BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
14 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:5 20-07-2017 -   У Львові перейменовуватимуть вулиці та встановлюватимуть таблиці  
  13:51 20-07-2017 -   Суддя Кам’янка-Бузького районного суду не вказала в декларації машину вартістю ₴100 тис.  
  13:49 20-07-2017 -   У львів’янки через суд конфіскували бійцівського собаку  
  13:17 20-07-2017 -   На Львівщині продовжують облаштовувати пікнік-локації для відпочинку  
  13:16 20-07-2017 -   На Бродівщині відновлють русло річки Бовдурка  
Україна
  13:54 20-07-2017 -   Міноборони повідомило про загибель п’ятьох вояків у зоні АТО  
  13:47 20-07-2017 -   У зоні відчуження поблизу ЧАЕС затримали збирачів чорниць із 25 кг ягід  
  13:46 20-07-2017 -   Прикордонники заявили про затримання розвідника ЛНР  
  13:44 20-07-2017 -   У Чернівецькій області на весіллі отруїлися 15 осіб  
  13:5 20-07-2017 -   В Україні з початку року зареєстровано 90 випадків ботулізму  
Світ
  13:45 20-07-2017 -   Співак Стів Вандер одружився втретє - ЗМІ  
  13:6 20-07-2017 -   У Китаї продали давню бронзову тарілку за $27 млн  
  12:24 20-07-2017 -   Російський телеведучий Дроздов потрапив у базу Миротворця  
  11:9 20-07-2017 -   Люксембург із серпня почне видобуток копалин у космосі  
  10:27 20-07-2017 -   В Індії автобус впав в ущелину: 20 жертв  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

П'єр-Домінік ПОННЕЛЬ: Дириґентові потрібен досвід і оперний, і симфонічний
 
У Львові відбулася мистецька акція, яка стала справжньою подією у житті шанувальників оперного мистецтва: у Львівському академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької в опері Джузеппе Верді "Трубадур" партію Азучени співала світова зірка Наталія Дацько, а оркестром керував німецький дириґент, добре відомий у музичному світі П'єр Домінік Поннель. Він знайшов півгодини у своєму щільному графіку, щоб розповісти про свій творчий шлях читачам "Поступу".

-- Ви виросли в театральній родині, як трапилось, що Вас захопила музика?

-- Мій батько, на жаль, він уже давно помер, був оперним режисером, а мама -- акторкою. Тому коли я був маленьким, то завжди бував на репетиціях і дуже полюбив музику. Починав грати на фортепіано, потім на віолончелі, і завжди в мене була мрія стати дириґентом. І долею мені суджено цю мрію здійснити.

-- А як Вам вдалося стати учнем такого великого дириґента, як Караян?

-- Я познайомився з ним завдяки тому, що Караян співпрацював з моїм батьком. Коли я почав вивчати дириґування, він про це довідався і запросив мене послухати в Берліні, в Зальцбурзі репетиції, записи, спектаклі. Це було надзвичайно цікаво.

-- Який він мав на Вас вплив?

-- Він -- великий дириґент, але не педагог. Там важливо було зосередити свою увагу і не пропустити жодної ноти звучання, жодного поруху руки. Інколи він розмовляв тет-а-тет з молодими дириґентами, давав якісь поради. Але не можу сказати, що він був педагогом. Ось мій другий викладач -- професор Отмар Світнер, він був головним дириґентом в Оперному театрі Східного Берліна, це справжній педагог. Він, властиво, зробив усе можливе і неможливе, щоб я відбувся як дириґент.

-- Як трапилося так, що Ви переважно дириґуєте на пострадянському просторі? Хороші музиканти намагаються протоптати собі стежку на Захід, а Вас тягне на Схід?

-- Це трапилося зовсім випадково. А випадок завжди вирішує долю людини. Я обожнюю радянську музичну школу. Вона мені видається найкращою у світі. Дуже високий рівень. І люди ваші дуже добрі, хороші, теплі. Мені подобається з ними спілкуватися, працювати. І так долею мені суджено, я також працюю в Європі, але найбільше в Польщі та на пострадянському просторі.

