BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Дискусія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 21-09-2017 -   На Львівщині СБУ затримала на хабарі слідчого Нацполіції  
  16:46 21-09-2017 -   Після удару блискавки помер курсант Львівської академії сухопутних військ  
  16:44 21-09-2017 -   У Львові хочуть добудувати колію на Коперника  
  14:20 21-09-2017 -   Слідчий Нацполіції погорів на хабарі на Львівщині  
  14:13 21-09-2017 -   Львівські «Леви» боротимуться за «бронзу» з київськими «Джокерами»  
Україна
  16:50 21-09-2017 -   На Хмельниччині внаслідок ДТП загинуло 11 корів  
  16:42 21-09-2017 -   У Києві назвали нові цифри щодо полонених на Донбасі  
  14:16 21-09-2017 -   Жінка, яка потрапила з дитиною під трамвай, померла у "швидкій"  
  14:14 21-09-2017 -   Мерія столиці евакуйована через звістку про міну  
  12:53 21-09-2017 -   На Волині голову селищної ради спіймали на хабарі  
Світ
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  
  11:40 21-09-2017 -   Російські вчені спрогнозували розкол Євразії  
  11:36 21-09-2017 -   Зустріч Трампа і Порошенка триватиме годину  
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  »  Ї-Поступ

___________________________________________________________________________

Мовна ситуація в Україні
Лариса МАСЕНКО
 
За умов конкуренції двох або кількох мов у одній країні особливо важливим для виживання мови є її комунікативна потужність. За цим параметром мовні ситуації поділяються на рівноважні і нерівноважні. За рівноважної мовної ситуації обидві мови мають однаково сильну комунікативну потужність. Прикладом може бути мовна ситуація Бельгії, де співвідношення французької і нідерландської мов приблизно однакове. Нерівноважна мовна ситуація спостерігається в країнах Західної Африки. Тут місцеві мови переважають за показником демографічної потужности, але поступаються европейським за комунікативною потужністю.


Конфлікт літературних мов

Нинішню мовну ситуацію України характеризує конфлікт між двома літературними мовами - українською та російською.

Асиміляція значної частини українського населення, що спричинила ослаблення національної самосвідомости українців, витіснення української мови російською у східних, південних і частково центральних областях України, передусім у великих промислових центрах, становить одну з головних перешкод у побудові національної держави, незалежної від колишньої імперської метрополії.

Деформованість мовної ситуації України полягає в тому, що співвідношення українськомовної та російськомовної частин населення не відповідає співвідношенню українців і росіян на її території. Внаслідок відсутности фронтального соціологічного дослідження території України більш-менш точний кількісний розподіл населення за мовною ознакою не відомий. Загальну картину ускладнює також наявність носіїв змішаного українсько-російського мовлення, так званого суржику. Однак певні дані у зв'язку із розглядуваною проблемою дають деякі передвиборчі опитування. Так, згідно з результатами всеукраїнських передвиборчих опитувань, які провів у 1998 р. центр соціологічних досліджень національного університету «Києво-Могилянської академії», що враховували не тільки національність респондентів, але й мову, якою вони відповідали на запитання, українською мовою відповідали 39-40% опитаних, російською - 45%, суржиком - 15-16%.


Асимілюються тільки поляки

Результати перепису 2001 року щодо виявлення мовних характеристик груп національних меншин якраз і показали, що у функції мови міжнаціонального спілкування в Україні домінує не українська, що було б закономірно для державної мови, а все ще російська. Так, 62,5% білорусів, 83% євреїв, 88,5% греків, 58,7% татар, 30,3% болгар, що мешкають в Україні, назвали рідною російську мову, тоді як українську вважають рідною в тих же групах відповідно 17,5 %, 13,4%, 4,8%, 4,5%, 5,0%.

З усіх національних меншин тільки поляки виявляють тенденцію до асиміляції з українцями: 71% поляків, що мешкають в Україні, назвали рідною українську мову і тільки 15,6% - російську.

Щодо титульної нації, то українців в Україні мешкає 37 млн. 542 тисячі, що становить 77,8% (загальна кількість населення України на 5 грудня 2001 р. склала 48 млн. 241 тисячу осіб).

85,2% українців назвали рідною українську мову і 14,8% вважають рідною російську.

Росіяни становлять найчисленнішу національну меншину - їх мешкає в Україні 8 млн. 334 тисячі, що складає 17,3%. Для абсолютної більшости росіян рідною лишається своя мова, українську назвали рідною 3,8 % росіян.

Отже, на сьогодні в Україні склалась рівноважна двомовна ситуація - кількісні показники поширення української і російської мов свідчать про однаково сильну демографічну потужність обох мов, хоча вони по-різному проявляються в різних областях.


