BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Арт-Поступ.    Економіка у Поступі.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
29 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:34 29-03-2017 -   У Стрию судитимуть водійку, яка збила жінку з дитиною  
  16:30 29-03-2017 -   З 1 квітня львівський трамвай №2 їздитиме на Сихів  
  15:22 29-03-2017 -   Через гідравлічні випробування у Львові на кількох вулицях не буде гарячої води  
  15:14 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
  14:13 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
Україна
  16:42 29-03-2017 -   МВФ знову відклав розгляд траншу для України  
  16:37 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  16:36 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  15:19 29-03-2017 -   У Дніпрі звільнили водія-сепаратиста за образи у бік учасниці АТО, – активісти  
  15:17 29-03-2017 -   На Донеччині з гранатомета стріляли по магазину  
Світ
  16:38 29-03-2017 -   Вчені знайшли слід найбільшої живої істоти  
  15:16 29-03-2017 -   Польща призупинила роботу своїх консульств в Україні  
  14:18 29-03-2017 -   Україна оскаржуватиме рішення суду Лондона щодо "боргу Януковича"  
  13:14 29-03-2017 -   У США ухвалили резолюцію до річниці анексії Криму  
  11:0 29-03-2017 -   Після успіху на Євро-2016 в Ісландії спостерігається демографічний вибух  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Економіка у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Павло КАЧУР: Бюджет соціальний, але не позбавлений ризику
Розмовляла Ірина СМЕРТИГА
 
Павло Качур
Після двох місяців очікувань Україна нарешті отримала оновлений бюджет-2005. Незважаючи на те, що окремі групи депутатів ставилися до бюджетних пропозицій уряду скептично і навіть негативно, за зміни до основного фінансового документа голосувала як помаранчева більшість, так і біло-блакитна меншість. Схоже, мав рацію спікер парламенту Володимир Литвин, коли прогнозував, що бюджет таки ухвалять, оскільки на носі вибори і всі депутати захочуть "замалюватися" перед потенційними виборцями напередодні цієї знаменної для парламентарів події.

Про особливості нового-старого бюджету-2005 "Поступу" розповів народний депутат, член Бюджетного комітету Верховної Ради Павло Качур.


-- Пане Павле, ухвалені парламентом зміни до бюджету-2005 відрізняються від урядового проекту змін. Які поправки було внесено до бюджету під час його обговорення на засіданні Бюджетного комітету та в парламенті?

-- Що стосується доопрацювання у Бюджетному комітеті, то основні зміни стосувалися пакету законопроектів, які йшли як доповнення до бюджету. Насамперед знято податок із сільгоспвиробників, а також всі обмеження, що стосувалися суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на єдиному податку. Було повернуто до старої системи оподаткування операцій з давальницькою сировиною.

Суттєві зміни стосувалися і формування місцевих бюджетів. Ми додали 200 млн грн для покриття розбіжностей між плановою доходною частиною та дійсними надходженнями. Ці кошти передадуть до обласних бюджетів, буде розписано процедуру, як їх далі розподілятимуть між районами та містами. Це субвенція, призначена для того, щоб можна було впливати на такі локальні проблеми, які виникають, наприклад, через неправильність обрахунку доходів.

Ми також приділили багато уваги газифікації сіл, запровадивши надбавку до вартості газу (Бюджетний комітет пропонував встановити її розміром 1,5%, але на сесії її збільшили до 2%). Ці гроші (орієнтовно 480 млн грн) скеровуватимуть для газифікації сіл.

Окрім того, існує проблема ремонту й утримання доріг. Позиція Бюджетного комітету була одноголосна -- ми маємо зробити більший акцент на утримання доріг в реґіонах. Тому вирішили 40% коштів, що надходять від мита на імпорт нафтопродуктів, скеровувати до реґіонів, ще 10% цих коштів ми виділяємо для ремонту й утримання доріг комунального значення. Це ще 280 млн грн. додаткових ресурсів для місцевого самоврядування.

Нам також вдалося передбачити у бюджеті (хоч це було нелегко) кошти на програму відновлення Львова. Цьогоріч з бюджету для цього виділять 50 млн грн, хоча пропонували виділити 20 млн грн.

-- Експерти стверджують, що окремі статті законопроекту про зміни до бюджету-2005 порушують чинне законодавство. Що Ви можете сказати з цього приводу?

-- Так, Бюджетний кодекс забороняє втручатися у податкове законодавство менш ніж за 6 місяців до ухвалення бюджету. Очевидно, що це суттєве застереження, але я просто розумію, що ні уряд, ні Президент не мають цього часу для того, щоб чекати, тоді як через пільги та податкові преференції ми недоотримуватимемо до бюджету не те що сотні, а мільярди доларів. Тому, я думаю, що за цю норму депутати голосували свідомо.

У пакеті, що вносили на розгляд Бюджетного комітету, були і зміни до Бюджетного кодексу. Однак ми домовилися їх розглянути пізніше, оскільки це вже суто процедурна норма, а не бюджетонаповнювальна.

