BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
16 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:48 24-02-2017 -   Ремонтні роботи у перинатальному центрі відновлять найближчим часом  
  15:42 24-02-2017 -   Викрадачам ноутбука загиблого співака Владіслава Левицького оголосили вирок  
  15:40 24-02-2017 -   Львів'янка Анна Музичук вийшла у фінал чемпіонату світу з шахів  
  15:12 24-02-2017 -   Шістьом організаторам підпільного алкогольного цеху «світить» по 12 років тюрми  
  14:2 24-02-2017 -   В Буському районі загинув велосипедист  
Україна
  15:47 24-02-2017 -   В Одесі викрили групу провокаторів  
  15:44 24-02-2017 -   Українців чекає вихідними похолодання  
  15:13 24-02-2017 -   Українцям політичні партії коштують дорожче, ніж полякам, – голова «Комітету виборців»  
  13:56 24-02-2017 -   У Мукачеві ромського барона та його сина засудили за вбивство  
  13:52 24-02-2017 -   Гройсман допустив відновлення Податкової міліції  
Світ
  15:43 24-02-2017 -   Суд Відня відпустив Фірташа  
  15:15 24-02-2017 -   Російський співак Філіп Кіркоров закликав бойкотувати «Євробачення» у Києві  
  13:53 24-02-2017 -   У світі на чверть зросла кількість випадків депресії - ВООЗ  
  11:37 24-02-2017 -   Грузія підпише безвіз з ЄС 1 березня - ЗМІ  
  10:21 24-02-2017 -   У Німеччині на ринок потрапила тисяча пляшок з отруйною горілкою  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Нагробний пам'ятник "Бу-Ба-Бу"
Данка ЛИХОМАНКА
 
Бу-Ба-Бу
"По кому б'є дзвін? Він б'є по тобі" (Джон Донн)

У природі все змінне. Щось народжується, а щось відмирає. Або як співається у пісні, "любов цвіте один лиш раз". Тому на подію, про яку буде в нас мова, очікували віддавна. Колись мав настати той час, що естрадна компанія під примхливою назвою "Бу-Ба-Бу" почала деградувати, занепадати і врешті хляпнула в небуття. Три веселі хлопці підуть трьома різними шляхами і далі вже боротися за виживання змушені будуть поодинці. Наразі це найкраще вдається Юрію Андруховичу, творчість якого найбільш цілісна. Він перестав писати римовані вірші, сягнувши певного високого рівня, і перейшов на прозу, якою здобув популярність не тільки в нас, а й за кордоном, а нещодавно дебютував верлібрами у збірці "Пісні для "Мертвого півня". Андрухович пише мало, але кожна з'ява його нової книги викликає ажіотаж.

Олександр Ірванець якийсь час підпрацьовував придворним куплетистом у журналах "ПІК" та "Галицькі контракти", відгукуючись на злобу дня римованими рядками за принципом "утром в газете -- вечером в куплете". Агітки були дотепні, недотепні й нікудишні. Останніх чомусь виявилося більше. Зараз ми бачимо пана Ірванця на "5 каналі" в програмі "П'ять копійок". Ті ж куплети і та ж відсутність гумору. Мабуть, золота пора, коли з'являлися такі шедеври, як "Любіть Оклахому" чи "Санітарочка Рая", для Ірванця зосталася в минулому. Його драматичні етюди не піднялися вище від невибагливих жанрових сценок і великої погоди в українській драматургії не зробили. Дещо більшого успіху здобув роман "Рівне/Ровно", але пишучи його, автор навіть не прагнув ловити зорі з неба, задовольнивши ті самі письменницькі амбіції, які досі задовольнялися агітками. Роман Ірванця -- типова постсовєцька пєлєвінщина чи то пак кожелянківщина зі значними запозиченнями з роману "Кись" Татьяни Толстой, на що вже вказувала критика. Ще один цілком пристойний твір для широких кіл населення.

