BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Економіка у Поступі.    Мандрівки Поступу.    Мій Дрогобич.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
24 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:21 24-04-2017 -   У поліції розповіли подробиці затримання вбивць львівського таксиста  
  17:19 24-04-2017 -   Цьогоріч відновлять басейни у трьох школах міста Львова  
  17:17 24-04-2017 -   На Львівщині прикордонники виявили викрадене у Бельгії авто  
  17:16 24-04-2017 -   На Львівщині сьогодні-завтра – сильні вітри  
  17:11 24-04-2017 -   Львівська галерея мистецтв виявила пропажу 224 стародруків  
Україна
  17:10 24-04-2017 -   САП відкрила справу щодо збагачення Ляшка  
  17:9 24-04-2017 -   Гройсман: підвищення цін на газ не передбачається  
  17:7 24-04-2017 -   Головного люстратора України Мін’юст представить завтра  
  16:58 24-04-2017 -   НБУ перерахував до бюджету перший транш прибутку за минулий рік  
  16:56 24-04-2017 -   Реальні витрати на оборону в Україні скоротилися  
Світ
  17:13 24-04-2017 -   У Лондоні покажуть золото скіфів  
  17:6 24-04-2017 -   У Йорданії скасували дозвіл ґвалтівникам одружуватися на своїх жертвах  
  17:5 24-04-2017 -   Унаслідок вибуху гранати у дагестанській школі загинула дитина  
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Спорт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Ірина МЕРЛЕНІ: До перемог долучаються руки Бога
Розмовляла Олена САДОВНИК
 
Розповідають, що на змаганнях з боротьби президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Рогге спав. Прокинувся він у розпалі сутички жінок, учасницею якої була Ірина Мерлені. А після кількох хвилин напруження та заціпеніння разом із глядачами вибухнув, коли на знак перемоги рефері підняв угору руку українки. І остаточно вразили його сльози та щирість Ірини, її щирі емоції та бажання обійняти весь світ. Відтоді Рогге став найбільшим прихильником жіночої боротьби і навіть готовий найближчим часом внести до програми ігор Олімпіад змагання борчинь у семи вагових категоріях (в Афінах дівчата змагалися в чотирьох). Ірину Мерлені Міжнародна федерація боротьби визнала найкращою борчинею планети -- немає таких титулів у спорті, яких би не було в колекції дівчини (олімпійська чемпіонка, триразова чемпіонка світу, чемпіонка Європи). Мабуть, хтось особливий надихає її на такі здобутки...



-- У Тебе є всі можливі спортивні титули. Але видно було, що олімпійська медаль стала особливою. Як змінилося Твоє життя після олімпійської перемоги?

-- Я була дуже щасливою, коли виграла Олімпійські ігри. Саме Олімпіада принесла мені найбільше щастя, яке я тільки очікувала від спорту. Перемога на Олімпіаді була моєю мрією, моєю найвищою метою відтоді, коли я тільки почала займатися боротьбою. Це мені вдалося, тому не дивно, що я була такою задоволеною та щасливою. Після Олімпіади я вже змогла відпочити, відвідати різні країни світу: США, Швейцарію, Францію. У Швейцарії на мене чекала почесна нагорода -- Sport Star Awords -- це наче премія Оскара, тільки в галузі спорту, за найкращі досягнення у спорті. Мене нагородили як найкращу борчиню Олімпіади. Після подорожей та відпочинку знову розпочала тренування, новий спортивний сезон.

-- Коли зрозуміла, що стала олімпійською чемпіонкою: відразу після перемоги чи з часом?

-- Тоді, коли арбітр підняв мою руку. Все, лише в той момент. Зараз цього немає, я не відчуваю, що виграла Олімпіаду. А в той момент за кілька секунд я пережила все на світі. Я боролася з дуже сильною суперницею -- Ічі Чіхару, неодноразовою чемпіонкою світу у ваговій категорії до 51 кг -- вищій, ніж моя. Я так мріяла перемогти її! Мені так важко було зробити це! І коли суддя підняв мою руку, я була просто шокована. Я не могла навіть подумати, що за рахунку 2:2 перемогу за активність присудять саме мені. Це дивовижно, що арбітри виявилися милостивими саме до мене. Це справжнє щастя!

