BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Літературний Поступ.    Арт-Поступ.    post-Прступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
9 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:59 17-10-2017 -   На Яворівщині розшукали бабусю, яка півтори доби блукала лісом  
  13:57 17-10-2017 -   На Львівщині судитимуть посадовця «Народної міліції ЛНР»  
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
Україна
  13:53 17-10-2017 -   У Луганській області провели навчання снайперів  
  13:51 17-10-2017 -   Мінімальна пенсія для чорнобильців зросла на 11%  
  13:50 17-10-2017 -   Саакашвілі прибув на мітинг під Раду  
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
Світ
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

Ріта КІНДЛЕРОВА: Переступити свою тінь
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Ріта Кіндлерова
Європейка. І це спадає на думку, коли дивишся на цю жінку, не тому, що вона просто одягається і не зловживає косметикою. Її спосіб мислення, паралінгвістика у розумінні свого співрозмовника й ще безліч ніби дрібниць. А проте саме з перекладачем найскладніше спілкуватися: він не пропускає поза увагою жодного твого слова і блискавично реагує на несвідомий порух бровою чи паузу посеред слова. Факт можливості людського мислення без слів Ріта Кіндлерова точно змогла б довести. Напевно, нема благородніших страждань, аніж ті, коли думки не можна передати адекватними словами.



-- Як трапилося, що Ти почала перекладати? Хтось підштовхнув до цього?

-- Перекладати почала ще під час навчання у Брні. Українську поезію, яка мені здалася дуже близькою. Професура університету дуже погано ставилася до цього мого заняття... Тому я вважаю себе самоуком: мені ніхто не хотів допомагати. Складність полягала в тому, що, як пояснювали мені професори, у перекладах з однієї слов'янської мови на іншу потрібно вловити тонкощі національного характеру тощо. Я ж думаю, що найбільша складність перекладу не в цьому. Себто не в тонкощах національного менталітету річ, а в тонкощах мови передусім.

-- Чим Тебе так надихнула українська мова? Невже старогрецька чи новогрецька менш особливі (чи пак витончені)?

-- Українська мова -- це мова, якою можна сказати дуже багато, вільно використовуючи різні способи. Наприклад, новогрецька, кажучи образно, -- мова сталих структур, чітких і ясних. Це наче математика. Логіка, якщо хочеш. Тобто я зрозуміла логіку будови цієї мови, та ненормативно говорити про новогрецьку мову на філософському рівні вищої математики. Було таке, що я одного прекрасного ранку прокинулася й виявила в собі, що розумію грецьку мову і що це просто неймовірно. Звісно, я так суджу через мовну картину моєї материнської мови. А проте я дуже рада, що чеська є моєю рідною мовою. Бо ця мова страшенно складна. Завжди дивуюся людям, які навчилися хоча би в розмові грамотно говорити чеською. Акцент тут поза якоюсь особливою увагою.

-- А як сталося, що хтось із українських авторів надихнув Тебе на переклад своїх книжок?

-- Почалося з чеського видавництва One Woman Press... Це видавництво однієї жінки, де всі книжки написані жінками, незалежно від популярності й національної приналежності. Так, серед перекладачів є чоловіки, та перекладають і видають у One Woman Press винятково те, що написане жінкою. Видавцем є також жінка, екстраординарна, мудра і гарна. Аж настільки, що коли її десь скандалізують запитаннями на кшталт: "Ви лесбійка?", то вона відповідає: "Так, так, так. Я лесбійка, бо Ви так про мене хочете думати". А в неї давно є чоловік (прекрасна людина) і гарна обручка на пальці, та очевидного в нас бачити не хочуть. Так-от, коли я підійшла до неї із перекладеним кавалком "Польових досліджень..." Забужко, видавець ствердно кивнула: "Це саме те, що нам потрібно". Тим паче, що серед авторок, чиї твори побачили світ у цьому видавництві, тоді ще не було жодної української. Зараз ми продаємо третій наклад. І я вже перекладаю "Сестро, сестро" Оксани Забужко й заодно починаю пильніше придивлятися до творчості інших українських авторок. Дуже цікавою мені видається проза Євгенії Кононенко.

-- Ріто, може, це комерційні переклади?..

