BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
2 березня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

post-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Двоє для танго
Михайло МИШКАЛО
 
it takes two to dance tango. Буквально це можна перекласти так: для того, щоб танцювати танго, потрібні двоє. Щоб танцювати танго, потрібна згода обох сторін. Якщо не буквально, це означає, що будь-яку справу, що торкається двох і більше сторін, можна зрушити з місця, якщо є згода цих сторін. Наприклад, Україна і НАТО, Україна і Євросоюз, Україна і Світова організація торгівлі. Україна каже "так", а вони? Далі це вже, як у людей: "Або ти вийдеш за мене заміж, або ми залишимось друзями на все життя". Україні запропонували не шлюб, не союз, Україні запропонували "дружбу на все життя". Тобто в площині конкретики -- віз нам не давали і давати не будуть. Такі права, як ми, мають усі країни Північної Африки. Від Марокко до Єгипту.

Інша річ -- Україна і ООН. Ми їх любимо, вони нас люблять, тому і солдати наші бережуть мир на безкраїх просторах планети Земля. Але ООН -- це десь там за хмарами, в хмарочосах Нового Йорку, а ми тут, в Україні.

Не розкрию секрету, якщо скажу, що в Україні влада і народ не закохані один в одного. Виняток -- вибори. Тоді влада народ любить. Одразу згадує про пенсії, виплати, повернення боргів, прозорість ухвалення рішень, нову пресу і телебачення і, звичайно, новий світлий шлях у майбутнє -- Європа, НАТО. Але якось усе абстрактно. Народ вірить (а що йому ще залишається?) і каже: "Добре". Він же, народ, хоче вірити у світле майбутнє, у зміни на краще. Така вже його доля. Надія помирає останньою. Скільки жінок повірили, що їм дійсно матеріально допоможуть під час народження дитини?

А так, між виборами, великої любові немає, але дві сторони змушені якось уживатися. Завойовувати довіру один одного, повагу. Робити якісь конкретні кроки назустріч один одному. От народ хоче, щоб йому підняли пенсії, виплати жінкам за подвиг -- народження дитини за такої бідоти, воду дали, армію прикрили, зарплати виплатили та ін. Влада, вірніше, потенційна влада -- обіцяє.

"Маємо те, що маємо", -- казав Кравчук. Народ розуміє (все-таки є деякий досвід життя за демократії), що половина обіцяного не буде виконана ніколи, але в глибині душі надіється, що все-таки щось, якийсь мізер, нові люди таки зроблять.

Влада зі свого боку також старається. Жене поганою мітлою стару гвардію, щоб дати місце новим людям. Відкриває вікно в найдорожчому готелі Брюсселя -- дивіться, нам нічого не шкода, щоб підтримати імідж держави. Сама йде, коли журналісти не вступаються. Одно слово, бореться за народну довіру і любов, як може.

Бувають проколи, бувають. З міністрами, які не хочуть чомусь відмовлятися від свого депутатства, від свого бізнесу, від своїх палаців у заповідних зонах. Але народ, він же таких тонкощів не розуміє. Це сьогодні ти міністр, а завтра уряд розігнали і тебе посадили в крісло посла десь в Африці. А депутат -- він залізобетонно посаджений, у нього імунітет до наступних виборів. Фракції можна змінювати, за окрему доплату, коаліції сколочувати, комітети очолювати, а забули про тебе виборці -- так на трибуну вибігти, щось там знову накричати, про корупцію, наприклад.

Але от біда: цей сценарій уже нам прокрутили на попередніх виборах. Вся ця клоунада втомлює, коли немає реалізації, коли ціни -- тільки вверх і вверх.

Ще простіший приклад -- армія і народ. Скажемо так, любові між ними немає, дружби -- мало, але жити один без одного вони не можуть. Кому потрібна армія без народу? А народ без армії виглядає несерйозно. Є народи без держави, наприклад курди, палестинці, але армії в них є, партизанські, але армії. Наша нова влада це знає, тому вирішила цей недолік виправити. Наблизити народ до армії. Що найбільше народ не любить в армії? Найбільше народ не любить в армії тягаря служби, тому влада раз -- і скоротила цю службу. Як це позначиться на обороноздатності -- а кого це цікавить... У нас у світлому майбутньому буде професійна армія. Що ще не любить народ в армії? Грошей мало платять. ОК, тепер рядовим добавили грошей втричі, і підняли їхню зарплату. (Це набагато простіше, ніж забезпечити житлом офіцерів). Чи це приведе до любові між народом і армією -- малоймовірно. Служба в українській армії не те що непрестижна, її взагалі не вважають роботою, оскільки мало хто розуміє, для чого вона взагалі потрібна.

Інша справа -- чиновники. Народ ніколи, за жодної влади, не любив цих сірих людей, а чиновник ніколи не любив народу. Чому нова влада, а точніше нові міністри, так багато говорять про те, що чиновникам потрібно підняти зарплати -- це загадка.

По-перше, медовий місяць ще не закінчився і потрібно хоча б віртуально дотримуватися своїх обіцянок. По друге, невже там, нагорі, забули, що коли стає вже дуже зле, то народ виходить на майдан і -- вперед?









