BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Тарас ВОЗНЯК: Давати жити всім
Розмовляла Марта ГАРТЕН
 
Тарас Возняк
-- Як далася перемога львівським митцям?

-- Нелегко. Узагалі така справа, як конкурси, потребує великої праці вже не стільки самих митців, як тих, хто оцінює їхній доробок.

-- Чи змінилося щось у процедурі висунення кандидатур?

-- Як і колись, на здобуття премії авторів висувають творчі спілки та персонально члени комітету.

-- То це Ви висунули львівського композитора Віктора Камінського й водночас Юрія Ланюка?

-- Віктора Камінського висунула Львівська організація Спілки композиторів України. А я зробив усе від мене залежне, щоб протягнути їх обох. Просто годі собі уявити, як це було складно. Та я наполягав, просив, щоби члени комісії пригадали свої враження від нещодавнього авторського вечора Юрія Ланюка в Колонному залі Національної філармонії, і це дало ефект...

-- Це справді унікальний випадок, але важко уявити, як можна робити такі подання одночасно?

-- Чим ви постійно невдоволені? Це тактика провінційної преси: учепитися з апломбом до голови колгоспу й вимагати в нього відповіді на безглузде запитання: "Чому так?" Та тому! Треба підтримувати всіх, давати жити всім: і сильним, і слабким! Усе склалося якнайліпше, всі отримали, всі задоволені, і тільки ви щось непотрібне з'ясовуєте!

-- Бо залишається незрозумілим цей позадницький крок до збільшення кількості премій.

-- Нам сказали, що треба збільшити до десяти. От ми й збільшили. Щоправда, тільки до дев'яти.

-- Хто сказав?

-- Ющенко. Є така думка, що п'ять -- це надто мало. Треба заохочувати різних митців.

-- То що маємо: за Кучми спромоглися припинити вал, а тепер знову туди ж?

-- Припиніть чіплятися! Що вам не подобається?

-- Девальвація найвищої мистецької нагороди України, бо коли давати її "і сильним, і слабким", як Ви кажете, то така тенденція вже незабаром матиме згубні наслідки для й без того упослідженої царини культури.

-- Коли я казав про слабких, то мав на увазі таких, як, скажімо, Микола Воробйов. Він же за себе постояти не може. Якби я не заїкнувся про нього, то, повірте, його б ніхто не згадав.

-- Та Микола Воробйов -- саме найсильніша кандидатура! Коли б премію дали тільки двом, скажімо йому й Ланюку, то присікувань до Вас не було би жодних. А так ця зрівняйлівка дев'ятьох навіює сум. Що про наше мистецтво думатиме світ, якщо орієнтуватиметься на премійовані твори, як на найліпші?

-- Із цим звертайтеся не до мене.

-- Однак пригадайте, як, щойно увійшовши до Шевченківського комітету, Ви намагалися зробити максимально прозорими свої подання до Івана Дзюби. Ви казали, що жодні "підходи" до Вас не можливі, якщо це не збігається з Вашим смаками. Що трапилося тепер? Відмовили смаки чи переконання?

-- Так, я завжди намагався пропагувати творчість своїх висуванців. Проте пригадайте кінець минулого року. Чи до того тоді було суспільству? Зараз би тішитися, що все так гарно вдалося, а не розпачати. Усе чудово. Усі отримають своє.

-- Мабуть, що не чудово, коли скульптура Романа Петрука та його нонконформістська позиція залишається все ще неоціненою, коли один гідний митець мусить бути поцінований ціною решти лауреатів. То що, чекати, що наступного року Роман Петрук отримає шанс бути премійованим поруч із Любомиром Медведем?

-- Саме для того, щоби всі своє рано чи пізно отримали, і зробили не дві, а десять премій. Та вам усе не догодиш.

-- Переконали, ще трохи й вже почну тішитися та радіти, що політичні моменти переважають над естетичними. А от чи буде втілено Вашу колишню пропозицію про нагородження лауреатів не в Києві, а скажімо, у Палаці Потоцьких у Львові, адже, здається, саме для цього тепер добра оказія?