Я не вірила, навіть знала, що не переможу. Дуже чітко пам'ятаю той момент. Зустріч зупинили у момент захоплення суперницею моєї ноги. Я намагалась чинити опір, але час закінчився. Гадала, що суперниця виграла бал, але, подивившись на табло, побачила, що навіть доданий час завершився. Нашу долю вирішувати повинні були арбітри. Чомусь було відчуття, що перемогу віддадуть японці. Я вже хотіла плакати. Але молилася Богу, просила, щоб він подарував мені цю перемогу. Тисячу слів за секунду я йому говорила. Хоча все одно не вірила. Просто у боротьбі є така традиція, що арбітр спочатку підходить потиснути руку переможниці. Суддя підійшов до японки! І коли різко вгору злетіла моя рука... Уявляєш, який це шок, стрес, гейзер емоцій!!!

На ранкову гімнастику зі сльозами

-- Те, що Ти робила на килимі після того, як дізналася, що стала чемпіонкою, це було на справді? І ні крапельки акторської гри?

-- Я зазвичай перемагаю "скромно", намагаюся тримати себе в руках. Але того разу нерви були на межі. Стільки емоцій я ніколи не переживала. Тому стримувати себе вже не могла, у той момент я хотіла обійняти і розцілувати всіх.

-- Після того як усвідомила перемогу, чи не було якогось остраху, що медаль можуть відібрати, тому що напередодні вжила, наприклад, аспірин чи щось схоже? Не боялася допінгової дискваліфікації?

-- Ні. Тому що перед Олімпіадою ми з лікарем збірної боялися навіть зайві вітаміни вживати. Фармакології у нас було мінімум. Я завжди жалілася та ображалась, що ось, наприклад, японці приймають ефективні препарати, американці також. Але лікар казав, що так потрібно, казав ще більше працювати, вдосконалювати техніку, швидкість, витривалість. На ранкову гімнастику я прокидалася зі сльозами на очах -- так хотілося спати! Сили вже не було.

-- У спорті Ти досягла всього, що можливо. Чого хочеш іще? Який стимул знову тренуватися і змагатися?

-- Знаєш, після Олімпіади я думала так само: вже всього досягла, чого ж іще? Три місяці я відпочивала, ногою навіть не ступала на борцівський килим. Стільки всього було цікавого, окрім боротьби. Змогла вдосталь поспілкуватися з друзями. Але після нового року прийшла до зали, почала тренуватися. Звичайно, до того як я стала олімпійською чемпіонкою, було надзвичайне бажання тренуватися -- в мене ж була така велика мета. І щоб досягти її, мені просто необхідні були різні можливі турніри -- сходинки до Олімпіади. Тепер же я беру участь в турнірах тому, що дуже скучила за боротьбою. Мені досі це цікаво, досі подобається те, що я роблю. Наступна моя мета у спорті -- перемога чемпіонату Європи, який відбудеться в середині квітня в Болгарії.

У бійках -- не остання роль

-- А в наступну Олімпіаду заглядаєш?

-- Це буде дуже важко зробити. До Олімпіади ще дуже багато часу, але я старатимусь, докладатиму всіх зусиль. Але з часом побачимо.

-- Хто зі спортсменів імпонує Тобі найбільше?

-- Це олімпійський чемпіон, семиразовий чемпіон світу, семиразовий чемпіон Європи Валентин Іорданов з Болгарії. Коли він завершив активні виступи у спорті, боротьбу все одно не залишив. На сьогодні він очолює Федерацію боротьби Болгарії.

-- Не хочеться повторити його досягнення? Ще чотири рази чемпіонат світу виграти...

-- Я б, звичайно, з радістю. Але розумієш... Він борець від Бога. Цим усе сказано. Тому й він є моїм кумиром.

-- Ти також є кумиром для багатьох. Слава, інтерв'ю та автографи ще не набридли?

-- Це приємно. У цьому нічого дискомфортного чи набридливого немає. Та й узагалі, я ще не така знаменита, відома, щоб втомитися від слави. Та навіть від боротьби втомитися -- я лише 8 років займаюся боротьбою.

-- Твій батько -- тренер з боротьби. Невже з дитинства не просила його показати якийсь прийом?

-- Ще з дитячих років я дивилася різні фільми, де були хоч якісь єдиноборства: карате, бокс. Особливо подобалися бойовики. У школі також полюбляла брати не останню участь у бійках, використовувала кожну можливість помірятися силою.

-- Хлопчиків у школі ображала?

-- Було і таке. Всяке було: і я ображала, і мене ображали. Хоча у школі я добре вчилася, поведінка не завжди була зразковою.

-- Коли Ти вирішила займатися боротьбою, батьки не заперечували?

