|
|
 |
Арт-Поступ »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Весна-2005 у Палаці мистецтв |
|
Олеся КОЛОС |
|
Цими, дарма що надзвичайно сніговійними, днями Палац мистецтв перетворився на весняний виставковий салон. Значною мірою цьому посприяла виставка Спілки художників під пафосною назвою "Весна-2005". На ній зрепрезентовано роботи близько 80 художників Львівщини: поряд з відомими майстрами Володимиром Патиком, Зеновієм Кецалом, Миколою Кристопчуком та Михайлом Демцю свої твори виставили й молоді митці.
Різножанрова виставка має в собі щось таке, що робить її такою, що вона відповідає назві. Мабуть, це передусім пробудження до життя, насичені барви та динаміка, якими наповнені картини. Твори художників можна впізнати за їхньою манерою письма та деякими особливостями, що визначають їхній стиль. Одні картини чітко відображають основну думку авторів (яскравий приклад -- "Поліфонія барв" Бориса Дроботюка), інші спонукають глядача до інтуїтивної співтворчості ("Ясмин" Олени Каменецької-Остапчук) і створюють відповідний настрій ("Сонячний день" Ореста Косара).
Як розповів на відкритті новий голова секції живопису Спілки художників Микола Грималюк, ця виставка є звітною. "Маємо надію, що відкриття таких весняних виставок відтепер відбуватиметься щороку й стане початком нового творчого року для митців, котрий зазвичай завершується осіннім виставковим салоном. Крім того, ми сподіваємося, що вона буде результативною й для творчої молоді, чиї роботи і хист нині може оцінити глядач", -- зазначив пан Грималюк. Немовби підтверджуючи ці слова, у відкритті виставки взяла участь студентка Академії мистецтв Оксана Федорук, майбутній мистецтвознавець, котра висловила сподівання, що "Весна-2005" стане відродженням перерваної ще в 1990-х роках, доброї традиції проведення регулярних весняних вернісажів.
Надалі спілка має намір влаштувати низку тематичних виставок інших секцій, що дасть можливість побачити доробок митців за рік, планує видати матеріали, присвячені історії спілки, праці сучасних львівських художників і тих, яких уже немає серед живих. А поки що триває підготовка каталогу "Весни-2005", основною проблемою залишається фінансовий бік справи, але організатори сподіваються, що це питання позитивно буде вирішено найближчим часом. |
 |
|
 |
Іван СВАРНИК: Завдяки мені у Львові є вулиця Джона Леннона |
|
Розмовляла Галина СКИБНЬОВСЬКА |
|
Зміна назви вулиці -- це завжди легкий шок для мешканців. Ну уявляєте, живеш собі, живеш на вулиці під назвою Втіха бічна, аж тут -- бац! -- і ти вже мешканець вулиці На копані. Відразу виникає безліч незручностей -- листи не надходять за адресою, гості не можуть знайти твого будинку -- ЖЕКи через відсутність коштів обмежуються лише тим, що зафарбовують стару назву вулиці, а нової не пишуть. Зрештою, навіть самому додому не так легко дістатися -- спробуй пояснити таксистові, що твоя вулиця -- це колишня така-то, бічна колишньої такої-то.
Зараз вулиці перейменовують не так часто -- міська рада вирішила, що розглядатиме такі питання лише раз у рік. А пригадуєте початок 1990-х, коли у легкому шоковому стані перебувала половина населення Львова, бо перейменовували вулиці на кожному кроці. Львів'яни тоді виявили, що живуть у незнайомому місті, бо не знають, де що розташоване. На плечі людей, які розробляли пропозиції з перейменування вулиць, лягла велика відповідальність. Про те, як тривав цей процес, розмова з безпосереднім його учасником, працівником Центрального державного історичного архіву України у Львові Іваном Сварником |
Детальніше>> |
|
 |
Візії Всесвіту |
|
Олеся КОЛОС |
|
Світобачення художника виявляється через образи, які він створив, через форми й барви. І що глибше він пізнаватиме світ, обираючи при цьому свою систему візуального зображення, то оригінальнішими будуть його роботи. Знак-символ як один зі способів вираження, відомий ще в давніх культурах світу, був досить поширеним і в українському мистецтві. Знакова символіка не втратила своєї актуальності й нині. |
Детальніше>> |
|
 |
|