За князювання Ярослава Осмомисла недалеко від Дністра, поблизу важливих торгових шляхів, що йшли з Галича на схід, було засновано поселенця товмачів. Тут жили князівські люди, які несли митну службу, оформляли торговельні оборудки князівського двору, були перекладачами-товмачами під час переговорів. Саме цим і пояснюють назву поселення Товмач (польською мовою -- Тлумач).
Тлумач
Поселення згадане в Іпатіївському літописі під 1213 роком. 1448 року Тлумач отримав маґдебурзьке право, а 1511-го король дарує йому право щорічного й щотижневого ярмарку. В місті розвивалися ремесла. Серед жителів з'являються ковалі, сідлярі, цирульники, муляри. Міщани займалися також землеробством.
За часів Хмельниччини, восени 1648 року, повстали міщани Тлумача, які об'єдналися з селянами навколишніх сіл. Полковником обрали міщанина Ярему Поповича. Місто кілька разів переходило з рук у руки і було зовсім зруйноване.
З першої половини XVIII ст. Тлумачем володіли магнати Потоцькі. Вони мали тут двір, два фільварки, сади й парк. На кінець XVIII ст. Тлумач був типовим містечком з окремими вулицями: Тисменицькою, Палагицькою, Войтівською та кількома меншими. 1810 року тлумацький ключ перейняли графи Дідушицькі, які й володіли ним до 50-х років XIX століття.
1838 року граф Дідушицький будує у Тлумачі цукровий завод, який став одним із найпотужніших цукрових підприємств у Європі. Уже 1843 року тут була парова машина. На цукроварні протягом сезону працювали 4-5 тис. робітників.
1910 року в Тлумачі було 5,7 тис. мешканців (33,3% греко-католиків, 29,9% латинників, 36,4% жидів). Протягом 1915 року тут йшли запеклі бої між російськими та австро-угорськими військами. Тлумач неодноразово переходив з рук у руки.
У 1940 році Тлумач стає районним центром Станіславівської, пізніше Івано-Франківської, області. За переписом 2001 року, населення міста становило 8,8 тисячі осіб.
У місті є сільськогосподарський технікум. Зберігся будинок, у якому працював громадський і політичний діяч, міністр ЗУНР Іван Макух. Є в Тлумачі пам'ятний знак Макухові та музей письменниці Марійки Підгірянки.
Нижнів
На південному березі Дністра, там, де в нього впадає річка Тлумач, лежить колишнє містечко Нижнів. У містечку відбувалися щороку 11 ярмарків та торговиці щопонеділка. Зараз це село біля мосту на тернопільський берег Дністра.
1910 року в містечку жили 5 тис. мешканців (76% греко-католиків, 14% латинників, 12% жидів). Зараз у селі налічується дві тисячі людей. Збереглися костел XVIII ст., церква з 1872 р. та млин XIX ст.
Нижнів -- традиційне місце початку туристичних сплавів униз за течією Дністра. Пливучи човном, плотом чи катамараном, можна милуватися мальовничими ландшафтами долини Дністра. Річка звивається меандрами поміж високих берегів, порослих лісом. Серед зелені де-не-де пробиваються скелі або напівзруйновані вежі старовинних замків. |