-- Закон про зміни до бюджету-2005 скасовує пільги для окремих галузей промисловості та для підприємств, які працюють у вільних економічних зонах. Які наслідки матиме це для економіки України? Чи не вплине така різка зміна правил гри на ринку на довіру до влади з боку інвесторів як українських, так й іноземних?

-- На засіданні Бюджетного комітету ми мали достатньо часу для того, щоб послухати інформацію про зловживання, які існують у ВЕЗах через надані преференції. Мені здається, що ми повинні розрізняти дві речі. Перше -- добросовісного платника податків, який працює у вільних економічних зонах, і друге -- тих, хто декларує одне, а реально виходить інше.

Що ж до наших іноземних партнерів, вони зацікавлені у встановленні рівних умов для конкуренції на ринку України. Якщо не буде хабарів, утисків з боку влади суб'єктів підприємницької діяльності, я думаю, це буде найкращий спосіб, аби підприємці приходили до нас і вкладали гроші на території України. Якщо говорити зараз про тих, хто працює у ВЕЗах, знову ж таки, давайте будемо чесними -- під виглядом іноземного капіталу в нас на 90% повертаються українські кошти, які раніше вивезли з території нашої держави.

-- Звісно, але є одна проблема: підприємства, які працюють у ВЕЗах, уже розпланували свою діяльність на цей рік. І тепер вони змушені коригувати свої плани...

-- Ми обговорювали і це питання й домовилися, що на першому етапі буде зарезервовано 50 млн грн. На ці кошти можуть розраховувати підприємства, які чесно виконують свої фінансові зобов'язання перед державою, і ліквідація преференцій для котрих дійсно буде спричиняти труднощі в їх діяльності. Тобто уряд виконуватиме свої зобов'язання щодо підтримки таких підприємств, однак вона здійснюватиметься не через пільги, які важко проконтролювати на практиці, а через пряме субсидування.

Стосовно судно- та літакобудування ми знайшли іншу схему нейтралізації їх фінансових втрат у зв'язку зі скасуванням пільг -- через зміну способу оподаткування прибутку підприємств.

-- Цьогорічний бюджет виглядає "гіперсоціальним". На Вашу думку, це негативно чи позитивно?

-- Я думаю, що це перший крок до виконання Президентом своєї головної мети, яку він оголосив під час передвиборної кампанії, -- подолання бідності. Раніше бюджет підтримував або окрему галузь, або окремі підприємства. І все під виглядом того, що нам потрібно підтримувати виробника. Зараз через бюджет ми підтримуємо тих, хто не може дати собі раду. На мою думку, це перший бюджет, який повертається на такі усталені для демократичних країн норми -- допомога бідній людині.

Добре це чи погано? Мені здається, що добре, але за однієї умови -- якщо ми зможемо зупинити бажання когось нажитися на цій соціальності бюджету. Я сьогодні заходив на базар і мені здається, що розпочалося економічно необґрунтоване збільшення цін на товари першої необхідності. Тому вважаю, що тут варто вжити певних заходів регуляторного впливу, щоб на підвищенні соціальних виплат не наживалися окремі люди. Я думаю, це завдання посильне. Щобільше, уряд готовий зробити перші кроки в цьому напрямі.

-- Пане Павле, які саме заходи вживатиме уряд?

-- Думаю, що це буде поєднання економічних і регуляторних заходів.

-- А чи не станеться так, що уряд вдасться до суто адміністративних заходів для утримання цін?

-- В уряді працюють люди економічно грамотні, тож вони не будуть вдаватися до таких методів, оскільки в довготерміновому часовому відрізку вони (методи) не дають результату. Це буде комплекс заходів, який стримуватиме необґрунтоване зростання цін.

-- Деякі депутати стверджують, що через "гіперсоціальність" бюджету постраждали інші отримувачі бюджетних коштів. До прикладу, Юрій Єхануров днями заявив, що уряд "обділив" малий бізнес, урізавши в бюджеті суму для його розвитку. Як Ви можете прокоментувати цю ситуацію?

-- Так, сума справді зменшена. Думаю, до цієї теми можна буде повернутися вже у вересні, коли ми будемо готувати бюджет-2006. Мені здається, проблеми у тому, що зараз немає чіткого механізму розподілу коштів, які скеровують на підтримку малого бізнесу. Тож за той час, який лишився до розгляду бюджету на наступний рік, нам потрібно обдумати механізм такої цільової підтримки.

-- А можливо, взагалі немає сенсу фінансувати з бюджету малий бізнес?

-- Уряд зараз стоїть на позиції, що підтримку суб'єктів підприємницької діяльності мають здійснювати здешевленням кредитів. Основний механізм, який застосовуватиме уряд і який дозволить мінімізувати хабарництво та кримінальні схеми розподілу бюджетних коштів, -- це здешевлення кредитів. Тобто, коли держава платить тільки відсотки за кредит, а за основну суму кредиту відповідає підприємець перед банком.

