buy visitors
|
|
|
|
Пост-Faktum »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ: "Шлях до джазу" не для нас |
|
|
| Розмовляла Катерина КИРИЛОВА |
| |
Історично та географічно склалося так, що закарпатці відсічені від мешканців інших регіонів України високими та красивими горами Карпатами і прикордонним культурним обміном із молдованами та румунами. Атмосфера місця разом із акцентом у мові несамовито накладає відбиток на музичні традиції звучання. Йдеться не про техніку чи майстерність, а про специфічну ритміку та мелодику, спричинену місцем народження. Музика людей, які живуть далеко за горами, насичено яскрава, самобутня та щонайменше якісно, перепрошую, нестерильна.
Одним із представників цього регіону є рок-колектив "Без обмежень" із Мукачевого. П'ятірка класичного складу (вокал -- Сергій Танчинець, гітара -- Ігор Рибар, бас -- Владислав Воробець, ударні -- Василь Логойда, клавішні -- Віктор Погориляк) минулого тижня відіграла у "Ляльці" концерт. З огляду на те, що співати найкраще вміє саме Сергій, то з ним і відбувалося наше вокаліз-інтерв'ю за пляшкою, розумієте, пива.
-- Багато чула про "феномен закарпатського року". У чому його секрет, на Твій погляд?
-- Це просто наша кров. Вважаю, що русин -- це українець, який відрізняється від братів з інших регіонів своєю культурою, традиціями тощо. Ми беремо це за фішку -- людям подобається. Мукачеве імпонує мені своїм темпоритмом, хоча певні особливості ментальності наших людей інколи дратують. Закарпатці -- вередливі, і за це їх багато хто не любить. Духовні. Гостинні. З повагою ставляться до традицій та своїх коренів. Щоправда, гріх нарікати, все йде до кращого: люди частіше бувають за кордоном і бачать, як культура, зокрема клубна, розвивається там. Вони розуміють, що в клуби приходять не тільки для того, щоби набити комусь писка, а й щоб отримати задоволення від музики. Мукачеве -- архітектурно гарне місто. Усі, хто приїздить до нас, кажуть, що місто схоже на маленький Львів.
Узагалі ж, музика -- найголовніше у житті кожного з нас. Мріємо завжди займатися нею й... отримувати за це гроші. Адже наразі заробляємо копійки. Та з часом зростатиме наша професійність, ми робитимемо комерційну, модну музику, яка подобатиметься людям. Ми чітко бачимо перед собою мету, якої хочемо досягти, тому рідко впадаємо у відчай. Допоки з кожної депресії у якийсь спосіб "вигрібали".
-- Поки не маєте особливих дивідендів із творчості, як заробляєте гроші?
-- Делікатне запитання. Я працюю у рекламному бізнесі. Решта хлопців є приватними підприємцями. Нам не потрібні мільйони. Ми скромні мрійники. Заробляємо мінімум, досить для виживання. А поки наша робота, не пов'язана із творчістю, дозволяє купувати необхідні для музичного захоплення аксесуари. На жаль, одиниці музикантів живуть сьогодні винятково із музики. Нічого, переживемо. Ось нещодавно взяли до себе в команду клавішника. Мріємо про скрипку та дуже хочемо знайти дівчину на бек-вокал.
-- Дівчата, агов... Попри відчутний драйв у піснях, я помітила, що Ти... доволі пасивний перед мікрофоном. Чому?
-- Переважно я дуже активний (Сміється, -- Авт), спілкуюся з публікою, багато рухаюся. Але сьогодні я трохи хворий, та ще й люди без крихти ентузіазму... І все ж не можу сказати, що я сьогодні "не віддався львів'янам". ...Спітнів. Ще й як!
-- До речі, на ваш виступ у "Ляльці" й справді прийшло не так багато людей.
