Телерадіоцитати тижня:
1) Люди більше не дивляться серіалів і мильних опер, а перемикають телевізори на новини і в захопленні читають урядові постанови -- очевидно, незабаром доведеться видавати їх масовими тиражами, як бестселери (Юлія Тимошенко).
2) Хіба нова влада не знає, скільки м'ясо на базарі в грудні коштувало і скільки воно коштує зараз, невже вона не знає, що комунальні послуги виросли удвічі, утричі? Це вам не на каньках катацца! (Михайло Папієв, екс-міністр праці)
3) Наші зарплати, і так невеликі, скоро можуть зійти нанівець (Володимир Литвин).
4) Скільки б ми не критикували працівників ДАІ, навряд чи хтось стояв би, як вони, за 450 гривень у складних кліматичних умовах на дорозі (Юрій Луценко).
5) Це місто може більше ніколи не мати такого мера, господаря. Він займається не політикою, а справами. І у нього відкрита спина для кинджалів (Юлія Тимошенко про Любомира Буняка).
6) Я не дотримуюся посту, бо я вважаю, що перебуваю на війні і маю таке невеличке право, ну і те, що я народний депутат, теж мені дозволяє не дотримуватись посту (Олександр Голуб, головний львівський комуніст).
7) Цій владі було б легше будувати світле майбутнє, якби вони просто розстріляли всі ті 44 відсотки, які голосували проти них (В'ячеслав Піховшек).
Червона шмата Піховшек
Піховшек знову на телеекранах. Це викликає в усіх культурних людей справедливе обурення. Утім якщо його, як дехто радить, притягати до кримінальної чи хоча б адміністративної відповідальності за ганебну брехню, це викличе нарікання щодо політичних переслідувань журналіста, а журналіст, навіть такий як Піховшек -- це, як усім відомо, священна корова і рухати її не можна. Що ж до моральної відповідальності, то Піховшек на це запитання вже відповів, що для нього думка глядачів і навіть його колег "по барабану".
Але що би хто не казав, усе ж Піховшек в українському суспільстві відіграє дуже важливу функцію, а саме -- функцію червоної шмати. Коли під час виборів він виригував на Ющенка свої украй смердючі і ганебні пасажі, я, в принципі людина досить спокійна і виважена, незмірно обурений цією жорстокою несправедливістю, готовий був цілком серйозно кидатися на амбразуру кучмівсько-януковичівського режиму. Червона шмата -- Піховшек виховав мільйони шляхетних українських биків, які готові були йти на смертний бій із кучмізмом. У Франка є чудовий вислів: "Я ж гавкаю, щоби вона (Україна) не спала". Нехай і далі гавкає собі Піховшек, щоб ми з вами не спали і не розслаблялися на лаврах переможців, бо ті 44 відсотки, які він пропонує розстріляти, нікуди не поділися.
"Культурне" надбання
Шляки трафляють, коли міністр не чого-небудь, а культури, каже, що не може висловити своєї думки українською, а тому (вибачєйте!) вдається до більш зрозумілої російської. Оксана Білозір, зробивши таку вибачальну преамбулу, заявила, що найкращі українські митці -- це наше "народнає дастаяніє". Для пані Оксани повідомимо, що "народнає дастаяніє" українською означає "народне надбання" і краще би було для міністра культури, замість говорити такі бздури, просто промовчати.
|