-- Комерційні переклади -- це інше. Навіть не думай собі, що ми женемося за літературними скандалами. От літературні містифікації -- дуже і дуже вітаю. От інтелектуальні містифікації -- це моє... Я перекладаю те, що мені цікаво перекладати, а не те, за що більше заплатять. Розумієш, аби перекладати, треба не лише знання, але й бажання зрозуміти автора, те, що він хотів сказати словами і поміж слів. Я вважаю, що дуже важливим є знати автора, твори якого перекладаєш, особисто. Література, як і людина, -- щось таке, що в тобі залишається. Який би кайф ви не отримували від читання книжок, але якщо нічого не залишається опісля, то це НЕ ТА література.

-- Стосовно Забужко, то армія українських чоловіків, які б цю авторку читали, зменшується з огляду на те, що Оксану Забужко не сприймають як письменницю. Зате дуже виразно визначають як провокатора, агресора тощо у всіх її жіночих виявах.

-- Я помітила. Так, мовляв, нехай собі пише, собі і для себе. Один із чільних чеських літературних критиків цієї прози також не зрозумів. Та ніхто не хоче зважати на той факт, скільки інтелектуалів світового масштабу "Польові дослідження" прочитало, і як багато чоловіків так чи інакше дали в своїх висловлюваннях про Забужко зрозуміти, що вона їх зачепила за живе. Якщо не збігаються рівні розуміння, у будь-якому разі в інтелектуалів, значить, рівні різні.

-- Ти досить тривалий час цікавишся українським. І що Тебе в нас найбільше здивувало, наприклад, під час цього перебування в Україні?

-- Що мене дивує в українцях як в нації, то це провінціоналізм. Між українською елітою дух провінціоналізму витає постійно. Із культурою в Україні жахлива ситуація. Може, це комплекс країни, культура якої була і залишилася в далекому минулому. Мене ображає намагання деяких українців висловити своє бачення рідної культури вишитими рушниками, писанками, шароварами і Шевченком. Скільки це триватиме? Культуру творять, окрім всього іншого, тут і тепер. Чому модерна українська культура залишається за кадром? Це неправильно. Я не можу зрозуміти цього. І ще мене насторожує інерція українських митців. Скажімо, я розповідаю людям про домовленість із Чеським культурним центром щодо безкоштовних віз (у проекті культурного обміну). Я розповідаю людям про те, що кожна їхня пропозиція не пройде поза нашою увагою і ми дуже раді запросити їх до себе й оплатити державним коштом їхній приїзд, виступ...

Чеське міністерство культури підтримує, зокрема і фінансово, українську ініціативу. Українську ініціативу підтримує також мерія м. Праги. І коли я запитую у директора Чеського центру, чи були якісь пропозиції, то чую, що ніхто не прийшов і навіть не зателефонував. Був один випадок. Анекдотичний. Ми хотіли домовитися про виступ однієї популярної української рок-групи в Празі в межах щорічного проекту "Дні української культури". Не буду говорити, які мудрі хлопці в своїй відмові нам написали, що, по-перше, їхній виступ коштує десятки тисяч доларів і, по-друге, вони будуть жити тільки в п'ятизірковому готелі з гарячою водою цілодобово. Чи ці ваші зірки знають, що таке п'ятизірковий готель? Смішно й образливо.

-- Гаряча вода... Так і написали? Гаряча вода цілодобово... А бува, не зі Львова рок-група?

-- (Сміється. -- Авт.) Не хочу ображати їхнього менеджера. Не скажу. Та скажу про себе, що боюся навіть заходити у громадські туалети вашого гарного міста. Таке враження, що там все облаштовано для поросят. Про воду у Львові навіть не хочу згадувати... Одно слово, якщо ви це витримуєте, тоді вам це подобається. Подобається постійно переступати через себе і жити як поросята. Вибач, звучить якось некоректно, та це правда. Вам треба по-ду-ма-ти. Чехія -- теж пострадянська країна. Проте ми давно вийшли за межі провінційності. На побутовому рівні зокрема.

-- Давай свідомо перейдемо до іншої теми, приємнішої. Мені розповідали, що Твій переклад українських казок "Помста Олекси Довбуша: українські міти, казки і легенди" пережила бум покупців у Празі. Чим був спричинений такий шалений успіх цієї книжки?

