buy visitors
|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Візії Всесвіту |
|
|
| Олеся КОЛОС |
| |
Світобачення художника виявляється через образи, які він створив, через форми й барви. І що глибше він пізнаватиме світ, обираючи при цьому свою систему візуального зображення, то оригінальнішими будуть його роботи. Знак-символ як один зі способів вираження, відомий ще в давніх культурах світу, був досить поширеним і в українському мистецтві. Знакова символіка не втратила своєї актуальності й нині.
Львівська художниця Зоряна Гуцуляк, виставка творів якої нещодавно відкрили в Палаці мистецтв, відтворює світ своєї уяви, свої візії, використовуючи специфічну знакову символіку. "У цьому світі немає нічого випадкового. У природі кожен елемент є настільки продуманим і досконалим, що нам лише залишається дивуватися, захоплюватися, уважно спостерігати й пізнавати істинний зміст речей, що закодований у символах. До прикладу, звичайна крапля дощу є не просто краплею, вона може творити веселку, для когось бути символом жаданої прохолоди, а для спраглої Землі -- джерелом нового життя", -- розповідає Зоряна Гуцуляк, поруч із роботами якої на виставці представлено твори ще однієї львівської художниці Світлани Стародубської, що розпочала малювати не так давно під впливом Зоряни. Світлана не здобула спеціальної мистецької освіти, однак, її доробок, за словами мистецтвознавця Ореста Голубця, є доказом того, що кожна людина має певний творчий потенціал, що в будь-який момент може виявитися: головне -- вміти вчасно відчути цей імпульс і сміливо шукати його вираження. Ось так і Світлана Стародубська, впевнено експериментуючи з яскравими кольорами, наповнює свої полотна пульсуючою енергією емоцій, використовуючи геометричні форми. Кожна картина засвідчує політ фантазії авторки, круговерть думок і водночас дає можливість глядачам по-своєму трактувати побачене, сприймаючи його асоціативно. |
|
|
|
|
Іван СВАРНИК: Завдяки мені у Львові є вулиця Джона Леннона |
|
|
| Розмовляла Галина СКИБНЬОВСЬКА |
| |
Зміна назви вулиці -- це завжди легкий шок для мешканців. Ну уявляєте, живеш собі, живеш на вулиці під назвою Втіха бічна, аж тут -- бац! -- і ти вже мешканець вулиці На копані. Відразу виникає безліч незручностей -- листи не надходять за адресою, гості не можуть знайти твого будинку -- ЖЕКи через відсутність коштів обмежуються лише тим, що зафарбовують стару назву вулиці, а нової не пишуть. Зрештою, навіть самому додому не так легко дістатися -- спробуй пояснити таксистові, що твоя вулиця -- це колишня така-то, бічна колишньої такої-то.
Зараз вулиці перейменовують не так часто -- міська рада вирішила, що розглядатиме такі питання лише раз у рік. А пригадуєте початок 1990-х, коли у легкому шоковому стані перебувала половина населення Львова, бо перейменовували вулиці на кожному кроці. Львів'яни тоді виявили, що живуть у незнайомому місті, бо не знають, де що розташоване. На плечі людей, які розробляли пропозиції з перейменування вулиць, лягла велика відповідальність. Про те, як тривав цей процес, розмова з безпосереднім його учасником, працівником Центрального державного історичного архіву України у Львові Іваном Сварником |
| Детальніше>> |
|
|
|
Весна-2005 у Палаці мистецтв |
|
|
| Олеся КОЛОС |
| |
|
Цими, дарма що надзвичайно сніговійними, днями Палац мистецтв перетворився на весняний виставковий салон. Значною мірою цьому посприяла виставка Спілки художників під пафосною назвою "Весна-2005". На ній зрепрезентовано роботи близько 80 художників Львівщини: поряд з відомими майстрами Володимиром Патиком, Зеновієм Кецалом, Миколою Кристопчуком та Михайлом Демцю свої твори виставили й молоді митці. |
| Детальніше>> |
|
|
|