Політика відсутності мовної політики

У перші роки незалежности були досягнуті певні успіхи в утвердженні української у функції державної мови. Розширилась сфера її вжитку в адміністрації, в освіті, в науці, з'явилось більше українськомовної преси й книжок, у вищих навчальних закладах був впроваджений обов'язковий іспит з української мови й обов'язковий курс ділового українського мовлення.

Однак кожен крок, спрямований на розширення функцій української мови, супроводжується опором з боку проросійськи орієнтованих груп населення.

Політика «відсутности мовної політики» в умовах України, де позиції своєї мови і культури ослаблені внаслідок тривалого періоду дискримінації, означає фактичну підтримку домінантного становища російської мови. Відсутність механізмів контролю за виконанням Закону про мови і 10 статті Конституції України, а також державної програми захисту української культури спричинила домінування російської мови в інформаційно-культурному просторі України. Зокрема згідно з експертним опитуванням мовної ситуації Києва, здійсненим у 2000 р., інформаційний простір столиці визначено як переважно російськомовний. За шкалою де «-5» - простір повністю російськомовний, «0» - рівноважний, а «+5» -повністю україномовний, середній бал становив «-1,62». Російськомовна продукція - і закуплена в Москві, й иноземна у відповідній адаптації, і власного виробництва - абсолютно переважає на всіх комерційних телеканалах України.

Цілком витіснено україномовну культуру з FM-етеру, особливо популярного серед молоді. У Києві сьогодні працює із півтора десятка ультракороткохвильових станцій, і всі вони є активними провідниками російського маскульту. Створюючи максимально сприятливі умови для російського шоу-бізнесу, FM-станції України знищують свій національний шоу-бізнес.

Україномовна освіта на тлі російськомовної масової культури не тільки поглиблює в зросійщених містах розрив між побутовою мовою учнів і мовою навчання, а й знецінює ефективність виховання національно свідомих громадян, бо національна свідомість формується тільки в своєму мовно-культурному середовищі.

Активне витіснення української мови спостерігається і в пресі та книговидавничій галузі. Окупація книжкового ринку України російською книгою відбулась після введення у 1995 р. закону «О государственной поддержке книгоиздания и прессы в Российской Федерации». Закон звільнив видавничу справу від податків і зняв усі митні та инші платежі за імпортні обладнання, технології, матеріяли, необхідні для вдосконалення видавничої справи. Це зробило російську книжку значно дешевшою за українську. Українська влада не відреагувала адекватно на прийняття російського закону і, незважаючи на численні звернення видавців і громадськости, далі душить свою видавничу галузь тягарем податків.

Отже, співвідношення кількости україномовних і російськомовних книжок, журналів, газет, кіно- і телефільмів, адресованих масовій авдиторії, не відповідає показникові демографічної потужности двох мов. Попит значної частини україномовного населення на продукцію своєї масової культури не забезпечено. Мало того, поширення російськомовної масової культури заблокувало можливість заохочення людей до пасивного використання української мови, що в перспективі мало б сприяти розширенню сфери її активного вживання.

Незважаючи на зазначені перешкоди, українська мова не втратила достатньо сильної креативної енергії. Нині, в умовах творчої свободи, почався активний процес формування соціяльно диференційованої культури на базі української мови, особливо інтенсивний в західних і центральних регіонах, а також у Києві, хоча цікаві явища у сфері елітарної української культури спостерігаються і в містах Східної України. Однак, в умовах жорсткої конкуренції з російською масовою культурою, культура українська, що перебуває в стадії формування, потребує підтримки з боку своєї держави, що ще раз підтверджує гостру необхідність ефективної мовної політики.


Зміни у свідомості російськомовних

Слід зазначити, що за роки державної незалежности в масовій свідомості русифікованої частини українського населення відбулись певні психологічні зміни у ставленні до української мови. Надання українській мові статусу державної підняло її престиж. Це показало, зокрема, соціологічне опитування киян, яке провів центр «Громадська думка» при Науково-дослідному інституті соціяльно-економічних проблем Києва у 2000 р.

Показові щодо цього соціолінгвістичні характеристики російськомовної частини киян, до якої належить трохи більш як половина мешканців міста: 53% учасників опитування повідомили, що вони завжди або переважно спілкуються російською мовою.

Попри це більш ніж половина російськомовних киян вважають, що «українська мова є атрибутом державности України» і «вживання її в усіх сферах мовлення столиці не відповідає її статусу державної», а «її престиж має бути вищий, ніж тепер». Ті, хто має протилежну думку, лишилися в меншості, частка їх становить близько 30%.