-- Багато що залежить від публіки. Коли вона млява, то я не маю особливого натхнення, а коли драйвова -- й мені важко заспокоїтися, навіть коли вже відіграли концерт. До того ж, у "Ляльці" не найкращий апарат, тож я себе не дуже добре чув, що спричиняло певні незручності. Хоча, наприклад, американський музикант узагалі не зміг би тут виступати, бо звик себе чути ідеально.
Ми вже сто років не грали у Мукачевому, адже не можна сказати, що це шалено рок-н-рольне місто. На травень плануємо спільну програму із земляками --гуртом "Бард", яка є нашим добрим другом. Нещодавно записали диск, який не можна назвати альбомом, він радше зроблений для себе. А тепер пишемо новий матеріал -- уже кращої якості. Я бачу наш шлях на творчий Олімп у щоденній праці на репетиціях, численних концертах по різних клубах, а вже тоді можна буде виходити на більшу сцену. Клуби -- це своєрідна армія для команд, через яку конче мусиш пройти. Кожен із нас має бодай якусь музичну освіту. Між собою жартуємо, що від хору "хлопчивік-зайчиків" доросли до повноцінного серйозного рок-колективу. Загалом же ми помірні оптимісти по життю -- десь між прагматиками і романтиками.
-- Зміг би жити в хатинці, далеко від людей, так, щоби ніхто не заважав творити музику?
-- Те, про що ти кажеш, називають "шляхом до джазу". Але мені хотілося б поєднати професійність та глибину думки із комерцією. Не бачу змісту грати тільки для себе. У якихось рамках ми готові навіть поступитися своїми принципами, заради того, щоби наша музика приносила радість іншим.
-- Спілкуючись із музикантами, які вже досягнули успіху, які висновки робиш для себе?
-- Вони додають мені впевненості в собі. Я розумію, що можливо зробити те ж. Вартує лишень докласти більше зусиль. Мене "вставляють" U2, Sting та Muse, а з наших - "ВВ" і "Океан Ельзи".
-- Маючи можливість поспілкуватися з кимось із них, про що запитаєш?
-- Чи не погодяться вони нас продюсувати? Це було б пречудово! Я вірю в те, що "шляхи Господні незбагненні". Так мене вчила моя бабуся, так кажуть батьки. Я віруюча людина. Мене запитували, як поєдную брудний світ шоу-бізнесу зі світлою любов'ю до Господа. Але ж я нічого поганого не роблю, ні про що недобре не співаю.
-- Хоча ви й "Без обмежень", у кожної людини так чи інак є табу.
-- По життю не сприймаю зрад, а щодо музики -- жодних табу. Ми направду -- без обмежень. Кажуть, граємо арт-рок, але, як на мене, діапазон нашої творчості значно ширший -- маємо важчі рокові пісні, маємо джазові та блюзові. Я давно зрозумів, що немає поганої музики, є погані музиканти. |
|
|
|
|
КАЛЕНДАР |
|
|
| |
| |
Свята та пам'ятні дні
Святого Ісидора (Сидора), патрона користувачів комп'ютерів та інтернету
Іменинники
Василь, Годислав, Іcидор, Вацлав, Клавдія, Сергій, Славомир
Роковини
1998 -- у Донбасі на шахті ім. Скочинського внаслідок вибуху метану загинули 63 шахтарі
1881 -- Микола Кибальчич у Петропавлівській в'язниці за декілька днів до страти створив ескіз ракетного літального апарату з камерою згорання та пояснювальну записку до нього
1868 -- народився Лев Семполовський, селекціонер цукрових буряків (+1960)
1630 -- козаки та повстанці під проводом Тараса Федоровича (Трясила) здобули Корсунь
1986 -- Вейн Грецкі завершив сезон в НГЛ, забивши 213 голів
1979 -- страчено колишнього президента Пакистану Зульфікара Алі Бхутто
1968 -- у Мемфісі (штат Теннесі) вбито Мартіна Лютера Кінґа |
| Детальніше>> |
|
|
|
