Народний депутат, член фракції "Регіони України" і віднедавна голова новоствореної Партії державного нейтралітету України Володимир Зубанов належить до тієї категорії колишніх провладних політиків, яка після поразки на президентських виборах свого кандидата покидає корабель. І хоча з фракції "РУ" виходити він не планує, у своїх заявах доволі гостро висловлюється про своїх колишніх колег, зокрема і про самого Віктора Януковича. І це попри те, що сам Зубанов був обраний у мажоритарному окрузі Донбасу і був довіреною особою Януковича на виборах. Про свої амбіції, нову партію і помилки Януковича Володимир Зубанов розповів в ексклюзивному інтерв'ю "Поступу".
-- Навіщо Вам своя партія? Їх і так багато, чому Ви не можете знайти себе в якійсь іншій партії, наприклад у Партії реґіонів (далі ПР -- Авт.), членом фракції якої Ви є? Чому Вам там некомфортно?
-- По-перше, я не бачу для себе перспективи у ПР. Я не зможу потрапити до прохідного списку ПР на наступних парламентських виборах, бо сама партія має певні проблеми, зокрема й кадрові. У ПР є люди, які там уже багато років, вони не дуже вітають, коли хтось новий приходить зі своїми ідеями і хоче щось зробити. По-друге, я був свого часу депутатом СРСР, входив до міжреґіональної групи реформ, працював із Сахаровим, Афанасьєвим, Єльциним. Але тоді я не використав свого шансу і, фактично, нічого не зробив. Може, мені просто досвіду не вистачало.
Зараз я розумію, що більше шансу мені доля не дасть, тобто можливостей реалізовувати якісь свої ідеї. Одна з них стосується того, що робити далі Україні й куди рухатися. Я вірю, що у нас є єдиний шанс -- розвиватися в європейському напрямку, але в статусі нейтральної держави, як це зробили колись Австрія, Фінляндія тощо. Я зрозумів, що цю ідею можна втілити, будучи депутатом Верховної Ради і маючи там фракцію однодумців. Ніхто цю ідею не сприймав -- ні ПР, ні НДП, членом якої я колись був. Тому я прийшов до висновку, що якщо щось робити, то це треба робити самому, тобто очолити цей процес.
-- Все ж таки, чому Ви не можете бути суспільно корисним в іншій партії і там пропагувати свою ідею?
-- У мене такий характер, що я повинен сам впроваджувати в життя свою ідею. Я не можу працювати під кимось, бути підлеглим.
-- А чи, бува, у Вас немає амбіцій на якусь владну посаду, щоб так мати більше можливостей розкрутити свою партію й ідею? Тим паче, що останнім часом Ви почали робити компліменти новій владі і критикувати своїх колишніх однодумців...
-- Посада міністра чи заступника міністра -- не для мене. Там треба весь час перебирати папери, звітувати вищому чиновнику. Так само я не можу займатися бізнесом, в мене це не дуже виходить -- я не вмію працювати з грішми і організовувати свій бізнес. Я зрозумів, що мені імпонує найбільше депутатська робота.
-- Але за рік часу майже нереально розкрутити партію до такого рівня, щоб самотужки подолати парламентський бар'єр...
-- Всі так кажуть. Але власне ці слова додають мені впевненості, що все ж таки все вдасться.
-- То Ви фаталіст?
-- Та ні. Ось я працював на підприємстві і всі казали, що його підняти неможливо. Але люди повірили, і ми за півроку зробили великі зрушення. Тому я більше ніж впевнений, що все буде гаразд.
-- То поділіться технологією, як Ви за рік часу плануєте потрапити у парламент?
-- Крок за кроком. Щоб щось розкрутити, потрібна ідея, яка в мене є, і лідер. У мене є організаторські здібності і досвід, тож треба якось зробити, щоб до мене прийшли люди. Треба показувати їм, хто я є, щоб вони вирішували, чи йти до мене, чи ні. Оцей період, коли треба кликати людей до себе, треба тратити свої гроші. Я ці гроші маю, бо в мене було 2% акцій того підприємства, де я керував, і я їх продав. Половину з тих грошей я віддаю на будівництво партії. А далі ми беремось за області, знаходимо людей і пояснюємо: наприклад, щоб пройти в Львівську міськраду, треба отримати 15 тисяч голосів за партію, і ви отримуєте два місця в раді. Ця команда людей має одне завдання -- провести себе і автоматично, агітуючи за себе, вони будуть агітувати за партію. Завдяки їхній роботі ми будемо отримувати голоси і для проходження в партію до парламенту. Але якщо до парламенту ми навіть не пройдемо, я не робитиму з того трагедії, оскільки будемо мати дуже багатьох людей у місцевих радах.
