BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
21 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:41 23-02-2017 -   На утримання кладовищ Львів торік витратив 1,3 млн грн  
  11:40 23-02-2017 -   На хабарі впіймали інспектора митного поста «Угринів»  
  11:7 23-02-2017 -   Гендиректором Львівської опери став екс-міністр культури  
  11:3 23-02-2017 -   У Львові з квартири пенсіонерки вкрали понад $ 5 тис  
  10:29 23-02-2017 -   Патрульні повідомили подробиці нічної бійки у Львові за участі білорусів  
Україна
  11:43 23-02-2017 -   На Закарпатті перекинувся автобус, четверо постраждалих  
  11:5 23-02-2017 -   Причиною пожежі у військовому наметовому містечку в Коломиї стало коротке замикання  
  10:24 23-02-2017 -   Влада Авдіївки заявила про надлишок допомоги  
  10:21 23-02-2017 -   Кабмін буде змінювати ціни на газ кожні півроку  
  16:16 22-02-2017 -   У Західній Україні можливі повені  
Світ
  11:2 23-02-2017 -   Медики спростували поширений міф про каву  
  10:25 23-02-2017 -   Трамп переніс підписання нового указу про міграцію  
  16:19 22-02-2017 -   NASA скликає термінову прес-конференцію щодо нового відкриття  
  15:22 22-02-2017 -   Білорусь вибірково впускатиме жителів ЛДНР  
  15:21 22-02-2017 -   У Німеччині росіянин підозрюється у фінансуванні ІДІЛ  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Подорож до Некрошюса у межах секонд генду
Богдана БОДНАР, Київ -- Львів
 
Некрошюс
Занадто довго ми чекали на нього. Рік за роком усі українські засоби масової інформації час від часу закидали закликами-надіями: ось-ось Некрошюс приїде до Києва. Надії були марними. Він мандрував собі світом, дуже рідко репрезентував свої вистави навіть у рідному Вільнюсі. Вифантазувати собі подорож до Литви також було майже не реально, бо, навіть якщо ви матимете візу і гроші на таку мандрівку, ніхто не може вам гарантувати, що в цей час Некрошюс буде представлений на театральній мапі Литви. Литовці, схоже, вже звикли, що Некрошюс -- режисер, який приніс славу театральній Литві, але майже постійно творить в європейському театральному контексті.

Малесенька Литва, яка просто не встигає приймати нове режисерське поповнення і дивуватися, що вікова межа молодих режисерів щороку зменшується, мабуть, не дуже й зауважує відсутності Некрошюса, вона стежить за злетом двадцятилітніх, які впевнено і яскраво творять сучасну театральну реальність Литви. Для них Некрошюс уже метр, який зробив свій внесок і, можливо, вже театр минулого. Для нас, українців, не розбещених розмаїттям театральних імен, а якщо відверто, то й через брак яскравої режисерської парості, Некрошюс залишається театральним гуру, вистави якого хочеться і потрібно бачити. Ми живемо ностальгічними спогадами про побачені вистави та мріями про вистави, які сподіваємось побачити. У цьому чеканні мрії заганяємо себе у безнадію, бо життя змінюється, змінюється Некрошюс, який як неповторна особистість незобов'язаний реалізовувати наші театральні мрії.

Для нас, українців, не розбещених розмаїттям театральних імен, а якщо відверто, то й через брак яскравої режисерської парості, Некрошюс залишається театральним гуру, вистави якого хочеться і потрібно бачити

Він живе за законами свого світосприйняття, із зорями на батьківському хуторі Шилува, де йому найкомфортніше. Кажуть, що найкраще він себе справді почуває в затишку духмяного сіна з очима, зверненими в глибину зоряного неба. Мабуть, в такі миті він вибудовує жорсткі конструкції своїх вистав. Яку б він тему не брав і про щоб не ставив виставу, це завжди розмова про долю його народу. Якщо розглядати глибинне структурування вистави, то, здається, в ньому немає місця для емоційних вибухів, сентиментів чи пафосу. Його вистави завжди вражали довершеною будовою, якимось майже годинниковим механізмом, де кожна деталь запрацьовує у відповідну мить. Стежачи за цим довершеним механізмом, глядач навіть не зауважує, коли настає мить істини, болісна і відверта. Десять років відділяє нас від створеної Некрошюсом для фестивалю "Лайф" вистави "Три сестри" Антона Чехова. Здається, через рік чи два її привіз Сергій Проскурня в Київ. І майже на десятиліття вона залишилась феноменальним театральним враженням. Але щоби повернутись до цієї події, варто заглянути до джерел проростання феномену, який в сучасному театральному світі має ймення Некрошюс.

