BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-й КАДР.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Василь ВОВКУН: Мої постановки, як квіти кактуса
Підготувала Вікторія САДОВА
 
-- Кажучи, що це Ваш перший великий проект, не берете до уваги попередніх 250 постановок із власного доробку?

-- Усе в минулому -- одноразові акції. Свій сезон 2005 року розпочинаю під знаком опери. Сподіваюся, що наступною буде постановка в Донецьку із львівськими сценографами братами Риндзаками опери Данькевича "Богдан Хмельницький" у першій редакції. А в експериментальному театрі на базі Національної музичної академії поставлю оперу Бріттена "Поворот гвинта". "Бал-маскарад" Верді у Львівській опері -- це мій перший великий проект. Щоправда, у 1996-1998 рр. була спроба доторкнутися до жанру опери, поставивши "Царя Едипа" Ігоря Стравинського. Тоді мене вразило, як зачіпає опера категорію влади. Тепер вона також на першому місці, як і категорії добра та зла, по-шекспірівськи побачені Верді. Соціальне тло -- це вже лейтмотив другого плану. Хоча інавгурація продовжується в театрі Львівської опери, мені хотілося передати те, що лишилося там недомовленим.

-- Який із режисованих Вами жанрів більше до душі?

-- Люблю різні жанри й форми, аби були цікавими. Щоправда, та активність, яка є зараз, не дозволить, мабуть, зорієнтуватися на важливіші проекти, ніж просто малими проектами заробляти гроші. Але життя триває. Після інавгурації надійшло замовлення на велику постановка в Кореї: урочистість на стадіоні. До того ж вже у Львові проведені переговори про постановку ще однієї опери.

-- Якої прем'єри і коли очікувати?

-- "Карміни Бурани", але це буде восени. Я давно мрію про оперу під відкритим небом, та вона має природно виникнути із моментами несподіваності й великого бажання, а коли цього бажання нема, то холодними руками масове дійство творити не хочеться. Уявіть, в "Едипі" брало участь 700 осіб, і не повторити чогось такого грандіозного було б нецікаво.

-- "Карміна Бурана" буде також масовою?

-- Еротичною. Цей матеріал я хотів колись поставити в комплексі містеріального шоу-дійства "Золоті ворота тисячоліть"(1999), де мали брати участь звірі й люди в такому середовищі, атмосферу якого мали творити конструктив і картини Босха. Глядач мав зробити висновок, хто є звірі, а хто є люди. Там саме місце відповідало масовості. Треба, щоб був стадіон чи напівстадіон. А тут в театральному приміщенні цього всього не зробиш...

-- Вам не здається, що за цією мегаломанією дійство виродиться в статику, як це трапилося в "Балі-маскараді"?

-- Статика? Думаю, що її вдалося подолати. На прес-конференції я зазначив, що артисти молодці, бо живуть на сцені органічно, дуже природно. Ми не раз поверталися до системи Станіславського, говорили про те, що таке подія, як в події людина живе як актор. Мені здається, що в цьому разі все нормально, все стало на свої місця. Театр виявився готовим до мене. Думаю, всюди існують проблеми. Але я, очевидно, з якихось етичних міркувань про них говорити не буду, тому що розумію, чому вони існують: якби матеріальні база була більшою, було б легше. Розуміючи все це, ніщо не заважало прийти мені до того результату, який маємо сьогодні. Якби було 2-3 дні, щоб прогнати виставу ще кілька разів, вона б відшліфувалася ліпше. В нас було по два прогони щодня, зрозумів, що мені важливо, аби виконавці були енергетично свіжими перед прем'єрою. Навіть скасував репетицію. Вважаючи, що працюю проти себе, зробив це свідомо для того, щоб в артистів очі блищали, усмішка була не штучною, а щирою. В такому ритмі, як ми працювали, жити непросто.

-- Не закортіло співпрацювати з нашою Оперою постійним режисером?