-- Насамперед тим, що книжка вийшла під час Помаранчевої революції, коли чехи почали цікавитися Україною й усім українським. Вибір українських авторів на той час залишався досить обмеженим. А тут щойно видана книжка, і її, без сумніву, розкупили вмить! Попри те, що видавництво, яке видало українські казки, вважають одним із найдорожчих (а також одним із найповажніших чеських видавництв).

-- Чи є якийсь особливий інтерес чеського читача до сучасної української літератури?

-- Досі не було. Бо, мабуть, не було й нікого, хто б робив цій літературі якийсь піар. А це, до речі, дуже важливо. Чехи знають про існування заробітчан із України, про мафію... Однак із мафією дещо складніша ситуація, бо мафія говорить російською мовою. Не розумію, чому українці в Чехії розмовляють по-російськи. Чи вони думають, що цим роблять собі на краще? Але ж ні. Для чехів Росія і її мова пов'язана із однозначно негативними претензіями. Досвід спілкування чеської нації із російською, на жаль, історично невдалий. Я запитую в українців: "Чому ви говорите тут російською? Говоріть українською, і всі ставитимуться до вас нор-маль-но". Адже претензій негативних до українців у нас як таких нема. До росіян -- так.

-- Генетична пам'ять спрацьовує?

-- Грубо кажучи, так. Окупація -- річ незабутня.

-- Натякаєш на політичну систему. Мабуть, читаєш її відбитки в сучасній українській літературі?

-- У писанні, мені так видається, існує якийсь бар'єр, який заважає письменникові писати чесно, відверто... Навіть не бар'єр, а щось, що ми, чехи, описуємо так: "переступити свою тінь". Або просто визнати перед собою, що існують речі, яких я не можу... У цьому є певна психотерапевтична дія літератури як на самого письменника, так і на його читача. Наприклад, дуже багато авторів комуністичних часів чомусь не змогли визнати перед собою, що вони є жертвами СИСТЕМИ, хоча дехто перебиває це гумором, іронією, сарказмом. Ці речі вдаються Андруховичу. У "Вікнах застиглого часу" і "Місці для Дракона" Винничука можна вичитати пасажі, з яких видно, що, виписуючи спогади дитинства, автор дивиться у себе, як у дзеркало. Дивиться у себе і бачить, хто він. До речі, цей автор мені подобається власне тією свою неповторною манерою володіння рідною мовою.

-- Що Ти можеш сказати про розвиток сучасної чеської літератури, зокрема белетристики?

-- На мій погляд, у чеській літературі нині є дуже сильна генерація письменників. Цим авторам здебільшого плюс-мінус тридцять років, генерація тридцятилітніх себто. Їх багато, і пишуть вони багато, тож, звісно, можна й треба вибирати, кого з них читати. Серед найбільш цікавих, як на мене, Мілош Урбан. Наразі ми вже говорили про переклад його на українську з директором київського видавництва "Факт" Леонідом Фінкельштейном. Один момент: у Чехії існує державний грант на підтримку перекладів, отож ми хочемо задіяти усі можливі переваги для цього видання і так собі мислимо, що незабаром про Урбана й Урбана зможуть читати в Україні. Щодо того, яким я бачу розвиток сучасної чеської літератури, то... Даруй, я, напевно, настільки глибоко занурилася в сучасну українську літературу, що якраз у ній краще орієнтуюсь, аніж в рідній.

Dovidka: Ріта Кіндлерова. Перекладач із чеської та новогрецької мови. Народилася 1974 року у Празі. Закінчила новогрецьку філологію (університет ім. Т. Масарика у м. Брно). Аспірант університету Палацького в м. Оломоуц. Упродовж кількох років викладала україністику в Карловому університеті (Прага). Уперше переклала чеською твори таких авторів сучасної української літератури, як Оксана Забужко, Юрій Винничук та ін. Живе і працює в Празі. Упорядник сайту іноземних літератур www.iliteratura.cz (Для тих, хто читає чеською, рекомендуємо зайти на цей безкоштовний сайт найцікавіших новинок світової літератури).