Еймунтас Некрошюс народився 21 листопада 1952 року в селянській родині в Жемайтії на хуторі Шилува. Актор і режисер. Випускник театрального інституту імені Луначарського в Москві (1978). У 1978-1979 роках працював у Каунаському драматичному театрі. З 1979 року був пов'язаний із Вільнюським молодіжним театром, де поставив вистави, які примусили про нього заговорити театральний світ: "Квадрат" Єлисеєвої (1980), "Піросмані, Піросмані" Коростильова (1981), "Любов і Смерть у Вероні" Анталіза і Геди (1982), "І довше за вік день триває" Айтматова (1983), "Дядя Ваня" Чехова (1986), "Ніс" Гоголя (1991). Усі вистави Некрошюса були нагороджені на театральних фестивалях Литви, Грузії, країн Балтії та міжнародних фестивалях. Серед його незліченних нагород декілька премій "Золота маска", премії фестивалю "Балтійський дім", премії Таорміни за "Нову європейську театральну реальність", Міжнародна премія імені Станіславського "За визначний вклад у світове театральне мистецтво", орден Гедемінаса третього ступеня, Державна премія СРСР, Державна премія Литви... Некрошюс -- засновник і почесний голова Міжнародного театрального фестивалю "Лайф".

Серед його незліченних нагород декілька премій "Золота маска", премії фестивалю "Балтійський дім", премії Таорміни за "Нову європейську театральну реальність", Міжнародна премія імені К. С. Станіславського "За визначний вклад у світове театральне мистецтво", орден Гедемінаса третього ступеня, Державна премія СРСР, Державна премія Литви...

Саме завдяки фестивалю "Лайф" було створено "Три сестри", виставу, яка через роки не полишає твоїх думок і серця. Київ сприйняв цю виставу по-різному: від беззастережного захоплення до проголошення Некрошюсу анафеми. Хтось вбачав у ній знущання над російською культурою, а для Некрошюса це була глибинна вистава про долю його народу. У шаленому темпоритмі, у фундаментально вибудованій структурі вистави не загубилась жодна людська доля, жоден погляд акторських очей не був не схоплений. Метафорична вистава з безконечною кількістю символів зачіпала, тривожила і примушувала безперервно працювати думку. Вдивовижу режисерові вдавалося поєднати, здавалося б, непоєднувані речі: досконалу театральну форму з глибинною психологічною акторською грою. У той приїзд Некрошюс навчив бачити величне у найменшому порухові, відчути музику Моцарта (йдеться про виставу "Моцарт і Cальєрі. Чума. Дон Жуан" А. Пушкіна) у полоні фортепіанної струни в акторській руці. Разом із сестрами намагатися заглянути в глибінь колодязів-доль і відчути приреченість у дзиґовій круговерті тарілки, яка -- як передвісник фатальності Тузенбахової долі. Чомусь ця литовська вистава розповіла мені про приречену долю покоління моїх батьків більше, ніж безконечні мемуари про ГУЛАГи. І як не парадоксально, Некрошюсу вдалося зробити те, що не вдалося Андрію Жолдаку, який хоч і переніс дію чеховської п'єси в табори, все ж не досяг тремтливої високості одкровення.

Ні на йоту не відступаючи від чеховського слова, Некрошюс інтерпретував усі найважчі миті життя свого народу в структурі твору, який, здавалось, не надається для асоціативного мислення. Вистава була настільки довершеною, що навіть не хотілося підключатися до синхронного перекладу, бо акторське обличчя говорило більше від сотні слів. І зрештою, тоді видавалось, що розумієш кожне слово. Чотири години вистави були занадто короткими, хотілось, щоби вона тривала вічність. Мабуть, ці спогади про "Три сестри" примушували чекати приїзду Некрошюса, з надією прислухатися до будь-якої плітки, запушеної засобами масової інформації, вириватися в Польщу, де Некрошюс час від часу на фестивалях виступає зі своїм театром, який тепер називається Меno Fortas ("Храм мистецтва"). Так вдалося побачити "Гамлет" з рок-співаком Андрюсом Мамонтовасом в головній ролі. Знову безконечність асоціативного ряду, довершеність театральної форми, але... брак відкритості акторських очей, то театральність перемагає і думка не зосереджується на перевазі форми над психологічно довершеною акторською грою. Яке це має значення? Вистава асоціативна, театрально досконала, отже і актор може стати інструментом, ще однією стенографічною фарбою. Згадуєш кожну сцену, дивуєшся режисерській фантазії Некрошюса і стенографічній фантазії Надії Гультаєвої, його дружини. Дивишся безліч безликих вистав у чеканні Некрошюса, який розірве замкнене коло безликості.