-- Заперечували, особливо батько. Хоча й сам борцем був. Проте з часом змирився, навіть сам почав тренувати мене, допомагав всіляко, підтримував. Потім я переїхала тренуватися до Львова. А мій батько досі тренує борців на батьківщині -- у Хмельницькому.

-- Твій львівський тренер Ігор Дух справедливо ображений: на Олімпіаді у протоколах він не фігурував як Твій тренер. Чому так сталось?

-- Я не знаю. Тренерів же не я розписую. Ігор Дух -- дуже хороший тренер. На сьогодні я мешкаю та тренуюсь у Києві, але я дуже вдячна Ігорю Духу за все те, що він зробив для мене. Він завжди допомагав мені. У кожній медалі -- і його заслуга. Ми не сварилися з ним. Нічого такого не було.

Поразка як стимул

-- А взагалі, які спогади про Львів у Тебе залишилися?

-- Хороші. Три роки навчання у Львівському училищі фізичної культури залишили багато друзів. Хоча взагалі люди у Львові дещо важкуваті для мене. Деколи не дуже легко знайти порозуміння. У Києві, по-моєму, люди більш доброзичливі, не такі заздрісні.

-- Тобі заздрили у Львові, заважали тренуватися?

-- Ні, не в тім річ. Але життя йде вперед. Квартиру мені в Києві дали. А у Львові нічого не зробили для мене. Хоча всі залікові очки після Олімпіади пішли лише в актив Львова -- не Хмельницька, не Києва.

У новій квартирі в Києві завершуємо ремонт. Так вже хочеться оселитися в новому помешканні! Дуже подобається квартира у новому будинку. Це так приємно. Знаєш, не хочу про це згадувати, але коли виграла чемпіонат світу у Нью-Йорку, я прийшла до мера міста і попросила квартиру. Він пообіцяв, що все буде добре. Після цього я жодного разу на змаганнях не була навіть другою -- завжди перемагала. А в підсумку нічого не змінилося.

-- Ти не звикла програвати. Що станеться, якщо колись не вийдеш переможницею із сутички?

-- Я би не хотіла думати про поразку. Я завжди думаю тільки про перемогу. Хоча, коли я тільки починала займатися боротьбою, були й поразки. Я дуже сильно переживала з цього приводу, але не падала духом: збиралася з силами та думками і ще наполегливіше, ще серйозніше тренувалася. Кожна поразка була дуже сильним стимулом для перемоги. Ще більшим, ніж грошові винагороди чи подарунки. Поразка надзвичайно сильно торкається самолюбства. Після поразок завжди хотілося довести, ким ти є насправді.

Коли мені було 15 років, мрія про олімпійську перемогу не виходила в мене з голови. На той час я вже займалася і гімнастикою, і шахами, і музикою. Але жодного разу не доводила почате до кінця. Завжди приваблювало щось нове. І ось настав такий момент, коли я подумала: а що буде далі, чим усе-таки займатимусь? Вирішила займатися вільною боротьбою. Сказала собі: важко чи не важко, але якщо вже взялася, то доведи справу до кінця.

Від Паганіні до Мадонни

-- А чому не музика і танці, а боротьба -- вид спорту, яким тоді займалися тільки чоловіки?

-- Хотілось, навіть дуже, і музикою серйозно займатися, і танцями. Але тоді якоюсь несерйозною була. Зараз шкодую, що не закінчила музичної школи: я грала і на скрипці, і на фортепіано. Але дуже вже непосидливою була. Лише у секції боротьби взяла себе в руки і змусила зупинитися.

-- А зараз полюбляєш на музичні концерти ходити?

-- Так, навіть дуже. Музика і надалі захоплює мене. Просто обожнюю Мадонну! Тому що вона така активна і незадоволена, весь час прагне до чогось нового. А раніше, особливо коли займалася грою на скрипці, моїми кумирами були і Паганіні, і Моцарт. Я неодноразово виконувала їхні твори.

І взагалі в дитинстві я мріяла стати... співачкою. Я і зараз цього хочу. Можливо, у мене колись зникне це бажання.... У мене багато мрій було. На першому моєму тренуванні я мріяла про те, щоб стати олімпійською чемпіонкою. Ця мрія здійснилась. Коли ми з класом їхали до Кам'янця-Подільського, вчителька показала мені місце, де потрібно загадувати бажання. Є таке повір'я, що вони тоді здійсняться. Я і загадала. Взагалі, у період підготовки до Ігор я ні про що інше думати не могла. Щохвилини я загадувала це бажання. Я тренувалась тричі на день. Було так важко! Але мене в цей час завжди підтримував брат, який завжди був зі мною, і мій хлопець. Також багато людей -- рідних та близьких, друзів були зі мною у важкі часи. Тому ця перемога не лише моя, а й усіх цих людей.