-- Це не перший Ваш приїзд в Україну?

-- Ні, вперше я дириґував у філармонії, тоді пан Едер був там директором і зробив вечір Брамса, а потім -- "Тоску" в Оперному, коли вже пан Едер там був очолював театр. Я відразу полюбив Львів і Оперу. Це один із найгарніших театрів у світі. І працюють в ньому дуже хороші люди, мені дуже легко працюється з музикантами оркестру, з хором, і в театрі є чудові голоси. Лише один приклад -- Людмила Савчук, тоді вона співала Тоску, тепер -- Елеонору. Я отримую надзвичайне задоволення, співпрацюючи з такою співачкою.

-- Твори, які Ви дириґуєте в Україні, це Ваш вибір чи вибір театру?

-- Це наш спільний вибір. Коли я дириґував "Тоску", я вже не пам'ятаю, чому, але дуже хотів дириґувати цю оперу. А після вистави вже виникали ідеї, щоб наступного разу я дириґував "Трубадура", бо в театрі є гарна постановка і також співає Людмила Савчук. І так сталося. Але в мене величезний репертуар, і симфонічний, і оперний. Симфонічний репертуар від Баха до сучасних композиторів, дуже багато дириґував Брамса, всі симфонії Брукнера, майже всі Малера, Шостаковича. Наприклад, зараз у Красноярську дириґуватиму Сьому симфонію Шостаковича, бо в мене була така ідея, що це буде яскравий, сильний і хороший знак, якщо дириґент саме з Німеччини дириґуватиме саме цю симфонію через 60 років після війни в Росії. Стравінського я також майже всі твори дириґував. А в оперному театрі я дириґував російський репертуар -- "Євгенія Онєгіна", "Пікову даму" і звичайно, багато Моцарта, Верді, Пучіні,

-- Чи вперше Ви в "Трубадурі" зустрічаєтеся з Наталією Дацько?

-- Уперше. Я дуже радий цій зустрічі. Вона не лише надзвичайно хороша співачка, вона прекрасний музикант і дуже хороша людина. Я вважаю, що вона досягла найвищого рівня світового мистецтва.

-- Не виникало у Вас бажання самому зробити виставу в львівському театрі від початку до кінця?

-- Я би, звичайно, хотів, але не знаю, чи є такі можливості, є ж їхні дириґенти. Це, мабуть, дуже складно. До речі, я мрію, зробити дві опери, які дуже підійшли б складу музикантів і вашій публіці. Це опера Джузеппе Верді "Сімон Бокканегра", яку майже не грають. Це остання його опера і можливо, найкраща. Там не лише красива музика, але й дуже цікава історія -- про війну між двома родинами, яка триває 30-40 років, а в кінці життя все-таки виникає мир між ними. І для мене це зараз дуже гарний символ, адже світ дуже змінюється, і війна, думаю, вже надоїла (сміється -- Авт.), тому це дуже гарний символ. А ще -- "Манон Леско" Пучіні, яку також тепер рідко можна почути. Ще хочеться зробити класичний німецький репертуар: Вагнера і Штрауса. І мені це дуже хотілося б задириґувати у Львові, але я знаю, що це не так легко зробити.

-- Схоже, наша публіка не завжди готова до оперного мистецтва. Чи є різниця між українською публікою і німецькою?

-- Мені здається, що ваша публіка -- прекрасна. Звичайно, вона не звикла до цілісного репертуару. Якби зараз зазвучала опера Ріхарда Штрауса чи Вагнера, це, звичайно, буде новим для публіки, але вона сприйме її, бо вона вміє слухати. Чудово, що у вас мало снобістської публіки, а в нас її дуже багато. У вас публіка приходить слухати музику серцем, і це дуже важливо.

-- А як ставляться до музичної освіти в Німеччині?

