BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
9 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Життя під чоботом
Юрій ВИННИЧУК
 
Українська поезія під судом КҐБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців. -- Львів: Афіша, 2004.
Українська поезія під судом КҐБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців. -- Львів: Афіша, 2004.

Бантишев О. Ф., Селюк А. В. Пастка для еліти. -- К.: Нора-Друк, 2004.

Дедалі більше з'являється книг, які публікують архівні матеріали НКВД і КҐБ. А беруться за це святе діло не тільки літературознавці та історики, але й самі працівники спецслужб. Саме колишні працівники КҐБ упорядкували книгу "Пастка для еліти", в якій розповідається про кримінальні справи письменників та вчених 20-30-х років минулого століття: Остапа Вишні, Василя Чечвянського, Ярослава Галана, Сави Божка, Сергія Єфремова, Панька Педи, Матвія Яворського, Миколи Чернявського, Михайла Ялового, Олекси Влизька, Гордія Коцюби, Дмитра Бузька та ін.

Пам'ятаєте зміст записки Миколи Хвильового, яку він написав перед тим, як застрелитися? Її безліч разів цитували автори спогадів. Однією з причин, що викликала бажання піти з життя, був арешт близького товариша Хвильового Михайла Ялового. Ех, якби знав Хвильовий, яких нісенітниць наплів Яловий на допитах: "Контрреволюционная организация, к которой я принадлежал, представляет собой блок контрреволюционно-националистических украинских организаций... Цель ее была -- борьба против Советской власти и диктатуры пролетариата путем восстаний, диверсий, терроризма и вообще подрывной работы".

Найсмішніше, що до списку контрреволюціонерів входили лише письменники та вчені, а базою організаційної роботи називали Державне видавництво України. Майже всіх їх було заарештовано і знищено. І хтозна, чи саме не від Ялового почала розкручуватися ниточка репресій, бо вже надто докладно він розповідав про діяльність "контрреволюціонерів", сиплючи щедро прізвищами. Як тоді, так і в наші часи, одні піддавалися на провокацію чекістів і приписували собі і своїм знайомим безліч фантазійних злочинів, а інші нізащо не бажали визнавати брехливі звинувачення і не давали жодних свідчень. І треба сказати, що якоїсь закономірності в діях чекістів годі було чекати. Розстрілювали і тих, що не зламалися, і тих, що зламалися, та й виживали, бувало, одні й інші. Але більшість, звісно, замордували. А це кілька тисяч українських культурних та наукових діячів.

Щойно в 1960-х рр. почала відроджуватися українська культура, з'явилася дуже цікава плеяда письменників, але тривало це маленьке відродження недовго -- тільки до 1970, відколи почався новий виток репресій. Звичайно, за масштабністю порівнювати їх зі сталінськими неможливо, але знову на десятиліття наша література поринула в летаргію. Перестали видавати Валерія Шевчука, Романа Андріяшика (через його роман "Полтва"), Івана Білика (роман "Меч Арея" викликав лютий гнів Щербицького і Маланчука), Бориса Антоненка-Давидовича, поетів Ліну Костенко, Миколу Воробйова, Василя Голобородька та багатьох інших. Зникли з літератури й ті письменники, які потрапили в тюрми.

Своєрідним продовженням "Пастки для еліти" є книга "Українська поезія під судом КҐБ", повністю присвячена політичному процесові над Іриною та Ігорем Клинцями у 1970-х рр. Сьогоднішнє покоління навіть не уявляє собі, в якій страшній і гидкій атмосфері жили і творили письменники того часу. Про репресії 1930-х років відомо набагато більше, але коли починаєш розповідати про те, як переслідувано письменників не за вчинки, а за тексти віршів, то сприймають це з недовірою.

До збірника документів увійшли протоколи допитів свідків, свідчення на суді, закриті рецензії на поезії, котрі писали викладачі університетів. У кримінальних справах фігурує чимало культурних діячів. Це і покійний Григорій Чубай, і поет Олег Лишега, й етнограф Роман Кісь, і співак Віктор Морозов, і Микола Рябчук, і брати Горині, і Василь Стус, і В'ячеслав Чорновіл.

Упорядник збірника документів Юрій Зайцев у передмові радить не судити людей, які на слідстві й на суді вибовтували чимало зайвого. Мовляв, "не знати, як повівся б кожен із нас у схожій ситуації, чи стачило б йому мужності заректися від участі в слідстві, тим паче, що навіть обвинувачені навряд чи мали гадку, що ще за їх життя ці свідчення стануть відомі загалові. Не забуваймо, що в перспективі йшлося про їх скалічену долю, в'язничну баланду, довічні переслідування, а то й обірване життя".

