BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Арт-Поступ.    Економіка у Поступі.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
5 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:45 25-07-2017 -   Прикордонники Львівського загону виявили зброю під час огляду автомобіля  
  15:10 25-07-2017 -   Польські митники конфіскували стародавні ікони в українця  
  15:9 25-07-2017 -   На Величковського горів торф  
  15:5 25-07-2017 -   У Криму площа виноградників скоротилася втричі  
  15:1 25-07-2017 -   Цієї суботи відбудеться змагання з вуличного баскетболу  
Україна
  15:44 25-07-2017 -   У восьми областях України оголосили штормове попередження  
  15:7 25-07-2017 -   У Києві перекриють вулиці через хресну ходу  
  15:3 25-07-2017 -   В Україну заходить великий автобусний перевізник з ЄС  
  13:32 25-07-2017 -   В Івано-Франківській області отруїлися 11 іноземців  
  13:13 25-07-2017 -   В Україні виявили новий кібервірус, який «ламає» смартфони  
Світ
  15:48 25-07-2017 -   Трамп звинуватив Україну у спробі саботувати його виборчу кампанію  
  13:33 25-07-2017 -   Майк Тайсон розповів про домагання педофіла в дитинстві  
  12:47 25-07-2017 -   Австралієць побував в 50 країнах, не використовуючи літак  
  10:25 25-07-2017 -   Малюнок Трампа виставлять на торги  
  10:23 25-07-2017 -   Планетологи виявили воду на Місяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Ось така заньківчанка
Сьогодні на камерній сцені театру імені Заньковецької -- ювілейний бенефіс Галини Давидової
Світлана ВЕСЕЛКА
 
Галина Давидова
Шикана -- це поворот. Треба скинути... Різко набрати...От різко скинути й різко набрати... Не різко потім набрати... Це як кому... X. під час кваліфікації залетів у завал. У вісімдесят дев'ятому залетів. У льотні часи... ворм-ап... Z. за три круги швиргонуло з полотна...XZ. розбився на смерть у дев'яносто четвертому... У мене в очах червоні прапорці від "Феррарі" -- заліпили, як хотіли... Лізуть і лізуть на кожному повороті... Шикону цю шикану із форсом. І знову на педаль... І кермом керувати. Кермо в голові, ангел на ґвинті... Матінко рідна, часу обмаль. Обходять. Розкрутити до трьохсот... Влізти в педаль... Розженись із третьої на сьому... Далі... Далі... Далі... Закрутилась, дівко, пилюку зітреш із асфальту! Дозаправляйся, вирулюй, шикана-банана, і не нервуй фанатів. Пора? Так що, вже не стоп? Далі? Далі? Далі? І все назавжди, назавжди?

Так закодував Вадим Яковенко долю актора театру в монолозі, написаному для дружини, Галини Давидової на її уродини. Код -- перебіг подій на трасі змагань гонщиків "Формули-1", телефанатом яких є це заньківчанське подружжя.

Шалена швидкість... Підступність траси... І долання, долання... Суперників, власного болю, шаленства, коли ризик навіть не береш до уваги, а головне -- тієї шикани, де завжди чатує "ульот" з траси, несправність машини, не кажучи про "дрібні" прикрощі каліцтва, а то й гірше. Долання... Воля... Здатність зберегти себе, не піддатися намовам ображеного (всяке буває!) самолюбства, витримати зумовлену "виробничою необхідністю" або чиєюсь упередженістю творчу паузу гідно. Бути готовою пройти "шикану" долі з найменшими втратами... Утім треба спочатку.

Початок -- це 1976 рік, відколи Галя й Вадим Яковенки, які щойно побралися, стали після закінчення студії акторами Театру ім. Заньковецької. Наступного року -- дебют у виставі Сергія Данченка (свого педагога) "Тил" за п'єсою Миколи Зарудного, яка стала лауреатом Національної (тоді державної) премії ім. Шевченка.

...Війна. Група українських колгоспників, які відбилися від ешелону й застрягли не знати в якому степу. Серед них юні закохані Вірка й Льонок. Це було, як завжди у Данченка, абсолютно точне влучання в ролі. Хто б не дивився виставу, бачив у тих напівдітях, що долають війну, Ромео та Джульєтту. Навіть якийсь секретар обкому блиснув своїм знанням Шекспіра.