-- У Ваших заявах можна почути критику команди Януковича, довіреною особою якого Ви були. Чи не нагадує це Вам таке поняття, як "перефарбований кучміст"?
-- Я вирішив зайняти центристську позицію. Я буду йти по центру, буду йти самостійно з партією, ні з ким не блокуючись, щоб не втратити суть ідеї. Але ми будемо критикувати і владу, і так звану опозицію. От Медведчук сказав, що він проти НАТО, а я його критикую, бо що з того, що він це сказав, а далі що? Янукович казав, що він хоче позаблоковий статус для України мати, але немає країн із позаблоковим статусом, а є нейтралітет. Тобто якщо ти кажеш "а", то кажи вже "б". Я критикую, Ющенка, бо він говорить про європейський вибір, але боїться сказати, що думає про НАТО. Я критикую Юлю, бо вважаю, що вона недостатньо має необхідних для прем'єра ознак. Я критикую Литвина, бо хто перефарбовується, то це він. Учора аграрії були за Януковича, а зараз він підтримує Ющенка. Якщо мені ще можна якось маневрувати, то таким великим політикам, як вони, ні. Вони вже повинні визначитися і йти цим шляхом. Тобто я хочу зайняти середню лінію -- критикувати і, водночас, співпрацювати і з опозицією, і з владою, тобто хочу зайняти хитрий середній шлях. Що з цього вийде -- подивимося. Але мені це дає інформаційні приводи. Також, критикуючи їх, я з ними співпрацюю, бо критика дає до них доступ.
-- Зараз багато колишніх провладних політиків роздумує над тим, чи йти в опозицію, Ви також. Але чому взагалі виникають такі питання? Якщо Ваша команда гостро критикувала Ющенка, то тепер само собою зрозуміло, що Ви маєте стати до нього в опозицію...
-- Проблема в тому, що серед провладних політиків дуже багато мажоритарників. Ну яка опозиція з керівника великого підприємства? Адже за ним багато людей стоїть, йому потрібно вирішувати їхні проблеми, йти до прем'єра, співпрацювати. Що мажоритарнику робити, якщо йому на округ не дадуть коштів? Окрім того, не знаючи програми уряду, не можна вирішувати, чи ти в опозиції, чи ні.
-- Ви раніше теж не знали програми Президента Ющенка, але критикували його і були в жорсткій опозиції...
-- Ну, тоді ми знали обіцянки. Одна справа Ющенко як кандидат, інша -- як Президент. Зараз він розробляє програму для всієї країни, зокрема для тієї частини, яка за нього не проголосувала. Може, він запропонує в програмі, що, наприклад, наш шахтарський реґіон отримає додаткові кошти для розвитку копалень. А ми зі своєю опозицією, що будемо казати, що ми проти цих коштів?
-- А може, депутати бояться йти в опозицію, їм страшно від самого цього слова?
-- Кожен по-різному. Хтось боїться, що його бізнес постраждає, не нададуть пільг тощо.
-- Ви зараз активно критикуєте окремі дії Януковича і його обіцянки. Чому ж мовчали раніше, не критикували під час виборів?
-- Бо не коректно тоді було критикувати. Щобільше, коли ми ставали його довіреними особами, то в нього програма була одна. А багато обіцянок, зокрема щодо російської мови та подвійного громадянства, з'явилося посеред кампанії. Це було не дуже гарно з його боку, бо він ні з ким не радився, а десь узяв ті пункти. Але на марші критикувати було неможливо. Так, я всім говорю, що був довіреною особою Януковича, все зробив, щоб Янукович якомога краще пройшов цю кампанію. Так що совість у мене перед Віктором Федоровичем чиста. Але ті недоліки, які були в кампанії... Я хочу сказати, що він підвів багатьох людей, бо не сам йшов на вибори, а з ним йшли люди. Ці необачні вирази, вислови, закиди... Хіба ми не маємо казати, що він неправильно зробив і підвів багатьох? Або те, що він відмовився від своєї команди після другого туру, взяв Шуфрича і Чорновола. А люди ж щиро працювали, все робили, щоб він переміг.