Ні на йоту не відступаючи від чеховського слова, Некрошюс інтерпретував усі найважчі миті життя свого народу в структурі твору, який, здавалось, не надається для асоціативного мислення

І ось афіші таки з'явилися, ще трохи і -- Некрошюс у Києві. Треба зупинити хиткість запитання: "Їхати чи не їхати?", бо як можна не їхати? І потяг вже везе тебе до Києва. Поспішаю на "Макбет", звичайно, в очікуванні дива. Актори всі майже не відомі, дія розвивається в некрошюсівській стилістиці, але дещо сповільнено, з якимось сентиментальним сповільненням, нехарактерним для чітких режисерських структур Некрошюса. "Мабуть, старіє", -- майнула думка, але щось інше не дає спокою. Раптом усвідомлюю: бракує акторського погляду. У "Макбеті" актори вже остаточно стають часткою сценографії, і не завжди найдосконалішою. Виявиться, що майже нікого з оголошених в програмці до вистави акторів у Києві немає. Якийсь надцятий склад був привезений у Київ. Він до певної міри і знищував інтерпретацію режисера, бо не завжди своєчасно спрацьовував як частка сценографії, та й залишав відчуття, що навіть Некрошюс ставиться до України, як до другорядної "секондгендної" театральної території.

Втомлений Некрошюс вступив у комерційний театральний світ, де форма важливіша, ніж акторська особистість. Такі вистави захоплюють театральні фестивалі, вони, мабуть, більш зрозумілі для глядача, який не має аніякісінького бажання читати Шекспіра. Є форма, на жаль, вже не така чітка, як у виставах, де актор був особистістю, є музика, яка не лише поглиблює структуру, але й відіграє цього загубленого чи не непотрібного вже Некрошюсу актора. Це, як завжди, Фаустас Латенас. Немає Некрошюса колишнього. Комерція догнала його, мрійника з хутора Шилува, найкращого режисера Європи, і загнала у свої стандарти. Хто зустрівся з його творчістю вперше -- зачарований, я ж ностальгічно сумую за колишнім.









» 
Великодній фестиваль
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Бетговен
Цього року Великдень прийде до католиків і православних у різний час з дуже великою відстанню. Для православних лише минатиме другий тиждень Великого посту, а католики вже святкуватимуть Світлу радість Христового Воскресіння. У наших найближчих сусідів поляків є свої великопостові традиції, які не лише зосереджуються на смиренні діянь і посту в культурі харчування, але й у піднесенні людського духу. Власне, останні два тижні Великого посту для поляків стають ще можливістю роздумувати над жертвами Божого Сина під найкращу величну музику. Дев'ять років тому з ініціативи Ельжбети Пендерецької у Кракові відбувся перший Великодній фестиваль Людвіга ван Бетговена. Чому саме Бетговен став натхненником такого своєрідного музичного фестивалю? В цьому немає нічого дивного, бо чи можна знайти в музиці більшого титана духу. Німецький композитор, якого нерідко вважають найвеличнішим творцем усіх часів.
Детальніше>>
» 
Максим Брилинський у Парижі
Люна ГАЛАС
 
Два концерти із перспективним українським скрипалем Максимом Брилинським мав нещодавно в Парижі один із найкращих львівських оркестрів Leopolis під мистецьким керівництвом віолончеліста Ярослава Мигаля.
Детальніше>>
» 
Циклічна круговерть життя
 
Круговерть загнаного життя закручує нас у свій вихор, і лише десь на одному із поворотів нам стає моторошно від того, як швидко плине час. І думки на кшталт: "Знову те саме тиждень за тижнем", "А що далі?" -- огортають якимсь неприємним відчуттям приреченості. Таким самим є одне із відчуттів, яке залишають роботи італійського інтернет-проекту "Циклічне життя" на http://www.theircircularlife.it/.
Детальніше>>
» 
Бієнале сучасного мистецтва
 
