BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Поступ-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
2 лютого 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  10:51 27-02-2017 -   «Львівобленерго» знеструмило частину вулиць у п'яти районах міста  
  10:46 27-02-2017 -   У Львові обстріляли пологовий будинок  
  10:42 27-02-2017 -   На території Галицької РА відремонтовано понад 35 тис. м.кв. доріг та тротуарів  
  10:41 27-02-2017 -   В ресторані на пр Свободи згорів дах, приміщення школи №62 не постраждало  
  10:37 27-02-2017 -   У Львові продемонструють плащаниці кінця ХVIII – поч. ХХ ст  
Україна
  10:52 27-02-2017 -   В НБУ заперечили відставку Валерії Гонтарєвої  
  10:49 27-02-2017 -   Віктор Янукович розлучився з дружиною  
  10:26 27-02-2017 -   Рівень довіри до поліції впав - Аваков  
  10:25 27-02-2017 -   Під Маріуполем загинув 20-річний морський піхотинець  
  10:21 27-02-2017 -   Українці стали в чотири рази менше споживати газ  
Світ
  10:54 27-02-2017 -   Трамп хоче збільшити витрати на оборону  
  10:24 27-02-2017 -   Місячне світло отримав Оскар як найкращий фільм  
  10:22 27-02-2017 -   Мусульманин вперше удостоєний премії Оскар  
  15:43 24-02-2017 -   Суд Відня відпустив Фірташа  
  15:15 24-02-2017 -   Російський співак Філіп Кіркоров закликав бойкотувати «Євробачення» у Києві  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ХТО ПОЇДЕ ДО БРАЗИЛІЇ?
Про можливості української літератури у світових вимірах
Розмовляла Ганна ГОПКО
 
Роксолана Зорівчак
"Мені дуже шкода, що я необізнаний з українською літературою через недостатню кількість перекладів. Як їх буде більше, то я обов'язково ознайомлюся з вашою літературою", -- саме такими вступними словами розпочалася прес-конференція Пауло Коельо у Львові під час книжкового форуму. Тоді, восени, після трьох днів тріумфу своїх творчих надбань, всесвітньо відомий автор повернувся додому. Українцям залишив невирішене питання: "Чому українські твори, котрі за постановкою проблем та художнім рівнем не поступаються закордонним, не є об'єктом захоплень іноземного читача? Невже немає кому чи немає за що перекладати?"

Про тенденції в перекладі, концепцію вишколу перекладачів в Україні, і зокрема у Львівському національному університеті імені Івана Франка, "Поступу" розповіла доктор філологічних наук РОКСОЛАНА ЗОРІВЧАК -- професор і завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, дослідник теоретичних проблем перекладу, голова комісії всесвітньої літератури НТШ.

П'ятдесят томів творів Івана Франка -- найцінніше, на думку власниці, що є у кількатисячній домашній бібліотеці єдиного у Львові доктора філологічних наук за спеціальностями англійська мова і перекладознавство Роксолани Зорівчак. Саме творчість Івана Франка становить суттєву частину її духовного буття. Мабуть, і тому, що в її кімнаті, вщерть заповненій книгами, свого часу мешкала Ольга Рошкевич -- найпалкіше кохання Івана Франка. У центрі наукових інтересів Роксолани Петрівни -- англійська і українська мови, їх контрастивний аналіз, лінгвостилістичні проблеми перекладу.

Шість років тому стараннями ректора університету проф. Івана Олександровича Вакарчука та за активного сприяння деканату факультету іноземних мов у Львівському університеті імені Франка засновано кафедру перекладознавства і контрастивної лінгвістики. Через півроку їй було присвоєно ім'я Григорія Кочура -- унікальної постаті в історії української культури. Так з'явилася спеціальність переклад.

Тепер на кафедрі працюють 24 викладачі, навчаються 260 студентів (розпочинали з 15 cтудентів), чимало її аспірантів уже захистили перекладознавчі дисертації. Найбільшим останнім досягненням кафедри стали видання "Бібліографічні покажчики Григорія Кочура", "Бібліографічні покажчики Миколи Лукаша" та "Чужоземне письменство на сторінках західноукраїнської преси 1914-1939 рр".

-- Роль перекладача в сучасному світі зростає так само, як і вимоги до його роботи. Талант, відданість справі та знання -- ось три кити, які допомагають перекладати не з мови на мову, а з культури на культуру. Що є головним у вихованні перекладачів?

-- Найголовніше, за шість років нашому колективу вдалося випрацювати цілісну концепцію вишколу перекладачів в Україні. В епоху прагматизму, занепаду гуманітарної освіти в світовому масштабі ми виховуємо інтелігентів. Якщо перекладач не знатиме своєї та світової культури на належному рівні, він буде звичайним ремісником. Треба не лише досконало вивчити англійську мову, а й повнокровно оволодіти стихією рідної мови. Ми живемо в епоху дивовижної непошани до рідної мови -- пройдіться вулицями Львова і ви побачите десятки мовних покручів -- "кнайп", "корчм", "креативів", "корнерів" та інших мовних неподобств. А моволюбам нестерпно чути звідусіль слова "тіпа", "блін" тощо. Тому у студентів треба психологічно виховувати почуття відповідальності за кожне сказане слово. Сумне минуле залишило нам у спадщину мало словників, зокрема термінологічних. Є проблеми не тільки з науково-технічними термінами, а й із побутовими словами. Мабуть, головне -- виховувати любов не просто до культури мови, але насамперед уміння зустрітися віч-на-віч зі словом, відчути, що може лежати за глибинами того чи іншого слова. Ми можемо зупинитися на одному реченні Тараса Шевченка: "Гомоніла Україна, довго гомоніла" і роздумувати над тим, як передати смислову місткість отого "гомоніла" різними відомими мовами.