Третій ас "Бу-Ба-Бу" Віктор Неборак уперто продовжує ґвалтувати свою чахлу поетичну музу, видушуючи з неї замість колишніх звуків тромбону притлумлений писк пилки, по якій водять саморобним смичком. Кожна наступна збірка віршів ставала кроком назад, планка падала, вірші відсовувалися набік, перо бралося мордувати прозу, і як наслідок тривалих потуг -- поява у часописах кількох нерівних і кострубатих уривків із ніколи незавершеного роману. Роман змінював назви частіше, ніж підпільник ОУН свої псевдоніми. Автор намагався в інтерв'ю та різних мемуарних замальовках якось тлумачити, що саме хоче сказати цим довгограєм, але це мало що рятувало. Твір надійно завис. Критика про нього ввічливо мовчала.

Вдарившись у спогади і видавши дві книги мемуарів про друзів і знайомих, Неборак намагався воскресити міт "Бу-Ба-Бу". Видно було, що колишні веселі богемні часи не дають йому спокою, не відпускають, пам'ять уперто повертається назад, метається від кумпля до кумпля, від гальби до гальби, від пляшки до пляшки, зводить порахунки, але читач знову залишився байдужим. Занудне літописання, що скидалося на бухгалтерський звіт з точними датами і точними місцями подій, цікавило хіба персонажів, описаних Небораком. Після цього настала епоха наслідувань. За Ірванцем Неборак починає друкувати у львівській пресі віршики, чи то пак куплети на злобу дня. На відміну від Ірванця, він ховається за псевдо А. Гальба, яке сам же таки й розкриває пізніше у "Дзвоні" вже як Агасфер Гальба. Нагода для цих куплетів буває різна. Вибрали нового мера? Чим не подія? І з'являється ода у найкращих традиціях XVIII століття. Характерним зразком цього нового втілення провідного бубабіста є така ось жанрова сценка: Ми зайшли в елітну кнайпу. / Фай-дулі-бабулі-фай. / Дали касієру в лапу. / Бий ґулі за рідний край! / Ми з собою мали пляшку. / Фай-дулі-бабулі-фай. / Всі шахрують в кнайпі тяжко. / Бий ґулі за рідний край! / В пиво вилили горівку. / Фай-дулі-бабулі-фай. / До горівки хтіли дівку. / Бий ґулі за рідний край! / Ми всю кнайпу розтрусили. / Фай-дулі-бабулі-фай. / Є в руках ще трохи сили. / Бий ґулі за рідний край!

Містична залежність від колишнього міту "Бу-Ба-Бу" виявилася надто сильною і змушувала кидатися з однієї крайності в іншу. Останнім актом нестримного скочування у прірву деґрадансу стало наслідування "Перверзій" Андруховича. Твір називається "А. Г." і вміщений у № 4 журналу "Дзвін". Друга його назва звучить так: "Записки марґінала, колишнього львів'янина, який опинився в Києві, спостереження, візії та інший мотлох". З перших рядків автор попереджає, що "ця історія починається як добре відома читачам художньої літератури фальсифікація", а потім наводить ще раз той самий підзаголовок, з яким читачі мали честь зазнайомитися на самому початку твору. У вступі розповідається, як автор отримує поштою за таємничих обставин пакунок. У пакунку, як і належиться у таких випадках, знайшлася папка з рукописами: "Штамп сповіщав, що пакунок чекає мене з початку літа. Підпис був А. Г." Одно слово, усе як у "Перверзіях", де автор так само отримує папку з паперами від незнайомця.