Однак опубліковані документи свідчать про те, що поруч із людьми, які розповідали на слідстві геть усе, що знали, даючи ще й відповідні оцінки творам Калинців, траплялися й такі, що нізащо не кололися. Звичайно, від участі у слідстві чи свідченні на суді відмовитися було неможливо, але можливо було нарікати на погану пам'ять і не говорити про те, що відбувалося без свідків. Зразковим щодо цього були свідчення відомої художниці Ярослави Музики. На час допиту їй виповнилося сімдесят чотири роки. А зацікавився КҐБ нею тому, що репродукції її малюнків виявилися у саморобній збірці віршів І. Калинця. Проте художниця сказала слідчому лише те, що мусила сказати, і нічого зайвого: "Калинця Ігоря я знала мало, один раз він був у мене вдома, я в нього не бувала. На вміщення моїх малюнків Калинець в мене дозволу не брав". А далі найголовніше: слідчий конче хоче, аби з вуст художниці прозвучали ще якісь імена. Але старша пані, яка мала вже досвід допитів польською поліцією, не піддається і дає відповіді на межі абсурду: "Від кого мені стало відомо про його арешт, я не знаю". І хоча поет подарував їй збірку своїх віршів, але вона її... не читала. І цим, до речі, теж зуміла викрутитися від іншої пастки, бо якби визнала, що читала, то наступне питання було б: а яка ваша думка про прочитані вірші? Але оскільки не читала, то й про ідею твору нічого сказати не може. "Не знала" художниця і те, звідки І. Калинець взяв її малюнки. І це теж на межі абсурду. Виходить, що поет потаємно ці малюнки викрав, зробив репродукції, а потім так само потаємно повернув назад так, що художниця нічого не помітила.

Після цього слідчий заходить з іншого боку: хто пані Ярославу познайомив з поетом? Цілком природно, що хтось таки мусив це зробити, бо важко уявити, аби молодий поет наважився сам прийти до відомої художниці. А однак саме на цьому й наполягає Я. Музика: "З Калинцем мене ніхто не знайомив, він сам прийшов до мене додому і представився". Хоч якими невірогідними були пояснення Я. Музики, однак слідчий мусив з ними змиритися. І це приклад того, як можна було протистояти системі, не наражаючи на неприємності ні себе, ні своїх знайомих.

На жаль, чимало відомих нині людей повелося інакше, даючи вичерпні відповіді на всі запитання. Ба більше, один зі свідків твердить, що хоч він і не був під час зустрічі Калинців із гостями з-за кордону, але ЗНАЄ, що там вели націоналістичні розмови. Зовсім іншу позицію зайняли В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Вони просто відмовлялися відповідати на запитання. Їхні протоколи рясніють фразами "На це запитання відповідати не буду".

Не менш цікаво читати закриті рецензії, писані викладачами університету на замовлення КҐБ. Дивовижно, до яких викрутасів вдавалися чекістські літературознавці, аби якнайбільше навішати собак на того чи іншого поета. Оскільки поезія І. Калинця насичена складними метафорами, народною символікою, то її фактично доводилося розшифровувати. "Твір цей алегоричний і справжній його смисл прихований у глибокому підтексті, -- розмірковує доцент П. Малий над віршем "Криниця" і, озброївшись лупою, намагається проникнути у той "справжній смисл", хоч і як це безглуздо у стосунку до мистецького твору. -- Його можна сприймати і як реквієм забутій, занехаяній криниці, і як сумні роздуми над "криницею"-країною, що колись, мовляв, була могутньою і привабливою, а тепер ось звелася на ніщо. То якщо навіть повіримо в запевнення Калинця, що він справді уболіває за криницею -- "богинею у правітчизні", до непороччя якої "молилися предки", а тепер вона оточила себе "свитою кропиви ницої" та "ще й хизується мереживом жабуриння", -- то й тоді порочність ідеї твору, більше того -- його наклепницький характер очевидний".

Не можу не подати іншої не менш безглуздої цитати того ж авторства: "Вірш "Червень" алегоричний. І, говорячи про червень, автор має на увазі не пору року, а політичні події..."

Можна собі лише уявити, яких мозольних труднощів зазнавали рецензенти-найманці, аби вичавити з алегорій, алюзій і метафор націоналізм, антирадянську пропаганду і наклепи на чудову радянську дійсність. Ось приклад. Спочатку цитата вірша "Кам'яні баби": "Впаде смерк смерті на зелені оселі, / Коли сонце вибухне на мертві відламки. / Скинемо каменю чари, які нас тиснуть, / Зненавистю все просмалять наші вічі./ А до слушного менту ми затаїлися у тирсі / З правом раз на рік на відьомські віча".