-- Пані Роксолано, Ви -- засновник англомовної Шевченкіани як окремої дослідної галузі. Дехто вважає, що вірші перекладати неможливо, оскільки втрачається особливий національний компонент. Чи так це?

-- Я не поділяю поглядів скептиків щодо неперекладності поезії. Не можна Шевченка, приміром, обмежити тільки Україною. Поступово наш поет займає належне йому місце і в пантеоні вселюдської культури, серед справжніх її велетів, геніїв непроминальної слави. Незважаючи на те, що серед тлумачень його творів різними мовами ще не так багато перекладів високомистецьких, не лише деякі знавці, а й ширші читацькі кола (зокрема й англомовні) призвичаюються сприймати його творчість як одну з найяскравіших сторінок у світовій літературі. Дотепер над донесенням Шевченкового слова до англомовного світу працювало понад 200 інтерпретаторів -- не лише фахових перекладачів, а й словесників загалом, журналістів, ентузіастів-аматорів з широкою амплітудою світоглядних коливань та різним ступенем таланту. Траплялися і просто літературні ремісники, які, у кращому разі, по змозі сумлінно переказували зміст, позбавляючи переклади художності та естетичності. Майже всі віршові твори Шевченка -- крім поеми "Слепая" та віршів "Думка"("Тяжко-важко в світі жити"), "Песня караульного у тюрьмы", "За що ми любимо Богдана", "Кума моя і я" -- відтворено англійською. Багато творів має по декілька англійських інтерпретацій.

-- Сучасні перекладачі та видавці не завжди вміють відрізнити добірне зерно від полови, керуючись виключно бажанням заробити. Відтак перекладають не завжди варті перекладу речі, дешеві сценарії закордонних фільмів, романів. Таким чином перекладачі мало збагачують художню літературу достойними за проблематикою творами. Що можете сказати з цього приводу?

-- Проблема вибору творів для перекладу -- це проблема не лише смаку того чи іншого видавництва. Це часто те, що нам свідомо намагаються нав'язати, порушуючи наш менталітет, нашу естетику.

"Передача чужоземної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями", -- так уперше в передмові до своєї збірки "Поеми" (1899) Франко ствердив значення перекладної літератури в націєтворчих вимірах. Історії світового перекладу ще не написано.

Не написано й історії українського перекладу, зосібна художнього. Але деякі його специфічні риси накреслилися досить чітко, передусім його націєтворча функція. На жаль, у нас буває, що замість оригіналу ще й дотепер перекладають з російського перекладу і не зазначають прізвища перекладача. І ще одна, не менш шкідлива тенденція: дехто твердить, що український художній переклад уже відіграв свою роль, бо вже є Українська держава, і для нас основним тепер став науково-технічний переклад.

-- Тобто тепер багато перекладачів працює в галузі технічного перекладу через його попит і, мабуть, прибутковість. Наскільки важливим є збереження давніх традицій художнього перекладу?

-- Не заперечуючи вагомість науково-технічного перекладу -- він справді важливий, -- великою помилкою є вважати художній переклад другорядним. Чому? По-перше, наша нація ще далеко не повністю сформувалася, і людям необхідний оцей переклад український на високому рівні слова, аби вони не примусово звикали до мови тільки тому, що вона державна, а й тому, що нею можна читати той чи інший твір.

По-друге, треба далі розвивати лексичні, фразеологічні, граматичні та інші засоби мови. Мене страшенно бентежить, що сьогодні в школах скорочують курс викладання світової літератури. Коли ми обмежимося тільки своєю оригінальною літературою, у нас не буде ні художніх смаків, ні творчого мислення, а це -- необхідні складові особистості. Без особистостей немає держави (послужні гвинтики -- не державотворчий матеріал). Жодна, навіть найбагатша література, не може складатися лише з оригінальної літератури. Вона мусить також мати й перекладну літературу. І приміром, Шекспір українською не є просто англомовним Шекспіром, це вже україномовний Шекспір. Це є великим надбанням української літератури, яке вводить нашого читача в широкий світ прекрасного.

-- Які завдання українського художнього перекладу, на Вашу думку, є першочерговими?