-- У таких умовах, ні. Це означало б взяти на себе й адміністративні чи матеріальні клопоти, а не творчі. Думаю, що можна в різних театрах робити різні постановки. Якщо за ними стежити, то вони йтимуть і п'ять, і шість років. Досі в мене були акції, які я називав квітами кактуса. Вони розцвітають на один день, а наступного в'януть. "Бал-маскарад" -- перша постановка, яка йтиме тривалий час. Я приїжджатиму, наглядатиму, щоб вистава не розсипалася, щоб вона існувала в межах режисерського задуму.

-- Що слід змінити в Опері, щоб Ви захотіли в ній працювати постійно?

-- Операм слід зацікавити собою Україну. В нас є кілька оперних театрів, які потребують великих бюджетних коштів, але й у таких багатих країнах, як Німеччина, опера також має проблеми. Україна ж нині стоїть на такому матеріальному рівні, що утримувати опери їй проблематично. Думаю, що всі наші п'ять театрів повинні отримати статус національних.

-- Але такі заяви, якщо не є популізмом, то суперечать закону?

-- А як по-інакшому, щоб можна було утримувати в професійній формі колективи із великим складом (симфонічний оркестр, балетну трупу, хори і солістів)? Думаю, що деякі театри вже більш-менш адаптувалися в цих умовах: Національна опера нормально існує, Львівська опера веде перед у відвідуванні. Тобто театр гроші заробляє своїм мистецтвом, але підтримки державної треба всім. Варто перевести театр на контрактну систему, як це є за кордоном. Тоді б можна було солістам провідних партій дати ті ставки, яких вони заслуговують. А тут якщо ти заслужений -- маєш отаку ставку, народний -- іншу. Власне, ваш театр загнаний у певні умови. А коли він отримає статус національного, міністерство передбачить уже інші зарплати персоналу, починаючи від технічних працівників і закінчуючи директором. Сьогодні державні академічні театри слід підтягувати до національних. На прикладі Дніпропетровського театру знаю, що коли туди не влити коштів, не створити матеріального стимулу, то там не буде й творчості, бо ніхто не піде працювати за таку зарплату.

-- Чи з таким рівнем виконавства класики ми маємо шанс бути цікавими світу?

-- Ми можемо його прихилити до себе тільки своєю культурною експансією в контекст європейської і світової культури. Я провів Дні української культури в близько 20 країнах світу, починаючи від Європи й завершуючи Китайською Народною Республікою, Ми маємо, що показати не тільки в класичному академічному жанрі. Ми маємо пропозицію, з якою можемо виходити на європейський простір, бо ми вже маємо сучасне мистецтво, яке скрізь високо цінують, і котре коштує відповідно.

-- Цим пріоритетом Ви рішуче відкидаєте шароварництво?

-- Тільки академічна музика не є якоюсь противагою шароварництву. Термін "шароварництво" виник не від кого іншого, а від мене в Києві. До мене часто підходили академіки і питали, що я маю під цим на увазі. Навіть Іван Драч казав: "Так ти що, проти шароварів?" Ні. Шароварництво може бути присутнє і в академічній музиці. Це коли твориться культура низької апробації. Я до цього поняття зараховую і такі феномени естради, як Сердючка, Михайло Михайлович. Або коли показують обробку народної пісні в одязі, незрозуміло якого реґіону, і в невластивій манері голосу. А коли це справді народне мистецтво, воно йде із глибин чистоти й професійності в певному осмисленні, тоді це не шароварництво. Це для мене існувало зі самого початку професії.

-- То за яку Ви сучасну концепцію української культури?