-- Крім змін до бюджету, депутати голосували і за зміни до податкового законодавства. В чому суть цих змін, зокрема в розрізі законів про ПДВ та податок на прибуток підприємств?

-- Основне, що стосується ПДВ, -- це те, що уряд намагається податок на додану вартість легалізувати, тобто змусити усіх платників, а не тільки окремих, платити його. Основні новації, які стосувалися ПДВ, -- це скасування пільг та адміністрування податку. Ті, хто вже стикався зі схемами відшкодування ПДВ, знають, що там є певні прогалини.

Що ж до закону про податок на прибуток підприємств, ключова норма, яку хотів запровадити уряд, стосувалася обрахунку валових видатків. На жаль, вона мала стосунок і до суб'єктів підприємницької діяльності, що перебувають на єдиному або фіксованому податку. Нам вдалося переконати уряд, що цього робити не потрібно, оскільки це буде ударом по малому бізнесу. Великі підприємства його би витісняли зі сфери економічного життя. Цю норму скасовано. Хоча порядок сплати податку на прибуток, особливо для підприємств з довгим циклом, там залишився, і мені здається, він позитивний.

-- Чи могли б Ви назвати основні позитивні і негативні аспекти бюджету-2005?

-- Першим позитивом є те, що бюджет дійсно соціальний. По-друге, він встановлює єдині правила гри для суб'єктів підприємницької діяльності. Третій плюс бюджету -- це те, що вперше за багато років ми змушуємо державні підприємства робити свій внесок у наповнення бюджету. Традиційно це була схема, коли ці кошти обслуговували дуже вузьке коло осіб у державі.

Стосовно негативів, то мені здається, що, за нашими розрахунками і за розрахунками уряду, є розходження щодо фінансування фонду заробітної плати з місцевих бюджетів. Тому ми домовилися про окрему норму: за підсумками півріччя проаналізувати і зробити перерахунок за необхідності. Ще один негатив -- це скасування пільг суб'єктам підприємницької діяльності. Мені здається, що не було доброго прорахунку можливих наслідків, тому це треба буде робити в процесі виконання бюджету.

-- Наскільки, на Вашу думку, новий бюджет є реальним? Чи вдасться його виконати у повному обсязі?

-- Я би назвав дві статті, які можна віднести до групи ризику. Перша -- це надходження від приватизації. Ми збільшили на один млрд грн суму надходжень від приватизації. І мені здається, що це ризикована стаття, тому що часу для того, аби приватизувати великі підприємства, бракує, а малими пакетами акцій або малими підприємствами таку суму набрати дуже важко.

Друга ризикована стаття -- це 4,8 млрд грн, які уряд планує отримати від підприємств державної власності. Ще вчора вони нічого не платили, а нині вже мають скеровувати в бюджет 50% свого прибутку. Ймовірно, що частина підприємств не захоче ділитися заробленим із бюджетом.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Як приватизовували львівську ''штучну нирку'' 
  ·  Настя Овчар житиме 
  ·  Ющенко за 200 доларів 
  ·  Зі Львова до Києва експресом! 
  ·  Вибухи боєприпасів: винних покарано? 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Червоненко врятував Тимошенко 
Погляд
  ·  Справа Ходорковського на фініші 
  ·  "Київстар" чи "Киевстар"? 
  ·  Перша шпальта 
  ·  З контрабандою боротимуться системно 
  ·  Динозавра клонують? 
  ·  "Тарас Бульба" буде! 
Поступ у Львові
  ·  Родинне тепло для сиріт 
  ·  Вокзал очистили 
  ·  Рік під гаслом боротьби 
  ·  Меморіали облили фарбою 
  ·  Скнилів нагадує про себе 
  ·  Франція прийшла навесні 
Поступ з краю
  ·  СДПУ(о) не претендуватиме на посаду заступника голови ВР 
  ·  Виборче дежа вю 
  ·  Геть конституційну реформу! 
Поступ у світі
  ·  Хто з пострадянських країн стане наступною у черзі за революцією 
  ·  Стіна на дев'ять рівнів 
  ·  Розкол киргизької опозиції 
  ·  Блер підкуповує виборців вихідними 
  ·  Скелети в шафі американських чиновників 
  ·  У всьому винен літній час 
Спорт-Поступ
  ·  Тріумф львівських санкарів 
  ·  Усе має свої межі 
  ·  Золота сторінка історії 
  ·  Дружня дуель 
25-Й КАДР
  ·  Реанімація СДПУ(о) 
Арт-Поступ
  ·  Коли творчість є продовженням власної особистості 
  ·  Ненависна Кассандра 
Економіка у Поступі
  ·  Павло КАЧУР: Бюджет соціальний, але не позбавлений ризику 
post-Поступ
Пост-Faktum
  ·  Феномен Ельфріде Єлінек: неперекладність жінки 
  ·  КАЛЕНДАР