-- Ні. Це потребує внесення змін Положення про премію. Навіть коли б таку пропозицію комітет, уряд і Президент розглянули, на підготовку церемонії вже не залишається часу.

-- Чи Ви персонально й далі залишатиметеся у складі Шевченківського комітету?

-- Персональний склад та голову комітету затверджує Президент. Це його компетенція, як і Указ про нагородження лауреатів. Якщо Президент вважатиме, що ми можемо прислужитися Шевченківському комітету, то ми це зробимо.

P.S. Великою наївністю були позначені й спроби кореспондента "Поступу" з'ясувати в управлінні культури ЛОДА, чи, бува, до Шевченківських днів у Львові не планують концертів обох композиторів-лауреатів. Вичерпна відповідь про те, що програма цієї державної урочистості в Оперному театрі вже зверстана й над нею працює режисер, що якісь вставки в неї не доречні, а на окремі концерти кошти не заплановані, і, врешті, що такої музики в нас не зрозуміє народ, бо переважно такі свята відбуваються із залученням народних колективів, -- більш ніж переконала в тому, що, попри начебто нову владу, усе залишається так, як було. Тобто чітко сформульованої державної політики в галузі культури немає як нагорі, так і внизу. Якщо так потриває ще трохи, то, можливо, політики дочекаємося. Та чи залишиться на той час культура, -- запитання риторичне.









» 
Ой, заграй мі, гудачку...
Хоровій капелі "Лемковина" виповнилося 35 років
 
Лемковина
Ледь помітним жестом руки, легким і точним, поглядом метким, усім виглядом своїм, поставою граційною елегантно вела їх, співаків і гудаків, през рідну Лемківщину чутлива її натура. А вони, вони світили ясним зором, топили у нім тоті хижі, тоті дворики, доли та взгір'я круті. Вчували шепіт травиці, шум смеречини, смакували духом свіжозораної прабатьківської пісної землиці, зрошеної потом десятків поколінь, що їм хіба могла увижатися вона, барвінково замаєна-заклечана. Хоч не один десяток одлітували ві Львові й на його теренах, хоч і розповнилося лемківське зерня квітом молодих та ще молодших голівок повніською залою, а разом усі браття-сестри лемкове тужно банували, як од душі текло зі сцени "Ой, верше, мій верше". Ба, уже ж воно не буде так, як їм било перше, як "бив Святий вечір" на рідній Лемківщині. Упліталися голоси в Антоничеві "Срібні сани" та й вихлюпувалися у філармонійну залу оберемком предивних вітцівських співанок: "Де-с бив, Янічку", "Там, пониже селечка", "Зашуміли ліси". Злагоджено, в глибокій задушевності текла пісня, перепліталася срібнострунно грою молодих вдатних гудаків, аж заки сценою не попливли в танчику в'юнкі юнки, статні парубки.
Детальніше>>
» 
Рай розвився...
Розмовляла Люна ГАЛАС
 
Рай розвився...
Недарма лого львівської громадської організації "Майстерня пісні" нагадує народний килим: у неї, як у килим, вплітаються яскраві ниточки народних пісень і обрядів, адже "Майстерня пісні" відшукує, відновлює та представляє найкращі зразки української та світової пісенної та музичної традицій. І недарма на тому килимі виткано знак берегині й світового древа: мистецтво водночас є берегинею й живим єством, яке галузиться, розвивається. І недарма під час останніх своїх концертів майстерняни втішили громаду старовинною народною колядкою з приспівом "Рай розвився, Господь звесилився, Син Божий родився": "Майстерня пісні" досліджує універсальні закони традиції й універсальні закони існування пісні та співу від давніх часів до сьогодення. Наскільки це потрібно нашим сучасникам? Чи не хибною є думка, що такою діяльністю цікавиться незначна частина молодіжної аудиторії? Ці та інші запитання виникли до керівника "Майстерні пісні" Наталі ПОЛОВИНКИ після зреалізованої нещодавно успішної зустрічі з акторами Scholy Teatru Wegajty в межах проекту "Собор".

