже за кілька місяців спричинили деяке розчарування діяльністю місцевих рад першого демократичного скликання серед галицької громади.

Однак проголошення Декларації про державний суверенітет та Акту Незалежності України, переворот ГКЧП та заборона КПРС, Галицькі асамблеї, референдум і президентські вибори 1 грудня 1991 року, "розбудова держави" стимулювали ще кілька років, майже на весь період каденції рад першого демократичного скликання, політичну активність населення Галичини.

Проте Українська Держава наприкінці ХХ століття стала реальністю. І велика заслуга в тому місцевих рад Галичини першого демократичного скликання, які, не оглядаючись на столицю, потрафили творити перші елементи національної Державності. І за нами повільно рухалась тоді уся Україна. Галичина поряд з державами Балтії стала найактивнішим чинником розвалу радянської імперії.

Багатьох учасників тих днів уже немає серед нас -- Богдана Котика, В'ячеслава Чорновола, Ростислава Братуня, Михайла Бойчишина, Володимира Комара, Василя Репетила, Володимира Піха, Юліана Павліва, Євгена Шморгуна та інших.

16 квітня у сесійній залі Львівської обласної ради відбудуться урочисті збори з нагоди 15-ї річниці цих подій. Запрошуємо всіх депутатів обласної ради першого демократичного скликання. Початок об 11 годині.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Людина, яка змінила світ 
  ·  Проблеми для наступника Престолу 
  ·  Любомир Гузар прибув до Ватикану 
Погляд
  ·  Львів прощався з Папою 
  ·  Нафта подорожчає вдвічі? 
  ·  Луценко продасть дачу Білоконя 
  ·  Ющенко приїхав до США 
  ·  Маловідомий Кастільйо -- суперник Кличка 
Поступ у Львові
  ·  Прапор об'єднав усіх 
Поступ з краю
  ·  Єхануров -- намісник Дніпропетровщини 
Поступ у світі
  ·  Молдова обирає президента Вороніна 
Спорт-Поступ
  ·  "Карпати" знову виграли 
  ·  Ольга АЛЕКСАНДРОВА: "Просто граю сильніше, ніж усі" 
  ·  БЕРЕЗЕНЬ: весняні походи 
  ·  Шансів на бронзу меншає 
  ·  Відставка Колоскова 
Економіка у Поступі
  ·  М'ясними резервами по інфляції 
Історія у Поступі
  ·  Перше демократичне скликання 
Арт-Поступ
  ·  Ювілей Акіри Курасави 
  ·  "Сталкер-2" 
  ·  Анрі Руссо для Архипенка 
post-Поступ
  ·  Родичі і політика 
Пост-Faktum
  ·  БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ: "Шлях до джазу" не для нас 
  ·  КАЛЕНДАР