-- Колись у Німеччині також була дуже хороша музична школа, а зараз багато втрачено, бо в нас криза надходить не лише економічна, але й культурна. Держава тепер дає набагато менше грошей на культуру і освіту. Як на мене, зараз із мистецтвом в Європі не дуже хороша ситуація. Коли я був студентом і мені треба було заробити трохи грошей, я давав уроки гри на фортепіано, і знаю, яка це важка і відповідальна праця.

Зараз я багато подорожую, ось через п'ять днів у мене тур Таджикистан -- Киргизія -- Узбекистан -- Казахстан і потім Красноярськ, тому я не викладаю постійно, але зробив майстер-клас у Мінську, Ташкенті для дириґентів.

-- А як Вам вдалося завоювати пострадянський простір?

-- Перший мій зв'язок був у Мінську. Мене запросили дириґувати один концерт. Це було 1992 року. Я зробив Шуберта "Незакінчену симфонію" і Четверту симфонію Брукнера. Я дуже хотів зробити такий репертуар "Брукнер-Малер", його рідко там в Мінську грали, тому мене відразу знову запросили. Тоді їхній дириґент, був, на жаль, важкохворий, і після його смерті музиканти вирішили, що я буду головним дириґентом. Я там працював декілька років. То ж звідти зав'язалися мої перші контакти. Мені там дуже добре працювалося, оркестр був дуже фаховий. Ми записали П'яту симфонію Шостаковича, Восьму, ще записали Чайковського і Десяту симфонію Малера. Телебачення Німеччини зняло дуже великий документальний фільм про нашу співпрацю. Це була дуже серйозна хороша робота.

-- Які Ваші музичні мрії?

-- Я би хотів дириґувати "Бориса Годунова", Восьму симфонію Малера, бо я дириґував усі його симфонії, крім восьмої, але там величезний склад -- 300 осіб, величезний хор, сім солістів, понад сто музикантів. Це, звичайно, дуже важко.

-- А що Вам більше до вподоби: дириґувати симфонічні твори чи оперу?

-- Для дириґента, як на мене, важливо мати досвід у двох напрямах, бо зазвичай оперний дириґент більш гнучкий, ніж симфонічний. Це важливо. А масштаб в оперному театрі це -- голос. Адже музика спочатку -- це був голос, то важливо повернутися до першоджерел. Але суто оперним дириґентам чогось трішки бракує, бо в симфонічних творах немає театральних ефектів, це -- чиста музична сфера. А якщо людина дириґує величезний репертуар Брукнера, Малера, Шостаковича... Наприклад, якщо ви візьмете Восьму симфонію Шостаковича, вона розпочинається "до ре до" потім є друга частина, третя, четверта, п'ята і вкінці знову "до ре до". Це як цикл. А треба думати, які пропорції, темп, динаміка... Це зовсім інакше, ніж в опері. Як на мене, дириґентові потрібен досвід і оперний, і симфонічний.

Розмовляла Богдана БОДНАР



DOVIDKA: П'єр-Домінік Поннель народився 1957 року в Мюнхені. Навчався в музичній школі в Мюнхені та в консерваторії Ріхарда Штрауса, дириґування освоїв під батутою Отмара Світнера у Веймарі. Стажувався у Герберта фон Караяна.

Як дириґент займається оперним і симфонічним дириґуванням. Працював в оперних театрах Касселя, Інсбрука, Марселя, Ніцци, Цюріха, Братіслави, Кошіце, Ташкента, Бішкека, Баку, Львова і Одеси.

Також керував Симфонічним оркестром державного радіо Баден-Бадена, Франкфурта, Штуттґарта, Лейпцига, Бухареста і Люксембурга, симфонічними оркестрами в Ессені, Санта-Паоло і Валенсії, Державної філармонії Угорщини, Джордж-Енеско філармонії у Бухаресті, Симфонічним оркестром у Владивостоку, Державними симфонічними оркестрами Вірменії, Грузії, Азербайджану, Казахстану, Греції, Словенії, Молдови, Латвії, Словаччини і України. У філармоніях Загреба, Острави, Брно, Страсбурга, Монте-Карло, Дрездена, Мюнхена, Іркутська, Новосибірська, Вроцлава, Кракова, Харкова, Ялти, Казані, Дніпропетровська, Чернівців, Донецька, Уфи, Ростова-на-Дону, Воронежа, Волгограда, Нижнього-Новгорода, Санкт-Петербурга тощо.