-- Твої перемоги -- це що: талант, величезна робота, характер, фарт?

-- Звичайно, без везіння також не обійтися. Я багато працюю. Але ще більше у мене бажання стати першою. До моїх перемог долучаються руки Бога, яким я себе довіряю. Кожна перемога -- як несподіванка. Коли мене вітають, я щиро відповідаю: "Та мені просто пощастило".

-- Комусь присвячуєш перемоги?

-- У принципі, ні. Одного разу присвятила мамі.

-- А які свята найулюбленіші?

-- Перемоги. А ще Новий рік. Зазвичай святкую в родині. Минулого року в нас були навіть три ялинки. Подобається, коли ялинки гарно прикрашені. Щороку купую великі пакети ялинкових іграшок. Думаю, що ялинка буде ще красивішою та наряднішою, а рік кращим та приємнішим.









» 
Відродження важче за збереження
Гандболісти львівського СКА продовжують боротьбу за підвищення у класі
Іван ДУПНАК
 
Вояж гандболістів львівського СКА до Києва на поєдинки першості України серед команд першої ліги проти столичного клубу "СКІФ-Явір" виявився невдалим. Нагадаємо, що саме матчами проти киян на своєму майданчику підопічні Віктора Кужави розпочинали свій дебютний сезон у першій лізі національної першості. У місті Лева суперники обмінялися перемогами.

Поєдинки в Києві вкотре дали можливість переконатися у тому, що відродити команду набагато важче, ніж її зберегти. Коли керівництво СКА два роки тому не знайшло коштів на участь команди у вітчизняній Суперлізі, здавалося, що чоловічий гандбол у Львові помер. На щастя, виявилися ентузіасти на чолі з Віктором Кужавою, котрі намагаються відродити у нашому місті боєздатний колектив. Однак для цього необхідні час, терпіння і хоч якісь кошти...
Детальніше>>
» 
Подяка вчителеві
О. С.
 
Щороку Міжнародний турнір з боксу пам'яті заслуженого тренера України, Киргизії та Угорщини Валентина Старчака збирає у Львівському палаці спорту "Україна" щораз більше юних майстрів шкіряної рукавички не лише з різних куточків України, але й із сусідніх держав. Цими днями -- з 25 до 30 березня -- конкуруватимуть із українцями боксери Узбекистану, Білорусі, Литви, Польщі та Німеччини. Представницький майстерський турнір стане для спортсменів етапом підготовки та відбору до збірної команди на першість Європи, яка наприкінці липня розпочнеться в Естонії.
Детальніше>>
» 
Львів'яни -- п'яті
І. Д.
 
У Києві на льодовій ковзанці "Крижинка" завершився хокейний турнір за програмою ІІ зимових Всеукраїнських спортивних ігор. У змаганні взяли участь вісім команд, серед яких була і збірна Львівщини.

Наші хокеїсти на попередньому етапі змагалися у групі В. Протистояти добре підготовленим командам Харківщини та Києва-2 галичанам наразі важко. Тому в цих поєдинках львів'яни зазнали прогнозованих поразок із великим рахунком -- 5:15 і 0:32 відповідно. Зате збірну Сумщини ми обіграли доволі переконливо -- 8:3 і посіли третє місце у групі.
Детальніше>>
» 
Зазирнути у завтра
О. С.
 
Уже стала традицією наприкінці березня зустріч у стінах Львівського державного інституту фізичної культури молодих учених, які працюють у галузі фізичної культури. Цими днями у межах ІХ Міжнародної конференції "Молода спортивна наука України" науковці знову обговорюватимуть свої відкриття, намагатимуться зазирнути у завтрашній день спорту, підняти планку спортивних рекордів та людських можливостей. Учасниками конференції в різні роки були відомі українські спортсмени: боксери Віталій та Володимир Клички, плавець Денис Силантьєв, легкоатлетка Тетяна Доровських, біатлоністка Олена Гаясова, гімнастка Яна Шаріпова, санкарка Орислава Чухліб та інші. Цього року свій внесок у розвиток спорту зробили олімпійський чемпіон 2004 року у стрибках на батуті Юрій Нікітін та багаторазова чемпіонка України з більярду (пул) Вікторія Нагорна. Серед почесних гостей можна буде побачити віце-президента Національного олімпійського комітету України Івана Федоренка. Також у межах конференції передбачено виїзне засідання Олімпійської академії України та виставка спеціалізованої спортивної літератури.
Детальніше>>
» 
Бронзовий хет-трик галичанки
У неділю розпочинається чемпіонат Європи з настільного тенісу
Оксана ПАВЛЮК
 
