BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
14 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
  11:43 17-10-2017 -   Вигнанці. Унікальну виставку відкрили у Львові  
  11:34 17-10-2017 -   У Львові капітально відремонтували дитяче поліклінічне відділення 2-ї міської поліклініки  
Україна
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
  11:41 17-10-2017 -   В Одесі загорівся ліфт з людиною всередині  
  11:36 17-10-2017 -   Порошенко хоче зняти недоторканність, але з наступного парламенту  
  11:2 17-10-2017 -   На Прикарпатті у двір бізнесмена кинули гранату  
Світ
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  
  10:6 17-10-2017 -   Іспанський суд арештував лідерів найбільших організацій Каталонії  
  15:14 16-10-2017 -   Уряд Іспанії висунув остаточний ультиматум Каталонії  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ з краю  » 

___________________________________________________________________________

Думаю, що погодився би поїхати до Іраку ще раз
Розмова з Миколою Косом, офіцером, який пройшов війну в Іраку
 
-- Пане Миколо, як Ваші рідні сприйняли звістку про те, що Ви хочете поїхати в Ірак?

-- Мама завжди була проти, а батько сказав, що це маю вирішувати я сам. Однак згодом, коли він побачив кілька сюжетів по телебаченню та вникнув у проблему Іраку, не раз просив, щоб я відмовився від поїздки, але було пізно -- рапорт уже підписали. Потім, коли я був уже в Іраку, ніколи так не переживав за себе, як за близьких. Я завжди їм говорив, що все нормально, що сиджу у штабі і перекладаю папери. А коли відбувалися бої, в яких я, звичайно, брав участь, батькам казав, що стріляли не в нас, або робив вигляд, що взагалі вперше чую про таку перестрілку.

Щоправда, без їхньої підтримки я ніколи б не вижив в Іраку. Як би не було важко фізично, з часом до всього звикаєш, а от психологічно на війні легко не стає ніколи. Найбільше я боявся вільного часу. Коли ти працюєш, то забуваєш про всі проблеми, а от коли ти відпочиваєш і починаєш думати про що завгодно, можна зійти з розуму. Навіть батьків та друзів згадувати важко... а особливо, коли ти чекаєш їхнього дзвінка, а зв'язок обривається. А скільки було випадків, коли до когось телефонували, а йому навіть не повідомляли. Моїм батькам, наприклад, не раз казали, що не можуть мене знайти тоді, коли я був зовсім поруч. Уявляю, про що вони думали в такі моменти. А одного разу ми були взагалі просто шоковані. На одному із українських телеканалів повідомили, що помер один із українських миротворців, а от ім'я назвали зовсім іншого... живого хлопця. Це був просто жах, йому дали дві години зв'язку, щоб зателефонувати всім знайомим і заспокоїти їх, що він живий. Взагалі мене вражало, наскільки обмежено, а часто і зовсім неправдиво розповідали про події в Іраку на наших телеканалах. Хоч, може, це було й правильно, що знедолені батьки військовослужбовців не знали правди...

-- А чому Ви вважаєте, що жертв з боку українських миротворців можна було уникнути?

-- Одного разу ми поїхали в Кувейт розвантажувати новенькі бетеери, які тільки-но привезли з України. Однак дорогою в Ель-Кут через півтори години після того, як ми виїхали, зламався один бронетранспортер, потім другий, а згодом і третій. Відповідно, весь конвой був змушений зупинитися. Ми виставили охорону і пішли ремонтувати техніку. Їхати із колишньою швидкістю в таких випадках вже не можна -- щоб хтось бува не відстав і не залишився позаду, а зменшення швидкості пересування збільшує небезпеку -- можуть напасти. Якраз у цей час не відомо звідки з'являються араби, починають ходити, придивлятися, один хибний крок -- і могла б запросто виникнути перестрілка. В Україні бетеери перед відправленням в Ірак, очевидно, просто не перевірили, вони довго простояли на заводі і, може, щось зіпсувалося. Отак через банальну людську халатність повинні ризикували життям десятки військових. До того ж через технічні несправності ми не змогли поїхати далі, на дворі вже стемніло, отож були змушені повертатися назад. Коли українці тільки-но розвантажували бетеери, навіть американці підходили і дивувалися, що такої новенької техніки ще не бачили. А тут ми вийшли і повернулися назад, тягнучи за собою цей новенький "металобрухт". Це була ганьба. Крім цього, дуже великою проблемою було те, що українські миротворці не мали своєї авіації.

-- Чому?