-- Чому Ви не хотіли залишити цю справу посеред дороги, якщо вважали, що Янукович десь чинить неправильно?
-- Ну, а що було робити? Я думав, що може я не знаю всієї інформації, тому виконував справу, яку мені доручили.
-- Не боїтеся, що хтось захоче поквитатися за те, що Ви так різко змінили позицію?
-- В чому я її змінив? Я завжди казав у фракції відверто, що треба йти на інавгурацію, що не треба було займатися Верховним Судом. І наголошував, що цей закон про вибори дозволяє якщо не виграти, то не програти вибори точно. Тобто там було багато недоліків, але можна було зробити так, щоб вибори були визнані недійсними і Ющенко ніколи би не зміг відмитися перед світовою спільнотою. Досить було не призначати своїх членів виборчих комісій на половині дільниць на Львівщині, а нашим головам дільниць, враховуючи багато недоліків, не підписувати протоколів і тим самим засвідчити, що вибори не відбулися, бо були сфальсифікованими з боку Ющенка. І що тоді було робити?
-- Тобто Ви пропонували застосовувати брудні технології?
-- Чому брудні? Якщо люди Януковича казали, що в них сімсот томів доказів, що стільки недоліків? І я їм казав: якщо у вас стільки недоліків, то не треба було підписувати протоколи. Якщо ви підписали, то який вже суд? Навіщо посміховисько з себе робити. Якби Янукович привітав Ющенка, то в нього була би якась перспектива як у політика. То чому я маю мовчати, якщо хтось щось робить не так і підводить. І я у фракції вже зараз їх закликаю робити висновки, щоб не повторити ці помилки в 2006 році. Тобто вони повинні мені подякувати.
-- Якою буде фракція "Реґіонів" після виборів 2006 року?
-- Вони не отримають більше як 25 депутатів. Зараз це партія лише Донецької області. В Харкові Кушнарьов свою партію зробив, в Луганську теж є своя, Тігіпко в Дніпропетровську щось своє робить. Медведчук взагалі хоче зі всім електоратом Януковича працювати, тобто ПР -- це партія Донецької області. А якщо подивитися, що робиться в середині ПР? Ця незрозуміла поведінка Азарова -- досі ніхто не може зрозуміти, що він робив на Майдані. Ця заява Рибака, що партія ніколи не буде в опозиції, а хто хоче йти туди, то хай іде з партії... Це вже маразм. Якщо Рибак так заявляє, то ПР може навіть розділитися в Донецькій області. Та й там багато політичних сил воює за свій електорат. Якщо Янукович об'єднає під себе інші партії, то, може, проведе 50 депутатів. Але навіть ті, хто пройде, наприклад харків'яни, будуть підпорядковуватися кому завгодно, тільки не Януковичу. Кожна область буде вести свою політику, і Янукович вже не буде лідером. На мою думку, якщо він надалі не робитиме помилок, то на 25 депутатів може сподіватися, а не на 120, як вони кажуть.
-- Чи може Янукович все ж таки очолити опозицію, якщо вона складатиметься з реґіоналів та "есдеків"?
-- Хіба Медведчук дозволить Януковичу очолити? Чи Тігіпко, наприклад, або Кушнарьов? Я не знаю, де себе тепер ще зможе знайти Янукович. Він усе мав і все загубив, бо наробив помилок.
-- На Вашу думку, як на Донбасі сприйматимуть нову владу?
-- Це буде залежати від того, кого Ющенко призначить губернатором і чи його підтримуватимуть місцеві. Це залежатиме і від політики прем'єра щодо Донбасу. Але з досвіду, коли Юля працювала віце-прем'єром, то можна чекати, що вона приїде в Донбас, збере шахтарів, металургів, і після цієї наради вони вийдуть і скажуть: "Нарешті з'явився нормальний прем'єр!". Я думаю, що Тимошенко там матиме певний авторитет, після того, як вона буде вживати якісь конкретні кроки. Юля здатна на такі кроки. Також на цю ситуацію вплине зміна настроїв серед великих підприємців, які змушені будуть налаштовуватися на співпрацю з новою владою. Думаю, за півроку там настрої зміняться. |
