|
|
|
|
Погляд »
СПЕКУЛЯЦІЇ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Політичні наслідки катастрофікації |
|
|
| Сергій БЛАВАЦЬКИЙ |
| |
Біда завжди приходить не одна. “Чорний серіал”, глядачами якого були всі громадяни України впродовж липня, кількістю та масштабністю катастроф епатував увесь світ. Теперішня катастрофікація в Україні нагально потребує відповідей на класичну слов’янську тріаду запитань: “Хто винен? Що робити? Кому вигідно?” Причому розгадка останнього питання видається найбільш важливою справою для українського соціуму.
Безумовно, треба бути надзвичайно цинічним, аби думати про гіпотетичну зацікавленість певних політиків у колосальних людських жертвах. На жаль, українська політика – власне дуже цинічна. І все ж питання, мабуть, варто переформулювати на “Хто виграє?”
Серія катастроф, яка сталася впродовж липня, дає багату поживу для роздумів і припущень.
Насамперед треба зазначити, що майже в усіх них ми могли спостерігати не форс-мажор, а ... наявність саме людського фактора. Якщо проаналізувати комплексно всі аварії, які “чорним ураганом” промчали липневою порою по Україні, то гіпотетично зацікавленими в них виступали такі сторони: опозиція (радикальна), військове відомство і навіть... владоможці.
Залізобетонних аргументів причетності праворадикального опозиційного блоку на чолі з Юлією Тимошенко немає, та й навряд вони коли-небудь з’являться. Ризикнемо припустити, що український фрондерський рух може заробити (і вже заробив) досить значний політичний капітал. Спекулювання на помилках влади – це класична прерогатива будь-якої опозиції. Під час свого львівського бліц-вояжу Юлія Тимошенко, зокрема, заявила, що Кучма як Верховний Головнокомандувач іще не повністю втратив своєї честі й повинен піти у відставку. Заяву української “залізної леді” хором підхопили й інші учасники опозиції, які також піддали анафемі владу. Мавр зробив свою справу...
Не секрет, що восени українські фрондери планують масові акції непокори по всій території України. Відомо також, що у Генпрокуратурі лежить подання про притягнення Юлії Тимошенко до кримінальної відповідальності, яке будь-якого моменту може бути витягнуте з шухляди і представлене на депутатський суд. “Леді Ю” вирішила зіграти на випередження. І треба чесно визнати – поки що її тактика спрацювала бездоганно. Серія катастроф додала політичних дивідендів, з якими вже не страшно боротися з владою. Таким чином, липнева катастрофікація (продовження буде?) є лише прелюдією до революційної осені.
Військове відомство. Після терактів 11 вересня, як відомо, американський сенат суттєво збільшив витрати на потреби армії, чим фактично породив підозри щодо причетності спецслужб США до трагедії. Можливо, українські військові вирішили діяти за таким же сценарієм “викачування” коштів із держбюджету. Тоді вибух ракети у Броварах, катастрофа над Чорним морем Ту-154 та скнилівська авіакатастрофа – ланки одного ланцюжка. Анатолій Кінах уже встиг заявити про необхідність суттєвого покращання фінансування армії з держбюджету наступного року. Однак слабким місцем тут є загальновідомий стан дефіциту коштів навіть на елементарні потреби ЗСУ. Окрім того, серія трагедій на шахтах й інші катастрофи цілком не вписуються в цю версію. Тому вона є потенційно слабо аргументованою.
Якщо детально проаналізувати всі аварії протягом липня, то можна побачити, що елементарна недбалість при виконанні службових обов’язків спричинила колосальні людські жертви. Це невеличке дослідження наштовхує саме на думку про потенційну зацікавленість владоможців у катастрофікаційному процесі. Чому? Наразі вся владна верхівка перейнялася спадкоємністю влади і гарячково прагне знайти у свої резервах наступника. Як відомо, у РФ сходження на президентський трон Володимира Путіна відбувалося на фоні військової кампанії в Чечні та серії вибухів у Москві та Санкт-Петербурзі. Ризикнемо припустити, що українська влада вирішила розіграти свій кривавий сценарій.
У кризових ситуаціях нація завжди прагне знайти зрозумілі відповіді, бажає відновлення порядку та контрольованості життя. Відбувається латентний перехід від демократії до монократії. Так було, коли Гітлер прийшов до влади у 1933 році – під час Великої депресії, подібний сценарій ми могли спостерігати в сусідній країні. Узагалі-то, навести лад “залізною рукою” в нашій державі могли б і генпрокурор Святослав Піскун, і секретар РНБО Євген Марчук. Влада хотіла б передати трон цілком прогнозованому наступнику Кучми. Тому версія про ймовірну зацікавленість Банкової у теперішній катастрофікації також видається сильною. Однак це лишень припущення, яке не підкріплене поки що надійними аргументами. |
|
|
|
|
Американці готові до бою |
|
Пентагону набридла мілітарна нерішучість Європи |
| Любко ПЕТРЕНКО |
| |
Нападати чи не нападати на Ірак? Для Вашингтона це питання вже не стоїть. Тепер думають, у який спосіб завдати удару Саддамові Хусейну. Над цим, зокрема, сушили мізки американські сенатори, котрі є членами комітету із зовнішньої політики. І навіть якщо Америку не підтримають в операції європейські союзники, вона готова самостійно піти на прю з іракським режимом.
Принципового рішення про чергову “Бурю в пустелі” ще не ухвалено, але це може статися навіть сьогодні. Більшість конгресменів вважають, що час грає на Саддама, а зволікання тотожне смерті.
Навіть сенатор-демократ Джо Байден, котрий очолює комітет, загалом готовий підтримати воєнні плани Пентагону щодо Багдада, але зауважив, що для цього треба мати чіткий план дій, який підтримає весь американський народ. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Олімпійське золото мафії |
|
|
| Всеволод ПОЛІЩУК |
| |
Американські правоохоронці продовжують розкручувати справу “золотого обміну” між французами та росіянами під час Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті. Раніше було дискваліфіковано французьку суддю, яку підозрювали в добре оплаченій необ’єктивності, а Федерацію фігурного катання Франції змусили звільнити з роботи її президента. Алімджанові Тохтахунову не пощастило більше – його заарештували в середу за підозрою в організації фальсифікацій.
Працівники ФБР вважають Тохтахунова “фігурою першого плану в міжнародній євразійській організованій злочинності”. Американські слідчі приписують йому торгівлю наркотиками і зброєю та контрабанду крадених авто. Російські правоохоронці знають таємничого мафіозі-фаната як лідера одного з місцевих злочинних угруповань на прізвисько “Тайваньчик”. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Питання очевидця |
|
|
| Юрій-Богдан ДОМБРОВСЬКИЙ |
| |
|
1. Моя сусідка, якій я не маю причин не вірити, розповіла, що при третьому, останньому, заході з лівого двигуна вибивалося оранжеве полум’я. Вона стояла на дорозі, що оминає ЗПС. Полум’я може вириватися тільки при форсажі, але тоді воно білого кольору. Розуміючи, що через наявність публіки на форсаж мало бути накладено табу, я перепитав: “Біле, із двох сопел?” – “Ні, тільки з лівого двигуна. Оранжеве, імпульсами”. |
| Детальніше>> |
|
|
|