-- 6 квітня 2004 року, коли розпочався наш перший бій, українським миротворцям дуже потрібна була підтримка авіації, бо крім того, що в місті Ель-Кут тривали запеклі сутички, терористи також захопили дуже важливий стратегічний об'єкт -- тимчасову адміністрацію, де тоді перебували американці, які надавали допомогу іракцям, а також загін українських військових, який охороняв адміністрацію. Коли бойовики оточили цю установу і почали вести по ній вогонь, відповідно, всіх, хто перебував у середині, треба було евакуювати. Був тільки один шлях дістатися до місця сутички -- міст через річку, який у цей час вже був заблокований, а можливо, і замінований. Отож, нам конче потрібна була допомога авіації. Від самого початку з військовими мав вилетіти український вертолітний загін, але останньої миті його чомусь не відправили. Тому ми звернулися до поляків, які розташувалися на базі "Дельта" і були неподалік. Вони також мали вертолітний загін, який до того ж зобов'язаний був нас забезпечувати. Однак коли українські миротворці прийшли на базу "Дельта", всі лопаті з гелікоптерів були зняті, а поляки сказали: "Ми не літаємо". І так було не раз. Швидше прилетіли бойові гелікоптери з Багдада, які надали американці, ніж вертольоти з Вавилону, від якого до місця подій було значно ближче. Щоправда, поляки згодом теж прилетіли, просто покружляли над нашим табором і полетіли назад. І скажу так, що всі бойовики, яких на вулицях були сотні, як тільки прилетіла авіація, поховалися. А згодом терористи, які організували заворушення, приїхали до наших військових на переговори. Вони просили: не стріляйте в нас, вирішуймо конфлікт мирним способом. Проте багато часу було вже втрачено... Щоправда, в нас був й інший вихід: скористатися американською авіацією, яка була під рукою зі самого початку, але їхні бойові літаки мали тільки 250-кілограмові бомби. Ми побоялися, що будуть великі жертви, адже американські військові бомбардували всюди, де тільки бачили озброєних людей.

-- А хто винен у тому, що у критичні моменти українські хлопці не мали авіаційної підтримки, можливо, американці та поляки просто насамперед допомагали своїм?

-- Я не знаю, хто винен у тому, що не приїхав загін вертольотів. Хто і з чиєї сторони був уповноважений вирішувати такі питання, мені теж не відомо. Однак тут річ ще й у тім, що авіації вистачає не для всіх, відповідно, гелікоптери відправляють туди, де найспекотніше, де тривають запеклі бої. Тож не знаю, чи можна їх засуджувати, адже там вертольоти теж безумовно потрібні. Для них, як і для нас, основним було зберегти людські життя, тому що неможливо пояснити бідолашним батькам, чому їхніх син поїхав живий і здоровий, а повертався... не з усіма, як не можна пояснити і того, за що там хтось загинув. Вражає інше. Іноземні держави, які посилають своїх миротворців у Ірак, мають визначену мету: вони домовляються, що зроблять те-то і те-то, поїдуть туди-то, і отримають -- ось це. А що хочемо ми, які інтереси в цій справі переслідує Україна? Навіть будучи в Іраку, самі миротворці цього не знали. Ми дуже страждали від невизначеності політики на місцях як тут, так і там.

-- Чи не ображало Вас те, що українські миротворці за свою службу отримували значно менше грошей, ніж іноземні військові? Чи варті були ці гроші того, щоб наражати себе на смертельну небезпеку?

-- Велика різниця в оплаті праці між українськими миротворцями та іноземними військовими пов'язана із різними цілями, які покликані виконувати перші і другі. Наприклад, американці чи поляки ведуть наступальні операції, проводять зачистки, тому їм платили більше, Українські хлопці ж -- тільки миротворці, вони навіть не мають права першими відкрити вогонь чи застосувати силу. Єдине, що їм платили значно більше тоді, як ризикували ми майже однаково. Звичайно, гроші, які ми там отримували за службу, зовсім не варті того, щоб заради них поставити на кін своє життя. Скажу більше, я взагалі не знаю, якими грошима можна було б оцінити людське життя. Пересічному українцю, можливо, незрозуміло, чого ми поїхали в Ірак і що там робили, але хай там як, миротворці -- це найперше люди військові і, обираючи професію, вони знали, на що йдуть, усвідомлювали, що колись можуть потрапити на війну.

-- Пане Миколо, чи погодилися б Ви ще раз поїхати до Іраку, і чи підтримуєте рішення вивести український миротворчий контингент з цієї країни?

-- Думаю, що погодився б. Там я набрався неоціненного досвіду, якого в українській армії ніколи б не здобув. Можливо, це і правильно, що український миротворчий контингент планують вивести з Іраку. Але, на мою думку, Ірак -- це дуже цінний досвід для української армії. Солдати, які побували на війні, -- це справжні бойові люди, саме такі, які потрібні нашим Збройним силам. В цих офіцерах можна бути повністю впевненими -- вони вчасно виконають будь-які навіть найскладніші військові завдання. Тільки тоді, коли від своєчасної реакції залежить життя, починаєш розуміти, наскільки важливо не втратити жодної секунди. Крім того, пересічні мешканці цієї країни, на мою думку, просто загинуть, коли з Іраку виведуть миротворчі війська. На щастя, в Україні вже майже не пам'ятають, що таке справжня війна, тому і є багато охочих судити. Дай Боже, щоб ми ніколи більше не знали цього жаху, однак, у разі необхідності, я точно знаю, що на захист своєї країни першими ж стануть саме ці люди -- юні українські хлопці, які пройшли пекло Іраку.

