А. живе етичним життям. Він твердо впевнений, що є добро і зло. Перше треба підтримувати, з другим треба боротися. В неділю він ходить до церкви й намагається не зраджувати дружину. Вихідними він відвідує батьків і молодшу сестру, яка не вийшла заміж. Він полюбляє голубці й салат олів'є. Він накопичує гроші на освіту дітям, але частину зарплати витрачає на лотерею. Він майже впевнений, що колись виграє сто тисяч. Гривень, зрозуміло. Він не любить бандитів, олігархів і циган. Він щороку лікується у Трускавці від нефриту і критикує творчість Сердючки за брак духовного первня. Він читає детективи і дивиться кримінальні серіали. Його тішить те, що багаті теж плачуть, і він дивується їхньому ситому ідіотизмові. Він виписує одну місцеву газету й щодва тижні купує одну рекламну. В рекламній він переглядає пропозиції нерухомості, хоча ніколи не подужає купити квартиру за тридцять тисяч у. о. Його тішить, що ціни на нерухомість зростають і звільняють його від сумнівів. В нього є приятель, який вміє говорити про політику і теж не любить олігархів. А. з його висновками здебільшого погоджується, але погано запам'ятовує прізвища та фракційність народних депутатів. На виборах він голосує одностайно з міською громадою. Він сподівається на краще і підтримує європейський вибір України.
Б. живе життям естетичним. Він підозрює, що за межами добра і зла сидить чергове западло, але від суспільно визнаного добра його конкретно ковбасить. Зло він оминає десятою дорогою, тільки дрібно свинячить ближнім. Він розведений, часто міняє секретарок та вживає біологічні добавки з китайського репертуару. Він не любить попси, дешевої горілки і циган. Він відвідує презентації, намагаючись вловити модний базар, але від виступів митців йому стає тоскно й некомфортно. Він розуміє, що митці хочуть бабла. Він скептик і не цікавиться політикою. Близька приятелька Б. час від часу запрошує його на світські заходи з передоплатою і сеанси колективної медитації. Після медитацій Б. з приятелькою обговорюють свіжі плітки і доходять висновку, що лохи неспинно нахабнішають. Б. планує замовити відомому художникові власний портрет і придбати новий мобільник. Він сподівається відірватися в Таїланді і заходить на азійські порносайти. Його хвилюють посмішки жовтошкірих німфеток. Він колекціонує екзотичні рибні консерви і ховає гроші в кожусі газового лічильника. Він обіцяє собі сісти на рисову дієту, але не може проминути піцерії. Він читає прозу Забужко та Уельбека. Йому не байдужі шедеври арт-гауза. Він плутає арт-гауз з вайт трешем. Він сподівається на краще і підтримує європейський вибір України.
А. і Б. зустрічаються в супермаркеті близько опівночі. Вони не знають один одного, просто купують горілку з розпродажу. А. готується до дня народження дружини, а Б. долає кризу середнього віку. "Яка гидка товста вусата морда в цього спекулянта", -- визначає А. "Задрипаній селючні горілочки забажалося проти ночі", -- вирішує Б. Вони відчувають свою приналежність до різних світів, які -- щоб там не писав колись Рільке -- не зустрічаються навіть у голосінні. Невмотивована і ядуча ненависть раптом спалахує в їхніх опівнічних душах. А. розуміє, що зустрів представника "малого згромадження", себто зло у достатній для спротиву концентрації. Б. здогадується, що перед ним мешканець моральних імперативів, представник "великого згромадження", тобто стовідсотковий і переконаний лох. Від зовнішніх проявів неприязні їх стримують лише охоронці супермаркету та сумирна українська вдача. Вони розходяться безконфліктно, з мікротравмами у свідомостях. Ніч і простір розводять цих двох їхніми світами. Можливо, просто розводять.
За ними спостерігає В., який не має грошей на пляшку оковитої. В. п'яний як чіп, що надає йому шаманської прозорливості. Він усе розуміє про А. і Б. На відміну від них, він симпатизує циганам і не сподівається на краще. "Мудаки ви всі", -- шепоче В. і додає до цього висновку арійське трилітерне моління. Охоронці супермаркету раптом звертають на В. увагу і виштовхують його на вулицю. В. тяжко зітхає і чомусь починає розмірковувати про європейський вибір України. |
