BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
7 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:22 30-03-2017 -   У Львові зареєстровано 1071 ОСББ  
  15:13 30-03-2017 -   Заробітна плата на Львівщині зросла на 36,7%  
  15:8 30-03-2017 -   У передмісті Львова з-під брами семінарії викрали 20 тонн грунту  
  14:32 30-03-2017 -   З понеділка у Стрийському парку розпочнуть ремонт лавочок  
  12:51 30-03-2017 -   Для учнів старших класів мікрорайону «Левандівка» проведуть виховну бесіду  
Україна
  16:18 30-03-2017 -   ООН: Більшість українців - за межею бідності  
  15:7 30-03-2017 -   В «ДНР» студентів долучають до укріплення передової, – розвідка  
  15:6 30-03-2017 -   СБУ обіцяє 25 тис. грн за інформацію про обстріл польського консульства у Луцьку  
  14:35 30-03-2017 -   ЗСУ готові припинити вогонь на Донбасі з 1 квітня  
  14:34 30-03-2017 -   СБУ: На Закарпатті викрита агентурна мережа Росії  
Світ
  16:20 30-03-2017 -   В горах Уельсу розбився вертоліт: п'ятеро загиблих  
  15:10 30-03-2017 -   Росія відкрила кримінальну справу через вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова  
  12:0 30-03-2017 -   Ізраїлю запропонували мир в обмін на території  
  11:9 30-03-2017 -   Знаменитого музиканта Джорджа Майкла поховали у Лондоні  
  10:28 30-03-2017 -   "Міграційний указ" Трампа заблокований на невизначений термін  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Загибель Ніжинського
Богдана БОДНАР
 
У лютому минає 115 років з дня народження Вацлава Ніжинського -- уродженця Києва, сумного Арлекіна і великого танцівника

"Мить тиші, наче золотий промінь, засяяв у вишині силует Ніжинського. У плавному польоті, наче птах, опустився і, доки все навколо буяло в шаленстві танку, він вибудовував навколо покореної цариці палку завісу жестів кохання. Все навколо було переповнене радістю життя і обіцянням щастя, і лише він один побачив здаля загибель, яка, як фатум, насувалась. Він намагався вислизнути, швидким стрибком перелетів сцену, але удар наздогнав його і голова на мить притулилась до землі. Прекрасне тіло, перемагаючи фатум, ще раз, востаннє, злетіло золотою стрілою, судома, що перебігла по всіх м'язах, скувала його, і, тріпаючись, як риба, що б'ється об пісок, він простягнувся на землі...", -- так описувала танок Вацлава Ніжинського, провідного танцівника і балетмейстера "Російських сезонів" у Парижі та Лондоні, його ровесниця Юлія Сазонова.

"Привіт тобі, Ніжинський! Хай буде Бог з твоєю потемнілою душею!"

У цьому танку "Шехерезади" Ніжинський наче наперед розповідав свою долю: коротка блискуча мить слави і щастя, передчуття загибелі, і після безнадійної боротьби падіння в темряву напівбуття. "Привіт тобі, Ніжинський! Хай буде Бог з твоєю потемнілою душею! Туди, де дружба зупиняється з повагою біля порога, де дві сестри -- захоплення і жалість -- обнявшись, занурюються в роздуми і спогади, туди ще має доступ лише молитва..." -- так писав Поль Клодель, поет, який увірвався у ХХ століття, щоб Католицька Церква назвала його "новим Шекспіром", у передмові до книги Ромоли Ніжинської про її чоловіка. Він згадував свою зустріч із Ніжинським у Ріо-де-Жанейро і його "поступ тигра": "Навіть під час спокою здавалось, що він непомітно танцює" і "найменший рух, порух підборіддя, коли маленька голова на довгій шиї поверталася до нас, було переповнене жорстокої і солодкої величності, вражаючої владності".

Ніжинський уже давно став майже міфом. А за життя він ніколи не перетинався із реальним життя. Вихований в особливій атмосфері театрального училища, проживши короткий час в обожнюванні матері, він, після того як покинув Маріїнську сцену, де пропрацював з 1907 до 1911 року, став "богом танку", якого Дягілєв оберігав від будь-якого доторку життя. До кінця у Ніжинського залишилося невміння виконувати найпростіші життєві речі; купівля залізничного квитка здавалась йому майже нездійсненним завданням, не те що буденні клопоти. Не лише життєві клопоти, але й клопоти про його мистецтво, були ліквідовані. Ніжинський міг вільно віддаватися своєму танкові, не думаючи ні про що інше. Його оточувала дивовижна художня атмосфера, що творчість видавалася такою природною, як дихання.

