BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Дискусійний Поступ.    Арт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
2 серпня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ЛІТНОВИНКА

___________________________________________________________________________

Що означає слово “Фердидурке”, або Від жопки взагалі не сховаєшся
Наталка СНЯДАНКО
 
Що означає слово “Фердидурке”
У “Фердидурке” борються дві любові, два прагнення – прагнення зрілості й прагнення незрілості, що вічно омолоджується, – ця книжка є картиною боротьби за власну зрілість, яку провадить той, хто закоханий у свою незрілість. Але було ясно, що мені не вдалося перемогти цю любов, не вдалося зробити її цивілізованішою, і вона – дика, нелегальна, потаємна, все ще шаленіла в мені як щось секретне й заборонене. Навіщо тоді я це писав? Смішна імпотенція слів перед життям!”

Вітольд Гомбрович


4 серпня виповнюється 98 років із дня народження цього польського письменника, який давно став класиком своєї літератури, і популярність якого останнім часом на Україні суттєво прогресує.
Кілька років тому вийшли друком “Щоденники” в українському перекладі Роксани Харчук, рік тому театр “Провізоріум” із Любліна привіз виставу “Фердидурке”, кілька місяців тому львівський театр ім. М.Заньковецької поставив “Івону, княжну Бургундську”, і от у видавництві “Основи” вийшов переклад “Фердидурке” київського поета і журналіста Андрія Бондаря.

Твір був написаний 1938 року, але його актуальність продовжує вражати і досі. Це універсальна притча про вічні конфлікти зрілості і незрілості, про неможливість справжньої зрілості, про підміну понять, про відносність всього на світі, про самоусвідомлення, про пошуки внутрішнього “я” через “я” зовнішнє і навпаки, про те, наскільки все, що “прийнято вважати” є таким насправді і ще про безліч інших речей. Часом у мене складається враження, що легше назвати те, про що у “Фердидурке” не йдеться. І за кожним новим прочитанням відкриваються все нові і нові пласти змісту, які не були помічені раніше. Попри всю універсальність, актуальність цього твору дуже індивідуальна, наприклад, для перекладача Андрія Бондаря вона полягає у “несподіваності, свіжості, естетичній безкомпромісності, “лівацькій” (у позитивному розумінні цього слова) розкутості, мовній густоті, драматичності, самокритичності і критичності, мовній вибагливості, мовній невибагливості... Купа всього”. І цю “купу всього” може знайти для себе кожен, і в кожного вона буде іншою.

Протягом багатьох років після першої публікації твору його назва вважалася позбавленою змісту, і лише польський літературознавець Богдан Баран висунув гіпотезу, що ідеться про героя роману Сінклера Льюїса “Беббіт”: Фредді Дуркі. Герой цього роману, як і Юзьо Гомбровича, впадає у повторне дитинство. Але, окрім цієї співзвучності імен, обидва твори більше нічого не пов’язує.
Тепер слово “Фердидурке” в польській мові, як і більшість цитат із твору, набули афористичного вжитку, стали таким собі “фірмовим знаком” Гомбровича. Він сам називав себе “Я, Фердидурке...”
Дочки іншого польського класика (українського походження) Ярослава Івашкевича в юності утворили клуб “фердидуркісток”, а Гомбрович, дізнавшись про це, надіслав з Аргентини й опублікував “Лист до фердидуркістів”. Сьогодні це слово стало символом бунту проти стандартів, стереотипів, конвенції, пересічності, яке об’єднує революціонерів політики або естетики.

Сюжет роману складається із гіперпародійних фрагментів, загальний зміст яких зводиться до намагань героя втекти від самого себе і завершується філософським кредо: “Бо немає куди втекти від пиці, окрім як в іншу пицю, а від людини можна сховатися лише в обіймах іншої людини. А від жопки ж узагалі не сховаєшся. Переслідуйте мене, якщо хочете. Я втікаю з пицею в руках”.

Усвідомивши своє тридцятиріччя, герой починає сумніватися, а чи справді йому вдалося досягнути сподіваної в такому віці зрілості, і чи можливо це взагалі. Тут в його житті з’являється професор Пімко, який насильно примушує Юзя піти до школи. І тут починається справжній пародійний парад персонажів: Ментус, закоханий “у парубка”, юна інститутка (яка “погорджувала зрілістю, а радше незрілість була для неї зрілістю”), у яку закохані всі, без винятку, від самого Юзя, його однокласника Копирди і аж до професора Пімка, страшна помста Юзя, який від імені інститутки одночасно призначає побачення обом закоханим уночі в неї в кімнаті, де їх і знаходять її батьки, сім’я батьків інститутки, інженер та його дружина, які всіляко намагаються продемонструвати свою “прогресивність”: “Зуто, якщо хочеш мати позашлюбну дитину, будь ласка! І що ж у цьому поганого! Культ дівоцтва помер! Ми – інженери-конструктори нової суспільної дійсності, не визнаємо культу дівоцтва давніх гречкосіїв”. Пародійними є і сцени шкільних уроків (блискуче відтворені у виставі люблінського театру), на яких учні повинні відповідати на питання: “Чому Словацький викликає у нас захоплення й любов?” Правильна відповідь: “Тому що він був великим поетом”. Але один із учнів не витримує:

– Але якщо я взагалі не захоплююся! Взагалі не захоплююся! Не зачіпає мене! Не можу прочитати більше двох строф, і то мене не зачіпає. Рятуй Господи, чому це мене захоплює, коли не захоплює?
– Він витріщив очі і всівся, занурившись у якусь бездонну прірву. Учитель аж вдавився цим наївним зізнанням.