» 
Сніг на голову
Ірина СИРИВКО, Уляна ЛИБА
 
Любомир Буняк
Порятунок міста від снігу практично очолив перший заступник міського голови Василь Кравців, який збирає комісії, що засідають майже постійно, та представляє міську раду на засіданнях у раді обласній. Натомість міський голова Любомир Буняк, який за посадою очолює штаб цивільної оборони міста, до "рятувальних операцій" не долучився. Він, за інформацією прес-служби, перебуває цими дням у Вроцлаві з робочим візитом (можливо, саме тому ми й не почули, як протягом попередніх двох зим, уже крилату фразу: "Я снігу не бачу"). Інші, потрібні в таких випадках люди, як запевнили в прес-службі, на роботі з'явилися. Якщо не було керівників, їхні обов'язки виконували заступники.
Детальніше>>
» 
ПИТАННЯ ДНЯ
 
Чи пішов би ти ще раз на штурм Адміністрації президента, як це було 9 березня 2001 року?

Сергій ГАЛЬЧИК, політв'язень-унсовець, активний учасник акції "Україна без Кучми"

Це залежить від того, з ким і проти кого. Якщо би повторилися події 9 березня, то так, пішов би. Я вважаю, що тодішні мої вчинки були правильними. Принаймні моє сумління чисте як перед законом, так і перед суспільством. Я б пішов навіть зважаючи на те, що уже несправедливо відсидів три роки. Можливо, вдруге я б намагався якось уникнути несправедливого покарання, але все ж був би в колі побратимів і виконував би те, що й тоді. Домагався би правди про зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сніг на голову 
  ·  Ріта КІНДЛЕРОВА: Переступити свою тінь 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
Погляд
  ·  Марта БАРАНДІЙ: Український сувенір на столі євродепутата 
  ·  Як святкуватимемо День Львова 
  ·  Убито Масхадова 
  ·  Убивцям Ґонґадзе висунуто звинувачення? 
Поступ у Львові
  ·  Кон'юнктурний вірус "Батьківщини" 
  ·  Навіщо рецепт? 
  ·  "Сватання" до міністра 
  ·  Троїста "Пора" 
  ·  Півзарплати за букет 
  ·  Двогодинний поцілунок 
  ·  Чекаємо з Києва погоди 
Поступ з краю
  ·  Володимир ЧЕМЕРИС: "Україна без Кучми" була першим етапом української революції 
  ·  Томенко забрав матеріали у Мельниченка 
  ·  Об'єднання есдеків 
  ·  Другий "старший брат" України 
  ·  Ющенко агітує Німеччину 
  ·  Міліція знає, хто отруїв Ющенка 
  ·  Литвин прогнозує розпад "Нашої України" 
  ·  Дайте грошей на "Кримську світлицю"! 
  ·  Київ попрощався з Кравченком 
Поступ у світі
  ·  Молдовський вибір 
  ·  Президенти держав Балтії та Росії по-різному тлумачать 9 травня 
  ·  Американські солдати знову помилилися 
  ·  Тайваню погрожують війною 
  ·  Європа дискримінує мусульман 
Спорт-Поступ
  ·  Команд -- три, а перемога -- одна 
  ·  Постріли в австрійських Альпах 
  ·  Дві сенсації Кубка Девіса 
  ·  "Карпати" повернулися 
  ·  Майбутнє санного спорту 
  ·  Весна -- для перемог 
  ·  Вікенд пройшов без сенсацій 
  ·  Умови диктує зима 
25-Й КАДР
  ·  Суспільне чи громадське? 
Економіка у Поступі
  ·  Останні дні Чечетова у ФДМУ 
  ·  Весна в Ощадбанку 
  ·  Тютюнові компанії хочуть стабільності 
  ·  Життя дорожчає 
  ·  Бавовняна війна: 1:0 на користь Бразилії 
  ·  Нетипова діяльність обленерго 
Літературний Поступ
  ·  Пам'ять і вдячність 
  ·  Зустріч із Тарасом 
Арт-Поступ
  ·  "Тарас" у Києві й Львові 
post-Прступ
  ·  Як же ми вас любимо... 
Пост-Faktum
  ·  Дмитро ДОБРИЙ-ВЕЧІР: Я так і не навчився брехати 
  ·  КАЛЕНДАР