Цікаво, що 70% опитаних із цієї групи киян вважають, що громадяни України обов'язково мають добре володіти українською мовою. Натомість за обов'язковість доброго володіння російською мовою висловилося значно менше російськомовних киян (44%), стільки ж не вбачають доконечної потреби в цьому.

Більш як половина російськомовної частини мешканців столиці визнають державний статус української мови й не підтримують вимог надати такий самий статус російській мові. Так, 36% з них вважають, що «українська мова повинна бути державною, а російська має використовуватися паралельно як розмовна в недержавних установах»; ще 16% є прихильниками ідеї «домінування української мови як державної, а використання російської на правах мов національних меншин»; 2% висловилися «за українську мову як державну з цілковитим витісненням російської з усіх сфер життя».

Прибічники рівноправности української і російської мов серед тих киян, що завжди або переважно спілкуються російською, становлять 43%.

Підсумовуючи наведені та инші результати проведеного опитування, керівник центру «Громадська думка» Ганна Залізняк і соціолог Віктор Рябенко пишуть: «Сама категорія російськомовних киян не є монолітною у своєму ставленні до української мови. Умовно її можна поділити на дві частини: одна частина - до 30% - є принциповими опонентами українізації, абсолютна більшість яких приїхали з-за меж України. Інша частина - 50-55%, хоч і розмовляє російською, але цілком прихильно ставиться до відродження української мови та зміцнення української державності. Вони готові сприймати зміни, спрямовані на прискорення цього процесу, не втратили почуття національної гідності та хочуть відчувати себе повноцінними громадянами своєї держави. Таким чином, заклики до захисту прав російськомовного населення є не що інше, як спекуляція і спроба запобігти відродженню української мови».









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів стає Венецією 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  Поляки йдуть напролом? 
  ·  Вразливі місця Суркіса 
  ·  Ярослав ЯНЧАК: Неможлива ідеальна фракція за неідеальних умов 
Погляд
  ·  Кличко травмувався 
  ·  Польська віза -- на кордоні 
  ·  Уряд узявся за гарантії 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Каспаров мітить у президенти 
  ·  Ющенко прикриває Литвина? 
  ·  Папа повернувся у Ватикан 
  ·  Добра вість для ринку нерухомості 
Поступ у Львові
  ·  Похоронні марші під ЛОДА 
  ·  Уваров пікетуватиме суддю 
  ·  На обід до ЛОДА 
  ·  Змагались у знанні англійської 
  ·  Сніг проломив дах 
  ·  Нові призначення в області 
  ·  З Тростяної Кравціву видніше 
  ·  Дороги заблоковано 
Поступ з краю
  ·  Степан ХМАРА: За Хмару вирішуватиме тільки Хмара! 
  ·  Кіровоградську область ліквідують нескоро 
  ·  Вітренко і Корчинський ідуть слідами Януковича 
  ·  Рятівники "Динамо" 
  ·  ЄС показав нам дулю 
  ·  Зварич позиватиметься з Тимошенко 
  ·  День перемоги без параду 
  ·  Перший виступ Порошенка проти Тимошенко 
  ·  Сумний рекорд українки 
  ·  "Справа Чорновола" вціліла 
Поступ у світі
  ·  Лукашенка зачинив у Білорусі всі виходи для тих, хто хоче за кордон 
  ·  Приборкання непокірних 
  ·  Польських солдатів в Іраку поменшає 
  ·  США провокують Венесуелу 
  ·  Льодовики Гімалаїв тануть надто швидко 
Спорт-Поступ
  ·  Казка про Попелюшку 
  ·  Суд над Блохіним перенесено 
  ·  Фішер і яйця 
  ·  Золоті успіхи ветеранів 
  ·  Перша перемога "Борисфена" 
  ·  Фріска залякали 
  ·  Обійшлися без подіуму 
  ·  "Стара синьйора" не відстає 
25-Й КАДР
  ·  Рідний Сталін і рідний Путін 
Економіка у Поступі
  ·  Переполох серед страховиків 
  ·  У всьому винен Григоришин? 
  ·  Податкову міліцію віддадуть МВС 
  ·  Національні авіалінії 
  ·  Зловживання держрезервом 
Дискусія у Поступі
  ·  Мовна ситуація в Україні 
Арт-Поступ
  ·  Ігор ПИЛАТЮК: Музична галузь потребує реформ 
  ·  Життя присвячене хоровому мистецтву 
  ·  Чи буде у Львові Січ? 
  ·  Дуетний фінал свята 
post-Поступ
  ·  Репортер 
Пост-Faktum
  ·  Юлія МІЩЕНКО: Не буду довго роздумувати 
  ·  КАЛЕНДАР