Розмовляла Оксана ЛАБОЙКО









» 
Старт адмінреформи
В Україні скасовують 14 органів влади, а міністри і голови місцевих адміністрацій не матимуть більше, ніж чотири заступники
Андрій ІЩИК
 
Кабінет Міністрів ліквідував 14 державних комітетів. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Ліквідовані установи будуть представлені як департаменти в складі міністерств.

За словами Тимошенко, ще 12 комітетів "продовжують реформуватися й поступово будуть введені до складу міністерств". Водночас, "як окремі структури", залишаться: Держкомітет житлово-комунального господарства, Укравтодор, Держкомітет матеріальних резервів, Держкомархів та Головне управління держслужби.
Детальніше>>
» 
У Пінчука забрали землю
І. С.
 
Кабінет Міністрів скасував рішення уряду Януковича про передачу заповідних земель у довготривалу оренду структурам, пов'язаним з Віктором Пінчуком.

"Cкасовано два розпорядження Кабміну. Одне стосується передачі в оренду на 49 років 114 гектарів лісів першої категорії в Конча-Заспі. Й друге - анулювання розпорядження про передачу 11 гектарів землі в Севастополі. Це ліси на березі Чорного моря, які є заповідною зоною, -- розповіла прем'єр Юлія Тимошенко. -- Обидва розпорядження ухвалювалися на користь структур зятя президента Віктора Пінчука".
Детальніше>>
» 
Матвієнко не хоче в "Нашу Україну"
А. К.
 
Українська республіканська партія "Собор" не має наміру об'єднуватися з партією "Наша Україна" у разі її створення. Про це заявив у суботу лідер УРП "Собор" Анатолій Матвієнко. "Якщо створюватиметься партія ("Наша Україна") -- це буде партія центристського типу. Ми є правоцентристською партією, і вважаю, що цю нішу не потрібно залишати", -- пояснив Матвієнко. Водночас Матвієнко не виключив, що на парламентські вибори "Собор" може піти в коаліції з партією "Наша Україна".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів - у рейтингу найкращих 
  ·  Кармазін проти Шкаради 
  ·  Українські Судети 
  ·  ''Юве'' перемагає 
Погляд
  ·  Гудима вимагає посад 
  ·  Перша шпальта 
  ·  Кучмі зменшать привілеї 
  ·  Вино зі Сталіним заборонили 
  ·  Сім років ув'язнення для українця 
  ·  Тимошенко заборонила працювати після 22.00 
  ·  Обрізання для СБУ 
Поступ у Львові
  ·  Львів не живе без графіті 
  ·  "Дістає" музика і діряві дахи 
  ·  Бродівська ПРП проти істориків 
  ·  Працівники ЛАЗу страйкують 
  ·  Сто мільйонів на здоров'я 
  ·  Володимир СЕМЕНІВ: Лікарям потрібен стимул 
Поступ з краю
  ·  Старт адмінреформи 
  ·  У Пінчука забрали землю 
  ·  Матвієнко не хоче в "Нашу Україну" 
  ·  Думаю, що погодився би поїхати до Іраку ще раз 
Поступ у світі
  ·  Чи переобиратимуть Папу? 
  ·  Говард Дін реформуватиме Демократичну партію США 
  ·  Європа пішла у космос 
  ·  Театр злетів у повітря 
  ·  Росію заполонили мітинги 
Спорт-Поступ
  ·  Збірна України з футзалу захищає титул віце-чемпіонів Європи 
  ·  Тренер ''Челсі'' зберігає конспекти тренувань Робсона та ван Галя 
  ·  Азамоа забив, "Шальке" виграв 
  ·  Перемоги стають ближчими... 
  ·  Кіеюкі ТЕРАДА: Виноград залишається виноградом 
  ·  Ветерани кличуть збір 
  ·  Перемоги Лісогора 
  ·  Бондаренко програла у фіналі 
  ·  ФОТОФАКТ 
Економіка у Поступі
  ·  Приборкання норовливої 
  ·  "Криворіжсталь" шкодить репутації 
  ·  Нафта -- поза конкуренцією 
  ·  Ужитковий ядерний реактор 
  ·  Цьогоріч іноземці не зможуть претендувати на доступ до російських родовищ 
  ·  Шукайте концесіонера 
  ·  Вітамінний бум 
  ·  Пам'ятних монет поменшає 
Історія у Поступі
  ·  СТОРІЧЧЯ УЛАСА САМЧУКА 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Нурієв -- загадка, біль чи міф? 
  ·  Український музей у Нью-Йорку 
  ·  ЛИСТ 
  ·  Чи поверне Президент Віктор Ющенко твори культурної спадщини України в Дрогобич? 
post-Поступ
  ·  Медбрат 
Пост-Faktum
  ·  Чоловіки і чоловічиці 
  ·  КАЛЕНДАР