Національна збірна України з настільного тенісу завершує підготовку до чемпіонату Європи, який найближчої неділі стартує у данському Орхусі. Розпочнеться континентальний форум найсильніших майстрів малої ракетки Старого Світу командними змаганнями, а потім будуть розіграні нагороди в особистих та парних розрядах.

Кольори збірної України, яка завершальний збір перед єврофорумом проводить у Донецьку, в Данії захищатимуть і двоє львів'ян -- чинна чемпіонка країни Тетяна Ткачова та перший номер чоловічої команди Олександр Дідух.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Підсудний класу VIP 
  ·  Мирослав ПОПОВИЧ: Європейський світ побудований на ідеалі 
  ·  Фальсифікаторів карають 
  ·  Перепустка на вибори 
  ·  Суспільство з туберкульозом 
Погляд
  ·  Справу Чорновола поновлять 
  ·  СБУ за закритими дверима 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Ще двоє в трубі 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Тіньовий уряд від Януковича 
  ·  Україна - міґраційний лідер 
  ·  Епідемії грипу немає 
Поступ у Львові
  ·  Халтура без господаря 
  ·  А вони ображаються... 
  ·  Сьогодні на сесії міськради 
  ·  Квіти поміж асфальту 
  ·  Туристів стане більше 
  ·  Липові гарантії 
  ·  Турфірми "зірок" не хочуть 
  ·  Сто мільйонів євро на дорогу 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Співпраця заради особливих дітей 
Поступ з краю
  ·  Михайло БРОДСЬКИЙ: На виборах переможе Юлія Тимошенко 
  ·  США посилює український кордон 
  ·  Спадок від родичів не оподатковуватимуть 
  ·  Кастро нагородив Карпачову 
  ·  Литвин ставить ультиматум? 
  ·  Оздоровлення освіти 
  ·  Білозір житиме правильно 
  ·  Україна за тиждень 
  ·  "Євробачення" -- макет України 
Поступ у світі
  ·  Польща далі шукає справедливості в "катинській справі" 
  ·  Росії не вистачає рук 
  ·  Блер ловить момент 
  ·  США збільшує вік резервістів 
  ·  Саакашвілі підтримав Акаєва 
  ·  Формула ідеальних стосунків 
  ·  Новини про Росію шкодять здоров'ю 
  ·  "Дрес-код" для лікарів 
Спорт-Поступ
  ·  Відродження важче за збереження 
  ·  Подяка вчителеві 
  ·  Львів'яни -- п'яті 
  ·  Зазирнути у завтра 
  ·  Бронзовий хет-трик галичанки 
  ·  Ірина МЕРЛЕНІ: До перемог долучаються руки Бога 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  centrino без наліпки 
Економіка у Поступі
  ·  Тарифна вендета 
  ·  Економіка за тиждень 
Мандрівки Поступу
  ·  Від Тлумача до Дністра 
Мій Дрогобич
  ·  Болить голова... від лікаря 
  ·  Семінар для комунальників 
  ·  Галолівці знову вийшли на колію 
  ·  Михайло Лужецький виправдовує дії влади 
  ·  Доки нас годуватимуть двічі печеним хлібом? 
  ·  Прийде в Дрогобич "Лицар". Не знати лиш, який… 
  ·  Легендарний генерал був родом із Дорожева 
  ·  Влада і ЗМІ: що відбувається? 
  ·  Його життєва зірка згасла в молодому віці 
  ·  Світе тихий... 
Арт-Поступ
  ·  "Драбиною" на сьоме небо 
  ·  Молодь у світі ідей дизайну 
  ·  Глобальна "Урбанізація" 
  ·  Студенти-політехніки атакують 
  ·  Критичні дні і жіноча любов 
  ·  Паваротті прооперували 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Сірик: На українських телеканалах -- політика культурного геноциду 
  ·  Тінь слави 
post-Поступ
  ·  Київські мрії львівського мера 
Пост-Faktum
  ·  Пиття і непиття 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Придворний геній 
  ·  Пуритани і лицеміри