-- Чи є підстави вважати, що молодь старовиною не цікавиться?
Детальніше>>
» 
Сонати і рапсодії для камерних ансамблів
Леся ТРАКАЛО
 
Специфічну публіку (переважно професійних музикантів та педагогів) зібрав у храмі Св. Лазаря концерт асистентів-стажистів кафедри камерного ансамблю та квартету ЛДМА ім. Лисенка.

Ранній твір Людвіга ван Бетовена Соната для флейти і фортепіано сі-бемоль мажор ставив перед виконавцями доволі складні технічні та інтерпретаційні завдання, а проте впоралися з ним молоді музиканти прекрасно. Опанувавши специфічну акустику залу, флейтистка Вікторія Курилова та піаністка Наталія Бойко (творчі керівники проф. Артур Микитка та доц. Тетяна Слюсар) зуміли створити цілісний сонатний цикл і залучити слухача в коло бетовенських настроїв. Продовжив концерт твір зовсім іншого характеру -- романтичне Тріо для флейти, віолончелі та фортепіано Карла Марії Вебера. Партію віолончелі виконав лауреат міжнародних конкурсів, добре знаний львівській публіці Тарас Менцінський. Тонкі зміни настрою, глибока лірика й експресія, чуттєві тембри віолончелі та флейти гойдали слухачів на хвилях могутнього звукового потоку, по-справжньому професійно керованого молодими виконавцями.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Партія влади 
  ·  Шевченка прооперували успішно 
  ·  Немає на вас Медведчука! 
  ·  Зварич залишається 
Погляд
  ·  Енергоринок чи енергоринг? 
  ·  "Книга скарг" для бізнесменів 
  ·  Перша шпальта 
Поступ у Львові
  ·  Безпритульні спалять Львів 
  ·  ЖЕКи розводять пацюків 
  ·  Спирт замість яблучного сиропу 
  ·  Жах на вулиці Тичини 
  ·  На вулицях ніхто не торгуватиме 
  ·  Компроміс на м'ясокомбінаті 
  ·  Вимагайте суху постіль 
  ·  Це спокусливе крісло князька 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Історію треба пам'ятати 
  ·  Хочеться, та колеться 
  ·  Луценко наведе лад на Закарпатті 
  ·  Полювання на Литвина 
  ·  Козак відповість за свої слова 
  ·  Хто буде віце-спікером ВР? 
  ·  Збитки на 17 мільйонів 
  ·  Демографічна криза не за горами 
  ·  Перша російська ластівка 
Поступ у світі
  ·  Російські "Яблуко" та СПС таки об'єднаються в єдину партію 
  ·  Мешканці Іспанії сказали "так" Євроконституції 
  ·  Білоруська революція в Чернігові 
  ·  Соціалістична Португалія 
  ·  Ізраїль звільняє в'язнів 
Спорт-Поступ
  ·  Де перетинається минуле з майбутнім 
  ·  Післяпологова сутичка 
  ·  З надією пройти далі 
  ·  Кожен одержав своє 
  ·  До нових висот 
  ·  Холодний душ для "Хіміка" 
25-Й КАДР
  ·  25-Й КАДР 
Економіка у Поступі
  ·  Страхування без примусу 
  ·  Ахметов купує банк 
  ·  exxon Mobil -- найдорожча компанія 
  ·  Фондовий ринок під загрозою обвалу 
  ·  Курс без обмежень 
  ·  Олігархи чубляться 
Аналітика у Поступі
  ·  Рада безпеки Ющенка 
Арт-Поступ
  ·  Ой, заграй мі, гудачку... 
  ·  Тарас ВОЗНЯК: Давати жити всім 
  ·  Рай розвився... 
  ·  Сонати і рапсодії для камерних ансамблів 
Літературний Поступ
  ·  Фотолітопис від Любомира Криси 
post-Поступ
  ·  Сумісність несумісного 
Пост-Faktum
  ·  Кілька годин в алюзіях 
  ·  КАЛЕНДАР