І ось нарешті з'являється повне зібрання Неборакових віршотворів. Товста книга великого формату і великих амбіцій. Такий собі пам'ятник під таємничо-претензійною і ні для кого незрозумілою назвою "Літостротон". У цій єгипетській піраміді поховані не тільки найкращі вірші й поеми Неборака, але й усе те, що не робить йому як поетові жодної честі. Книжку можна було б удвічі скоротити й отримати так куди стравніший продукт. Крім того всього, що є найкращим у поетичному доробку Неборака, до книги потрапили і деякі ранні не високого лету поезії, тексти пісень, які не сприймаються в друкованій формі, різні принагідні епіграми, присвяти друзям і родичам. Частина книжки справляє враження такого собі сімейного альбомчика для дуже вузького кола. Скидається, що автор остаточно вичерпав свою уяву і йому не залишається нічого іншого, як писати вірші уже з будь-якої нагоди. Ось він починає набирати ваги і пише вірш "Товстіючи". Ось починає худнути, і знову творчий неспокій -- треба конче увічнити і цю важливу сімейну подію. Так з'являється вірш "Худнучи". Але вірш -- це ж так скромно! Куди краще звучить "епос". І маємо твір про таке дороге родинне гніздечко -- "Епос про тридцять п'яту хату". Капці теж заслужили на увічнення в "Епосі про викинуті капці". Пропала беретка? Цей історичний факт знайшов своє втілення у вірші "Епос про втрачену беретку". Та, очевидно, втрата не давала поетові спокою, бо в наступному вірші він знову мучиться: "А де ж поділась беретка?" Окуляри теж мають звичай губитися, і тому "Епос про втрачені окуляри" посів своє заслужене місце у книзі. Шкода, що автор обмежився тільки "Сніданком з Яриною", але, можливо, дочекаємося "Обіду", "Підвечірку" і "Вечері". Зрештою, чому тільки з Яриною? Голодних друзів так багато!

"Портрет мами на тлі її шістдесятиріччя" -- мила патріархальна картинка, місце якій у тому ж сімейному альбомі. Не поступається їй і "Лист до Малковича": "Куме! Як там справусі у стольному граді? /Я, куме Іване, цілком став інакшим. /Пригадуєш мене -- в шкірянці, в беретці? / Вженився! -- і щоб ні вашим, ні нашим -- / Не на богемістці, хоча й на поетці. / Моя кума, а Твоя дружина /Також, як відомо, Ярина Богданівна, -- /Скрипалька, а моя одержима/ Ще й шахами -- таїна затаєна!" Альбомний вірш не виправдає свого існування без компліментів: "Ти був не-пе-ре-вер-ше-ний, куме! /А Твій гімн малесенькій свічечці літери Ї?! /А Твої пісні, Твої патріотичні елегії, думи?!"

Рівень сімейного віршування яскраво демонструє така ідилія: В малесенькій хатиночці / живуть вони отак -- / Богданочка, Яриночка / І Віктор Неборак. / Богданочка -- це донечка, / Яриночка -- матуся... / А хто такий пан Неборак, / Сказати не беруся. / На всіх довколишніх цей пан / Справляє дивне враження -- / Він ходить грізний цілий день / І робить зауваження.

Здавалося б, чого так дуже нарікати? Нема ж бо лиха без добра. Є ж у книзі і гарні вірші. Авжеж, є. Та от біда! Вони спотворені самим же таки автором. Бубабістські витвори -- колись революційні! -- раптом видалися теперішньому їхньому авторові надто непристойними. Таке враження, що Неборак вступив до якогось чернецького ордену. Геть усі лайливі слова позникали. І слова, наближені до лайки, теж. Вихолощені й випрані в "Аріелі" тексти враз змертвіли, втратили бубабістський шарм. Можна тільки уявити, як довелося авторові упрівати, редагуючи старі свої тексти. Але недарма він сам зізнається: "Став я побожним. Бігме, мороз по шкірі, як пригадаю свої баламутства!"