» 
Порятунок міського середовища
Ігор МЕЛЬНИК
 
У Львові збереглося унікальне урбаністичне середовище кінця ХІХ -- початку ХХ ст. із середньовічним середмістям та багатьма пам'ятками бароко і ренесансу. Щоправда, війни та руйнації ХХ сторіччя знищили багато елементів цієї неповторної композиції. Однак і зараз новітні будівничі намагаються забудувати кожен "вільний" клаптик землі.

Під охороною ЮНЕСКО є лише невелика частина цього урбаністичного комплексу Королівського столичного міста Львова. Але й це не перешкоджає споруджувати новітні архітектурні монстри, подібні до будівлі "Укрсоцбанку" на площі Міцкевича (Марійській), які деформують історичне та архітектурне середовище.
Детальніше>>
»  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Під загрозою знищення ще одне історико-меморіальне середовище Львова
 
Звертаємось до широкої громадськості Львова із закликом стати на захист величної пам'ятки української культури, т. зв. Академічного дому на вул. Коцюбинського, 21.

Ця пам'ятка була споруджена за проектом визначного українського архітектора І. Левинського на кошти меценатів, зокрема Євгена Чикаленка, як готель для української еміґрації і як бурса для українських студентів Львова.
Детальніше>>
» 
Добре їдемо!
Роман БУЧКО
 
Разом нас багато, і це, звісно, чудово. Але якщо ми всі вкупі в одній маршрутці, то це вже трохи за дуже. І не надто добре то виглядає... Свідомість громади нібито прокинулася, революція відбулася, а ми і далі їздимо в переповнених маршрутках, чекаємо по півгодини, поки нас "підберуть" і відвезуть на роботу. І задумуємося: "Скільки ж іще часу мене штрафуватимуть за спізнення, коли в тому винен не я?!". Справді, ніхто тебе не змушує сідати саме в цю маршрутку, хоча її маршрут -- від твоєї хати аж до роботи. Якщо хочеш, завжди знайдеш інший спосіб добратися (аж до пішого походу. -- Авт.). Але ж погода, пісок і сіль на вулицях, та й взуття шкода...
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Убивць Ґонґадзе знайшли 
  ·  Папа почав говорити 
  ·  Валерій КОНОВАЛЮК: У нас немає ідеологічних протиріч із владою 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  Юрій КАРВАЦЬКИЙ: Я готовий свідчити проти Медведчука 
Погляд
  ·  Хто очолить львівську СБУ 
  ·  Фобія уколу 
  ·  Митниця "зависла" через комп'ютер 
  ·  Львів'яни в НТКУ 
  ·  "Кедрова революція" в Лівані 
Поступ у Львові
  ·  "Пора" не довіряє львівській міліції 
  ·  Якими бути керівникам 
  ·  На енергетиків до суду 
  ·  Небезпечний метал у інституті 
  ·  Суд щодо Скнилова: допитали Третьякова 
  ·  Львівщина провалюється 
  ·  Психологи допоможуть в'язням 
  ·  Освіту лікуватимуть від корупції 
  ·  Підприємці просять захисту влади 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Міністри з "Нашої України" не хочуть віддавати депутатських мандатів 
  ·  "Інтер" продадуть росіянам? 
  ·  Верховна Рада для Тимошенко 
  ·  РНБО не ухвалюватиме рішення щодо Іраку 
  ·  "Наша Україна" не визначилася 
  ·  Воронін приїжджав по революцію? 
Поступ у світі
  ·  Аббас збирає пожертви 
  ·  Через довгий язик президенту Бразилії загрожує імпічмент 
  ·  Кремль умиває руки 
  ·  Ґаага приймає гостя 
  ·  Естонія ускладнює візовий режим 
Спорт-Поступ
  ·  Юрій МИХАЛЮК: Нинi в першостi Львiвщини з футболу не має жодного колективу, де б 
  ·  Перемагають дебютанти 
  ·  Канадський лід не блищить 
  ·  Гандболістки "Галичанки" не вийшли на повторний поєдинок проти "Мотора" 
  ·  Поєдинок "Хімік" -- "Львівська політехніка" перенесено на три тижні 
  ·  Віденський вальс для басків 
  ·  Спізнився, щоб перемогти 
  ·  Бубка у спідниці 
  ·  Шахісти об'єднаються? 
Економіка у Поступі
  ·  Інвестиційний конфуз 
  ·  Митниця наживається на квітах 
  ·  Японські гроші для "Борисполя" 
  ·  Мінтранс підторговує автами 
  ·  Сорок років у енергетиці 
  ·  Польська компанія PZU має намір серйозно закріпитися на ринку страхування Україн 
Арт-Поступ
  ·  Сізіфова праця на пуантах 
  ·  Декілька слів про прем'єру 
Літературний Поступ
  ·  Перфектний чоловік завжди існує 
  ·  Меланхолійні етюди Українських Карпат від видавництва "Апріорі" 
post-Поступ
  ·  Двоє для танго 
  ·  Порятунок міського середовища 
  ·  Під загрозою знищення ще одне історико-меморіальне середовище Львова 
  ·  Добре їдемо! 
Пост-Faktum
  ·  Коли моя гітара тихо плаче 
  ·  КАЛЕНДАР