buy visitors
|
|
|
|
Економіка у Поступі »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Конкуренція в космосі |
|
|
| Валентин КОНЦЕВИЧ |
| |
Українська Національне космічне аґентство України (НКАУ) визначило, що його основним завданням є прорив на світовий ринок. Так було вирішено на засіданні колегії днями в Києві. За словами генерального директора НКАУ Олександра Негоди, виконання завдань, поставлених перед галуззю, дозволить вивести її на значно якісніший рівень розвитку. НКАУ зможе почуватися себе впевненіше поряд з такими міжнародними організаціями, як NASA, Європейське космічне аґентство, Федеральне космічне аґентство РФ, з якими, до речі, має намір співпрацювати. Серед завдань НКАУ назвало збереження з подальшим розвитком виробництва ракетоносіїв "Зеніт", "Циклон", "Дніпро" та збільшення частки продукції України на світовому ринку транспортних та пускових послуг; забезпечення виконання ІІІ Загальнодержавної космічної програми України на 2003-2007 роки; розроблення й затвердження концепції розвитку космічної діяльності до 2012 року; продовження практичної реалізації проекту зі створення ракетного космічного комплексу "Циклон-4" на бразильському пусковому центрі Алкантара; забезпечення льотних випробувань та експлуатації КА "Січ-1М", "Мікросупутник". Крім того, пан Негода планує розпочати реалізовувати програму реформування та розвитку космічної галузі до 2008 року.
Згідно з підсумками, і 2004 рік виявився досить результативним для НКАУ. Зокрема космічна аґенція стала замовником семи цільових комплексних науково-технічних програм та взяла участь у багатьох міжнародних космічних проектах. Протягом 2004 року за контрактами з НКАУ було виконано 48 науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт з космічної тематики. До того ж у торік було запущено сім ракетоносіїв українського виробництва та виведено 15 космічних апаратів на навколоземну орбіту. Це тоді, коли у світі було здійснено загалом 54 запуски ракетоносіїв. |
|
|
|
|
Гальмо мобільного прогресу |
|
Склад комісії, що має регулювати діяльність ринку мобільного зв'язку, визнано нелегітимним. Оператори шоковані |
| Орися ФЕРТИК |
| |
Ринок українського мобільного зв'язку може вимушено призупинитися. Причина політична: затягування формування вищої ліги можновладців -- уряду, викликане суперечністю амбіцій претендентів, розпочинає гальмувати різні галузі господарства країни. На мобільних операторах це може позначитися чи не найбільше.
З початку року оператори мобільного зв'язку де-юре не мають де отримати ліцензії, оформити частоти та нові номери. На сайті Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Мінтрансзв'язку розміщено оголошення, що установа "з 01.01.05 не має повноважень для розгляду заяв та виділення номерного ресурсу". Відповідно до вказаного закону, це має робити Національна комісія регулювання зв'язку (НКРЗ), але та ніяк не може розпочати свою діяльність. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Адміністративне рейтингування |
|
|
| Оксана БОЙКО |
| |
|
Великі українські компанії, які одержали рейтинги міжнародних рейтингових аґенцій, можливо, буде звільнено від потреби отримувати ще й внутрішній рейтинг під час випуску внутрішніх облігацій. Голова Державної комісії із цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) Анатолій Балюк повідомив, що найближчим часом комісія планує розглянути доцільність такого кроку. Зараз міжнародні кредитні рейтинги мають близько 15 українських емітентів, тоді як єдина уповноважена ДКЦПФР рейтингова аґенція "Кредит-Рейтинг" присвоїла близько 30 рейтингів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Страйк нотаріусів |
|
|
| Поліна ОЛИВКА |
| |
|
Від самого початку року податківці, звичайні громадяни, які дотичні до оформлення документації з купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, права на спадщину, а головне -- нотаріуси прагнуть лише одного -- елементарних роз'яснень до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Оскільки це прагнення поки що відверто ігнорують, учасники ринку вдаються до крайніх методів боротьби. Безпрецедентний випадок маємо у Житомирі: там страйкують нотаріуси. Інші реґіонали та столичні нотаріуси місяць поспіль просто толерантно відмовляють клієнтам з "підбіркою" згаданої документації. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Змінюйся. Життя стає цікавішим |
|
На ринку мобільних послуг з'явилися ще два молодіжні бренди Mobi GSM та life:) |
| Оксана БОЙКО |
| |
|
Майже одночасно на українському ринку мобільного зв'язку з'явилися ще два молодіжні GSM-бренди -- Mobi GSM та life:), які мають скласти гідну конкуренцію "Джинсу" та Djuice. Дві пропозиції досить схожі, хоча є й деякі важливі відмінності. Наприклад, life:) (DDC) зараз працює лише в Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Одесі та Львові, хоча власники обіцяють якнайшвидше розширити власну мережу подачі цього оператора. Та незважаючи на те, що Mobi GSM (WellCOM) начебто охоплює 24 обласні центри, а роботи з розширення мережі тривають, у нього, як і в life:), усе одно, з погляду потенційних клієнтів, є недоліки порівняно з уже відомими "Джинсом" та Djuice. Узагалі-то переваги новоспечених молодіжних продуктів -- це дешеві тарифи на розмови всередині мережі та з тим оператором, який породив цей бренд. Однак тут треба зважити на те, що у цьому сенсі можливостей у UMC і "Київстару" більше, ніж у DCC та WellCOM. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Інвестиційно ризикована |
|
|
| О. П. |
| |
Ризики, пов'язані з інвестуванням в українську економіку, такі ж, як і з вкладенням грошей у економіку Іраку, Афганістану, навіть Північної Кореї, -- стверджують експерти корпорації AON, яка оцінює політичні та економічні ризики.
AON присвоює порядкові номери в рейтингу, використовуючи п'ять рівнів ступеня ризику. Україну упорядники рейтингу розмістили на найнижчому щаблі. При цьому аналітики корпорації зазначили, що, навіть зважаючи на зміну політичного устрою та перемогу на президентських виборах Віктора Ющенка, переглядати позицію стосовно нашої держави надто рано. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Культурні цінності безцінні |
|
|
| О. Ф. |
| |
|
Народні депутати підтримали 316 голосами законопроект "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", який виніс на розгляд Леонід Танюк. Ухвалення цього закону дасть можливість захистити пам'ятки культурної спадщини, що є державною власністю, від необґрунтованого відчуження. У статті 18 цього закону передбачено, що перелік пам'яток культури, які взагалі не підпадають під приватизацію, має затверджувати Верховна Рада. На сьогодні такого переліку Рада не затвердила, тож заборона на приватизацію всієї культурної спадщини діятиме до затвердження вказаного переліку. |
| Детальніше>> |
|
|
|