Того ж року зіграла Галя попелюшку в "Кришталевому черевичку" Габбе -- роль поетично-символічну, бо, не загубивши ані босоніжки, ані туфельки, знайшла свого Принца, Вадима, і це вплелося у віночок театральних легенд. Подружжя, на диво, творче й щасливе (попри всілякі "шикани"), торік відсвяткувало срібне весілля, Галя й Вадим 1986-го закінчили театрознавчий факультет Київського театрального, дочка Віруня -- кінорежисер, уже відзначений на молодіжних фестивалях. Та воістину щасливими були для молодої акторки 1980-ті роки. Були ролі. Ні, не так -- Ролі. Це першопризначення кожного, хто виходить на сцену. Це планка, нижче від якої артист, коли він митець, опускатися собі не дозволяє. Надто коли цю планку встановлює такий режисер, як Алла Бабенко. Двадцять три ролі зіграла Галя в її виставах! Перший рядок цього списку -- уже згадувана Попелюшка, а нездовзі -- Роль. Мавка, Лесина Мавка з "Лісової пісні". Галя грала її, до відчаю пристрасно борючись за Лукаша, за його живу душу. Аби не замулилася вона баговинням буденщини. При тім її Мавка легко адаптується у світі звичайних людських турбот, їй цікаво й радісно дізнаватися, чим живуть близькі її коханого. Її "білі сни" -- це радість накопичення сил для весни, отже, для щастя, а зраджене воно тільки затьмарювалося, бо ж "ніяка туга краси перемагати не повинна".

Через два роки (1985) -- роль, як та зірка, "котрою моряк визначає місце в океані". Позичила порівняння у Шекспіра, бо саме про нього йтиметься далі. Одного, звісно ж, щасливого дня прибігла Галя до будинку актора й усмішка її -- "фірмовий знак" акторки -- була якоюсь особливо осяйною. І одразу, з порогу, виклала, що одержала роль Дездемони в "Отелло" й ще не впевнена, що то не жарт, бо цього просто не можне бути, хоч вона, звичайно, мріяла, а тепер боїться, бо це ж збожеволіти можна, яка відповідальність... Свій знаменитий монолог про кохання до нього Дездемони Отелло (Федір Стригун) виголошував не стільки батькові коханої, дожу Венеції, скільки нам, глядачам. А Дездемона ніби вперше чула ці слова... Вона стояла на підвищенні в оркестровці невимушено й гордо, у червоній з білим сукні, струнка, як шахова фігурка, у золотопінній пишноті волосся, ледь утримуваного сіткою... І глядачі дивилися на неї очима Отелло, і вірили кожному його слову.

Генріх Гайне у статті "Дівчата й жінки Шекспіра" писав: "Кохання Джульєтти -- діяльне, кохання Дездемони -- пасивне: вона, наче соняшник, котрий і сам не знає, що обличчя його завжди обернене до великого денного світила"... Дездемона Давидової -- то був "соняшник", зорово-сонячний сон про Венецію. У одному ряду з нею поетична Гісмонда з "Декамерона" Боккаччо (режисер -- Анатолій Кравчук): передсвітанкова свіжість, прозорість барв Ботічеллі, що чарівними білими квітами сяють нам у пізніх південних сутінках, крізь віки... Неозорість кохання...

Грала багато (назву Зоську в "Розореному гнізді" Янки Купали, Надю у "Житейському морі" Івана Карпенка-Карого, була й Софія у "Безталанній". Любила цю виставу, але режисер Федір Стригун віддавав перевагу у цій ролі Любі Боровській). Усі ролі стверджували: кохання -- сила творча, це дарований людям подих краси й волі, яку б ціну не довелося за це платити. Утім "ціна" -- це з іншої опери... І от десь наприкінці 1980-х -- початку 1990-х творчий "барометр" розпочало зашкалювати, стрілка хитнулася й невблаганно поповзла до несприятливих позначок. Промайнули нецікаві епізоди. Забовваніла "друга черга", стало якось незатишно в театрі. Ні, не було ніяких підступних інтриг, ні чиїхось зловмисних дій... Шикана... Матінко рідна, часу обмаль... Промені в очах... Як стартонули -- прощавай... Обходять.. Ліворуч бери... Розкрутити до трьохсот... Влізти в педаль... Спалити... Розженись із третьої на сьому... Далі... Далі... Далі...

Галя, тверезо проаналізувавши ситуацію, дійшла висновку, що її "золотий цикл" тривав шість років, тоді була потреба саме в такій акторці -- романтичній поетесі юного кохання з абсолютно відповідним типом краси. Час покликав інших. Утім творчі імпульси настійно вимагали реалізації. На допомогу прийшла, як завжди, Алла Бабенко. Проте деякі ролі, ще не визначившись, як слід, зникали з передчасно списаними виставами. Так "зникла" Теа, повноцінна робота в "Гедді Габлер" Ібсена, Ліда Матісова у виставі за п'єсою Когоута "Така любов", ще декілька зовсім не зіграних (з різних причин: театр є театр, як би банально це не звучало).