-- Поки не буде затверджена концепція розвитку української культури, яку розпочали писати ще за міністра Івана Дзюби, нічого не зміниться. Пригадуєте, він почав її впроваджувати, а потім вона стала непотрібною, і ми знали чому: бо нам підставляли російську культуру як нібито природну, нас переконували, що не треба особливої української концепції писати. Але вона потрібна. Причому у зв'язку із ухваленням закону про захист українського інформаційного простору. Одне без одного не діятиме. Фінансування галузі мусить бути не тільки з держбюджету, а й доповнюватися з інших джерел. Добрий приклад балтійських країн -- там одну соту прибутку від продажу тютюнових чи алкогольних виробів скеровують на культуру. А ще варто переглянути фінансування абсолютно всіх наших творчих спілок, бо вони сьогодні не виконують тої ролі, яку повинні виконувати. З іншого боку, потребують уваги сільські будинки культури і клуби. Народна творчість завжди була донором культури. Але це, на жаль, повністю закрита сторінка в новітній Україні. Із втратою народної культури можемо втратити й кров професійної. У мене є велике сподівання на інтелігентність новообраного Президента, який теж мучиться культурою, бо іншим це було якось байдуже, і вони її утримували на залишковому принципі. В мене є сподівання, що в культурі відбудуться великі зміни.

-- А коли Вам запропонують якусь державну посаду, погодитесь?

-- Якщо те, що я пропоную, буде підтримане, то чому б і ні?









» 
Режисер у фокусі неоперного контексту
Люна ГАЛАС
 
Другий вікенд поспіль Львів усе ще смакує прем'єру в Опері. Хоч, коли по правді, то смакувати аж так довго нібито й нема чого(за винятком молодих голосів та костюмів). Дехто не без підстав вважає її позадницькою: абсолютно ніяка музична драматургія, хор на станках, статика застиглих мізансцен, не надто вправні декорації. Одно слово, пересічна вистава. Нічим не краща за попередні. Ба навіть і поступається їм саме в розрекламованому моменті -- в плані режисури. Але коли зважити на те, що справжніми прем'єрами Опера тішить не так часто (як не якісь поновлення, то редукційні редакції), то нинішнє звернення до "Балу-маскараду", про який мріяв уже кілька років як покійний попередній головний дириґент Ігор Лацанич, плануючи актуалізувати в афіші саме шедеври Джузеппе Верді для того, аби театр мав конкурентноспроможний репертуар із прицілом на закордонні гастролі, стає подією мало що не національного масштабу. Принаймні таке враження склалося від того, які зусилля керівництво театру поклало на PR. Зусилля, не гроші. Хоча ніхто й не квапився інформувати про точний кошторис вистави. З неофіційних прем'єрних розмов за коньяком вдалося з'ясувати лишень про спонсорський внесок Львівської залізниці -- 250 ... гм-гм.. грошей. "Не питайте митців про гроші, це неетично. Навчіться не ставити цього неприємного питання", -- повчав допитливих режисер.
Детальніше>>
» 
Світлини до кави
Ігор ТИМОЦЬ
 
У фотогалереї Пилип'юка відкрито першу персональну виставку 24-річної фотохудожниці Тетяни Коберніченко. Виставка без назви є підсумком трирічної праці авторки, котра не змогла себе реалізувати як художник і вирішила спробувати як фотограф. "Я дуже погано малюю, мене вигнали з художньої школи, тоді я вирішила, що треба фотографувати", --каже Таня, яка не вчилася професійно мистецтву фотографування, але отримала певний досвід під керівництвом художників Василя Грабара та Сашка Познякова. За фахом Таня менеджер природоохоронної діяльності, два роки навчалася в аспірантурі в Німеччині, в маленькому містечку Фрайзин біля Мюнхена.
Детальніше>>
»  ПРЯМА МОВА
"Студіон": Стрітення в музеї
Розмовляла Олеся КОЛОС
 
Репрезентація каталогу-альбому "Врятовані від загибелі і забуття" (українське сакральне мистецтво з колекції "Студіону") із репродукціями 80 ікон та їх богословсько-літургійним трактуванням відбудеться нині, у вівторок 8 лютого, в Національному музеї у Львові на проспекті Свободи, 20. Це стане визначною подією в житті "Студіону", адже видання такого каталогу має чимале значення для розвитку нашої культури, оскільки, давньоукраїнські ікони високої мистецької вартості, які увійшли до видання, представлено тут уперше. Святкування 100-річного ювілею Національного музею у Львові, що розпочалося 13 грудня 2004 року циклом виставок із фондових збірок, триває. Цього разу мистецьку імпрезу, другу за рахунком, Національний музей проводить спільно із студитським Церковним музеєм "Студіон", справами якого сьогодні самовіддано опікується ієромонах-студит, доктор богослов'я Севастіян ДМИТРУХ -- сьогоднішній співрозмовник читачів "Арт-Поступу"
Детальніше>>
» 
Учитель серед "правнуків"...
Яким ГОРАК
 
