Коли компанія "Дік-Арт" -- продюсер проекту "Кохання назавжди" -- у рекламках концерту в Оперному театрі обіцяла справжні емоції, то запідозрити її в тому, що вона це робила нещиро, не можна. Бо чого-чого, а емоцій слухачі отримали достатньо. І слід наголосити -- щонайширшого діапазону. Тобто від позитивних до негативних. Чому так? А хіба може бути інакше, коли еклектично укладена (із нехай по-своєму й цікавих пропозицій) програма концерту не знаходить прицільно сфокусованої аудиторії.
Меломани у Львові -- доволі прогнозований і стабільний континґент, що його за роки своєї діяльності "Дік-Арт" мусив би вже вивчити вздовж і впоперек. Із таким послужним списком організованих гастролей, який мають за плечима брати Сидори, їм, здавалося, завиграшки було б, зваживши на інші заходи, приурочені до тієї ж дати, передбачити, що і яку кількість публіки в цьому місті може зацікавити. Скажімо, якщо у Львові не назбирається двох тисяч прихильників "Мандрів" та Марічки Бурмаки за два дні до концерту, то цілком логічно об'єднати касу двох виконавців в одну. Зрештою, незручності публіка подарує за справжнє задоволення, та й перевантажений зал справлятиме не таке гнітюче враження, як порожній. Одно слово, досвід гнучкого й мобільного переформатування співвідношення попиту до пропозиції "Дік-Арт" начебто має. Тому дивно, що стосовно "Кохання назавжди" він не зумів визначити цільового призначення програми.
Тому вже одразу із настрою публіки стало зрозумілим, що не всі 2 тисячі слухачів, котрі 1 березня у дві зміни заповнили зал Опери, однаково палко хотіли чути під однією "обгорткою" обробки народних українських пісень від вокальної формації "Мен Саунд" чи місцевого розливу сюїту Богдана Котюка. Очевидно, що той, хто купився на ефектно розрекламовану "обгортку" концерту (а нею, нагадаємо, був спекулятивно скористаний бренд ліверпульської четвірки), воліли б максимально наближеної до "Бітлз" програми.
Залишається сподіватися, що у випадку із оркестровими обробками мелодій "Бітлз", які запропонував "Віртуозам Львова" світлої пам'яті львівський аранжувальник Євген Філіпов, публіка таки отримала очікуване. Шкода буде, коли ця праця залишиться разовою акцією і "Віртуози Львова" не матимуть шансу тримати композиції Євгена Філіпова в своєму постійному репертуарі, або ж вони не зостануться записаними до циклу CD "Музика для всіх".
Звісно, сатисфакція від концерту в Опері могла бути повнішою й тоді, коли б зі сцени якнайдовше не сходив віртуозний фортепіанний імпровізатор Юрій Бонь та був ліпшим технічний рівень визвучування (такої модної фішки, як перекриття оркестрової ями, цього разу "Дік-Арт" не встановлював, тож оркестр під батутою маестро Сергія Бурка розмістили в глибині сцени, нашпигувавши його мікрофонами). Знімання й балансування звуку було, м'яко кажучи, сумнівної якості. Особливо це заважало отримати повну насолоду від направду бездоганного співу п'ятьох вокалістів "Мен Саунду".
Виконавці відпрацьовували свої номери автономно, від чого програма скидалася на леґо або шашлик -- жодного сюрпризу спільного музикування, ані натяку на бажаний джем-сейшн. До того ж і накладки візуального ряду (проектований беззвучний ролик із виступу The Beatles в Японії) створювали подеколи замість бажаного комічний ефект. Із зовнішнього антуражу викликали несприйняття попсові декорації із бальонових гірлянд. Бог із тими, що на кону, але в кого піднялася рука унікальний плафон із музами презервативами прикрашати? О часи, о смаки!!! Найбільший несмак організаторів виявився в доборі конферансьє. Совково вишколений пан був явно "не в темі", але рагульського патосу йому не бракувало. Звідки такого спромоглися доп'ясти організатори? Кажуть, що із Львівського телебачення. Невже ця любов Львова до рагулізму назавжди?
P. S. Запису голосів The Beatles до відео так і не вмикали ані перед, ані після, ані в антракті концерту. Програмок не було, отже, як називається опус Богдана Котюка, лишилося невідомим. Випускали публіку чорним, а не парадним ходом.
»
Те, що відбирає місто
Або Навіщо їхати в гори
Парасковія ДВОРЯНИН, шеф-редактор інформаційної
Завжди відразу погоджуюся на пропозицію поїхати в гори -- охоче збираюся в Карпати у будь-яку пору року. Їду не за враженнями та ностальгією небаченого втраченого Львова, як до Кракова чи Вроцлава, не за розміреними лінощами літньої відпустки, як до Кримського узбережжя чи Болгарії, не за цивілізацією, як до Гамбурга чи Бонна. Їду в гори, аби збагнути, що у мене відібрало місто...
Палац мистецтв
(вул. Коперника, 17; тел. 72-89-33)
Постійна експозиція "Кімната-музей імені Тараса Шевченка"
Виставка живопису Анатолія Фурлета
Виставка "Троє" -- Петро Скоп, Дмитро Гордіца, Дмитро Пшеничний
Виставка світлин "Архітектура Миколи Рибенчука"
Виставка Марти Починайко і Олега Панасюка "Поріг смирення"
3 (чт) 16.00 Відкриття виставки "Весна-2005" секції живопису Львівського відділення СХУ
Фотовиставка Катерини Рождественської "Знаменитості у фотопроектах "
6 (нд) 15.00 Шевченківський вечір
"Львів"
(тел. 70-44-80)
"Привид опери" -- мюзикл. Режисер -- Джоел Шумахер. В ролях: Джеральд Баталер, Еммі Россум, Патрік Вілсон. США, 2004. 17.00. Останні дні показу -- до 9 (ср)!
Ціна -- 10 грн
"Блейд - 3" -- бойовик. Режисер -- Девід С. Гойєр. В головній ролі -- Веслі Снайп. США, 2004. 13.00, 15.00, 19.30