– Як це вас не захоплює, якщо я вам тисячу разів пояснював, що вас захоплює.

– А мене не захоплює.

– Галкевичу, це неприпустимо. Велика поезія, будучи великою і будучи поезією, не може нас не захоплювати, а отже, захоплює.

Характерний для цього діалогу і для цілого твору прийом постійних повторів посилює наскрізну пародійність роману, повторюються фрази, позбавлені сенсу, мовні штампи, вигуки, окремі дієслова.
Це підкреслює безглуздість багатьох типових побутових ситуацій, які виникають на кожному кроці і безглуздості та пародійності яких ми часто не помічаємо. З побутової ця пародійність і безглуздість переходить на наступний щабель і стає філософським узагальненням, для усвідомлення якого потрібно проникнути в глибину твору, за складну стилістичну конструкцію його мови, пересиченої криптоцитатами, власними новотворами, архаїзмами і рідко вживаними словами. Як на мене, цю структуру досить вдало відтворено в українському перекладі. Сподіваюся, до 100-річчя з дня народження Гомбровича, українських перекладів його творів побільшає.


Біографічна довідка

Вітольд Гомбрович нар. 4.08.1904 в Малошиці під Опаловим. Закінчив гімназію у Варшаві та юридичний факультет Варшавського університету. Потім кілька років студіював у Франції, працював у суді. Дебютував у 1933 книгою “Щоденники часу дозрівання”, друкувався в часописах, зокрема “Скамандрі”, підтримував контакти з літературним середовищем. У 1939 виїжджає до Аргентини, де спочатку заробляє на життя як журналіст, потім працює у Польському банку в Буенос-Айресі. З 1951 співпрацює з Літературним інститутом у Парижі, публікується в паризькій “Культурі”. У період 1958 до середини 80-х твори Гомбровича майже не видавалися в Польщі. У 1963 переїздить до західного Берліна, потім – до Парижа, де познайомився із канадійською письменницею Марі Рітою Ламбросс, з якою пізніше одружився. У 1966 переїхав до Венеції. Помер у 1969. За свою творчість отримав численні міжнародні нагороди, у 1968 був номінований на Нобелівську премію. Основні твори: “Івона, княжна Бургундська” (1938), “Шлюб” (1953), “Транс-Атлантик” (1953), “Баккай” (1957), “Порнографія” (1960), “Космос” (1965), Щоденники (1967-1966).









»  ВИСТАВКИ
Від Мазепи до СНІДу
Наталка СНЯДАНКО
 
Ін’єкція розчину опіату в шию
Мертвий, бо ж літній, сезон у Львові перервався вчора відкриттями одночасно аж трьох виставок.
Ретроспективним показом кераміки, малярства і графіки київської художниці Галини Севрук у Національному музеї на вул. Драгоманова, “виставкою-солянкою” майстрів народної творчості Львівщини та фотовиставкою “Позитивні життя”. Дві останні виставки відкрилися у Палаці мистецтв.

Лауреат премії Стуса і Шептицького, член Спілки художників України, Галина Севрук пропонує діапазон робіт, датований часовим проміжком від 1973 до робіт недавнього часу. Але твори її виражають стилістичну єдність, тому цього часового бар’єру практично непомітно. У її творчості, у якій переважає площинна кераміка, домінують мотиви праслов’янські, язичницька міфологія, козацтво та інші теми з історії України.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Знову вибух на шахті 
  ·  Кого зроблять винним?.. 
  ·  КАЛЕНДАР 
Погляд
  ·  Американці готові до бою 
  ·  Олімпійське золото мафії 
  ·  Політичні наслідки катастрофікації 
  ·  Питання очевидця 
Поступ у Львові
  ·  Нові жертви авіакатастрофи 
  ·  Гуманітарки не розкрадають 
  ·  Право на безпечне життя 
  ·  Позитивні люди 
  ·  Плани фонду “Відродження” 
  ·  Шанс для історичного Белза 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Справа Ґонґадзе – чорний піар Піскуна 
  ·  До “Укрнафти” придивлялися за океаном 
  ·  Пюнік” “умер” у Києві 
  ·  Самогубство чи вбивство? 
  ·  Україна не порушила прав громадян 
  ·  Зона лиха на Закарпатті 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Реформи заради розширення 
  ·  Авіакомпромати перед виборами 
  ·  Ізраїльська луна львівської трагедії 
  ·  Із Палати представників — за ґрати 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Дискусійний Поступ
  ·  Галицький інтелектуальний сепаратизм 
Арт-Поступ
  ·  Що означає слово “Фердидурке”, або Від жопки взагалі не сховаєшся 
  ·  Від Мазепи до СНІДу