» 
Польські театральні полеміки
Підготувала Богдана БОДНАР
 
Україна не може похвалитися великою кількістю театральної періодики. Ми не маємо жодного театрального щомісячника. У кращому разі видання виходять раз на два місяці або на квартал, придбати їх у кіосках преси практично не можливо. Якщо ти займаєшся театром, то мусиш, як мисливець, полювати за будь-яким театральним виданням. А поруч, у Польщі, кількості театральних видань не злічити.
Детальніше>>
» 
Мозаїка короткометражних фільмів
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Цього вечора на екрані "Кінопалацу" не стріляли, не лилася рікою кров (те, що переважно нам пропонують бойовики і трилери), не заворожували неймовірної краси комп'ютерні примочки (у кращому разі), а перехоплювало подих від глибокого психологізму французьких короткометражних стрічок. Адже серед режисерів, зокрема, виступили Гійом Кане, Венсан Перез, Етьєн Шатільєз, Седрік Клапіш, а серед акторів -- К'яра Мастрояні, П'єр Рішар, Валері Бруні Тадескі.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Рай за 100 днів від Тимошенко 
  ·  Страхування безвідповідальності 
  ·  Катеринчук отримав призначення 
  ·  Невеселий з'їзд Спілки офіцерів 
  ·  УНП та НРУ творять фракцію 
  ·  Буняк втікає зі Львова 
Погляд
  ·  Українські "іракці" повертаються 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Радників готують на Львівщині 
  ·  Ізраїлю загрожує цунамі 
  ·  Приз Шварценегера -- у Вірастюка 
  ·  Технологічний аутсайдер 
  ·  Український бізнес їде до Лондона 
Поступ у Львові
  ·  Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ: Бажаю собі щастя 
  ·  Справами виконкому керуватиме Романів 
  ·  Військові борються з негодою 
  ·  Суддів треба критикувати 
  ·  Школа без випускників 
  ·  Небезпека на коліях 
  ·  Трускавецькі баталії 
Поступ з краю
  ·  Реверанси для героя Ющенка 
  ·  Ігор СЛІСАРЕНКО: Уберегтися від тиску влади можна лише гласністю 
  ·  Хмара не вийде з БЮТ 
  ·  Анонімні екзамени 
  ·  Зінченка замінить Матвієнко? 
  ·  2004-й -- рік Тимошенко! 
  ·  КПУ критикує Терьохіна 
  ·  nemіroff втратив клієнта 
  ·  "Криворіжсталь" згадували найчастіше 
  ·  Махінації на мільйон гривень 
Поступ у світі
  ·  Дума не змогла відновити СРСР 
  ·  Іран за мирний атом 
  ·  Африці збільшать допомогу 
  ·  Антитерористичний закон Британії 
  ·  Сирія покидає Ліван 
  ·  ЮКОС відмивав гроші? 
Спорт-Поступ
  ·  Гольова феєрія у Львові 
  ·  "Зоря" розпочинає з перемоги 
  ·  "Карпати" зустрінуться з уболівальниками 
  ·  Непросто вигравати й лідерам 
  ·  Кращих спортсменів нагородили 
  ·  Воронін рятує "Баєр" 
  ·  Каспаров завершує кар’єру 
Історія у Поступі
  ·  Обрання генерального секретаря 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Польські театральні полеміки 
  ·  Мозаїка короткометражних фільмів 
  ·  П'єр-Домінік ПОННЕЛЬ: Дириґентові потрібен досвід і оперний, і симфонічний 
post-Поступ
  ·  Самогубці 
  ·  Відкритий лист 
Пост-Faktum
  ·  "ГАЙДАМАКИ": ЩОБ ОТРИМАТИ ВВС Аwards 
  ·  КАЛЕНДАР