|
|
|
|
Поступ з краю »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Валерій ЧАЛИЙ: У нас є один євроінтеґраційний напрям |
|
|
| Розмовляв Валентин КОНЦЕВИЧ |
| |
-- Нещодавно під час "круглого столу" Українського клубу, присвяченого проблематиці зовнішньої політики України, Ви висловили думку про те, що вважаєте тривожною "невизначеність координації зовнішньої політики". Крім того, Вам є незрозумілими повноваження РНБО в цій сфері. Чому?
-- Я можу пояснити свою думку тим, що на 14 лютого не було оприлюднено положення про Секретаріат Президента і положення про апарат Ради національної безпеки та оборони України. Відтак незрозуміло, як відбуватиметься координація зовнішньополітичних дій, підготовка відповідних пропозицій як Президентові, так і МЗС. На сьогодні ми маємо оприлюднене положення про Секретаріат Президента, з якого можна зробити висновок, що функції важливих зовнішньополітичних рішень буде здійснювати зокрема і він. Матиме ці функції і РНБО.
Щоб зробити висновок про координацію дій різних структур, які готують підґрунтя для рішення Президента у сфері зовнішньої політики та сфери зовнішньої безпеки, відтак і контролюють виконання цих рішень, на мою думку, необхідна більша відкритість цих структур для ознайомлення з громадськістю та експертами. Перші кроки в тому напрямку ми вже бачимо, і я сподіваюся, що за тиждень уже можна буде давати більш ґрунтовні оцінки щодо ефективності цієї схеми розподілу повноважень, які вже будуть оприлюднені на той час цими структурами.
-- Чи влада залучатиме різних фахівців, зокрема і політологів, для ухвалення рішень у зовнішній політиці?
-- Місце політологів -- тільки як позаштатних радників, тобто вони лише радять. Президент своїм указом уже призначив Ігоря Гриніва директором Національного інституту стратегічних досліджень, а своїм позаштатним радником зробив Олександра Пасхавера. Вони тільки радять, рішення ж вони не ухвалюють.
-- На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, у формуванні нової зовнішньої політики є низка ризиків, зокрема надмірний розрив відносин з Росією. А якою є Ваша думка щодо цього?
-- Відносини з Росією поки що не набули нової динаміки. Наскільки мені відомо, зараз іде серйозна робота щодо підготовки переліку пріоритетних завдань та пріоритетних проектів взаємодії України та Росії, насамперед в економічній галузі, в питаннях гуманітарного співробітництва і сфери безпеки.
Наразі іде пошук нової моделі взаємовідносин, яка буде базуватися не тільки на стосунках президентів Віктора Ющенка та Владіміра Путіна та їхніх адміністрацій, а й базуватиметься на міжнародному співробітництві. Тобто це означає більше залучення реґіонів та бізнесових структур, зокрема і недержавних, в цю взаємодію. На мій погляд, у нас сьогодні бракує якісних кадрів у політичних та економічних елітах двох країн. Крім того, як це не дивно, є брак інформації про те, що відбувається в Росії -- в Україні, і того, що відбувається в Україні -- в Росії.
Зараз здійснюється велика робота щодо формування нової моделі взаємовідносин, і я маю надію, що вона закінчиться досить швидко, оскільки ми не можемо втрачати час. Що ж стосується перспектив взаємовідносин, безперечно, Росія є нашим стратегічним партнером, Росія є для України досить важливим економічним ринком, як і Україна є ключовою країною для Росії. Таким чином є взаємозацікавлення та взаємозалежність. І головним в розвитку відносин є не втратити динаміки, отримати результати від двосторонньої взаємодії, які б відчули наші громадяни.
-- Серед політологів існує думка, що користі від офіційних візитів у Росію та ЄС мало. Тобто Ющенко конкретно ні з ким ні про що не домовився. Як Ви гадаєте, Україна залишається і надалі під впливом ЄС та Росії чи нашому Президенту таки вдалося під час своїх візитів продемонструвати те, що зовнішня політика України керується національними інтересами?
-- Перший момент. Треба відрізняти політику співробітництва від політики інтеґрації. Якщо говорити про співробітництво, то воно має відбуватися в багатовекторному полі. Звичайно, ключові з них Європейський союз, США, Росія. Стосовно ж інтеґрації, то якщо сприймати євроінтеґрацію як майбутнє членство в організації, то шлях України в ЄС визначений. Тобто на сьогодні у нас є один євроінтеґраційний напрям. Стосовно ж візитів Віктора Ющенка, це був перший етап -- знайомство і чітке визначення позицій. Буде і другий етап -- наповнення реальним змістом, тобто укладання конкретних домовленостей, підписання міжнародних угод, інвестиційні проекти співробітництва і з ЄС, і з Росією. |
|
|
|
|
Урядовий вінегрет |
|
|
| Юрій ТИШКУН |
| |
|
Україна отримала новий уряд -- уряд Юлії Тимошенко. Дехто, наприклад прихильники Юлі, привітав його із захопленням, інші, як-от прихильники опозиції, зустріли його насторожено, а частина олігархів -- зі страхом за свої капітали. Ставлення до голови цього уряду, як показав досвід, може викликати у пересічних виборців тільки любов або ненависть, але нічого середнього. |
| Детальніше>> |
|
|
|
За отруєнням Ющенка стоїть Павловскій |
|
|
| Андрій ІЩИК |
| |
|
Українські правоохоронці все більше схиляються до думки, що ідея отруїти Віктора Ющенка належить російському прокремлівському політтехнологові, який брав активну участь у передвиборчій кампанії Віктора Януковича, Президентові Фонду ефективної політики Глєбу Павловскому. Саме над цією версією нині активно працює Генпрокуратура. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Чорний список "Пори" |
|
|
| Сергій БУЦЕВИЦЬКИЙ |
| |
|
Упродовж тижня громадянська кампанія "Пора" має намір подати до Секретаріату Президента Віктора Ющенка частину чорного списку з іменами тих, хто, перебуваючи на керівних посадах, порушував законодавство України. Про це повідомив на вчорашній прес-конференції координатор проекту "Чорний список" Володимир Лесик. За його словами, "ціль проекту -- чистка від тих керівних осіб, хто робив злочини". У список кампанія вносила людей, щодо яких є документальна інформація про скоєння незаконних дій. На сьогодні у списку є близько 150 осіб. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Маємо деяку підтримку в ЄС |
|
|
| Сергій БУЦЕВИЦЬКИЙ |
| |
|
В Європейському союзі немає консенсусу щодо прагнення нової влади України через три роки перейти до переговорів про набуття членства, однак щонайменше 10 країн підтримують такий курс нашої держави. Про це повідомив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк в інтерв'ю телеканалу "Студія "1+1". |
| Детальніше>> |
|
|
|