Бог танку

Коли Ніжинський переступав поріг театру, він зразу входив у роль, рухався, як герой, ніщо зовнішнє не мало його відволікати. Коли опускалася завіса, він не любив різкої зупинки і продовжував танцювати для себе, перш ніж побігти у вбиральню, куди ніхто не мав доступу. За кулісами Ніжинському відразу ж робили масаж і клали компрес на серце. Про все це він навіть не думав, все робилось само собою. Він жив у створеному для нього світі танку, і навіть захоплення не доходили до його замкненого ідеального світу. Виїжджав він мало, суворо відбираючи пропозиції. Влітку на площі Святого Марка, у Венеції, сидячи з Дягілєвим на терасі кафе, він мріяв про нові втілення, і розмови про майбутні постановки зберігали навколо нього атмосферу балету. Це незвичне життя "бога танку", який не знав про реальне життя, несподівано перервалося.

Донька угорської акторки Ромола Пулцкі тільки-но побачила його на сцені, вирішила всюди їздити за російським балетом. Вона вступила у клас Чекетті, де могла здалеку бачити Ніжинського на заняттях. За допомогою Чекетті їй вдалося увійти у трупу на час турне Південною Америкою. Дягілєв останньої миті вирішив залишитися в Європі, й Ніжинський сам сів на пароплав. Протягом 21 дня подорожі Ромола Пулцкі мріяла наблизитися до Ніжинського, але скільки б їх разів не знайомили, він знову не пізнавав її під час зустрічі. Та все ж їй майже в ірреальній ситуації вдалось домогтися сватання і відсвяткувати весілля в Буенос-Айресі.

Розрив з Дягілєвим

Про історію його розриву з Дягілєвим, спроби примирення і нових розбіжностей можна написати роман, але навіть неможливо думати без болю. Двох людей, які не переставали таємно високо цінувати один одного, розлучила ворожнеча. Коли Ніжинський на прохання друзів погодився виступити в лондонських виставах, він повернувся до дружини у Відень після першої репетиції, схвильований холодною зустріччю із трупою. Як у справжній мелодрамі, непорозуміння відняло у нього останній шанс на порятунок. Лондонські друзі, свідомі небезпеки війни, слали телеграму за телеграмою, благаючи приїхати. Але він, думаючи, що йдеться про балети, не відповідав. Коли небезпека стала реальною, він захотів виїхати, та кордони були закриті. Роки війни він провів у ворожій країні, оточений ненавистю. Це справді було страшно, адже він колись знав лише любов. Війна приголомшила його: він горював за вбитими і перед хворобою малював змучені обличчя солдат. Через донос тещі поліція зробила обшук, відібрала рукописи і заарештувала його за шпіонаж. Впливові люди всього світу намагалися йому допомогти, але звільнити його зміг лише дягілєвський балет за допомогою американських представників.

На нью-йоркській пристані Дягілєв чекав Ніжинського, вони обнялися. Але перемир'я закінчилося новим розривом, і Ніжинський, який називав Дягілєва Леонардо да Вінчі, що писав у маренні його ім'я поруч з іменем Бога, вів боротьбу проти нього.

Останній танець Ніжинського

Він хотів повернутися до мистецтва і влаштував вечір, наперед не спланувавши програми: "Мовчання! Це моє єднання з Богом!" На розпростертому у вигляді хреста чорному і білому оксамиті він після довгої нерухомості танцював усі жахи війни, усі породжені злобою страждання, наче бажаючи звільнитись від Еріній, втіливши їх у мистецтві. Це був останній танець Ніжинського...

"Я хотів танцювати, малювати, грати на роялі, писати вірші і розтринькувати усім свою ніжність: ось ціль мого життя. ...Я людина, Бог в мені, а я в Ньому, я проклинаю його, я його шукаю," -- писав Ніжинський у своєму щоденнику.









» 
Карнавальна Венеція
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Добігає до фіналу цьогорічний Венеціанський карнавал, який закінчиться завтра, 8 лютого, о 23.00, вогняними дійствами. Це яскраве, різнобарвне і до нестями красиве свято неможливо собі уявити не у Венеції. Як може бути Венеція без карнавалу чи карнавал без Венеції?! Це місто володіє колосальною притягальною силою, воно романтичне і водночас містичне. Воно, як сон, і навіть побувавши там, ти до кінця так і не збагнеш: чи це тобі наснилось, чи було насправді...
Детальніше>>
» 
Але...
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Гарно, коли хтось щось робить, коли щось відбувається в цьому місті, а особливо, коли відбуваються такі серйозні, на перший погляд, помпезні міжнародні акції. Але вже та сама позірна помпезність вимагає відповідності більшим критеріям, аніж просто "добре, що хтось щось робить".
Детальніше>>
» 
Особливості сучасного японського театру
Б. Б.
 