Схоже до того, як одним із життєвих завдань людини є продовження роду, великою потребою педагога-митця є виховання послідовників, а особливим щастям є дочекатися мистецьких "внуків" -- учнів своїх учнів. Марії Крушельницькій у цьому пощастило: розлоге генеалогічне "піаністичне" дерево, посаджене нею, дивовижно розрослося. Мистецькій репрезентації лише малої частини "плодів" окремих "гілок" цього незвичайного дерева був присвячений другий із концертів ювілейного циклу "Свято фортепіанної музики Марії Крушельницької". Калейдоскопічну програму становили виступи учнів ЛССМШ ім. Соломії Крушельницької, студентів Дрогобицького музучилища та ЛДМА з різними (підібраними до вікових можливостей) творами.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зморшки нової влади 
Погляд
  ·  Біля Стебника маршрутка в'їхала в поїзд. Люди вижили тільки дивом 
  ·  ЦРУ розкриє нацистські секрети 
  ·  Масові звільнення в Нацбанку 
  ·  Медведчука судитимуть? 
Поступ у Львові
  ·  Сергій УВАРОВ: Мери мають бути позапартійними 
  ·  Брюховичі у суді 
  ·  Тепер свідчитимуть постраждалі 
  ·  Дайте гроші на Франка 
  ·  Бурульки збивають телефонограмами 
  ·  Бойове хрещення нового губернатора 
  ·  Ями не буде? 
  ·  Серби просять допомоги 
Поступ з краю
  ·  Юрій КОСТЕНКО: Нинішня влада -- тимчасова 
  ·  Військові служитимуть менше 
  ·  Президент погрожує звільненнями 
  ·  Порошенка таки призначать 
  ·  Перші протиріччя в Кабміні 
  ·  Губернатори Віктора Ющенка 
  ·  Ющенко -- за незалежні ЗМІ 
  ·  Пресі допоможе "суспільне зло" 
  ·  Соціологи й далі сваряться 
Поступ у світі
  ·  Лейбористи оголосили війну імміґрантам 
  ·  Масхадов оголосив перемир'я 
  ·  40 мільйонів для Палестини 
  ·  Іран пригрозив помстою США 
  ·  Напад на консульство 
Спорт-Поступ
  ·  Зимова "бронза" Катерини 
  ·  Лідери втрачають очки 
  ·  Найкращий серед рівних 
  ·  З думкою про плей-оф 
  ·  Смерть легенди 
  ·  Життя тривалістю в один день 
  ·  Переможний дубль 
  ·  Молодіжка розпочинає 
  ·  Найкращі -- галичани 
25-й КАДР
  ·  Тавро власного прізвища 
Економіка у Поступі
  ·  Маркетингова стратегія "Норду" 
  ·  Інфляція зменшується 
  ·  Мінтранс залатає дірки в бюджеті 
  ·  Генпрокуратура взялася за "Криворіжсталь" 
  ·  500 мільйонів євро -- це багато чи мало? 
  ·  Автобуси на виплат 
  ·  Залізничників обділили 
Ї-Поступ
  ·  Ворог Держави 
  ·  Миротворці щита і меча 
Арт-Поступ
  ·  Режисер у фокусі неоперного контексту 
  ·  Світлини до кави 
  ·  "Студіон": Стрітення в музеї 
  ·  Учитель серед "правнуків"... 
  ·  Василь ВОВКУН: Мої постановки, як квіти кактуса 
post-Поступ
  ·  Напружтеся і отримайте задоволення 
Пост-Faktum
  ·  Ірен РОЗДОБУДЬКО: Я втомилася бути розумною 
  ·  КАЛЕНДАР