Раніше було: „Ти створена, курво, / Для пензля майстра! А я, Поліно, /Лише помилка, лише поліно/ І одоробло, тупе похмурво". А зараз маємо таке: "Ти створена дійсно / Для пензля майстра! А я, Поліно, /Лише помилка, лише поліно /І одоробло, і бидло, звісно". У вірші "Доплентавшись не знати як" зникло слово на три букви. В рядочку "вулиця Академічна у Львові вічна і пиздець!" останнє слово змінилося на "звіздець". Прикладів можна множити чимало. Після "Літостротону" Неборак опублікував кілька політичних віршів у "Кур'єрі Кривбасу", і з цього приводу маємо думку "Критики" (№ 7-8, 2004), яка збігається з нашою: "Неборак, від природи наділений даром високої поетичної елоквенції, що зазнав вельми парадоксальної еволюції протягом героїчного періоду "бубабізму", нині вдався до спрямованої в нікуди риторики ніщоти, яка з дидактичною претензійністю намагається розставляти не так естетичні, як політичні акценти".

Бом! Бом! По кому б'є дзвін? Він б'є по "Бу-Ба-Бу". Бо-о-омммм!!!!









»  aNONS
Потяг до мелочитання
 
Уперше вони спробували поєднати читання поезії з музичними імпровізаціями в травні 2000 року під час виступу у Староміській ратуші Ґданська. Того разу читання Андруховича знаного вірша "Козак Ямайка" було поєднано з варіаціями Тшаски на бас-кларнеті. Цікаво, що до них спонтанно приєднався польський письменник Анджей Стасюк, що підтримав цей номер цілком пристойною грою на барабанах.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  СУПЕРГІСТЬ 
  ·  Стрийську знову перекривали 
  ·  До Львова приїде Путін 
  ·  Національному музею у Львові -- національно свідомого директора 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  Початок реабілітації Гладія? 
  ·  Юрій КАРМАЗІН: Вони завжди нас давили! 
  ·  Богдан ШКАРАДА: Я не підтримував Януковича 
Погляд
  ·  Чорний список реприватизації 
  ·  Три біди Львова 
  ·  ПЕРША ШПАЛЬТА 
  ·  Зачинено Мавзолей Лєніна 
Поступ у Львові
  ·  Благочинний аукціон у лікарні 
  ·  Чиновників оцінили на "трійку" 
  ·  На 10 гривень тепліше 
  ·  УНП втратила бійця 
  ·  Землю не продали 
  ·  Кендзьор -- Буняк: шоу триває 
  ·  Спіймали митника-контрабандиста 
  ·  Студенти ще з орендарями 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Структура президентської вертикалі 
  ·  Гладій не погоджується з Литвиним 
  ·  Литвин -- противник більшості 
  ·  Ющенко до Одеси не приїхав 
  ·  Міністр закордонних справ Німеччини може стати жертвою українських повій 
  ·  Влада стане новою 
  ·  Зінченко підвищує бар'єр 
  ·  Судять убивць Александрова 
Поступ у світі
  ·  У Лівані вбито лідера опозиції. Наслідки -- непередбачувані 
  ·  Режим несприяння 
  ·  Нова детонація в шахті 
  ·  Двісті тридцять тисяч років за 11 вересня 
  ·  Абхазія знайшла союзника 
Спорт-Поступ
  ·  Вікторія СТЬОПІНА: Планка завжди залишається непереможною 
  ·  Олімпійська репетиція у Альпах 
  ·  Весняні сподівання України 
  ·  "Золота" Марічка 
  ·  Влучні постріли львів'ян 
  ·  Поразка на старті 
Економіка у Поступі
  ·  Таксисти не хочуть страхуватися 
  ·  Смачна виставка 
  ·  Ахметов проігнорував АМКУ 
  ·  Проблемні тарифи 
  ·  ЛОДА прислухатиметься до підприємців 
  ·  Різнокольорове дизпаливо 
  ·  Рішучі кроки -- високі рейтинги 
  ·  Грант сільському бізнесменові 
  ·  На депозитах не заробиш 
Арт-Поступ
  ·  Роман ВІКТЮК: Треба мати терпіння... 
Літературний Поступ
  ·  Нагробний пам'ятник "Бу-Ба-Бу" 
  ·  Потяг до мелочитання 
post-Поступ
  ·  Результат 
Пост-Faktum
  ·  gRAMMY 2005: Підсумки 
  ·  КАЛЕНДАР