|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Дуетний фінал свята |
|
|
| Яким ГОРАК |
| |
Глибоку шану професорові Марії Крушельницькій з нагоди ювілею склали колишні учні та аспіранти-піаністи Ольга Чіпак та Олексій Кушнір. Подружній дует -- уже сформована цілісна й неподільна артистична одиниця. Хоч у студентські роки обоє піаністів були самодостатніми й перспективними виконавцями-солістами, за час співпраці в дуеті вони не лише завоювали визнання у цій сфері виконавства (оскільки виступають лише в ансамблі та як дует є лауреатами низки європейських конкурсів, а зараз вдосконалюють майстерність, навчаючись у Німеччині), але й набули високої культури у цій непростій ділянці музикування. Ця культура відчувалася в кожній деталі виконаної програми, вона була її принадою.
Програма охоплювала широкий історичний діапазон стилів: це і віденська класика (соната Моцарта для двох фортепіано), і ранній австро-німецький романтизм (твори Шуберта та Мендельсона для фортепіано в чотири руки, які становили перший відділ вечора), і, врешті, музика ХХ століття (Концерт для двох фортепіано Стравинського). Ці твори суто камерного звучання не потребують концертно-віртуозного блиску, розмаху, патетики. Їхні краса і складність водночас -- у дотриманні ювелірності, точності й тонкості штриха, у звучанні зворушливо-простому, лірико-експресивному, наповненому розкішним багатством мелодій. Ці твори не мають тої маси звучання, за яку можна було б сховати якісь недоліки виконання: кожна похибка відразу стає помітною для слухача і псує враження цілості. Оскільки всі перелічені риси виконання і характеристики наповнення цих творів дуже споріднені й збігаються з характеристиками музики Моцарта, твори інших композиторів сприймалися як погляд на характеристики моцартівської музики, їх перевтілення крізь призму хронологічно пізніших епох (романтизму -- в Шуберта і Мендельсона, ХХ століття -- у Стравінського). Такий дивний і дискусійний ракурс програми чітко прослуховувався. Утім з позицій слухача об'єднувало цю програму те, що запропоновані твори майже зовсім не звучать із львівських сцен: з виконаного хіба моцартівська соната функціонує в навчальному процесі.
Звукове туше дуету дуже вирівняне, а водночас витримане в тій динамічній і тембровій барві, яка була потрібна для виконання цієї музики. За більш виразної подачі тематизму на перший план завжди виходить раціональна Ольга, тоді як пристрасний і емоційний Олекса шляхетно "переховується" у фактурі, створюючи естетичне "обрамлення" звучання. Виконавці розгортають значну палітру звукових барв: були тут і оркестрове начало, пафосні інтонації, співзвучні настроям "бурі і натиску", з якими так перегукувався шубертівський твір під промовистою назвою Allegro sturmere, була й сердечна інтимність пісенно-романсових тем (Фантазія f-moll Ф.Шуберта), і дзвінкий та іскристий звук, який допомагає більш виразно передати атмосферу фантастичного світу ельфів, характерного для образного строю музики Мендельсона (Allegro brillante). Образна рельєфність мала міцний фундамент у технічній вишколеності і напрацюваннях, з яких відразу пізнається рівень майстерності. Лише музиканти здатні зрозуміти, якої сценічної стабільності потребує синхронне виконання на двох інструментах пасажів паралельними інтервалами у швидкому темпі чи капризної мелізматики моцартівської сонати, чи Стравінськкого напам'ять! Приємно дивувала природність і легкість виконань. На жаль, концерт не був належно поцінований публікою, та й присутні поводилися не завжди коректно щодо артистів: безконечні дзвінки мобільних, галасливість дітей, розмови на повен голос...
|
|
|
|
|
Ігор ПИЛАТЮК: Музична галузь потребує реформ |
|
|
| Розмовляла Юлія ТИРКУТИН |
| |
|
Тільки п'ять років тому цей чоловік з'явився у Львові -- місті своєї студентської молодості. Тепер уже помітною фігурою -- на посаді ректора Львівської державної музичної академії імені Лисенка. Із програмою дій, яку заповзявся виконувати так активно, що відразу здобув як прихильників, так і опонентів. Заплановане перевиконав з лихвою. Ті, хто його підтримав, не розчаровані. Ті, хто не захотів працювати на імідж академії, а не тільки на власний, змушені були відійти. Він визнає своє лідерство, але лише в команді. Узяти участь у конкурсі на ще одну ректорську каденцію відважився тільки після таємного анкетування всього колективу академії, за результатами якого набрав 89% голосів. На порядку денному розвитку академії бачить створення нових кафедр і вільний запис до вподобаного професора. Вважає себе "студентським ректором". Переконаний, що попереду ще більше роботи, аніж зроблено, бо меж для досконалості нема. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Життя присвячене хоровому мистецтву |
|
|
| Оля МАЛЕРИК |
| |
|
Рік 1928-й. 15 лютого над містечком Козовою, що на Тернопільщині, з'явилася комета. Люди трактували її появу по-різному. Одні казали, що це на велику біду, інші, що невдовзі у місто прийде якась новина. Дев'ятьма днями пізніше новина прийшла у скромну господу Марти й Павла Пекарів, де народився первісток. Коли в лісі зозуля кувала малюку літа, батько нарахував 63. Якби знала та птаха, кому літа кувала, то докувала, може, іще б... |
| Детальніше>> |
|
|
|
Чи буде у Львові Січ? |
|
|
| Ігор ТИМОЦЬ |
| |
|
Товариство "Кіш" -- одна з найстаріших громадських організацій Львова, яка 16 червня цього року відзначить своє 15-річчя. У четвер громадська організація Товариство "Кіш" звернулася за підтримкою до депутатів міськради, котрі ставили свої підписи у відкритому листі до міського голови Львова з проханням виділити приміщення та території для культурологічної і виховної діяльності товариства. |
| Детальніше>> |
|
|
|