Кожна нормальна людина бачить тут лише монолог кам'яної баби, але допитливі очі доцентів і професорів, окремі з яких і досі навчають студентів розумного і вічного, прозирають куди глибше: "Алегорія, якщо взяти до уваги весь напрямок писанини І. Калинця, не така вже й ускладнена, вона розшифровується легко, особливо в тому середовищі, для якого написано вірш. Сонце -- радянський устрій, кам'яні баби -- ті, що виступили проти радянської влади. Сонце розпадеться на мертві уламки, і ми візьмемо страшний реванш. А поки що "до слушного менту ми затаїлися в тирсі". І дарма, що рядок перед вибухом "сонця-рядянського устрою" до цієї версії зовсім не надається: "Впаде смерк смерті на зелені оселі, / Коли сонце вибухне на мертві відламки". Тобто, ідучи за логікою рецензентів, коли радянський устрій розлетиться на мертві відламки, станеться катастрофа: смерть впаде на зелені оселі? О, тоді це навпаки глибоко совєтський вірш.

До ще цікавіших висновків доходять рецензенти, вгризаючись у вірш "Червень": "А літо йде по літі, поліття, повноліття -- / та три шляхи надії заблисли в мому оці: / отой червневий червень, що черешнево світить, / осе червове серце, осе черлене сонце".

Професор І. Дорошенко нарікає, що ці рядки "неможливо розшифрувати -- напевне, з червнем у автора пов'язані якісь особливо особисті символи". Але чи є щось неможливе, якщо КҐБ сказав: "Надо, Федя, надо (?)" І народжується така глибока мисль: "Можливо, ці надії пов'язані і з червнем, як початком війни -- така думка напрошується, коли поставити поруч вірш "Кам'яні баби", в якому висловлені сподівання на війну. Але це тільки припущення".

Припущення? Навіщо КҐБ якісь припущення? Потрібні конкретні звинувачення. І вони з'являються в іншій рецензії: "Якщо це не натяк на початок війни гітлерівців з СРСР, то розшифрувати цей набір слів важко". Важко, але не неможливо. Глибокодумні висновки літературознавців від КҐБ роблять свою справу: вірші Ірини й Ігоря Калинців отримують тавро антирадянських, а їхні автори на довгі роки зникають у снігових заметах.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Корупція в мерії Львова 
  ·  Ющенко приїде в п'ятницю? 
  ·  "Леоні" залишається на Львівщині 
  ·  Мирослав СЕНИК: Демократія не завжди виправдана 
Погляд
  ·  Випробування Албанією 
  ·  Гаряча вода лише в неділю 
  ·  Буш причетний до Вотергейту 
  ·  Тепло може подорожчати 
Поступ у Львові
  ·  Ігор ШУРМА: Після виборів відчув полегшення 
  ·  Війна за Брюховицькі ліси 
  ·  Святкуватимуть до кінця 
  ·  Поліцейські ляжуть на дороги 
  ·  На жінку, яка ходила босоніж центром міста, ніхто не звернув уваги 
  ·  Знову пожежа 
  ·  Лід поки що товстий 
Поступ з краю
  ·  Володимир СІВКОВИЧ: Не можна плутати СБУ з УБОЗом 
  ·  Геть Мартинюка з президії 
  ·  Що робити з мажоритарниками 
  ·  Ющенко виведе солдатів з Іраку 
  ·  Усі на війну з контрабандою 
  ·  Хто очолить фракцію Ющенка? 
  ·  До нас приїде Путін 
  ·  Владі краще помовчати 
Поступ у світі
  ·  Дмитро ВИДРІН: Росії треба вчитися 
  ·  Останні дні війни 
  ·  Португалія покидає Ірак 
  ·  Корупційна чистка в ООН 
  ·  Гроші на антиіранську бомбу 
Спорт-Поступ
  ·  Ольга ЗІНЬКІВ: В основі лежить свобода 
  ·  Потрійний вояж львів'ян 
  ·  Поразка під завісу 
  ·  Переможний приклад 
  ·  Акробати у Піднебесній 
  ·  Звитяги та розчарування фаворитів 
Економіка у Поступі
  ·  Віктор ПИНЗЕНИК: Ми усуватимемо причини корупції 
  ·  Тонка грань легітимності 
  ·  Львівські менеджери -- серед кращих 
  ·  Буш розщедрився 
  ·  Жертви бюджету 
  ·  Мінекономіки "схудне" 
Арт-Поступ
  ·  Гармонізуючи пейзаж собою 
  ·  Учитель серед "правнуків"... 
Літературний Поступ
  ·  Життя під чоботом 
post-Поступ
  ·  Кондоліза Райс -- жахливий сон кремлівського керівництва 
  ·  Соціалістичний уряд 
  ·  Революція або смерть 
Пост-Faktum
  ·  Музика глибин та українських лісів 
  ·  Ціна культурного діалогу 
  ·  КАЛЕНДАР