Обличчя японського театру
Що ми знаємо про сучасний японський театр? Якщо відверто, то майже нічого. А театральне мистецтво сучасної Японії настільки складне явище, що не лише іноземцю, але й японцю важко його осягнути. Є надзвичайно багато видів театру: качура, гагаку, кабукі, бунраку, комерційний театр, сінгекі, ревю, мюзикл, традиційний ляльковий театр, театр міміки. Крім того, на сценах Японії демонструють національні танці нівака, опера, балет класичний, балет модерн, сучасний танець. Своєю чергою ногаку складається із двох різновидів: окіна і кьоген. Бунраку зараз називають видом, хоча колись це була назва театру і точніше його треба було називати "нінгьо дзьорурі" (балади у виконанні ляльок). У комерційному театрі є трупи, як, наприклад, "сімпа", які самі собою могли б бути окремим видом театру.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Олійник сформував владу 
  ·  Нотатки з 23-ї звітно-виборної конференції ЛКО НРУ 
  ·  Україна скасує візи 
Погляд
  ·  Роман ЗВАРИЧ: У моєму міністерстві корупції не буде 
  ·  Франція продовжує впиратися 
  ·  Медведчук судиться з Рибачуком 
  ·  Багаті країни почули бідних 
  ·  "Кіберняня" виховає підлітків 
  ·  Переможна репетиція 
Поступ у Львові
  ·  Олег РУДНИЦЬКИЙ: Корупція, як і проституція, -- вічна 
  ·  Темно, страшно й нема грошей 
  ·  Штучний сніг з керамічного 
  ·  "Ні" -- водіям маршруток 
  ·  Хто реставрує пам'ятник Франкові? 
  ·  У сихівчан своя думка 
  ·  П'ять копійок за слово 
  ·  Постраждали через цигарку 
  ·  ''Батьківщина'' в небезпеці? 
Поступ з краю
  ·  Борис ТАРАСЮК: Дипломатія реалізує свій інтелектуальний потенціал 
  ·  Євген ЧЕРВОНЕНКО: Я вмію служити! 
  ·  РНБО вирішуватиме долю миротворців 
  ·  Аудит торкнеться й Кучми 
  ·  Загинув ще один миротворець 
  ·  Олександр ДЕРГАЧОВ: У нас абсолютно нова верхівка влади 
  ·  Європейські розмови Тимошенко 
  ·  Піскун не допитує Медведчука 
  ·  Перші дії "силовиків" 
Поступ у світі
  ·  Шоу триває 
  ·  Світ попрощався зі Жванією 
  ·  Папа благословив вірних 
  ·  Перемога "Тайці люблять тайців" 
  ·  Італійку можуть убити в понеділок 
  ·  Американська гільдія кіноакторів нагородила найкращих 
Спорт-Поступ
  ·  ''Реал'' -- сімнадцятий клуб у тренерській кар'єрі Лушембургу 
  ·  Коусейро починає з перемоги 
  ·  Албанія напередодні... 
  ·  "Шахтар" розщедрився 
  ·  Чорноморське дербі 
  ·  Нелегко бути форвардом 
  ·  Гавранчича в Сербії цінують 
  ·  "Печерськ" виходить уперед 
  ·  Шакіл О'Ніл і Ко перемагають "Булс" 
Економіка у Поступі
  ·  За останній роки нафтогазовий комплекс України доріс до незалежності 
  ·  Інвестори в русі 
  ·  Тендер на один тролейбус 
  ·  Виробників цигарок виправдали 
  ·  Іпотека втрачає популярність 
  ·  Новий уряд має намір реприватизувати "Криворіжсталь" 
Арт-Поступ
  ·  Карнавальна Венеція 
  ·  Але... 
  ·  Особливості сучасного японського театру 
  ·  Загибель Ніжинського 
post-Поступ
  ·  Красти -- не перекрасти 
  ·  Чи станемо колись чесними? 
  ·  Тракторист 
Пост-Faktum
  ·  scientia sexualis: яблуко спокуси 
  ·  КАЛЕНДАР