У нью-йоркському музеї "Вітні" відкрилася експозиція найбільшого за останні двадцять років бієнале сучасного мистецтва. Властиво, в музеї експонується певна частина робіт, інші -- в Центральному парку та в Галереї Лоббі. Виставка об'єднала 113 митців, роботи яких тематично поділяються на "Створіння", "Простори" і "Племена". Експозиція в музеї займає три поверхи, а також сходи і навіть... ліфт. Цьогорічне бієнале характеризується передусім різноманіттям засобів вираження. Вперше на ньому присутня архітектура, представлена концептуальними рисунками Леббеус Вудс, а також соціально спрямованими роботами Рурал Студіо. Їхні світлини, моделі та відео розповідають про проблеми Алабами, в архітектурі якої поєднуються сучасні та традиційні форми. Серед перфоменсів увагу привертає Карін Кемпбелл, яка сидить на другому поверсі музею, заговорюючи із відвідувачами. На її повіках намальовані розплющені очі, створюючи таким чином ілюзію візуальної участі.
Детальніше>>
» 
Фестиваль фотографії
Підготувала Анастасія КАНАРСЬКА
 
До 3 квітня у Варшаві проходитиме Фестиваль мистецької фотографії. Варшава йде услід за Краковом, де місяць фотографії був у листопаді. У той час в Кракові відбулося 40 імпрез, у Варшаві їх на половину менше, і відбуваються вони в різних кінцях міста. У "Фотопластіконі" на Алеях Єрусалимських Марек Сулек презентує виставку світлин, стилізованих під еротичні поштівки ХІХ століття, в галереї "Луксфера" Лукаш Сокол показує чорно-білі паралелі чи діаметральні протилежності щоденного життя України і штату Каліфорнія (США). Світлини на виставці Войтека Вєтескі в галереї Art New Media зображують мертві натури і не дуже підпадають під поняття стилізації, а саме вона стала пошанованою більшістю нагород в конкурсі, який відбувся в межах фестивалю. Праці нагороджених можна побачити в галереї "Люфцік", а чи не останньою акцією фестивалю стане 30 березня показ фільмів студентів майстерні анімації відділу графіки Варшавської академії мистецтв.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Новий шеф податкової 
  ·  Путін усвідомив Україну 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  "Чорноморець" набирає обертів 
Погляд
  ·  "Бронза" у Грушиної та Гончарова 
  ·  Перша шпальта 
  ·  У Берлусконі побували гості 
Поступ у Львові
  ·  Реформи на дорогах 
  ·  Вода має подешевшати 
  ·  У суді -- перерва: занедужав суддя 
  ·  Белз розвиватиметься за концепцією 
  ·  Небезпека без кольору та запаху 
  ·  Ботанічний сад між будинками 
  ·  Розподілили кошти на довкілля 
  ·  Нова справа проти Уварова 
  ·  Вічні цінності на заваді ВІЛ 
Поступ з краю
  ·  Суперечливі новації Луценка 
  ·  Український слід у замаху на Чубайса? 
  ·  Учинок вартий поваги 
  ·  Невизначеність у скороченні війська 
  ·  Самостійні соціалісти 
  ·  Законне беззаконня 
  ·  Віктор ЮЩЕНКО: Я нікому нічого не обіцяв 
  ·  Янукович утече з України? 
  ·  За поширення реклами -- у в'язницю 
Поступ у світі
  ·  Росія подружилася з ЄС 
  ·  Киргизькій революції натовкли пику 
  ·  США пожертвують військовими базами 
  ·  Пакистан успішно озброюється 
  ·  Світ проти війни 
  ·  Саудівські жінки сядуть за кермо 
Спорт-Поступ
  ·  Татко Карло з Італії 
  ·  Баль сурмуить збір 
  ·  "Дериземля здобуває "срібло" 
  ·  "Сокіл" перемагає "Керамін" 
  ·  Клійстерс повернулася 
  ·  БК Київ реваншується 
  ·  Алонсо перемагає в Малайзії 
  ·  Фартова краватка Детюка 
  ·  "Парма" і в дев'ятьох -- "Парма"! 
Економіка у Поступі
  ·  Бюджет "до запитання" 
  ·  Корупція виліковна 
  ·  Електроенергія та газ дорожчатимуть 
  ·  Тимошенко "за" ініціативу "Укрзалізниці" 
  ·  М'ясо "в тіні" 
  ·  Газотранспортне пожвавлення 
Історія у Поступі
  ·  Спроба бойкоту московської Олімпіади 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Великодній фестиваль 
  ·  Подорож до Некрошюса у межах секонд генду 
  ·  Циклічна круговерть життя 
  ·  Бієнале сучасного мистецтва 
  ·  Фестиваль фотографії 
post-Поступ
  ·  Маніпуляція українсько-польськими відносинами 
  ·  Відкритий лист журналістів "Тигодніка Повшехного" 
Пост-Faktum
  ·  Весна без комплексів 
  ·  КАЛЕНДАР