-- Загалом, аби українська література стала відомою, мають бути добрі її переклади. Було б помилкою сказати, що їх зовсім нема. Їх вже є чимало, але вони розпорошені. У минулому чимало перекладачів не мало достатньо словників, можливості побувати за кордоном. Але навіть у тих надзвичайно несприятливих умовах люди зробили чимало і видали багато творів української літератури іноземними мовами. Для справжнього розвитку перекладацтва потрібна активна державна підтримка -- і не тільки фінансова. З української мовами світу (передусім такими, як німецька, французька, англійська, мови Сходу, орієнтальні) варто відтворити такі вершинні твори української літератури, як новели Тютюнника та Василя Стефаника, прозу Юрія Мушкетика та Олеся Гончара, Романа Іваничука та Романа Федоріва, Андрія Содомори та Ніни Бічуї.

-- Розкажіть про труднощі перекладачів та перекладознавців.

-- Ми ще не повністю обізнані із досягненнями світового перекладацтва і світової перекладознавчої думки. Хоча завдяки тому, що перекладознавство було розвинене в Радянському Союзі, маємо свої значні здобутки. Наукова бібліотека нашого університету намагається закупити якомога більше літератури для нас, але все ж таки фінансові можливості обмежені. Тому багато книжок до нас не доходить. Університет відряджає наших фахівців на конференції. Але ви знаєте, яка тепер традиція: ті конференції на Заході мають не суто науковий характер, а велику увагу приділяють тому, щоб проводити їх з пишнотою (у вишуканих готелях серед пальм). Тому вступні внески настільки високі, що людині, яка знає ціну копійки, просто якось незручно їхати туди.

Ще одна проблема -- це загальна якась неповага до мови в суспільстві, що породжує свої труднощі. Навіть журналісти наші надто мало порушують питання культури мови. Маємо чимало таємних ворогів української мови або просто недолугих людей, які часто бідкаються, що наша мова начебто не має потрібних лексичних і стильових ресурсів і нею не можна передати величі шедеврів світової літератури. Це -- абсолютна брехня. Просто за переклад іноді беруться люди, недостатньо лінгвістично компетентні, без належного культурного рівня.

"Хто поїде до Бразилії?" -- таке запитання поставили на книжковому форумі у Львові організаторам мистецького заходу. Присутні чиновники з Києва, львівські організатори зі здивуванням відреагували: "Чому хтось повинен їхати? Мабуть, ніхто. Адже у нас поки що немає таких всесвітньо відомих та розрекламованих авторів". Але все-таки: їх нема чи ми просто не навчилися пропагувати своє?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Судді затягують справу Скнилова 
  ·  Ігор ПИЛИПЧУК: Людина не має переходити на інший бік вулиці, побачивши міліціоне 
  ·  Як здійснювати люстрацію? 
  ·  Ющенко потрапив у десятку 
  ·  Куйбіда -- міністр культури? 
Погляд
  ·  Кучма боїться Мельниченка 
  ·  10 мільйонів за бразильця 
  ·  Ющенка отруїли "російським" діоксином 
  ·  Путін втрачає популярність 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
Поступ у Львові
  ·  Сендак змовився з СДПУ(о) 
  ·  Беззаконня у Новояворівську 
  ·  Школярі п'ють і б'ють 
  ·  Тарас КОЗАК: Я підписався за Сендака 
  ·  З нашим повітрям ще можна жити 
  ·  Розплата за чужі борги 
  ·  Мер звільняє неслухняних 
  ·  Гей, чиї ялинки? 
Поступ з краю
  ·  Олександр ТКАЧЕНКО: Владі вигідне суспільне телебачення 
  ·  Президент поховав матір 
  ·  У Мороза зростають апетити 
  ·  Есдеки теж підтримують Тимошенко 
  ·  Литвин застерігає владу 
  ·  Березовський розпалить "холодну війну" 
  ·  Прокуратура підступає до Ахметова 
  ·  Убивць Ґонґадзе знайдуть 
Поступ у світі
  ·  Лукашенка хоче заборонити жінкам виїжджати з Білорусі 
  ·  Ірак без Польщі 
  ·  Гіларі Клінтон знепритомніла 
  ·  Кондоліза Райс за державу для палестинців 
  ·  Смерть іракських в'язнів 
Спорт-Поступ
  ·  Ірина МЕРКУШИНА: Я симпатизую тим людям, які працюють 
  ·  "Зелено-білі" оглядають бразильців 
  ·  Мінські скальпи для Києва 
  ·  Шевченка втратили 
  ·  Зупинка "Мотора" 
  ·  Сподівань не втрачають 
Економіка у Поступі
  ·  Гальмо мобільного прогресу 
  ·  Конкуренція в космосі 
  ·  Адміністративне рейтингування 
  ·  Страйк нотаріусів 
  ·  Змінюйся. Життя стає цікавішим 
  ·  Інвестиційно ризикована 
  ·  Культурні цінності безцінні 
Літературний Поступ
  ·  ХТО ПОЇДЕ ДО БРАЗИЛІЇ? 
post-Поступ
  ·  Один за сорок вісім мільйонів 
Поступ-Faktum
  ·  Нагорода Пулітцера 
  ·  Коси Тимошенко -- модні 
  ·  Неординарний провісник 
  ·  Героя "Матриці" увіковічнили 
  ·  "Божевільне радіо" 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Роман ФИЛИПЧУК: Зробити видимими порухи душі