|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Учитель серед "правнуків"... |
|
|
| Яким ГОРАК |
| |
Схоже до того, як одним із життєвих завдань людини є продовження роду, великою потребою педагога-митця є виховання послідовників, а особливим щастям є дочекатися мистецьких "внуків" -- учнів своїх учнів. Марії Крушельницькій у цьому пощастило: розлоге генеалогічне "піаністичне" дерево, посаджене нею, дивовижно розрослося. Мистецькій репрезентації лише малої частини "плодів" окремих "гілок" цього незвичайного дерева був присвячений другий із концертів ювілейного циклу "Свято фортепіанної музики Марії Крушельницької". Калейдоскопічну програму становили виступи учнів ЛССМШ ім. Соломії Крушельницької, студентів Дрогобицького музучилища та ЛДМА з різними (підібраними до вікових можливостей) творами.
Західноєвропейська романтика була представлена творами Шопена й Ліста. Хоча Друге скерцо Шопена у виконанні студентки Ірини Кривик (клас учня Крушельницької Мирона Кушніра) не можна назвати вдалим. Краще впоралася з бравурною угорською рапсодією Ліста учениця ЛССМШІ Тетяна Чайковська (клас Наталії Бурштинської). Твори європейських імпресіоністів представили дві учениці класу Йожефа Єрміня -- студентка ЛДМА Уляна Попович та асистент-стажист ЛДМА Емілія Лучанко. Уляна зуміла влучно дібрати відповідну темброву палітру й посмакувати витонченими і терпкуватими гармоніями у п'єсах Равеля "Нічні метелики" та "Сумні птахи", плетучи майже нереальну звукову павутину відображеного звучання. Емілія запропонувала інтелектуально сконцентроване, але надзвичайно картинне прочитання першого зошита "Образів" Дебюссі, творячи буквально дива звуковидобування на невдячному до таких експериментів інструментові. Учениця ЛССМШІ Уляна Миськів особлива серед учасників концерту не лише наймолодшим віком, а й тим, що вона доводиться вже мистецькою "правнучкою" Крушельницькій, оскільки навчається в класі Ірини Явнич -- "внучки" ювілярки. Із музичною мовою п'єси Бартока "Паяци" (з циклу "Мікрокосмос") вона впоралася, та особливо зворушливим було її виконання "Весняного рондо" Фільц, вщерть наповненого українським пісенним матеріалом.
Відтак решту частину програми склали твори українських композиторів -- саме тих, до популяризації і виконання котрих багато спричинилася Марія Крушельницька. Насамперед це "Жаб'ячий вальс" та "Скерцо" Василя Барвінського у виконанні Зеновії Даньчак (клас Заблодської). Доречним звуково-тембровим поданням "Пісні" Левка Ревуцького оволоділа Ніна Леонідова. Гірський колорит влучно передала у виконанні сюїти "Сині гори" Кос-Анатольського Марічка Сидір (клас Надії Близнюк та доньки випускниці класу Крушельницької Л. Маркевич-Сидір). На висоті художнього завдання постала Юлія Гошко (клас учениці Крушельницької Оксани Мундяк), виконавши "Буковинську сюїту". Яскравою фінальною крапкою всього вечора був виступ асистента-стажиста академії Іштвана Соланського (клас проф. Мирона Кушніра), у виконанні якого прозвучав цикл із п'яти прелюдій ор. 44 Бориса Лятошинського. |
|
|
|
|
Гармонізуючи пейзаж собою |
|
|
| Андрій ДОРОШ |
| |
Виставка малярства Петра Сипняка у Львівській державній галереї мистецтв.
Сто одинадцять краєвидів, портретів, жанрових сцен -- такою є статистика експозиції Петра Сипняка у щойно відремонтованому виставковому залі Галереї мистецтв. Найсвіжіший доробок художника ще раз підтвердив його провідне місце серед львівських митців того покоління, якому близько п'ятдесяти. Така позиція визначається не відразу і, аби її утримати, треба мати низку рис, які Петрові Сипняку якраз властиві. |
| Детальніше>> |
|
|
|