Порадувала Аглая Єпанчина в "Ідіоті" за Достоєвським, П'єретта із шикарним шармом жінки, яка свого шансу не втратить, що би там не було ("Вісім люблячих жінок" Тома). Дуже хорошою була робота у виставі режисера Вадима Сікорського "Політ над гніздом зозулі". Сестра психлікарні Рейчед. Бездоганна форма, зовнішня й в поведінці, у відпрацьованих щирих інтонаціях... А поза цим -- садизм, цинізм і демагогія. До речі, ця роль -- також ота "друга черга".

Остання робота Галини Давидової у виставі (звичайно ж, Алли Бабенко) -- мадам Вальтер у "Любому другові" за Мопассаном. Режисер вважає цю роль найкращою з тих, які акторка зіграла останнім часом. Нестямно закохана жінка, що старіє. Страшна у своїй шаленій пристрасті. Поза тим вона викликає щире співчуття... Воістину мистецтво не тільки "ледь-ледь", але й "Понад". Актриса проскочила свою "шикану" й нехай стелеться їй "траса"!

На виставі "Запрошення до замку" Ануя юна Наталка Боймук зіграла свою першу не навчальну роль, полонивши і глядачів, і партнерів граціозністю, якоюсь особливою театральною обраністю. Галина Давидова в антракті якось сповідально мовила: "Отакою і я вийшла на сцену!" І справді: спорідненість крізь час, з яскравою позначкою останнього. Він же бо мітить своїх обранців.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кабінет Жанни Д’Арк 
  ·  Анатолій РОМАНЮК: Зміни в команді Олійника стануться уже за кілька місяців 
  ·  Петро ОЛІЙНИК: Я не боюся жодних впливів 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Високий Замок Буняка 
Погляд
  ·  Будинок-привид 
  ·  У Європу автомагістраллю 
  ·  Мер звільнить Гайду 
  ·  Український пам'ятник для Вашинґтона 
Поступ у Львові
  ·  Надмірний азарт шкодить здоров'ю 
  ·  Чиє управління головніше? 
  ·  Пікетують офіс "Батьківщини" 
  ·  Обережно! Грип 
  ·  Гості з Дніпропетровська 
  ·  Прогульники добровільні та примусові 
  ·  ЖЕК нарешті запрацював 
  ·  Безплатного інсуліну в бюджеті нема 
  ·  Намети під РДА 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Пущу-Водицю націоналізують 
  ·  Роботодавець виявився работоргівцем 
  ·  Хто підслуховував "Фокстрот"? 
  ·  ОУН судиться з Романом Козаком 
  ·  Репресії в Компартії 
  ·  Піскун перевіряє "Укрспецекспорт" 
  ·  Бакай ховається у Москві 
  ·  Склад уряду Юлії Тимошенко 
  ·  КОМЕНТАР 
Поступ у світі
  ·  Кондоліза Райс готує ґрунт для вторгнення в Іран? 
  ·  Розслідувати смерть Зураба Жванії грузинським слідчим допоможе ФБР 
  ·  Європа заборонить серп і молот 
  ·  В Іраку воюватимуть роботи 
  ·  Претенденти на Папство 
Спорт-Поступ
  ·  Безпрограшна серія суперників "Динамо" (Київ) триває вже 8 ігор 
  ·  Сьогодні "Баварія" -- "Баєр" 
  ·  Збірна в Туреччині 
  ·  Киян зупинили українці 
  ·  Справа йде до фіналу 
  ·  Юрій БЕНЬО: "Вента" прагне чемпіонства 
  ·  Покарання вередливого серба 
  ·  Венгерові не дали грошей 
  ·  Судді на матчі "Дніпра" 
  ·  "Серветт" визнали банкрутом 
Арт-Поступ
  ·  Ось така заньківчанка 
Економіка у Поступі
  ·  РФ розпочала антидемпінгове розслідування щодо діяльності імпортерів труб 
  ·  Американці убезпечують шахтарів 
  ·  Масовізація платіжних карток 
  ·  Експансія "Сільпо" 
  ·  Гроші чи качки? 
  ·  huta Czestochowa: останній раунд 
  ·  Ще один крок до глобалізації 
  ·  Європа "за" "Одеса-Броди" 
post-Поступ
  ·  Український пам'ятник для Вашинґтона 
Пост-Faktum
  ·  Ще один грішник: "Якого біса, Скибо?" 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Тенісні баталії українців 
  ·  Напій піратів